Ефективність програми удосконалення техніко-тактичної підготовленості кваліфікованих команд у баскетболі 3х3 за показниками індивідуальних дій
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2022-3.17Ключові слова:
ефективність, результативність педагогічний експеримент, кваліфіковані команди, індивідуальний внесокАнотація
Мета: з’ясувати зміну індивідуальних показників змагальної діяльності
кваліфікованих команд у баскетболі 3х3 під впливом програми удосконалення техніко-тактичної підготовленості. Матеріали і методи Визначалися наступні показники:
кількість набраних очок кожним гравцем за гру, загальна кількість виконаних кидків за гру,
загальна кількість результативних кидків за гру, ефективність виконаних кидків за гру,
кількість одноочкових кидків, результативність одноочкових кидків, ефективність
одноочкових кидків, кількість двоочкових кидків, результативність двоочкових кидків,
ефективність двоочкових кидків. Проведено порівняльний аналіз та встановлені
міжкваліфікаційні відмінності між зазначеними показниками. На другому етапі
дослідження проведено педагогічний експеримент із залученням кваліфікованих команд
баскетболістів 3х3 експериментальної групи (n=12) та контрольної групи (n=12). На
початку експерименту нами було проаналізовано для експериментальної та контрольної
груп по 64 гри із визначенням кількісних та якісних даних зазначених показників змагальної
діяльності у баскетболі 3х3. По закінченню експерименту було проаналізовано для
експериментальної групи 56 ігор та для контрольної 62 гри за зазначеними показниками
змагальної діяльності. Результати. Дослідження показників відмінностей ефективності
реалізації ігрових моментів показало, що значення загальної ефективності кидків,
ефективності одноочкових кидків та ефективності двоочкових кидків гравців команд
високої кваліфікаціє є більшими ніж у гравців кваліфікованих команд, і вони знаходяться в
межах від 15,43% до 71,61% різниці. По завершенню педагогічного експерименту виявило,
що середній показник набраних очок кожним з гравців команди достовірно збільшився на
8,48% (р<0,05). Висновки. Команди високої кваліфікації достовірно ефективніше, у
більшості визначених компонентах змагальної діяльності, реалізують кидки з різних позицій.
Перевага над кваліфікованими командами знаходиться в межах від 15,43% до 71,61%. У
команд високої кваліфікації спостерігаються достовірно більші показники особистого
внеску в результат команди гравців з третім та найменшим внеском у результат команди
на 54,31% та 84,93% відповідно (р<0,01). В результаті проведеного педагогічного
експерименту відбулося достовірне покращення в експериментальній групі середніх
показників кількості набраних очок на 8,48%, загальній кількості кидків на 17,04%, кількості
одноочкових кидків на 1,21 %, кількості двоочкових кидків на 9,28%, кількості
результативних двоочкових кидків на 38,25% та ефективності двоочкових кидків на 98,64%.
Середні кількісні показники індивідуальних техніко-тактичних дій гравців з третім та
четвертим внеском в результат команди достовірно збільшилися, що дозволило, зменшити
ігрове навантаження на гравців з найбільшим внеском в результат команди і як результати
суттєво покращити кількісні та якісні показники виконання двоочкових кидків.
Посилання
Алалвани, Т.М., Ктайман, Х.Д., Глазин, А.М., & Костюков, В.В. (2014). Формирование потребностей у подростков и юношей в занятиях баскетболом и стритболом: российский и международный опыт. Связи с общественностью в спорте: образование, тенденции, международный опыт, (6), 6-9.
Байбакова, Т.В. (2012). Развитие технико-тактических навыков спортсменов средствами малых форм спортивных игр (на примере стритбола). Омские социальногуманитарные чтения. Материал. VIII Междунар. научно-практ. Конф. 376-377.
Королев, Г.Н., & Салмова, А.И. (2015). Стритбол в системе физического воспитания студентов. Физическое воспитание и студенческий спорт глазами студентов, 232-232.
Королев, Г.Н., & Салмова, А.И. (2016). Спортизация физического воспитания студентов на основе стритбола. Стратегия формирования здорового образа жизни средствами физической культуры и спорта." спорт для всех" и внедрение всероссийского физкультурно-спортивного комплекса ГТО, pp. 77-79.
Несен, О., & Ширяєва, І. (2020). Динаміка показників швідкісно-силових здібностей гравців студентських команд у баскетболі 3х3 під впливом спеціально підібраних вправ. Спортивні ігри, (2 (16)), 40-49. doi: 10.15391/si.2020-2.04
Холопов, В., & Безмилов, М. (2020). Особливості реалізації стандартних положень під час розіграшу м’яча з позиції «check-ball» командами високої кваліфікації в баскетболі 3х3. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 4, 43-52.
Швецова, Т.В. (2014). Стритбол: история и перспективы развития. В мире научных открытий. 11, 4417-4426.
Шпет, В.В. (2016). Теоретические основы необходимости занятий стритболом в школе. Инновационные тенденции развития системы образования. Материалы V Междунар. науч.–практ. конф. 198-201.
Шутова, С.Е., & Юр, В.Р. (2016). Современное состояние и перспективы развития баскетбола 3х3 в Украине. Баскетбол: історія, сучасність, перспективи. Матеріали І Всеукраїнської з міжнародною участю науково-практичної інтернет-конференції. 207-211.
Юр, В.Р. Стритбол от начала до современности. (2016). Неолімпійський спорт; історія проблеми управління та система підготовки спортсменів. Зб. матеріалів ІІ Всеукраїнської студентської науково-методичної конференції. 190-195.
Яцковський, В., Ковцун, В., & Мельник, В. (2020) Показники виконання різних видів кидків у стрітболі. Молода спортивна наука України : зб. тез. доп. 36-37.
Яцковський, В., Мельник, В, & Гнатчук, Я. (2018). Показники для контролю змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів у стрітболі. Спортивна наука України. 5, 32–38.
Яцковський, В., Мельник, В, & Ковцун, В. (2021). Структура виконання кидків командами високої кваліфікації з різним підсумковим результатом гри у баскетболі 3х3. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія № 15. Науковопедагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 11, 123–127.
Wenzel, S. (2001). Streetball – ein jugendkulturelles Phanomen and sozialwissenschaftlicher Perspektive.
