Комплексне застосування засобів відновлення у підготовчому періоді тренування юних гандболістів
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2022-1.06Ключові слова:
гандбол, відновлення, психофізичні функції, юнаки, 15-16 роківАнотація
У мінливих умовах сучасного спорту проблема відновлення фізичноїпрацездатності є надзвичайно актуальною. Мета дослідження – експериментально обґрунтувати ефективність комплексного використання засобів відновлення в умовах втягувального мікроциклу підготовчого періоду тренування юних гандболістів 15-16 років.
Матеріал і методи. В експерименті брали участь 20 спортсменів чоловічої статі віком
15,5±0,4 років. Для контрольної групи (n=10) використовували традиційні засоби
відновлення. В експериментальній групі (n=10) було впроваджено комплекс відновних
засобів, спеціально розроблений для втягувального тижневого мікроциклу залежно від
варіативності тренувальних навантажень. Методи дослідження: аналіз наукової
літератури, моніторинг психофізичних функцій, педагогічний експеримент, методи
математичної статистики. Результати. Між юними спортсменами експериментальної
та контрольної груп після педагогічного експерименту відмічалася суттєва різниця за
досліджуваними показниками та контрольними тестами. В гандболістів експериментальної групи психомоторні показники покращилися в теппінг-тесті на 12%,
треморі рук в динамічному режимі на 15%, статичному – на 10%; зменшився час
сенсомоторної реакції – простої на 16%, складної на 11%; підвищилися показники становоїсили на 6 кг, сили кисті на 2 кг. Зареєстровано поліпшення результатів у таких тестах: бігз високого старту – на 0,5 с; біг на 30 м з веденням м’яча – на 0,7 с; потрійний стрибок змісця – на 12 см; Гарвардський степ-тест – на 14 у.о. В контрольній групі ці зміни були значно меншими та не перевищували 4-8%, зафіксовані вірогідно менші прирости результатів за всіма руховими тестами. Висновки. Розроблена та реалізована методика комплексного використання відновних засобів в умовах втягувального мікроциклу підготовчого етапу тренувального процесу показала високу ефективність та сприяла підвищенню рівня функціональних можливостей нервово-м’язового апарату та центральної нервової системи, суттєвому поліпшенню загальної працездатності юних гандболістів 15-16 років.
Посилання
Єфременко, А. (2013). Вплив додаткових засобів відновлення працездатності організму спортсменів, що спеціалізуються в бігу на короткі дистанції. Молода спортивна наука України, 17 (1), 67-72. http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/650
Павлова, Ю., & Виноградський, Б. (2011). Відновлення у спорті: монографія. Львів: ЛДУФК. http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/4001/1/Відновлення_макет.pdf
Христова, Т.Є., & Семенюк, А.О. (2018). Комплексне використання відновних засобів у юних флорболістів. Екологічні дослідження у вищих навчальних закладах: збірка наукових праць, 236-241. http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/2466/1/Христова%2C%20Семенюк%20%281%29.pdf
Христова, Т.Є., Ребар, І.В., & Абдуллаєв, А.К. (2021). Схема професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до спортивно-ігрової діяльності. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 74 (3), 178-182. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.74-3.34
Ageberg, E., Bunke, S., Nilsen, P., & Donaldson, A. (2020). Planning injury prevention training for youth handball players: application of the generalisable six-step intervention development process. Injury Prevention, 26(2), 164-169. https://doi.org/10.1136/injuryprev-2019-043468
Briskin, Y., Pityn, M., & Tyshchenko, V. (2016). Dynamics of changes in the functional state of qualified handballers during the macrocycle. Journal of Physical Education and Sport, 16 (1), Art 8, 46-49. https://doi.org/10.7752/jpes.2016.01008
Cherif, M., Said, M., Chaatani, S., Nejlaoui, O., Gomr, D., & Abdallah A. (2012). The Effect of a Combined HighIntensity Plyometric and Speed Training Program on the Running and Jumping Ability of Male Handball Players. Asian Journal of Sports Medicine, 3 (1), 21-28. https://doi.org/10.5812/asjsm.34721
Donaldson, A., Callaghan, A., Bizzini, M., Jowett, A., Keyzer, P., & Nicholson, M. (2019). A concept mapping approach to identifying the barriers to implementing an evidence-based sports injury prevention programme. Injury Prevention, 25 (4), 244-251. http://doi.org/10.1136/injuryprev-2017-042639
Guenette, J.A., & Sheel, A.W. (2007). Physiological consequences of a high work of breathing during heavy exercise in humans. Journal of Science and Medicine in Sport, 10 (6), 341-350. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2007.02.003
Lopatenko, G.O., Tumanova, V.N., & Gatsko E.V. (2015). Application of mobilizing extra-training means in process of pre-start martial arts sportsmen’s training (on example of fencing). Physical education of students, 2, 8-12. http://dx.doi.org/10.15561/20755279.2015.0202
Mayer, C., Rühlemann, A., & Jäger, M. (2019). Verletzungen und deren Prävention beim Handball. Orthopäde, 48, 1036-1041. https://doi.org/10.1007/s00132-019-03822-6
Pristupa, Y., & Tyshchenko V. (2017). Peculiar properties and dynamics of physiological indicators in Handball team. Journal of Physical Education and Sport, 17 (1), Art 49, 335-341. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.01049
Rafnsson, E.T., Myklebust, G., Valdimarsson, Ö., & Árnason, A. (2021). Association between training load, intensity, and overuse problems during pre-season in Icelandic male handball. Translational sports medicine, 4 (6), 837-844. https://doi.org/10.1002/tsm2.287
