Аналіз ефективності алергоімунотерапії у пацієнтів з алергією до пилку весняних дерев

Автор(и)

  • Svitlana Zubchenko Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0003-4471-4884
  • Valentyna Chopyak Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0001-5973-1260
  • Sergey Yuriev Українська школа молекулярної алергології та імунології вул. Тверська, 2, м. Київ, Україна, 03150, Україна https://orcid.org/0000-0003-4323-7967
  • Olena Gubska Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0003-1083-2903
  • Stepan Maruniak Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, Україна, 04112, Україна https://orcid.org/0000-0001-7538-2443

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.109174

Ключові слова:

сенсибілізаційний профіль, алергени пилку весняних дерев, ясень, сублінгвальна алергоімунотерапія

Анотація

Метою дослідження було вивчення особливостей сенсибілізації до весняних дерев у пацієнтів Львівської області та аналіз ефективності алергоімунотерапії екстрактом весняних дерев. Згідно з результатами досліджень сенсибілізаційний профіль пацієнтів Львівського регіону складався з алергенів пилку дерев родин Betulacea і Oleaceae. SLIT комбінованою вакциною «Весняні дерева» (Діатер, Іспанія) продемонструвала безпеку та високу ефективність

Біографії авторів

Svitlana Zubchenko, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедра клінічної імунології та алергології

Valentyna Chopyak, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010

Доктор медичних наук, професор

Кафедра клінічної імунології та алергології

Sergey Yuriev, Українська школа молекулярної алергології та імунології вул. Тверська, 2, м. Київ, Україна, 03150

Віце-президент

Olena Gubska, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601

Доктор медичних наук, професор

Кафедра терапії, інфекційних хвороб та дерматовенерології

Stepan Maruniak, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, Україна, 04112

Інтерн

Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

  1. Songnuan, W. (2013). Wind‐pollination and the roles of pollen allergenic proteins. Asian Pacific Journal of Allergy and Immunology, 31, 261–270.
  2. Sharikadze, O. V. (2016). Efektyvnist suchasnoyi alergodiagnostyky ta alergenspecyfichnoyi imunoterapiyi u ditei [The efficacy of modern allergy diagnostic and allergen specific immunotherapy in children]. Asthma and Allergy, 2, 39–44.
  3. D’Amato, G., Cecchi, L., Bonini, S., Nunes, C., Annesi-Maesano, I., Behrendt, H. et. al. (2007). Allergenic pollen and pollen allergy in Europe. Allergy, 62 (9), 976–990. doi: 10.1111/j.1398-9995.2007.01393.x
  4. Vorobets, N. M., Voloshchuk, K. V., Novykevich, S. Z., Besh, L. V. (2016). Children sensitization to pollens in Lviv region during 2012–2013. Vіsnik problem bіologіi і medicine, 2 (3), 119–122.
  5. Lakyda, P. I., Matushevich, L. M. (2006). Fitomasa berezovykh lisostaniv Ukrayins`kogo Polissya [Biomass birch forest stands Ukrainian Polissya]. Kyiv: ESC «Institute of Agrarian Economy», 228.
  6. Kalinovych, N., Voloshchuk, K. Vorobets, N. (2016). Corylus and Alnus pollen concentration in air of Lviv (Western Ukraine). Acta Agrobotanica, 69 (2), 1680–1688. doi: 10.5586/aa.1680
  7. Asam, C., Hofer, H., Wolf, M., Aglas, L., Wallner, M. (2015). Tree pollen allergens-an update from a molecular perspective. Allergy, 70 (10), 1201–1211. doi: 10.1111/all.12696
  8. Mandal, J., Roy, I., Gupta-Bhattacharya, S. (2011). Clinical and immunobiochemical characterization of airborne Peltophorum pterocarpum (yellow gulmohar tree) pollen: a dominant avenue tree of India. Annals of Allergy, Asthma & Immunology, 106 (5), 412–420. doi: 10.1016/j.anai.2011.01.002
  9. Fernandes, H., Michalska, K., Sikorski, M., Jaskolski, M. (2013). Structural and functional aspects of PR-10 proteins. FEBS Journal, 280 (5), 1169–1199. doi: 10.1111/febs.12114
  10. Villalta, D., Asero, R. (2010). Is the detection of IgE to multiple Bet v 1–homologous food allergens by means of allergen microarray clinically useful? Journal of Allergy and Clinical Immunology, 125 (5), 1158–1161. doi: 10.1016/j.jaci.2010.01.043
  11. Piotrowska, K., Kaszewski, B. M. (2009). The influence of meteorological conditions on the start of the hazel (Corylus L.) pollen season in Lublin, 2001–2009. Acta Agrobotanica, 62 (2), 59–66. doi: 10.5586/aa.2009.027
  12. Jantunen, J., Saarinen, K., Rantio-Lehtimaki, A. (2011). Allergy symptoms in relation to alder and birch pollen concentrations in Finland. Aerobiologia, 28 (2), 169–176. doi: 10.1007/s10453-011-9221-3
  13. Buters, J. T. M., Weichenmeier, I., Ochs, S., Pusch, G., Kreyling, W., Boere, A. J. F. et. al. (2010). The allergen Bet v 1 in fractions of ambient air deviates from birch pollen counts. Allergy, 65 (7), 850–858. doi: 10.1111/j.1398-9995.2009.02286.x
  14. Van Hoffen, E., Peeters, K. A. B. M., van Neerven, R. J. J., van der Tas, C. W. H., Zuidmeer, L., van Ieperen-van Dijk, A. G. et. al. (2011). Effect of birch pollen–specific immunotherapy on birch pollen–related hazelnut allergy. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 127 (1), 100–101. doi: 10.1016/j.jaci.2010.08.021
  15. Canonica, G. W., Compalati, E. (2009). Minimal persistent inflammation in allergic rhinitis: implications for current treatment strategies. Clinical & Experimental Immunology, 158 (3), 260–271. doi: 10.1111/j.1365-2249.2009.04017.x
  16. Saarinen, K., Jantunen, J., Haahtela, T. (2011). Birch Pollen Honey for Birch Pollen Allergy – A Randomized Controlled Pilot Study. International Archives of Allergy and Immunology, 155 (2), 160–166. doi: 10.1159/000319821
  17. Jantunen, J., Saarinen, K. (2009). Intrusion of airborne pollen through open windows and doors. Aerobiologia, 25 (3), 193–201. doi: 10.1007/s10453-009-9124-8
  18. Barderas, R., Purohit, A., Papanikolaou, I., Rodriguez, R., Pauli, G., Villalba, M. (2005). Cloning, expression, and clinical significance of the major allergen from ash pollen, Fra e 1. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 115 (2), 351–357. doi: 10.1016/j.jaci.2004.10.001
  19. Seutter von Loetzen, C., Hoffmann, T., Hartl, M. J., Schweimer, K., Schwab, W., Rosch, P., Hartl-Spiegelhauer, O. (2014). Secret of the major birch pollen allergen Bet v 1: identification of the physiological ligand. Biochemical Journal, 457 (3), 379–390. doi: 10.1042/bj20130413
  20. Swoboda, I., Twaroch, T., Valenta, R., Grote, M. (2008). Tree pollen allergens. Clin Allergy Immunol, 21, 87–105.
  21. Karamloo, F., Schmitz, N., Scheurer, S., Foetisch, K., Hoffmann, A., Haustein, D., Vieths, S. (1999). Molecular cloning and characterization of a birch pollen minor allergen, Bet v 5, belonging to a family of isoflavone reductase–related proteins. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 104 (5), 991–999. doi: 10.1016/s0091-6749(99)70080-1
  22. Blomme, K., Tomassen, P., Lapeere, H., Huvenne, W., Bonny, M., Acke, F. et. al. (2013). Prevalence of Allergic Sensitization versus Allergic Rhinitis Symptoms in an Unselected Population. International Archives of Allergy and Immunology, 160 (2), 200–207. doi: 10.1159/000339853
  23. D’Amato, G., Cecchi, L., Bonini, S., Nunes, C., Annesi-Maesano, I., Behrendt, H. et. al. (2007). Allergenic pollen and pollen allergy in Europe. Allergy, 62 (9), 976–990. doi: 10.1111/j.1398-9995.2007.01393.x
  24. Asam, C., Hofer, H., Wolf, M., Aglas, L., Wallner, M. (2015). Tree pollen allergens-an update from a molecular perspective. Allergy, 70 (10), 1201–1211. doi: 10.1111/all.12696
  25. Bousquet, J., Heinzerling, L., Bachert, C., Papadopoulos, N. G., Bousquet, P. J., Burney, P. G. et. al. (2012). Practical guide to skin prick tests in allergy to aeroallergens. Allergy, 67 (1), 18–24. doi: 10.1111/j.1398-9995.2011.02728.x
  26. Canonica, G., Ansotegui, I. J., Pawankar, R., Schmid-Grendelmeier, P., van Hage, M. et. al. (2013). A WAO – ARIA – GA²LEN consensus document on molecular-based allergy diagnostics. World Allergy Organization Journal, 6 (1), 1–17. doi: 10.1186/1939-4551-6-17
  27. Matsiakh, I. P., Kramarets, V. O. (2014). Declining of Common Ash (Fraxinus excelsior L.) in Western Ukraine. Naukovii vіsnik NLTU Ukraini, 24 (7), 67–73.
  28. Lakyda, P. I. (2002). Fitomasa lisiv Ukrayiny [Forest fitomass Ukraine]. Ternopil: Zbruch, 256.
  29. Letran, A., Espinazo, M., Moreno, F. (2013). Measurement of IgE to pollen allergen components is helpful in selecting patients for immunotherapy. Annals of Allergy, Asthma & Immunology, 111 (4), 295–297. doi: 10.1016/j.anai.2013.07.005
  30. Sastre, J., Landivar, M. E., Ruiz-Garcia, M., Andregnette-Rosigno, M. V., Mahillo, I. (2012). How molecular diagnosis can change allergen-specific immunotherapy prescription in a complex pollen area. Allergy, 67 (5), 709–711. doi: 10.1111/j.1398-9995.2012.02808.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-08-31

Як цитувати

Zubchenko, S., Chopyak, V., Yuriev, S., Gubska, O., & Maruniak, S. (2017). Аналіз ефективності алергоімунотерапії у пацієнтів з алергією до пилку весняних дерев. ScienceRise: Medical Science, (8 (16), 35–41. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.109174

Номер

№ 8 (16) (2017)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Svitlana Zubchenko, Valentyna Chopyak, Sergey Yuriev, Olena Gubska, Stepan Maruniak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.