Педагогічне обґрунтування методики підвищення фізичної підготовленості учнів 7-9 класів засобами футболу в умовах сільської школи
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2026-1.07Ключові слова:
футбол, підлітки, витривалість, швидкість, спритність, сила, інтервали, моніторинг, мотивація, громада, школаАнотація
Мета. Обґрунтувати та описати методику формування фізичної підготовленості учнів 7-9 класів у закладах загальної середньої освіти сільських територіальних громад засобами футболу.
Матеріал і методи. Здійснено аналіз сучасних міжнародних і вітчизняних публікацій щодо шкільних футбольних програм, рекреаційного футболу та малих ігор (small‑sided games) як засобу розвитку рухових якостей підлітків, а також нормативно‑методичних документів з організації фізичного виховання в ЗЗСО. Застосовано педагогічне моделювання (цілі, принципи, зміст, умови), проєктування навчально‑тренувального навантаження (обсяг, інтенсивність, інтервальність) і конструювання системи контролю та оцінювання. Для моніторингу запропоновано доступні польові тести (швидкість, спритність, витривалість, силові якості), а для контролю інтенсивності – суб’єктивну шкалу навантаження (RPE).
Результати. Методику структуровано у три блоки (організаційно‑змістовий, тренувально‑методичний, контрольно‑оцінювальний) та деталізовано алгоритм її реалізації на 10–12 тижнів для 2–3 занять на тиждень. Обґрунтовано пріоритет малих ігор як універсального інструмента одночасного навчання техніко‑тактичних дій та розвитку витривалості, швидкості, спритності й сили. Подано орієнтовний календарний план циклу, алгоритм корекції навантаження під час уроку, мінімальний перелік інвентарю для сільської школи та батарею моніторингу, що дозволяє відстежувати індивідуальний прогрес і своєчасно коригувати навантаження.
Висновки. Запропонована методика придатна для впровадження у сільських ЗЗСО та поєднує навчальні результати варіативного модуля «Футбол» із безпечним підвищенням фізичної підготовленості та мотивації до рухової активності. Практична цінність полягає у наявності готових рішень щодо організації змішаних груп, дозування інтенсивності (через формати малих ігор і інтервали), педагогічного контролю та партнерства «школа-громада». Подальші дослідження доцільно спрямувати на експериментальну перевірку ефективності методики та уточнення нормативів оцінювання з урахуванням віку, статі та стартового рівня підготовленості.
Посилання
Дутчак, М., Бричук, М., & Холодова, О. (2024). Особливості самооцінки фізичної підготовленості, здоров’я сільських та міських підлітків. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, 29(3), 145–152. https://doi.org/10.32626/2309-8082.2024-29(3).145-152
Інститут модернізації змісту освіти. (n.d.). Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти [Web page]. Retrieved December 25, 2025, from https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/fizychna-kul-tura/
Міністерство освіти і науки України, & Міністерство молоді та спорту України. (2021, October 27). Про затвердження Концепції розвитку щоденного спорту в закладах освіти (№ 1141/4088) [Спільний наказ; PDF]. Retrieved December 25, 2025, from https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/661/692/e29/661692e29e73d287018677.pdf
Міністерство освіти і науки України. (2023, September 12). Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році. Освітня галузь «Фізична культура». Retrieved December 25, 2025, from https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2023/09/12/IMR-2023-2024-Fizychna.kultura.12.09.2023.pdf
Піскоха, А., & Тищенко, В. (2024). Використання засобів футболу для підвищення показників фізичного розвитку та функціонального стану дітей середнього шкільного віку. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 2, 20–29. https://doi.org/10.31652/3041-2463-2024-2-2
Ярошовець, О., & Cушко Р. (2021). Проблематика техніко-тактичної підготовки школярів у варіативному модулі «ФУТБОЛ». Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15, (5(136), 152-155. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.5(135).37 https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.5(135).37
Bangsbo, J. (1994). Fitness training in football: A scientific approach. HO & Storm. https://uws-primo.hosted.exlibrisgroup.com/primo-explore/fulldisplay?vid=44PAI_V1&tab=default_tab&docid=44PAI_ALMA2119065250003931&lang=en_US&context=L
Borg, G. (1998). Borg's perceived exertion and pain scales. Human Kinetics.
https://www.researchgate.net/publication/306039034_Borg's_Perceived_Exertion_And_Pain_Scales
Bull, F. C., Al-Ansari, S. S., Biddle, S., Borodulin, K., Buman, M. P., Cardon, G., Carty, C., Chaput, J. P., Chastin, S., Chou, R., Dempsey, P. C., DiPietro, L., Ekelund, U., Firth, J., Friedenreich, C. M., Garcia, L., Gichu, M., Jago, R., Katzmarzyk, P. T., Lambert, E., … Willumsen, J. F. (2020). World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. British journal of sports medicine, 54(24), 1451–1462. https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102955
Clemente, F. M., Moran, J., Ramirez-Campillo, R., Oliveira, R., Brito, J., Silva, A. F., Badicu, G., Praça, G., & Sarmento, H. (2022). Recreational Soccer Training Effects on Pediatric Populations Physical Fitness and Health: A Systematic Review. Children, 9(11), 1776. https://doi.org/10.3390/children9111776
Council of Europe. (1988). EUROFIT: Handbook for the EUROFIT tests of physical fitness. Council of Europe. Rome: Committee for the Development of Sport, Council of Europe. https://rm.coe.int/09000016809b5a02
Ensrud‑Skraastad, O.K., & Haga, M. (2020). Associations between physical activity and motor skills in children and adolescents: A systematic review. Sports, 8(9), 120. https://doi.org/10.3390/sports8090120
Fédération Internationale de Football Association. (n.d.). FIFA 11+ warm‑up programme (manual and guidelines). Retrieved 2025, December 25. https://bookstation.org/library/Fifa%2011%20Warm%20Up-4943419
Foster, C., Florhaug, J. A., Franklin, J., Gottschall, L., Hrovatin, L. A., Parker, S., Doleshal, P., & Dodge, C. (2001). A new approach to monitoring exercise training. Journal of Strength and Conditioning Research, 15(1), 109–115. https://doi.org/10.1519/00124278-200102000-00019
Gómez-Álvarez, N., Boppre, G., Hermosilla-Palma, F., Reyes-Amigo, T., Oliveira, J., & Fonseca, H. (2024). Effects of Small-Sided Soccer Games on Physical Fitness and Cardiometabolic Health Biomarkers in Untrained Children and Adolescents: A Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of Clinical Medicine, 13(17), 5221. https://doi.org/10.3390/jcm13175221
Khomenko, N., Holovatenko, O., & Dudnyk, M. (2024). Pozaklasna fizkulturno‑ozdorovcha diialnist yak chynnyk fizychnoho rozvytku uchniv silskoi malokomplektnoi shkoly [Extracurricular physical culture activities as a factor of physical development in rural small schools]. Science and Education, (2), 60–69. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-7
Larsen, M. N., Nielsen, C. M., Helge, E. W., Madsen, M., Manniche, V., Hansen, L., & Krustrup, P. (2023). School‑based health education through football improves musculoskeletal fitness in 10–12‑year‑old children: A cluster‑randomized controlled trial. Bone Reports, 18, 101681. https://doi.org/10.1016/j.bonr.2023.101681
Léger, L. A., Mercier, D., Gadoury, C., & Lambert, J. (1988). The multistage 20 metre shuttle run test for aerobic fitness. Journal of Sports Sciences, 6(2), 93–101. https://doi.org/10.1080/02640418808729800
Li, X., Xu, L., & Wang, X. (2023). Effects of recreational small‑sided games on aerobic fitness in youth: A systematic review and meta‑analysis. Heliyon, 9(11), e22041. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e22041
Neag, M., Hidi, I., & Sopa, I. S. (2024). Physical and physiological effects of small‑sided games in soccer: A systematic review. Human Movement, 25(4), 53–67. https://doi.org/10.5114/hm/195914
Olsen, A., Gertsen, M., & Pedersen, M. T. (2024). Practical implementation and evaluation of Fit First for All: A 10‑week football‑based physical activity programme for youth. Frontiers in Public Health, 12, 1419824. https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1419824
Stølen, T., Chamari, K., Castagna, C., & Wisløff, U. (2005). Physiology of soccer: An update. Sports Medicine, 35(6), 501–536. https://doi.org/10.2165/00007256-200535060-00004
Trajković, N., Madić, D. M., Milanović, Z., Mačak, D., Padulo, J., Krustrup, P., & Chamari, K. (2020). Eight months of school-based soccer improves physical fitness and reduces aggression in high-school children. Biology of sport, 37(2), 185–193. https://doi.org/10.5114/biolsport.2020.94240.
World Health Organization. (2020). WHO guidelines on physical activity and sedentary behaviour. World Health Organization. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33239350/
