Визначення чинників, які асоційовані з віддаленим прогнозом у хворих з інфарктом міокарда правого шлуночка, за даними метода Каплана-Мейера

Автор(и)

  • Vira Tseluyko Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна
  • Tetiana Lozova Сумська міська клінічна лікарня № 1 вул. 20 років Перемоги, 13, м. Суми, Україна, 40021, Україна https://orcid.org/0000-0003-4515-396X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.110898

Ключові слова:

прогноз, інфаркт міокарда правого шлуночка, відтермнована реваскуляризація, гендерний фактор, метод Каплана-Мейера

Анотація

Доведено, що наявність інфаркту міокарду правого шлуночка у хворих з Q-інфарктом міокарда лівого шлуночка асоціюється з достовірним збільшенням частоти серцево-судинних ускладнень протягом 30,6 місяців спостереження. Проведення планової реваскуляризації супроводжується покращенням якості життя без впливу на показник смертності. Гендерні особливості перебігу постінфарктного періоду полягають в більш високому показнику смертності серед жінок

Біографії авторів

Vira Tseluyko, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Кафедра кардіології та функціональної діагностики

Tetiana Lozova, Сумська міська клінічна лікарня № 1 вул. 20 років Перемоги, 13, м. Суми, Україна, 40021

Кандидат медичних наук, кардіолог

Посилання

  1. Andersn, H. R., Falk, E., Nielsen, D. (1987). Right ventricular infarction: Frequency, size and topography in coronary heart disease: A prospective study comprising 107 consecutive autopsies from a coronary care unit. Journal of the American College of Cardiology, 10 (6), 1223–1232. doi: 10.1016/s0735-1097(87)80122-5
  2. Pereira, A. C., Franken, R. A., Sprovieri, S. R. S., Golin, V. (2006). Impact on hospital mortality and morbidity of right ventricular involvement among patients with acute left ventricular infarction. Sao Paulo Medical Journal, 124 (4), 186–191. doi: 10.1590/s1516-31802006000400003
  3. Jensen, C. J., Jochims, M., Hunold, P., Sabin, G. V., Schlosser, T., Bruder, O. (2010). Right Ventricular Involvement in Acute Left Ventricular Myocardial Infarction: Prognostic Implications of MRI Findings. American Journal of Roentgenology, 194 (3), 592–598. doi: 10.2214/ajr.09.2829
  4. George, S., Patel, M., Thakkar, A. (2014). Clinical Profile and In-Hospital Outcome of Patients with Right Ventricular Myocardial Infarction. International Journal of Clinical Medicine, 5 (8), 459–463. doi: 10.4236/ijcm.2014.58064
  5. Foussas, S. G., Zairis, M. N., Tsiaousis, G. Z., Theodossis-Georgilas, A., Prekates, A. A., Kontos, C. F. et. al. (2009). The Impact or Right Ventricular Involvement on the Postdischarge Long-Term Mortality in Patients With Acute Inferior ST-Segment Elevation Myocardial Infarction. Angiology, 61 (2), 179–183. doi: 10.1177/0003319709335032
  6. Ninkovic, V. M., Perunicic, J. Z., Ninkovic, S. M., Miloradovic, V. M., Vojislav, G. et al. (2013). Predictors of In-Hospital Mortality in Patients with Acute Inferior Infarction of the Left Ventricle Accompanied by Right Ventricular Infarction when Treated with Percutaneous Coronary Intervention. Journal of Clinical & Experimental Cardiology, 4 (7), 253–258. doi: 10.4172/2155-9880.1000253
  7. Halkin, A., Singh, M., Nikolsky, E., Grines, C. L., Tcheng, J. E., Garcia, E. et. al. (2005). Prediction of Mortality After Primary Percutaneous Coronary Intervention for Acute Myocardial Infarction. Journal of the American College of Cardiology, 45 (9), 1397–1405. doi: 10.1016/j.jacc.2005.01.041
  8. Zornoff, L. A. M., Skali, H., Pfeffer, M. A., St. John Sutton, M., Rouleau, J. L., Lamas, G. A. et. al. (2002). Right ventricular dysfunction and risk of heart failure and mortality after myocardial infarction. Journal of the American College of Cardiology, 39 (9), 1450–1455. doi: 10.1016/s0735-1097(02)01804-1
  9. Anavekar, N. S., Skali, H., Bourgoun, M., Ghali, J. K., Kober, L., Maggioni, A. P. et. al. (2008). Usefulness of Right Ventricular Fractional Area Change to Predict Death, Heart Failure, and Stroke Following Myocardial Infarction (from the VALIANT ECHO Study). The American Journal of Cardiology, 101 (5), 607–612. doi: 10.1016/j.amjcard.2007.09.115
  10. Jneid, H., Fonarow, G. C., Cannon, C. P., Hernandez, A. F., Palacios, I. F. et. al. (2008). Sex Differences in Medical Care and Early Death After Acute Myocardial Infarction. Circulation, 118 (25), 2803–2810. doi: 10.1161/circulationaha.108.789800
  11. Kvakkestad, K. M., Wang Fagerland, M., Eritsland, J., Halvorsen, S. (2017). Gender differences in all-cause, cardiovascular and cancer mortality during long-term follow-up after acute myocardial infarction; a prospective cohort study. BMC Cardiovascular Disorders, 17 (1), 75–84. doi: 10.1186/s12872-017-0508-3
  12. Steg, G. P., James, S. K., Atar, D., Badano, L. P., Lundqvist, C. B., Borger, M. A. et. al. (2012). ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, 33 (20), 2569–2619. doi: 10.1093/eurheartj/ehs215
  13. Velazquez, E. J., Lee, K. L., Deja, M. A., Jain, A., Sopko, G., Marchenko, A. et. al. (2011). Coronary-Artery Bypass Surgery in Patients with Left Ventricular Dysfunction. New England Journal of Medicine, 364 (17), 1607–1616. doi: 10.1056/nejmoa1100356
  14. Lupi-Herrera, E., Gonzalez-Pacheco, H., Juarez-Herrera, U. et. al. (2014). Primary reperfusion in acute right ventricular infarction: An observational study. World J Cardiol, 6 (1), 14–22. doi: 10.4330/wjc.v6.i1.14
  15. Steg, P., Thuaire, C., Himbert, D., Carrie, D., Champagne, S., Coisne, D. et. al. (2004). DECOPI (DEsobstruction COronaire en Post-Infarctus): a randomized multi-centre trial of occluded artery angioplasty after acute myocardial infarction. European Heart Journal, 25 (24), 2187–2194. doi: 10.1016/j.ehj.2004.10.019
  16. Briffa, T., Hickling, S., Knuiman, M., Hobbs, M., Hung, J., Sanfilippo, F. M. et. al. (2009). Long term survival after evidence based treatment of acute myocardial infarction and revascularisation: follow-up of population based Perth MONICA cohort, 1984–2005. BMJ, 26 (2), 338–346. doi: 10.1136/bmj.b36
  17. Otten, A. M., Maas, A. H., Ottervanger, J. P., Kloosterman, A., van’t Hof, A. W. et. al. (2013). Is the difference in outcome between men and women treated by primary percutaneous coronary intervention age dependent? Gender difference in STEMI stratified on age. European Heart Journal: Acute Cardiovascular Care, 2 (4), 334–341. doi: 10.1177/2048872612475270
  18. Mehta, L. S., Beckie, T. M., DeVon, H. A., Grines, C. L., Krumholz, H. M., Johnson, M. N. et. al. (2016). Acute Myocardial Infarction in Women. Circulation, 133 (9), 916–947. doi: 10.1161/cir.0000000000000351

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-09-30

Як цитувати

Tseluyko, V., & Lozova, T. (2017). Визначення чинників, які асоційовані з віддаленим прогнозом у хворих з інфарктом міокарда правого шлуночка, за даними метода Каплана-Мейера. ScienceRise: Medical Science, (9 (17), 10–15. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.110898

Номер

№ 9 (17) (2017)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Vira Tseluyko, Tetiana Lozova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.