Результативність дистанційного навчання легкоатлетичному бігу здобувачів вищої освіти спортивної спеціалізації «футбол» з використанням мобільних технологій
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2025-4.10Ключові слова:
мобільні технології, легкоатлетичний біг, студенти-спортсмени, кінематичний аналіз, залученість до навчання, самозвітування, футболАнотація
Мета. В умовах стрімкої диджиталізації фізичного виховання та спорту фахівці дедалі більше схиляються до впровадження мобільних технологій у навчальні процеси для підвищення ефективності та зацікавленості у заняттях фізичними вправами. Мета дослідження – оцінити результативність застосування мобільних технологій у дистанційному навчанні техніці легкоатлетичного бігу у студентів спортсменів, які спеціалізуються у футболі.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 38 студентів-спортсменів (28 чоловіків, 10 жінок) першого курсу. Педагогічне втручання тривало 8 тижнів у рамках навчальної дисципліни «Основи легкої атлетики в обраному виді спорту». Навчання техніці спринту та тривалого бігу відбувалося з використанням онлайн технологій та структурованого мобільного навчання, ключовим елементом якого було самозвітування з використанням відеозапису та відеоаналізу. Тестування проводилося тричі (на 1-му, 8-му та 12-му тижнях). Учасники виконували швидкісний біг (спринт 10 м) та тривалий біг (дистанція за 12 хв). Відеозаписи, зроблені на камери смартфонів, аналізувалися за допомогою програми Kinovea 0.9.5 для визначення кінематичних показників (довжина, частота, асиметрія та коефіцієнт варіації кроку). Окрім того, якість техніки оцінювалась за п’ятибальною шкалою, а залученість до навчального процесу вимірювали розробленим опитувальником. Результати. Встановлено значний педагогічний ефект навчання легкоатлетичному бігу студентів-спортсменів в мобільному форматі. Протягом дослідження зафіксовано значущі відмінності між результатами вимірювання на першому та 12 тижнях за всіма
показниками. Зокрема, спостерігалося достовірне збільшення довжини та частоти кроку під час спринту та зниження показників асиметрії та варіативності кроку, що свідчить про формування більш сталої та узгодженої техніки бігу. Бальна оцінка техніки виконання швидкісного та тривалого бігу також значуще зросла. Зафіксовано суттєве зростання всіх компонентів залученості студентів (когнітивної, поведінкової, емоційної та соціальної). Найвищі значення залученості та технічних показників бігу було досягнуто на восьмому тижні. Висновки. Високий рівень залученості до навчання, досягнутий завдяки впровадженню мобільних технологій, супроводжувався
формуванням і стабілізацію техніки бігу студентів-спортсменів. Використання мобільних інструментів, зокрема відеоаналізу, дозволило подолати типові проблеми дистанційного розвитку рухових навичок, забезпечивши ефективний зворотний зв’язок та самоконтроль. Збереження високого рівня залученості та рухової навченості після зниження інтенсивності мобільної взаємодії свідчить про ефективність запропонованого втручання Подальші дослідження будуть зосереджені на вивченні результативності мобільного формату навчання легкоатлетичним метанням та стрибкам.
Посилання
Bergdahl, N. (2022). Engagement and disengagement in online learning. Computers & Education, 188, 104561. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2022.104561
Bernacki, M. L., Greene, J. A., & Crompton, H. (2020). Mobile technology, learning, and achievement: Advances in understanding and measuring the role of mobile technology in education. Contemporary Educational Psychology, 60, 1–12. https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2019.101827
Boujdi, R., Rouani, A., Lamri, D., Hassouni, T., & Lamrioui, D. (2023). The use of digital technology to improve physical education learning of technical skills: case of sprint running. In 2023 7th IEEE Congress on Information Science and Technology (CiSt) (pp. 467–472). IEEE. https://doi.org/10.1109/CiSt56084.2023.10409911
Daum, D. N., Goad, T., Killian, C. M., & Schoenfeld, A. (2021). How do we do this? Distance learning in physical education – Part 1. Journal of Physical Education, Recreation & Dance, 92(4), 5-10. https://doi.org/10.1080/07303084.2021.1886836
de Oliveira, F. C. L., Fredette, A., Echeverría, S. O., Batcho, C. S., & Roy, J. S. (2019). Validity and reliability of 2-dimensional video-based assessment to analyze foot strike pattern and step rate during running: A systematic review. Sports Health, 11(5), 409-415. https://doi.org/10.1177/1941738119844795
Dereza, M. (2022). Teaching physical education with online instruction on students’ cognitive engagement and performance in physical education. Int. J. Res. Publ, 103. https://doi.org/10.47119/IJRP1001031620223432
Dingenen, B., Barton, C., Janssen, T., Benoit, A., & Malliaras, P. (2018). Test-retest reliability of two-dimensional video analysis during running. Physical therapy in Sport, 33, 40-47. https://doi.org/10.1016/j.ptsp.2018.06.009
Dobre, A. G., & Gheorghe, C. (2021). The optimization of the running technique using video analysis method. In Journal of Physics: Conference Series (Vol. 1746, No. 1, p. 012086). IOP Publishing. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1746/1/012086
García, T. C. G., Parada, M. F. B., & Leiva, K. M. R. (2023). Biomechanical analysis of functional movement in athletes using Kinovea. In International Conference on e-Health and Bioengineering (pp. 469477). Springer Nature Switzerland. https://doi.org/10.1007/978-3-03162523-7_52
Goodyear, V. A., Skinner, B., McKeever, J., & Griffiths, M. (2023). The influence of online physical activity interventions on children and young people’s engagement with physical activity: a systematic review. Physical Education and Sport Pedagogy, 28(1), 94-108. https:// doi.org/10.1080/17408989.2021.1953459
Hasanuddin, I., Zainuddin, F., & Haruna, H. (2025). Challenges and effectiveness of online physical education: assessing student engagement, physical activity, and learning outcomes. Journal Physical Education and Outdoor Activity, 1(1), 46-65. https://doi.org/10.36312/jpeoa.v1i1.5
Hastie, P. A., Stringfellow, A., Johnson, J. L., Dixon, C. E., Hollett, N., & Ward, K. (2022). Examining the concept of engagement in physical education. Physical Education and Sport Pedagogy, 27(1), 1-18. https://doi.org/10.1080/17408989.2020.1861231
Hensley, C. P., Kontos, D., Feldman, C., Wafford, Q. E., Wright, A., & Chang, A. H. (2022). Reliability and validity of 2-dimensional video analysis for a running task: A systematic review. Physical Therapy in sport, 58, 16-33. https://doi.org/10.1016/j.ptsp.2022.08.001
Kim, E. J., Kim, J. J., & Han, S. H. (2021). Understanding student acceptance of online learning systems in higher education: Application of social psychology theories with consideration of user innovativeness. Sustainability, 13(2), Article 896. https://doi.org/10.3390/su13020896
Kleitsch, B., & Hodges Kulinna, P. (2022). Tracking student outcomes through instructional choices in physical education. The Physical Educator, 79(5), 491-513. Retrieved from https://doi.org/10.18666/tpe-2022v79-i5-11294
Leo, F. M., Mouratidis, A., Pulido, J. J., López-Gajardo, M. A., & Sánchez Oliva, D. (2022). Perceived teachers’ behavior and students’ engagement in physical education: The mediating role of basic psychological needs and self-determined motivation. Physical Education and Sport Pedagogy, 27(1), 59–76. https://doi.org/10.1080/17408989.2020.1850 667
Lin, W., Zaman, S. I., Jamil, S., & Khan, S. A. (2023). Students engagement in distant learning: How much influence do the critical factors have for success in academic performance?. Psychology in the Schools, 60(7), 2373-2394. https://doi.org/10.1002/pits.22858
Lu, T., Wang, C., Chen, H., Tao, B., Jiang, Y., Sui, H., & Yan, J. (2022). Relationship between university students’ physical activity and mobile phone dependence: Mediating effect of subjective well-being and moderating effect of psychological capital. Frontiers in Psychology, 13, 1–14. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.983487
Mason, R., Pearson, L.T., Barry, G. (2023). Wearables for Running Gait Analysis: A Systematic Review. Sports Med 53, 241–268. https://doi.org/10.1007/s40279-022-01760-6
Mayer, R. E. (2020). Where is the learning in mobile technologies for learning? Contemporary Educational Psychology, 60, 1–8. https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2019.101824 [in English]
Mdhlalose, D. (2024). The efficacy of virtual physical education and its contribution to raising learners’ interest and engagement levels. Physical Education and Sports: Studies and Research, 3(2), 96-115. https://doi.org/10.56003/pessr.v3i2.364
Laughlin, M. K., Hodges, M., & Iraggi, T. (2019). Deploying video analysis to boost instruction and assessment in physical education. Journal of Physical Education, Recreation & Dance, 90(5), 23-29. https://doi.org/10.1080/07303084.2019.1580637 [in English]
Mohammad Pour Koli, M., & Fatahi, A. (2024). Modern approaches in sport biomechanics: A Review Paper. Journal of Sport Biomechanics, 9(4), 284–300. https://doi.org/10.61186/JSportBiomech.9.4.284 [in English]
Otero-Saborido, F. M., Torreblanca-Martínez, V., & González-Jurado, J. A. (2021). Systematic review of self-assessment in physical education. International journal of environmental research and public health, 18(2), 766. https://doi.org/10.3390/ijerph18020766 [in English]
Palacios-Campaña, E. O., & Mocha-Bonilla, J. A. (2023). Biomechanical analysis of the gait in the motor coordination of higher basic education students. In International Conference on Computer Science, Electronics and Industrial Engineering (CSEI) (pp. 180–190). Springer Nature Switzerland. https://doi.org/10.1007/978-3-031-70981-4_13 [in English]
Pipkin, A., Kotecki, K., Hetzel, S., & Heiderscheit, B. (2016). Reliability of a qualitative video analysis for running. Journal of orthopaedic & sports physical therapy, 46(7), 556-561. https://doi.org/10.2519/jospt.2016.6280 [in English]
Popa, V., Sandor, I., Ciocoi-Pop, D. R., Isidori, E., & Leonova, I. (2024). Data extraction using Kinovea for accessible on-site biomechanical analysis. In Shifting from Macro to Micro (Micro-Learning and Microcredentials). Else Conference 2023 (Vol. 2, pp. 71–80). Advanced Distributed Learning Association. https://iris.uniroma4.it/handle/20.500.14244/9484 [in English]
Priyambada, G., Prayoga, A. S., Utomo, A. W. B., Saputro, D. P., & Hartono, R. (2022). Sports app: digitalization of sports basic movement. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 10(1), 85–89. https://doi.org/10.13189/saj.2022.100112 [in English]
Salta, K., Paschalidou, K., Tsetseri, M.(2022). Shift from a traditional to a distance learning environment during the COVID-19 Pandemic. Sci & Educ, 31, 93–122/ https://doi.org/10.1007/s11191-021-00234-x [in English]
Turan, S., Yaman, M. S., Genc, H. I., Donmez, A., Herguner, G., & Yaman, Ç. (2022). Predictive of perceived learning: academic motivation and attitudes to mobile learning. Turkish Online Journal of Educational Technology-TOJET, 21(1), 106–113. http://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1337743.pdf [in English]
Zulkifli, A. F., & Danis, A. (2022). Technology in physical education: Using movement analysis application to improve feedback on sports skills among undergraduate physical education students. Social Sciences & Humanities Open, 6(1), Article 100350. https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2022.100350 [in English]
