Вдосконалення координації рухів у баскетболістів 17-19 років на базі використання асиметричних вправ
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2019-4.08Ключові слова:
баскетболісти, відчуття часу, відтворення, кути, амплітуда, зміниАнотація
Мета дослідження – покращити показники координаційних здібностей баскетболістів 17-19 років засобами спеціально підібраних асиметричних вправ. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні приймали участь дві групи спортсменів у віці 17-19 років у загальній кількості 21 особа (контрольна група, n=10, експериментальна група,
n=11). Аналіз літературних джерел проводився з метою встановлення особливостей розвитку здібностей до просторових та часових відтворень параметрів рухів. Для визначення рівня координаційної підготовленості використовувались тести для визначення точності заданих амплітуд (30˚, 50˚ та 70˚) у ліктьовому суглобі та тест на відтворення заданого (5 с та 15 с) проміжку часу. Педагогічний експеримент тривав 10 тижнів та полягав у впровадженні у практику експериментальної групи спеціально підібраних асиметричних вправ, виконання яких ми максимально наближали до змагальних умов. Для аналізу отриманої інформації використовувалась пакет програми Microsoft Exсel, достовірність у розбіжностях встановлювалась на базі розрахунку критерію Ст’юдента,
при p˂0,05. Результати. Після проведення педагогічного експерименту у баскетболістів експериментальної групи відбулися певні покращення здатності до відтворення часових періодів: середня точність відтворення 5 секундного часового інтервалу покращилася на 2,92%, точність же відтворення 15 секундного часового інтервалу – на 6,4%. У всіх баскетболістів після проведення педагогічного експерименту показник відтворення 15 секундного часового інтервалу покращився. Показник же відтворення 5 секундного часового інтервалу покращився у дев’яти баскетболістів, у одного спортсмена цей показник залишився без змін та ще у одного погіршився. Встановлені зміни показників точності відтворення заданих амплітуд руху у ліктьовому суглобі лівої та правої руки у
баскетболістів експериментальної групи: у показниках лівої руки у двох випадках спостерігалося погіршення результатів після проведення експерименту у показниках же правої руки всі результати мали покращення. Встановлено, що після експерименту показник асиметрії відтворення кутів 30˚ та 50˚ зменшилися, що свідчить про покращення координації роботи рук у баскетболістів експериментальної групи. Висновки. Проведений аналіз наукової та методичної літератури засвідчив актуальність теми підбору та застосування нових комплексів спеціально підібраних вправ для вирішення певних завдань спортивного тренування. Застосування у тренувальному процесі асиметричних вправ, які виконувалися у близьких до змагань умовах позитивно вплинуло на покращення координації рухів рук баскетболістів та підвищило здатність спортсменів до відтворення більш тривалих часових проміжків і амплітуд рухів гравців у ліктьовому суглобі.
Посилання
Ашанин, В. С., Помещикова, И. П. & Помещиков, С. С. (2009). Аудиовизуальная информационная программа как средство обучения командным тактическим действиям в баскетболе. Слобожанский науково-спортивний вісник, 1, 167-171
Бикова, О. О. (2016). Вплив спеціально спрямованих вправ на рівень підготовленості до змагань гандболістів 13-14 років. Спорт, здоровье, реабилитация, 3, 14-19.
Бикова, О. О. (2017). Акробатичні вправи та стрибкові вправи із використанням координаційної драбини у навчально-тренувальному процесі гандболістів. Харків : ХДАФК.
Головихин, Е. & Степанов, С. (2007). Теоретические и методические основы многолетней спортивной подготовки в кёкусин каратэ. Екатеринбург : УГГУ.
Карбакова, А. А. (2017). Пространственные и временные параметры движения как факторы, определяющие точность построений и синхронность исполнения в дисциплине «Формейшн» в танцевальном спорте. Ученые записки университета имени П. Ф. Лезгафта, 4 (146), 91-94.
Куделко, В. Е, Улаєва, Л. О. & Шевченко, О. О. (2011). Позитивний вплив вправ для розвитку координації у студентів, які займаються фізичним вихованням у групі ЛФК. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту,7, 49-53.
Макаревський, А. Б., (2010). Физиологические подходы к формированию и совершенствованию точностных движений спортсменов. (Doctoral dissertation). Великие Луки, Россия.
Моисеенко, Е. К., Ширяева, И. В. & Горчанюк, Ю.А. (2016). Оценка уровня вестибулярной устойчивости волейболистов и баскетболистов команд ХДАФК. Спортивні ігри , 1,25-28.
Несен, О. О. & Приймак, В. С. (2018). Зміни показників швідкісно-силових здібностей баскетболістів 14-15 років під впливом вправ із обтяженим м’ячем та опором партнера. Спортивні ігри, 4. 30-39. http://doi.org/10.5281/zenodo.1470714
Несен, О. О. & Пащенко, Н. О., (2019). Рівень здатності до відтворення заданих амплітуд рухів та часових проміжків студентів, що спеціалізуються у спортивних іграх. Спортивні ігри. №3 (13). 34-40. doi: 10.15391/si.2019-3.04
Ровний, А. С. (2001). Формування системи сенсорного контролю точнісних рухів спортсменів. (Doctoral dissertation). Київ, Україна.
Шевченко, О. О., Бєліков, О. О., Кудімова, О. В. (2014). Фактори, які впливають на точність кидків у баскетболі. Спортивні ігри, 10, 219-222.