Місце травматизму в тренувальному процесі серед школярів-гандболістів
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2021-1.02Ключові слова:
травми, гандбол, школяр, спортсмен, гандболістАнотація
Мета: аналіз травм в тренувальному процесі серед школярів, які займаються в секції гандбола. Матеріалі методи дослідження: у дослідженні взяли участь учні 8-их – 11-их класів Луцької загальноосвітньої школи № 17. Зі згоди батьків спортсменів були вивчені записи у медичних картках дітей, які займаються гандболом. Всього було охоплено 42 спортсмена. Результати: найбільша кількість середніх і важких травм була у 8-ому класі. На травми середньої тяжкості припадає 50,0 %, на травми важкої складності – 37,0 % всіх випадків їх виникнення. А найменша кількість травм відноситься до легкого ступеня тяжкості, їх всього 13,0 %. Можна припустити, що мала кількість легких травм
пов’язано, в першу чергу, з тим, що їм не надавалося належного значення і вони офіційно не реєструвалися. Проведене нами дослідження підтверджує та доповнює численні результати спеціальної літератури. Чим вищий рівень у школярів-гандболістів фізичної та спеціальної підготовленості, тим нижчий відсоток отримання травми під час навчально-тренувального процесу. Наші результати підтверджують дані інших досліджень: вирішення проблеми попередження травматизму у гандболі полягає у вдосконаленні техніки і методики тренування школярів-гандболістів.
Наші результати підтверджують дані інших досліджень: травми в процесі
навчально-тренувальних занять фізичними вправами є досить поширеним явищем, а їх наслідки стоять на заваді досягненню фізичної вдосконалості людини; при визначені
частоти випадків та локалізації травматичних ушкоджень виявлено, що переважають –
вивихи, розтягнення, деформація та травми зв’язок суглоба й прилеглих м’язів. Узагальнення результатів дослідження підтвердило існування чіткої залежності між заняттями фізичними вправами та отримання спортивних травм. Нами доповнено: травми й спортивні ушкодження у школярів-гандболістів у 8-ому класі є більшою, а протягом навчання їх кількість зменшуватиметься. Дослідженню профілактики травматизму серед учнів-гандболістів варто присвятити подальші дослідження.
Слід відмітити, що з кожним роком навчання в школі у школярів-гандболістів
кількість травм зменшувалася. У 8-ому класі їх було десять (10), а до 11-ого класу їх стало
вдвічі менше – п’ять (5). Найбільше у школярів-гандболістів зустрічаються розтягнення.
Всього таких травм виявлено 33,3 %. Основна їх кількість припадає на травми
гомілковостопного суглоба. Причинами виникнення таких травм, швидше за все, є ривки, зупинки, зміна напрямку руху. Досить часто зустрічаються забиття (30,0 %) в основному колінного і ліктьового суглобів. Як правило, їх спортсмени отримують при падінні, ступінь пошкодження суглобів в основному незначний. Вивихів отримано небагато; локалізація їх виявлення була тільки в суглобах кисті. Причини цих травм ті ж самі, що і при розтягненнях. Висновки: вказується, що травм і спортивних ушкоджень у школярів-спортсменів у 8-ому класі є більша, а протягом навчання їх кількість зменшується.
Посилання
Галиновский, С.П. (2005). Причины травматизма: пособие. Могилев : ВООК.
Гамза, Н.А. & Тернов, Г.Г. (2002). Понятия и медицинские термины в спортивной медицине: терминологический словарь. Минск.
Волков, Л.В. (2002). Теория и методика детского и юношеского спорта. Киев : Олимпийская литература.
Кочубей, Ю.А., Стрикаленко, Є.А., & Шалар, О.Г. (2014). Аналіз фізичної підготовленості баскетболістів високого класу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 6 (49), 55-63.
Мардар, Г. & Ячнюк І. (2008). Запобігання травматизму в процесі підготовки спортсменів.Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 82-87.
Давыдов, В.Ю., Коваленко, Т.Г., Киселев, П.А., Попова, Г.Н. (2003). Меры безопасности на уроках физической культуры : учеб.-метод. пособие. Волгоград : Изд-во ВолГУ.
Матвеев, Л.П. (1999). Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов. Киев : Олимпийская литература.
Платонов, В. (2018). Структура и содержание непосредственной подготовки спортсменов высокой квалификации к главным соревнованиям. Наука в олимпийском спорте, 2, 17-41.
Шалар, О., Жосан, І., Шум, Д., & Стрикаленко, Є. (2014). Властивості темпераменту і волі гандболісток різного ігрового амплуа. Спортивний вісник Придніпров’я, 3, 40-43.
Шалар, О.Г., Снопова, Ю.А., & Стрикаленко, Е.А. (2010). Психологическая совместимость женской гандбольной команды. Физическое воспитание студентов, (1), 109-112.
Granero-Gallegos, A., Gomez-Lopez, M., Rodriguez-Suarez, N., Arturo-Abraldes, J., Alesi, M. & Bianco, A. (2017). Importance of the Motivational Climate in Goal, Enjoyment, and the Causes of Success in Handball Players. Frontiers in Psychology, 1-8. doi 10.3389/fpsyg.2017.02081
Popovych, Ihor, Blynova, Olena, & Savchuk, Oleksandr, Zasenko, Viacheslav, & Prokhorenko, Lesia (2020). Expectations of a winning result in women’s handball team: comparison of different age groups. Journal of Physical Education and Sport, 20 (5), Art 369, 2709
Popovych, Ihor, Zavatkyi, Vadym, Tsiuniak, Oksana, & Nosov, Pavlo, Zinchenko, Serhii, Mateichuk, Vadym, Zavatkyi, Yurii, & Blynova, Olena (2020). Research on the types of pre-game expectations in the athletes of sports games. Journal of Physical Education and Sport, 20 (1), Art 6, 43-52. doi:10.7752/jpes.2020.05369
