Вплив кверцетину на динамику С-реактивного протеїну та віддалений прогноз хворих з інфарктом міокарда правого шлуночка на фоні Q-інфаркту міокарда лівого шлуночка

Автор(и)

  • Vira Tseluyko Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна
  • Tetiana Lozova Сумська міська клінічна лікарня № 1 вул. 20 років Перемоги, 13, м. Суми, Україна, 40021, Україна https://orcid.org/0000-0003-4515-396X
  • Igor Martsovenko Сумский обласний кардіологічний диспансер вул. Ковпака, 30, м. Суми, Україна, 40031, Україна https://orcid.org/0000-0001-8197-4066

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.109136

Ключові слова:

кверцетин, інфаркт міокарда правого шлуночка, С-реактивний протеїн, прогноз

Анотація

Використання кверцетину у хворих з інфарктом міокарду правого шлуночка супроводжується зменшенням кількості фатальних ускладнень гострого періоду, достовірною позитивною динамікою С-реактивного протеїну та зниженням ризику стенокардії та серцевої недостатності через 6 місяців. Встановлено прогностичне значення С-реактивого протеїну, визначеного через 6 місяців після інфаркту міокарду як додаткового фактора несприятливого прогнозу. Доведено, що терапія кверцетином у хворих з інфарктом міокарду правого шлуночка асоціюється з покращенням віддаленого прогнозу протягом 30,6 місяців

Біографії авторів

Vira Tseluyko, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Кафедра кардіології та функціональної діагностики

Tetiana Lozova, Сумська міська клінічна лікарня № 1 вул. 20 років Перемоги, 13, м. Суми, Україна, 40021

Кандидат медичних наук, кардіолог

Igor Martsovenko, Сумский обласний кардіологічний диспансер вул. Ковпака, 30, м. Суми, Україна, 40031

Кандидат медичних наук, головний лікар

Посилання

  1. Cohn, J. N., Guiha, N. H., Broder, M. I., Limas, C. J. (1974). Right ventricular infarction. The American Journal of Cardiology, 33 (2), 209–214. doi: 10.1016/0002-9149(74)90276-8
  2. Carter, T. K., Ellis, K. (2005). Right ventricular infarction. Critical Care Nurse, 25, 52–62.
  3. Makani, A., Sullivan, C., Sullivan, C., Josephson, R., Josephson, R. (2016). Isolated right ventricular infarction: Fatal dissection and shock requiring invasive therapies. Case Reports in Internal Medicine, 3 (4). Available at: http://www.sciedupress.com/journal/index.php/crim/article/view/9703/6081 doi: 10.5430/crim.v3n4p1
  4. Cabin, H. S., Clubb, K. S., Wackers, F. J. T., Zaret, B. L. (1987). Right ventricular myocardial infarction with anterior wall left ventricular infarction: An autopsy study. American Heart Journal, 113 (1), 16–23. doi: 10.1016/0002-8703(87)90004-4
  5. Ondrus, T., Kanovsky, J., Novotny, T. et. al. (2013). Right ventricular myocardial infarction: From pathophysiology to prognosis. Experimental & Clinical Cardiology, 18 (1), 27–30.
  6. Jensen, C. J., Jochims, M., Hunold, P., Sabin, G. V., Schlosser, T., Bruder, O. (2010). Right Ventricular Involvement in Acute Left Ventricular Myocardial Infarction: Prognostic Implications of MRI Findings. American Journal of Roentgenology, 194 (3), 592–598. doi: 10.2214/ajr.09.2829
  7. Frangogiannis, N. G., Smith, C. W., Entman, M. L. (2002). The inflammatory response in myocardial infarction. Cardiovascular Research, 53 (1), 31–47. doi: 10.1016/s0008-6363(01)00434-5
  8. Paoletti, R., Gotto, A. M., Hajjar, D. P. (2004). Inflammation in atherosclerosis and implications for therapy. Circulation, 109 (23), 20–26. doi: 10.1161/01.cir.0000131514.71167.2e
  9. Smit, J. J. J., Ottervanger, J. P., Slingerland, R. J., Kolkman, J. J. E., Suryapranata, H., Hoorntje, J. C. A. et. al. (2008). Comparison of Usefulness of C-reactive Protein Versus White Blood Cell Count to Predict Outcome After Primary Percutaneous Coronary Intervention for ST Elevation Myocardial Infarction. The American Journal of Cardiology, 101 (4), 446–451. doi: 10.1016/j.amjcard.2007.09.088
  10. Moybenko, A. A. (2011). Sistemnye i molekulyarno-geneticheskie mekhanizmy kardioprotektsii. Fzіologіchniy zhurnal, 57 (5), 51–54.
  11. Parhomenko, A. N., Kozhuhov, S. N. (2004). Kardioprotektsiya pri ostrom infarkte miokarda: teoreticheskie predposylki i vozmozhnye puti klinicheskogo resheniya problemy. Mezhdunarodnyi meditsinskyi zhurnal, 2, 6–11.
  12. Zupanets, I. A., Podpruzhnikov, Yu. V., Shalamay, A. S., Bezuglaya, N. P. (2011). Izuchenie farmakokіnetiki lekarstvennogo preparata «Korvitin». Ukrains'kiy medichniy al'manah, 14 (6), 81–83.
  13. Steg, G. P., James, S. K., Atar, D., Badano, L. P., Lundqvist, C. B., Borger, M. A. et. al. (2012). ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, 33 (20), 2569–2619.
  14. Lutay, M. I., Golikova, I. P., Slobodskoy, V. A. (2007). Rol disfunktsii endoteliya, vospaleniya i dislipidemii v aterogeneze. Ukrains'kiy Kardіologіchniy Zhurnal, 5, 37–47.
  15. Bonvini, R. F., Hendiri, T., Camenzind, E. (2005). Inflammatory response post-myocardial infarction and reperfusion: a new therapeutic target? European Heart Journal Supplements, 7, 127–136. doi: 10.1093/eurheartj/sui077
  16. Scirica, B. M., Morrow, D. A., Cannon, C. P., de Lemos, J. A., Murphy, S. et. al. (2007). Clinical Application of C-Reactive Protein Across the Spectrum of Acute Coronary Syndromes. Clinical Chemistry, 53 (10), 1800–1807. doi: 10.1373/clinchem.2007.087957
  17. Moybenko, A. A., Parhomenko, A. N. (2015). Effektivnost' vodorastvorimoy formy kvertsetina (Korvitina) pri lechenii ostrogo koronarnogo sindroma s elevatsiey segmenta ST. Available at: http://health-ua.com/article/671.html
  18. Koval', E. A., Karavanskaya, I. L., Prog, R. V. (2006). Rezul'taty izucheniya kratko- i dolgo- vremennoy effektivnosti primeneniya korvitina v kompleksnoy terapii bol'nyh s Q-infarktom miokarda. Available at: http://www.bhfz.com.ua/site/page.php?lang=ru&page=papers&id_part=716&id_ppaper=124
  19. Parhomenko, A. N., Kozhuhov, S. N., Moybenko, A. A., Gavrilenko, T. I. (2008). Blokator 5-lipoksigenazy korvitin: vliyanie na markery vospaleniya i endotelial'noy disfunktsii u bol'nyh s ostrym infarktom miokarda. Ratsіonal'na farmakoterapіya, 2/1, 34–42.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-08-31

Як цитувати

Tseluyko, V., Lozova, T., & Martsovenko, I. (2017). Вплив кверцетину на динамику С-реактивного протеїну та віддалений прогноз хворих з інфарктом міокарда правого шлуночка на фоні Q-інфаркту міокарда лівого шлуночка. ScienceRise: Medical Science, (8 (16), 27–31. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.109136

Номер

№ 8 (16) (2017)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Vira Tseluyko, Tetiana Lozova, Igor Martsovenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.