Морфо-функціональні показники та рівень фізичної підготовленості кваліфікованих футболісток
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2021-3.8Ключові слова:
футболістки, загальний вміст жирового компоненту, вміст скелетної мускулатури, швидкість, швидкісна витривалість, швидкісно-силові здібності, п’ятирівнева шкала оцінкиАнотація
Мета роботи – визначити морфо-функціональні показники та розробити
п’ятирівневу шкалу оцінки показників фізичної підготовленості кваліфікованих футболісток студентської команди. Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 17 футболісток жіночої збірної команди Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка віком 18-22 роки, з кваліфікацією І-ІІ розряду. В змагальному періоді визначалися показники маси та довжини тіла, індексу маси тіла, загальний відсотковий вміст жирового компоненту та скелетної мускулатури, а також показники фізичної підготовленості за результатами тестів біг 30 м, човниковий біг 180 м, стрибок у довжину з місця, біг 2000 м. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної і спеціальної літератури, морфо-функціональна діагностика, педагогічне тестування,методи математичної статистики. Результати. За результатами морфо-функціональної діагностики та педагогічного тестування було визначено 10 показників кваліфікованих футболісток: вік – 19,29±0,30 років, довжина тіла – 1,65±0,01 м, маса тіла – 58,09±0,85 кг, індекс маси тіла – 21,05±0,31 кг/м2, вміст скелетної мускулатури – 24,71±0,88 %, загальний вміст жирового компоненту – 23,06±0,42 %, біг 30 м з високого старту – 4,89±0,04 с, човниковий біг 180 м – 41,83±0,17 с, стрибок у довжину з місця – 1,95±0,02 м, біг 2000 м – 513,69±3,76 с. Висновки. Розробка модельних показників має важливе значення для подальшого розвитку жіночого футболу, відбору талановитої молоді, оцінки щодо реалізації запланованих програм підготовки. Аналіз отриманих результатів показав відповідність зросту масі тіла футболісток за показником індексу маси тіла, а також більший вміст скелетної мускулатури, порівняно із загальним вмістом жирового компоненту. В основу розробленої п’ятирівневої шкали оцінки показників фізичної підготовленості були покладені результати педагогічного тестування досліджуваних футболісток у змагальному періоді, тобто у фазі стабілізації спортивної форми.
Посилання
Вознюк, Т.В., Галайдюк, М.А., & Свірщук, Н.С. (2018). Управління підготовкою кваліфікованих баскетболісток на основі програмування та моделювання
тренувального процесу в підготовчому періоді. Теоретико-методичні основи управління процесом підготовки спортсменів різної кваліфікації: колективна
монографія; за заг. ред. В.М. Костюкевича. Вінниця: ТОВ «Планер», 190-201. URI: http://93.183.203.244:80/xmlui/handle/123456789/3598
Донець, І.О. (2012). Моніторинг фізичної підготовленості футболісток дитячо-юнацької спортивної школи у навчально-тренувальному процесі: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Чернігів.
Дорошенко, Э.Ю. (2013). Моделирование технико-тактических действий как фактор управления соревновательным процессом и подготовкой баскетболисток высокой квалификации. Pedagogy of Physical Culture and Sports, (10), 29-34.
Костюкевич, В.М. (2016). Управление тренировочным процессом футболистов в годичном цикле подготовки: монография. 2-е изд. К.: КНТ.
Кузнецов, В.В., Новиков, А.А., & Шустин, Б.Н. (1975). Научные основы создания «моделей сильнейших спортсменов». Проблемы современной системы подготовки высококвалифицированных спортсменов, (2), 24-26.
Платонов, В.Н. (2015). Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория ее практические приложения: в 2 книгах. Киев: Олимпийская литература, Книга 1.
Самусь, А.І. (2017). Адаптація футболісток студентських команд до тренувальних навантажень. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: збірник наукових праць, 3 (22), 396-400.
Стасюк, І. (2017). Дослідження проблеми взаємозв’язку спеціальних здібностей висококваліфікованих гравців у міні-футбол. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: науково-методичний журнал, 3, 67-74.
Хлус, Н.О., Цись, Д.І. & Цись, Н О. (2021). Використання сучасних фітнес-технологій у процесі фізичної підготовки футболісток студентських команд на
загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду. Спортивні ігри, 1 (19), 65-74. doi: 10.15391/si.2021-1.7
Цись, Д.І., Хлус, Н.О., & Цись, Н.О. (2020). Диференційований підхід до фізичної підготовки футболісток студентських команд на спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду. Спортивні ігри, 4 (18), 106-115. doi: 10.15391/si.2020-4.10
Шевчик, Л., Перепелиця, О., Поліщук, В., & Гудима, С. (2017). Порівняльний аналіз показників складу тіла кваліфікованих футболістів і футболісток. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: науково-методичний журнал, 2, 60-66.
Щепотіна, Н. (2013). Дослідження взаємозв'язку морфо-функціональних показників волейболісток з рівнем їх фізичної підготовленості. Фізична культура, спорт і здоров'я нації, 15, 428 – 434.
Щепотіна, Н. (2017). Обґрунтування ефективності впровадження модельних тренувальних завдань для фізичної підготовки кваліфікованих волейболісток. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 1, 89-92.
Dillern, T., Ingebrigsten, J., & Shalfawi, S. (2012). Aerobic capacity and anthropometric characteristics of elite-recruit female soccer players. Serbian Journal of Sports Sciences, 6 (2), 43-49.
Garcia-Gil, M., Torres-Unda, J., Esain, I., Duñabeitia, I., Gil, S. M., Gil, J., & Irazusta, J. (2018). Anthropometric parameters, age, and agility as performance predictors in elite female basketball players. The Journal of Strength & Conditioning Research, 32(6), 1723-1730.doi:10.1519/JSC.0000000000002043
Kostiukevich, V., & Shchepotina, N. (2016). Model training tasks as a tool for building the training process of athletes of team game sports. Science in Olympic Sports, 2, 24-31.
Kostiukevych, V., Shchepotina, N., Shynkaruk, O., Koliadych, Y., Hatsoieva, L., Voronova, V., Vozniuk, T., Kaplinskyi, V., Diachenko, A., Chernyshenko, T., & Konnova, M. (2020).
Highly qualified grass hockey sportswomen’s adaptation to training intensity in the macrocycle preparatory period. Journal of Physical Education and Sport, 20 (SI 1), 385 –394. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1055
Piven, O., & Dorofieieva, T. (2017). A dependence of a sports result on physical development, morphofunctional and special strength preparedness data of weightlifters at the stage of preliminary basic training. Slobozhanskyi herald of science and sport, 4 (60), 79-82.
Sobko, I. M., Kozina, Z. L., Andruchiv, V., Siryi, O. V., & Ahmad, M. A. (2018). Model characteristics of physical development, physical and technical preparedness of football players 15 years of different roles. Health, sport, rehabilitation, (2), 106-114.doi.org/10.5281/zenodo.1342483
Wilmore, I.H., Costill, D.L., & Kenney, L.W. (2012). Physiology of sport and exercise. Illinois: Human Kinetics.
