Оцінка якості життя та змін мікробіоти кишечника у хворих на ревматоїдний артрит

Автор(и)

  • Liudmyla Mikulets ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002, Україна https://orcid.org/0000-0002-1729-4151
  • Olena Glubochenko ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002, Україна https://orcid.org/0000-0002-4820-1173
  • Katerina Bobkovych ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5783-2412
  • Anton Ivanitsky ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5368-6630

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.109313

Ключові слова:

ревматоїдний артрит, якість життя, видовий рівень, популяційний рівень, мікробіота кишечника

Анотація

Метою дослідження було вивчити показники якості життя в залежності від ступеню змін мікрофлори товстої кишки у хворих на ревматоїдний артрит. У пацієнтів спостерігається зміна видового та популяційного рівня мікробіоценозу товстої кишки. При виникненні дисбіотичних порушень відмічалось зниження показників якості життя, особливо фізичного компоненту здоров’я. Найбільш низькі показники спостерігались у пацієнтів із ІІІ ступенем мікробіологічних порушень

Біографії авторів

Liudmyla Mikulets, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб

Olena Glubochenko, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб

Katerina Bobkovych, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58002

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб

Посилання

  1. Verstappen, S. M. M., Bijlsma, J. W. J., Verkleij, H., Buskens, E., Blaauw, A. A. M. et. al. (2004). Overview of work disability in rheumatoid arthritis patients as observed in cross-sectional and longitudinal surveys. Arthritis Care & Research, 51 (3), 488–497. doi: 10.1002/art.20419
  2. Nasonov, E. L. (2004). Revmatoidnyi artrit kak obshchemeditcinskaia problema. Terapevticheskiy arhiv, 5, 5–7.
  3. Amirdzhanova, V. N., Goriachev, D. V., Korshunov, N. I., Rebrov, A. P., Sorotckaia, V. N. (2008). Populiatcionnye pokazateli kachestva zhizni po oprosniku SF-36 (rezultaty mnogotcentrovogo issledovaniia kachestva zhizni “MIRAZh”). Nauchno-prakticheskaya revmatologiya, 1, 38–48.
  4. Bressa, C., Bailen-Andrino, M., Perez-Santiago, J., Gonzalez-Soltero, R., Perez, M., Montalvo-Lominchar, M. G. et. al. (2017). Differences in gut microbiota profile between women with active lifestyle and sedentary women. PLoS ONE, 12 (2), e0171352. doi: 10.1371/journal.pone.0171352
  5. Jeffery, I. B., Lynch, D. B., O’Toole, P. W. (2016). Composition and temporal stability of the gut microbiota in older persons. The ISME Journal, 10 (1), 170–182. doi: 10.1038/ismej.2015.88
  6. Chervonsky, A. V. (2010). Influence of microbial environment on autoimmunity. Nature Immunology, 11 (1), 28–35. doi: 10.1038/ni.1801
  7. Turnbaugh, P. J., Hamady, M., Yatsunenko, T., Cantarel, B. L., Duncan, A., Ley, R. E. et. al. (2009). A core gut microbiome in obese and lean twins. Nature, 457 (7228), 480–484. doi: 10.1038/nature07540
  8. Chan, C., Wong, R., Law, P., Wong, C., Tsui, S., Tang, W., Sit, J. (2016). Environmental Factors Associated with Altered Gut Microbiota in Children with Eczema: A Systematic Review. International Journal of Molecular Sciences, 17 (7), 1147. doi: 10.3390/ijms17071147
  9. Felice, V. D., Quigley, E. M., Sulliv, A. M., O'Keefe, G. M., O'Mahony, S. M. (2016). Microbiota-gut-brain signalling in Parkinson's disease: Implications for non-motor symptoms. Parkinsonism & Related Disorders, 27, 1–8. doi: 10.1016/j.parkreldis.2016.03.012
  10. Scher, J. U., Sczesnak, A., Longman, R. S., Segata, N., Ubeda, C., Bielski, C. et. al. (2013). Expansion of intestinal Prevotella copricorrelates with enhanced susceptibility to arthritis. eLife, 2, e01202. doi: 10.7554/elife.01202
  11. Taneja, V. (2014). Arthritis susceptibility and the gut microbiome. FEBS Letters, 588 (22), 4244–4249. doi: 10.1016/j.febslet.2014.05.034
  12. Vaahtovuo, J., Munukka, E., Korkeamaki, M., Luukkainen, R., Toivanen, P. (2008). Fecal microbiota in early rheumatoid arthritis. The Journal of Rheumatology, 35 (8), 1500–1505.
  13. Zhang, X., Zhang, D., Jia, H., Feng, Q., Wang, D., Liang, D. et. al. (2015). The oral and gut microbiomes are perturbed in rheumatoid arthritis and partly normalized after treatment. Nature Medicine, 21 (8), 895–905. doi: 10.1038/nm.3914
  14. Ebringer, A., Rashid, T., Wilson, C. (2010). Rheumatoid arthritis, Proteus, anti-CCP antibodies and Karl Popper. Autoimmunity Reviews, 9 (4), 216–223. doi: 10.1016/j.autrev.2009.10.006
  15. Kharchenko, N. V., Chernenko, V. V. (2000). Suchasni pidkhody do korektsii dysbiozu kyshechnyka. Kyiv, 28.
  16. Mikel'saar, M. E., Snigur, U. H., Lentsner, A. A. (1990). Otsenka kachestvennogo sostava mikroflory fekaliy. Lab. delo, 3, 62–66.
  17. Ware, J. E., Snow, K. K., Kosinski, M., Gandek, B. (1993). SF-36 Health Survey. Boston: The Health Institute, New England Medical Center, 314.
  18. Hammer, O., Harper, D. A. T., Ryan, P. D. (2001). PAST: Paleontological Statistics Software Package for Education and Data Analysis. Palaeontologia Electronica, 4 (1), 9. Available at: http://palaeo-electronica.org/2001_1/past/issue1_01.htm
  19. Piche, T. (2009). Alterations of intestinal epithelial barrier and flora in the irritable bowel syndrome. Gastroenterologie Clinique Et Biologique, 33 (1), 40–47.
  20. De Palma, G., Collins, S. M., Bercik, P., Verdu, E. F. (2014). The microbiota-gut-brain axis in gastrointestinal disorders: stressed bugs, stressed brain or both? The Journal of Physiology, 592 (14), 2989–2997. doi: 10.1113/jphysiol.2014.273995
  21. Messaoudi, M., Violle, N., Bisson, J.-F., Desor, D., Javelot, H., Rougeot, C. (2011). Beneficial psychological effects of a probiotic formulation (Lactobacillus helveticusR0052 andBifidobacterium longumR0175) in healthy human volunteers. Gut Microbes, 2 (4), 256–261. doi: 10.4161/gmic.2.4.16108
  22. Ahmed, N., Sechi, L. A., Megraud, F., Hasnain, S. E. (2009). Gut Pathogens: enteric health at the interface of changing microbiology. Gut Pathogens, 1 (1), 1. doi: 10.1186/1757-4749-1-1
  23. Lunia, M. K., Sharma, B. C., Sharma, P., Sachdeva, S., Srivastava, S. (2014). Probiotics Prevent Hepatic Encephalopathy in Patients With Cirrhosis: A Randomized Controlled Trial. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 12 (6), 1003–1008. doi: 10.1016/j.cgh.2013.11.006
  24. Hemarajata, P., Versalovic, J. (2013). Effects of probiotics on gut microbiota: mechanisms of intestinal immunomodulation and neuromodulation. Therapeutic Advances in Gastroenterology, 6 (1), 39–51. doi: 10.1177/1756283x12459294
  25. O’Mahony, L., McCarthy, J., Kelly, P., Hurley, G., Luo, F., Chen, K. et. al. (2005). Lactobacillus and bifidobacterium in irritable bowel syndrome: Symptom responses and relationship to cytokine profiles. Gastroenterology, 128 (3), 541–551. doi: 10.1053/j.gastro.2004.11.050
  26. Mikulets, L. V. (2011). Osoblyvosti tsyrkadiannoi orhanizatsii pokaznykiv endohennoi intoksykatsii u krovi khvorykh na revmatoidnyi artryt ta yikh korektsiia za dopomohoiu preparatu enteroshel. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia, 2, 59–64.
  27. McCormack, W. J., Parker, A. E., O’Neill, L. A. (2009). Toll-like receptors and NOD-like receptors in rheumatic diseases. Arthritis Research & Therapy, 11 (5), 243. doi: 10.1186/ar2729

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-08-31

Як цитувати

Mikulets, L., Glubochenko, O., Bobkovych, K., & Ivanitsky, A. (2017). Оцінка якості життя та змін мікробіоти кишечника у хворих на ревматоїдний артрит. ScienceRise: Medical Science, (8 (16), 54–59. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.109313

Номер

№ 8 (16) (2017)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Liudmyla Mikulets, Olena Glubochenko, Katerina Bobkovych, Anton Ivanitsky

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.