The essence of playing activity in formation of personality at children of pre-school age
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2020-3.05Keywords:
game activity, activity, game, preschool childrenAbstract
Purpose: to carry out a theoretical analysis of the essence of gaming
activity for the process of forming the personality of preschool children. Methods: the study and
analysis of scientific and methodological literature, induction and deduction, comparison and
generalization, system analysis. Results: the place and essence of game activity in the educational
process of the modern institution of preschool education are reflected. It is noted that gaming activity
is an indispensable component of children's life, which ensures the psychological comfort of the
child, the self-development of the child's personality, its familiarization with the culture of mankind.
Using the method of theoretical analysis of educational sources on the research problem, the essence
of the concepts of «ame activity», «activity», «game» is characterized. Aspects of the pedagogical
potential of gaming activity in the formation of a harmoniously developed personality of a child of
preschool age are highlighted. The general features and components inherent in gaming activity are
considered. Stages of development, structure and functions of the game activity of preschool children
are determined, aspects of the pedagogical management of game activity are determined. It is noted
that in the pedagogical process of preschool education, the game is a means of upbringing, a form of
organization of instruction, upbringing, a method and method of teaching children. The game activity
is considered by scientists as an important component of the pedagogical system, which is
purposefully used for basic preparation of personality for solving problems in the future. Among the
specific children's forms of activity, the game is in the first place. Potential possibilities of play
activity as a pedagogical tool are caused by a number of factors, namely, play activity is a leading
kind of activity in preschool childhood, an active form of knowledge of the world, a way of involving
the child in social relations, an effective developmental environment, a primary attempt to put into
practice what he learned child. Playing is an important and accessible form of activity for
preschoolers, a means of expression that most closely matches their physical and mental abilities.
References
Богініч, О.Л. (2001). Фізичне виховання дошкільників засобами гри. Київ: СП ЧИП. Большой энциклопедический словарь (2001). Санкт-Петербург: Норинт.
Бусела, В.Т. (Ed.). (2005). Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, Ірпінь: ВТФ Перун.
Выготский, Л.С. (2001). Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. СПб: Питер.
Газман, О.С. & Харитонова, Н.Е. (1991). В школу – с игрой. Москва : «Просвещение».
Гамезо, М.В. & Домашенко, И.А. (2006). Атлас по психологии. Москва: Педагогическое общество России.
Гончаренко, С.У. (1987). Український педагогічний словник. Київ: Либідь.
Демченко, В.В. (Ed.). (2012). Тезаурус методичного працівника. Рівне : РОІППО.
Довбня, С.О. (2010). Теория игровой деятельности как основная исходная позиция методологических основ исследования. Український науково-інтелектуальний простір: реалії та перспективи розвитку. 128-132.
Дуткевич, Т.В. (2012). Дитяча психологія. Київ: Центр учбової літератури.
Карасьова, К.В., & Піроженко, Т.О. (2010). Світ дитячої гри. Київ: Шк. Світ.
Колесникова, Н.Н., Ведмич, В.М., & Навалихина, И.В. (2006). Организация развивающей оздоровительной деятельности в дошкольном образовательном учреждении.
Иркутск: Иркутский государственный педагогический университет.
Кононенко, Б.И. (2003). Большой толковый словарь по культурологии. Москва : Вече, Аст.
Концепція дошкільного виховання в Україні (1993). Київ : Освіта.
Копытин, А.И. (2001). Практикум по игровой психотерапии. СПб.: Питер.
Кремень, В.Г. (Ed.). (2008). Енциклопедія освіт. Київ: Юрінком Інтер.
Кудикіна, Н.В. (2004). Теоретичні засади педагогічного керівництва ігровою діяльністю молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі. (Unpublished Doctoral dissertation). Київ, Україна.
Кудикіна, Н.В. (2010). Гра: феноменологічна та педагогічна характеристики. Освітологічний дискурс. 1. 20-31.
Кудикіна, Н.В. (2012). Теорія ігрової діяльності дітей: монографія. Київ: НМЦВД КУ імені Бориса Грінченка.
Леонтьев, А.Н. (1975). Деятельность, сознание, личность. Москва : Смысл.Макаренко, А. (1978). Книга для батьків. Київ : Рад. школа.
Михайленко, Т.М. (2011). Игровые технологии как вид педагогических технологий. Педагогика: традиции и инновации: материалы междунар. заоч. науч. конф. Челябинск: Два комсомольца, 140-146.
Новоселова, С.Л. (1999). Классификация детских игр. Источник, 2, 69-74.
Огнев’юк, В.О. (2016). Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років. Київ : ун-т ім. Б. Грінченка.
Пасічник, В. & Пітин, М. (2016). Проблема класифікації ігор у фізичному вихованні дітей дошкільного віку. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 2, 319-326.
Пасічник, В. & Пітин, М. (2017). Класифікація народних ігор у фізичному вихованні дітей дошкільного віку. Спортивний вісник Придніпров’я, 1, 222-226.
Пасічник, В. (2016). Напрями удосконалення змісту фізичного виховання дітей дошкільного віку за допомогою ігрових засобів. Спортивна наука України, 4 (74), 17-25.
Пасічник, В.М. & Пасічник В.Р. (2016). Можливості використання елементів спортивних ігор з м'ячем для розвитку фізичних якостей дітей старшого дошкільного віку. Теоретикометодичні засади спортивних та рекреаційних ігор : зб. наук. ст. Львів, 101-105.
Пасічник, В.М., Пітин, М. П. & Згоба, В. Л. (2016). Сучасні ігрові технології з елементами видів спорту у фізичному вихованні дітей дошкільного віку. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15
Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), Вип. 10, (80) 16, 88-93
Пихтіна, Н.П. (2018). Корекція негативної поведінки у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку засобами соціально-педагогічних і реабілітаційних ігор. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Серія:Психолого-педагогічні науки, 3, 133-139.
Піроженко, Т.О. (2016). Ігрова діяльність дошкільника : молодший дошкільний вік. Київ : Генеза.
Поніманська, Т.І. (2004). Дошкільна педагогіка. Київ: Академвидав.
Приступа, Є.Н., Петришин, Ю.В., Виноградський, Б.А., Петрина, Р.Л. & Пасічник, В.М. (2014). Дидактичні ігри з м’ячами. Львів: ЛДУФК.
Приступа, Євген (Ed.). (2010). Фізична рекреація Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту. Львів : ЛДУФК.
Рапацевич, Е.С. (Ed.). (2001). Современный словарь по педагогике. Минск: Современное слово.
Ретюнских, Л.Т. (1998). Онтология игры. (дис. д-ра. философских наук). Москва, Россия.
Рубинштейн, С.Л. (1999). Основы общей психологии. СПб. : ЗАО Издательство Питер.
Савченко, О.Я. (1997). Дидактика початкової школи. Київ: Абрис.
Селевко, Г.К. (2005). Энциклопедия образовательных технологий. Т. 1. Москва: Народное образование.
Смирнова, Е.О., & Рябкова И.А. (2013). Психологические особенности игровой деятельности современных дошкольников. Вопросы психологии, 2, 15-24.
Стельмахович, М.Г. (1997). Українська народна педагогіка. Київ : ІЗМН.
Степин, В. С. (2001). Новая философская энциклопедия. Т.2. Москва : Мысль.
Сухомлинський, В.О. (1977). Серце віддаю Київ : Рад. школа.
Цьось, А.В. (2000). Фізичне виховання в календарній обрядовості українців. Луцьк : Надстир'я.
Чаговець, А.І. (2019). Гармонійне виховання дітей 4-6 років у культурно-освітньому просторі дошкільного навчального закладу. дис. д-ра. пед. наук) Східноукр. нац. ун-т ім.
Володимира Даля. Київ, Україна.
Шапар, В.Д. (2004). Психологічний тлумачний словник. Харків: Прапор.
Шмаков, С.А. (1994). Игры учащихся - феномен культуры. Москва : Новая школа.
Эльконин, Д.Б. (1978). Психология игры. Москва : Педагогика.
Юрчук, В.В. (2000). Современный словарь по психологии. Минск : Элайда.
