Білки плазми крові та вміст метаболітів обміну вуглеводів і ліпідів в гепатопанкреасі риб за дії 19-нортестостерону

Автор(и)

  • Микола Олександрович Захаренко Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна http://orcid.org/0000-0002-7333-7371
  • Елла Едуардівна Романова Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна http://orcid.org/0000-0002-2624-2513

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2023.298736

Ключові слова:

короп, гепатопанкреас, плазма крові, білки, метаболізм, вуглеводи, ліпіди, 19–нортестостерон

Анотація

Мета: дослідити вплив синтетичного анаболічного стероїду 19-нортестостерону на фракційний склад білків плазми крові, а також загальний вміст протеїну та альбумінів, показники обміну вуглеводів, ліпідів, макро- і мікроелементів в гепатопанкреасі риб.

Матеріали і методи. Експерименти проводили на коропах (Cyprinus carpio L.) дворічного віку, яких утримували впродовж 24 годин в акваріумах об’ємом 40 дм3 з різною концентрацією 19-нортестостерону у воді за оптимальної температури, вмісту кисню та рН. Для визначення показників метаболізму у риб використовували спектрофотометричні методи та автоматичний біохімічний аналізатор, а фракційного складу білків – диск-електрофорез в ПААГ.

Результати. Встановлено, що стероїдний гормон 19–нортестостерон, концентрація якого у воді риб дослідних груп становила відповідно 50 і 200 мкг/дм3 підвищував рівень загального білка та альбумінів, концентрацію глюкози, тригліцеридів, креатиніну, неорганічного фосфору та заліза в гепатопанкреасі і не впливав на вміст кальцію. У плазмі крові коропів, яких витримування у воді з концентрацією 19-нортестостерону 50 мкг/дм3, підвищується вміст протеїнів з молекулярною масою 240-231; 215-179; 169-146 і 105-95 кДа, знижується - 35-33 кДа, з’являються фракції білків з молекулярною масою 228-220; 116-105 і 48-44 кДа. Підвищення концентрації 19–нортестостерону у воді до 200 мкг/дм3 збільшувало у плазмі крові риб вміст білків з молекулярною масою 240-231 і 215-179 кДа, знижувало – 35-33 кДа, викликаючи перерозподіл окремих фракцій протеїнів внаслідок появи білків з молекулярною масою 240-228; 116-105 і 48-44 кДа за відсутності фракцій протеїнів 42-41; 38-36 і 24-20 кДа.

Висновки. На основі одержаних результатів зроблено висновок про стимуляцію анаболічним синтетичним стероїдом 19–нортестостероном у кісткових риб обміну вуглеводів і ліпідів, вплив на вміст мінеральних речовин та перерозподіл окремих фракцій білків плазми крові

Спонсор дослідження

  • МОН України (№ державної реєстрації 0121U110189).

Біографії авторів

Микола Олександрович Захаренко, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Доктор біологічних наук, професор

Кафедра ветеринарної гігієни імені професора А. К. Скороходька

Елла Едуардівна Романова, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Аспірантка

Кафедра ветеринарної гігієни імені професора А. К. Скороходька

Посилання

  1. Tokarz, J., Möller, G., Hrabě de Angelis, M., Adamski, J. (2015). Steroids in teleost fishes: A functional point of view. Steroids, 103, 123–144. doi: https://doi.org/10.1016/j.steroids.2015.06.011
  2. Guiguen, Y. (2000). Implication of steroids in fish gonadal sex differentiation and sex inversion. Current Topics in Steroid Research. 3, 127–143.
  3. Mommsen, T., Vijayan, M., Moon, T. (1999). Cortisol in Teleosts: Dynamics, Mechanisms of Action, and Metabolic Regulation. Reviews in Fish Biology and Fisheries, 9 (3), 211–268. doi: https://doi.org/10.1023/a:1008924418720
  4. Potrokhov, O. S., Zinkovskiy, O. G., Khudiyash, Yu. M., Vodianitskiy, O. M. (2023). Changes in Hormonal Status of Aboriginal Fishes under the Impact of Agricultural Runoffs. Hydrobiological Journal, 59(5), 101–109. doi: https://doi.org/10.1615/hydrobj.v59.i5.70
  5. Rajakumar, A., Senthilkumaran, B. (2020). Steroidogenesis and its regulation in teleost-a review. Fish Physiology and Biochemistry, 46 (3), 803–818. doi: https://doi.org/10.1007/s10695-019-00752-0
  6. Eriksen, M. S., Espmark, Å., Braastad, B. O., Salte, R., Bakken, M. (2007). Long‐term effects of maternal cortisol exposure and mild hyperthermia during embryogeny on survival, growth and morphological anomalies in farmed Atlantic salmon Salmo salar offspring. Journal of Fish Biology, 70 (2), 462–473. doi: https://doi.org/10.1111/j.1095-8649.2007.01317.x
  7. Carbajal, A., Reyes-López, F. E., Tallo-Parra, O., Lopez-Bejar, M., Tort, L. (2019). Comparative assessment of cortisol in plasma, skin mucus and scales as a measure of the hypothalamic-pituitary-interrenal axis activity in fish. Aquaculture, 506, 410–416. doi: https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2019.04.005
  8. Amit, A., Verma, O., Mathur, A. (2014). Evaluation of Changens in metabolic parameters and Enzymes Involved in Metabolic Pathwaysin Clarius batrachus after Exposure to Phenolic Compounds. Asian Jornal of Biomedical and Pharmaceutical Science, 3 (21), 60–67.
  9. Kurbatova, I. M., Yevtushenko, M. Yu., Chepil, L. V. (2017). Aktyvnist fermentiv plazmy krovi koropa (Cyprinus carpio L.) za dii nandrolonu. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Biolohichni nauky, 1 (6), 38–44.
  10. Matthiessen, P., Wheeler, J. R., Weltje, L. (2017). A review of the evidence for endocrine disrupting effects of current-use chemicals on wildlife populations. Critical Reviews in Toxicology, 48 (3), 195–216. doi: https://doi.org/10.1080/10408444.2017.1397099
  11. das Neves, V. J., Tanno, A. P., Cunha, T. S., Fernandes, T., Guzzoni, V., da Silva, C. A. et al. (2013). Effects of nandrolone and resistance training on the blood pressure, cardiac electrophysiology, and expression of atrial β-adrenergic receptors. Life Sciences, 92 (20-21), 1029–1035. doi: https://doi.org/10.1016/j.lfs.2013.04.002
  12. Monfared, A. L., Salati, A. P. (2012). Histomorphometric and biochemical studies on the liver of rainbow trout (Oncorhynchus mykiss) after exposure to sublethal concentrations of phenol. Toxicology and Industrial Health, 29 (9), 856–861. doi: https://doi.org/10.1177/0748233712451765
  13. Kurbatova, I. M., Tsedyk, V. V. (2017). Antybakterialni preparaty, antyhelmintyky ta hormony produktiv zhyttiediialnosti svynei. Ahroekolohichnyi zhurnal, 3, 122–128.
  14. Belfroid, A. C., Van der Horst, A., Vethaak, A. D., Schäfer, A. J., Rijs, G. B. J., Wegener, J., Cofino, W. P. (1999). Analysis and occurrence of estrogenic hormones and their glucuronides in surface water and waste water in The Netherlands. Science of The Total Environment, 225 (1-2), 101–108. doi: https://doi.org/10.1016/s0048-9697(98)00336-2
  15. Zakharenko, M., Kurbatova, I., Chepil, L. (2018). Evaluation of the toxic effect of nandrolone and albendazole on fish according to the morphological parameters of blood. ScienceRise: Biological Science, 1 (10), 4–8. doi: https://doi.org/10.15587/2519-8025.2018.123900
  16. Lykholat, T. Yu., Lykholat, A. O. (2016). The effect of synthetic estrogen on prooxidant-antioxidant system indexes on different age rats’ organs in vitro. Scientific Herald of Chernivtsy University. Biology (Biological Systems), 8 (1), 8–14.
  17. Thomas, L. (1998). Clinical laboratory diagnostics. Use and assessment of clinical laboratory results. Frankfurt/Main: TH-Buks Verlagsgesellschaft, 1527.
  18. Romanova, E. E., Zakharenko, M. O. (2023). Activity of carbohydrate and amino acid metabolism enzymes and lipid peroxidation in carp tissues under the influence of 19-nortestosterone. Scientific Bulletin of Chernivtsi University. Biology. (Biological systems), 15 (2), 122–129. doi: https://doi.org/10.31861/biosystems2023.02.122
  19. Gornely, S. (1949). Determination of serum protein by mean of biuret reaction. Jornal of Biochemistry, 177 (2), 751–766.
  20. Lowry, O. H., Rosebrough, N. J., Farr, A. L., Randall, R. J. (1951). Protein measurement with the Folin Phenol Reagent. Journal of Biological Chemistry, 193 (1), 265–275. doi: https://doi.org/10.1016/s0021-9258(19)52451-6
  21. Laemmli, U. K. (1970). Cleavage of Structural Proteins during the Assembly of the Head of Bacteriophage T4. Nature, 227 (5259), 680–685. doi: https://doi.org/10.1038/227680a0
  22. Lakin, G. F. (1990). Biometriia. Мoscow: Vysshaia shkola, 352.
  23. Hou, J., Wan, W., Mao, D., Wang, C., Mu, Q., Qin, S., Luo, Y. (2014). Occurrence and distribution of sulfonamides, tetracyclines, quinolones, macrolides, and nitrofurans in livestock manure and amended soils of Northern China. Environmental Science and Pollution Research, 22 (6), 4545–4554. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-014-3632-y
  24. Kurbatova, I. M., Zakharenko, M. O., Chepil, L. V. (2018). Effect Of Chlorotetracycline, Nandrolone, And Albendazole On Fractional Composition Of Carp Serum Proteins. Ukrainian Journal of Ecology, 8 (1), 57–63.
Білки плазми крові та вміст метаболітів обміну вуглеводів і ліпідів в гепатопанкреасі риб за дії 19-нортестостерону

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-29

Як цитувати

Захаренко, М. О., & Романова, Е. Е. (2023). Білки плазми крові та вміст метаболітів обміну вуглеводів і ліпідів в гепатопанкреасі риб за дії 19-нортестостерону. ScienceRise: Biological Science, (4(37), 19–24. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2023.298736

Номер

№ 4(37) (2023)

Розділ

Біологічні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Mykola Zakharenko, Ella Romanova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.