Динаміка змін показників фізичної та технічної підготовленості футболістів 10–14 років під впливом вправ легкої атлетики

Анотація

Мета дослідження – дослідити зміни фізичної та технічної підготовленості футболістів у річному циклі тренувань. Матеріал та методи дослідження. Дослідження проводились серед футболістів, у три етапи, в період з вересня 2021 року по липень 2022 року. Спортсмени, які приймали участь у досліджені були здорові і знаходились під постійним лікарським контролем. Група футболістів, у кількості 20 чоловік була обстежена по шести тестах, три рази протягом сезону. На першому етапі (вересень 2021 р.) було проведено педагогічне тестування, мета якого – визначення рівня фізичної та технічної підготовленості футболістів по закінченню перехідного періоду у річному циклі тренувань. На другому етапі (березень 2022 р.) проведено аналогічне тестування метою якого було формування даних про стан фізичної та технічної підготовленості футболістів, по закінченню підготовчого періоду у річному циклі підготовки. На третьому етапі (липень 2022 р.) проводилось ще одне педагогічне тестування, яке було аналогом обох попередніх, з метою вивчення динаміки стану фізичної та технічної підготовленості футболістів по закінченню змагального періоду у річному циклі тренувань на етапі початкової спеціалізації. Для вирішення поставлених завдань ми використовували такі методи: вивчення та аналіз науково-методичної літератури; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; математична обробка результатів. Результати. З метою вивчення стану фізичної та технічної підготовленості футболістів на етапі поглибленого тренування ми провели тестування показників фізичних та технічних показників у річному циклі тренувань. Тестування проводились у три етапи, на кожному з яких футболісти виконували одні і ті самі тести. Результати тестувань засвідчують, що у річному циклі тренувань показники фізичних та технічних даних футболістів зростають: загальна витривалість на 225 м; швидкість на 0,41 с; швидкісно-силові якості на 19 см; ведення м’яча – 0,62 с; вкидання м’яча на 3 м; удар на дальність на 3,6 м. Висновок. У процесі дослідження встановлено, що максимальні темпи зростання у річному циклі тренувань у вкиданні м’яча – 20 %. Високі темпи приросту швидкісно-силових якостей, на прикладі удару м’яча на дальність – 11,8 % та стрибка у довжину – 9,3 %. Середні темпи зростання швидкості – 7,9 % введення м’яча – 7,6 %. Мінімальне зростання витривалості – 7,3 %.