Особливості гендерних схожостей і відмінностей у спортсменів, що спеціалізуються в спортивних іграх
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2020-3.10Ключові слова:
спортивні ігри, гендер, маскулінність, фемінінність, андрогінність, біологічна стать, гендерні схожості, гендерні відмінностіАнотація
Мета: визначити гендерні особливості спортсменів і спортсменок, які спеціалізуються в спортивних іграх. Матеріал і методи: в дослідженні приймали участь 194 студента і студентки, які займаються спортивними іграми і мають різну спортивну кваліфікацію, віком 17-26 років. Використані такі методи дослідження як: аналіз та узагальнення літературних джерел і інтернет-ресурсів з досліджуваної проблеми; психологічні методи: методика С. Бем «Маскулінність /фемінінність» і 16-факторний опитувальник Кеттелла; методи математичної статистики. Результати. Була розглянута група ігрових видів спорту з точки зору їх впливу на формування гендерного типу і виявлені гендерні схожості і гендерні відмінності у спортсменів і спортсменок, які спеціалізуються в різних спортивних іграх. Досліджуваними були 113 спортсменів і 81 спортсменка. Серед юнаків співвідношення маскулінних і андрогінних особистостей складає відповідно 60% : 40%. У дівчат – 59% : 41%. Найбільшу кількість спортсменів маскулінного
типу особистості зафіксовано в волейболі (85%), а спортсменок – в гандболі (82%) і баскетболі (71%). Доведено, що настільний теніс не сприяє маскулінізації ні спортсменів, ні спортсменок. В цьому виді спорту переважають особистості андрогінного типу – юнаків (70%), дівчат (60%). З’ясовано схожість і відмінності маскулінних і андрогінних спортсменів і спортсменок стосовно їх особистісних якостей. Висновки. В спортивних іграх більше спортсменів (60%) і спортсменок (59%) маскулінного типу, ніж андрогінного. Фемінінних юнаків і дівчат в результаті дослідження виявлено не було. Ігрові види спорту сприяють маскулінізації і юнаків, і дівчат. Тренувальна діяльність і висока спортивнаькваліфікація спортсменів (56%) і спортсменок (66%) сприяють формуванню у них маскулінного типу особистості. При аналізі особистісних якостей маскулінних і андрогінних юнаків та маскулінних і андрогінних дівчат виявлено між ними більше схожості, ніж відмінностей. У спортсменів взагалі не виявлено ні яких відмінностей. А у спортсменок відмінності спостерігаються лише за двома чинниками «сприйнятливість до
почуттів – висока нормативність поведінки» і «консерватизм – радикалізм».
Посилання
Артамонова, Т.В., & Шевченко, Т.А. (2009). Гендерная идентификация в спорте. Монография; Волгоград : ФГОУ ВПО «ВГАФК».
Баранова, А.В. (2017a). Личностные особенности спортсменок в традиционно мужских видах спорта. Зборнік навуковых прац акадэміі паслядыпломнай адукацыі, 15, 30-41.
Баранова, А.В. (2017b). Психологические механизмы маскулинизации спортсменок. Рудиковские чтения. Материалы XIII Международной научно-практической конференции психологов физической культуры и спорта 11-12 мая 2017 г. Москва, 112-115.
Босенко, Ю.М., Харитонова, И.В., Роспопова, А.С., & Стоянова, Ж.А. (2018). Гендерные особенности личностных свойств спортсменов, занимающихся тяжёлой атлетикой. Вестник Костромского государственного университета. Серия: Педагогика. Психология. Социокинетика, 24 (4), 266-270.
Ворожбитова, А.Л. (2007). Гендерная теория физической культуры как основа формирования гендерного сознания спортсменов. Вестник Ставропольского государственного университета, 49, 27-31.
Дамадаева, А.С. (2010). Влияние занятий спортом на гендерные характеристики личности женщин. Ученые записки университета им. П. Ф. Лесгафта, 3 (61), 45-47.
Дамадаева, А.С. (2010). Влияние спорта на психологические особенности мужчин и женщин. Теория и методика спорта высших достижений, 6, 3-6.
Дементьева, И.М. (2017). Гендерные различия гандболистов юношеского возраста как фактор их социализации и адаптации. Вестник АГУ, 3 (203), 126-131.
Ильин, Е.П. (2010). Пол и гендер. СПб.: Питер.
Клёцина, С.И. (2009). Гендерная психология. СПб.: ООО «Питер Пресс».
Маскаева, Т.Ю., & Германов Г.Н. (2014). Гендерные психические и поведенческие особенности женщин и их проявление как результат занятий различными видами спорта. Ученые записки университета имени П.Ф. Лесгафта, 12 (118), 266-272.
Речкалов, А.В., Речкалова, О.Л. (2017). Влияние занятий спортом на психологические особенности личности. Известия высших учебных заведений, 1, 104-109.
Тарасевич, О.А., & Камаєв, О.І. (2019). Особливості гендерних відмінностей у спортсменів, що займаються спортивними єдиноборствами. Единоборства, 4 (14), 117-126.
Цикунова, Н.С. (2003). Гендерные характеристики личности спортсменов в маскулинных и фемининных видах спорта. Дисс... канд. психол. наук. Санкт-Петербург.
Шахов, Ш.К., & Дамадаева, А.С. (2011). Спорт как фактор формирования психологического пола личности. Вестник спортивной науки, 6, 16-18.
Bem, S.L. (1979). Theory and measurement of androgyny. Journal of Personal and Social Psychology, 37, 1047-1054.
Colker, R. (1980). Correlates of female athletic: masculinity, femininity, selfesteem and attitudes toward women. Sex Roles, 6, 47-58.
Lamont-Mills, Andrea (1998). Sex. Gender and gender identity in sport. The Inaugural Wendy EY Women in sport Essay Prize: Exploring Perceptions of Sex, Gender and Gender Identity in Australian Sport. Retrieved from URL https://eprints.usq.edu.au/18052/1/Lamont-Mills.pdf
Lantz, C.D., & Schroeder, P.J. (1999). Endorsement of masculine and feminine gender roles: differences between participation and identification with the athletic role. Journal of Sport Behavior, 22, 545-557.
Matteo, S. (1986). The effect of sex and gender-schematic processing on sport participation. Sex Roles, 15, 356-371.
