Вивчення структури генотипів вірусу гепатиту с, які циркулюють серед населення регіону України з середнім ступенем урбанізації

Автор(и)

  • Inna Khoronzhevska Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» вул. Котляревського, 3, м. Рівне, Україна, 33018, Україна https://orcid.org/0000-0002-1837-0443
  • Tetiana Sergeeva ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського" НАМН України вул. М. Амосова, 5, м. Київ, Україна, 03680, Україна
  • Halyna Martyniuk Рівненський обласний лікувально-діагностичний гепатологічний центр вул. 16 Липня, 36, м. Рівне, Україна, 33028, Україна
  • Viktor Moroz Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» вул. Котляревського, 3, м. Рівне, Україна, 33018, Україна
  • Oleksandr Bialkovskyi Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» вул. Котляревського, 3, м. Рівне, Україна, 33018, Україна
  • Roman Safonov Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» вул. Котляревського, 3, м. Рівне, Україна, 33018, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.111192

Ключові слова:

гострий гепатит С, хронічний гепатит С, генотипи вірусу гепатиту С, природна мінливість вірусу

Анотація

Метою дослідження було вивчення прихованих механізмів розвитку епідемічного процесу гепатиту С, динаміки зміни структури генотипів HCV, які циркулюють серед населення регіону України з середнім ступенем урбанізації. Результати аналізу молекулярно-генетичних досліджень методами RT-PCR та секвенування частини геному HCV дають підставу вважати, що динаміка епідемічного процесу HC обумовлена самоперебудовою  популяції  HCV

Біографії авторів

Inna Khoronzhevska, Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» вул. Котляревського, 3, м. Рівне, Україна, 33018

кандидат медичних наук, завідувач лабораторії

Вірусологічна лабораторія

Tetiana Sergeeva, ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського" НАМН України вул. М. Амосова, 5, м. Київ, Україна, 03680

доктор медичних наук, заступник директора 

Halyna Martyniuk, Рівненський обласний лікувально-діагностичний гепатологічний центр вул. 16 Липня, 36, м. Рівне, Україна, 33028

кандидат медичних наук, завідувач центром

Viktor Moroz, Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» вул. Котляревського, 3, м. Рівне, Україна, 33018

завідувач відділенням

відділення епідеміологічного нагляду (спостереження)

Oleksandr Bialkovskyi, Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» вул. Котляревського, 3, м. Рівне, Україна, 33018

заступник директора

Roman Safonov, Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» вул. Котляревського, 3, м. Рівне, Україна, 33018

в. о. директора 

Посилання

  1. Hural, A. L., Mariyevskyi, V. F., Serheieva, T. A. et. al. (2011). Kharakterystyka i osoblyvosti epidemichnoho protsesu hepatytu S v Ukraini. Profilaktychna medytsyna, 1, 9–17.
  2. Serheieva, T. A., Shahinian, V. R., Ivskiv, O. S. (2015). P´yat rokiv ofitsiinoi reiestratsii khronichnykh virusnykh hepatytiv v Ukraini: statystyka ta epidemiolohichni osoblyvosti poshyrennia. «Infektsiyni khvoroby suchasnosti: etiolohiya, epidemiolohiya, diahnostyka, likuvannia, profilaktyka, biolohichna bezpeka» prysviachena shorichnym «Chytanniam» pam´yati akademika L. V. Hromashevkoho. Kyiv, 76–70.
  3. D. K. Lvov (Ed.) (2008). Medytsynskaia virusolohiya. Moscow: OOO “Medytsynskoe ynformatsyonnoe ahenstvo”, 656.
  4. Shahgil'dyan, I. V., Mihailov, M. I., Onishchenko, G. G. (Eds.) (2003). Parenteral'nye virusnye gepatity (ehpidemiologiya,diagnostika, profilaktika). Moscow: GOU VUNMC MZRF, 384.
  5. Action plan for the health sector response to viral hepatitis in the WHO European Region (2016). WHO. Available at: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0017/318320/European-action-plan-HS-viral-hepatitis.pdf?ua=1
  6. Mokhort, H. A., Kovalchuk, A., Rodyna, R. (2017). Nozolohichna struktura infektsiynoi smertnosti v Ukraini(1965–2015). Rehionalnyi Naukovyi Sympozium v ramkakh kontseptsii «Yedyne zdorov´ya» ta Seminar iz retsenzuvannia ta vidboru naukovykh robit za pidtrymky PZSBD v Ukraini. Kyiv, 122.
  7. Gromashevskiy, L. V. (1978). Izbrannye trudy. Vol. 2. Teoreticheskie voprosy ehpidemiologii. Kyiv: Zdorov´ya, 360.
  8. Belyakov, V. D., Golubev, D. B., Kaminskiy, G. D., Tec, V. V. (1987). Samoregulyaciya parazitarnih sistem (molekulyarno-geneticheskie mekhanizmy). Leningrad: Medicina, 240.
  9. Cherkasskiy, B. L. (2007). Global'naya ehpidemiologiya. Moscow: Prakticheskaya medicina, 448.
  10. Simmonds, P. (2004). Genetic diversity and evolution of hepatitis C virus – 15 years on. Journal of General Virology, 85 (11), 3173–3188. doi: 10.1099/vir.0.80401-0
  11. Pokrovskiy, V. I., Tvorogova, M. G., Shipulin, G. A. (2014). Laboratornaya diagnostika infekcionnyh bolezney. Moscow: Binom, 648.
  12. Belyakov, V. D., Yafaev, R. H. (1989). Ehpidemiologiya. Moscow: Medicina, 416.
  13. Frolov, A. F., Zadorozhnaya, V. I. (2010). Molekulyarnaya ehpidemiologiya virusnyh i prionnyh infekciy. Kyiv: DIA, 280.
  14. Kalinina, O., Norder, H., Mukomolov, S., Magnius, L. O. (2002). A Natural Intergenotypic Recombinant of Hepatitis C Virus Identified in St. Petersburg. Journal of Virology, 76 (8), 4034–4043. doi: 10.1128/jvi.76.8.4034-4043.2002
  15. Smith, D. B., Bukh, J., Kuiken, C., Muerhoff, A. S., Rice, C. M., Stapleton, J. T., Simmonds, P. (2013). Expanded classification of hepatitis C virus into 7 genotypes and 67 subtypes: Updated criteria and genotype assignment web resource. Hepatology, 59 (1), 318–327. doi: 10.1002/hep.26744
  16. Simmonds, P., Bukh, J., Combet, C., Deléage, G., Enomoto, N., Feinstone, S. et. al. (2005). Consensus proposals for a unified system of nomenclature of hepatitis C virus genotypes. Hepatology, 42 (4), 962–973. doi: 10.1002/hep.20819
  17. Andreichyn, A. M., Vasylyshyn, Z. P., Vynohrad, N. O.; Kolesnykov, I. P. (Ed.) (2012). Epidemiolohiya. Vinnytsia: Nova Knyha, 576.
  18. Mihaylova, Yu. V., Bystrova, T. N., Efimov, E. I. (2013). Osobennost' ehpidemicheskogo processa gepatita S na territorii krupnogo goroda evropeyskoy chasti Rossii. Medicinskiy Al'manah, 2 (26), 86–90.
  19. Malyi, V. P., Lyadova, T. I., Volobueva, O. V., Gololobova, O. V. (2012). Molekulyarnaya ehpidemiologiya obligatno-gepatotropnyh virusov i ih vliyanie na klinicheskie proyavleniya i iskhody bolezni. Mezhdunarodnyy medicinskiy zhurnal, 1, 89–94.
  20. Martynyuk, G. A., Shahgil'dyan, I. V., Kramarev, S. A. et. al. (). Gepatit S na territorii Severo-Zapadnoy Ukrainy. Ehpidemiologiya i infekcionnye bolezni, 4, 25–28.
  21. Ohno, T., Mizokami, M., Wu, R.-R. et. al. (1997). New hepatitis C virus (HCV) genotyping system that allows for identification of HCV genotypes 1a, 1b, 2a, 2b, 3b, 4, 5a and 6a. J. of Clinical Microbiology, 35 (1), 201−207.
  22. Demohrafichnyi pasport terytoryi. Available at: http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Dialog/statfile1_c_files/pasport1.htm
  23. Bystrova, T. N., Mihaylova, Yu. V. (2011). Molekulyarno-geneticheskaya harakteristika izolyatov virusa gepatita S, cirkuliruyushchih na territorii s umerennoy aktivnost'yu ehpidemicheskogo processa. Infekcionnye bolezni, 9 (2), 28−31.
  24. Kuzin, S. N., Krel', P. E., Ignatova, T. M. et. al. (2011). Struktura genotipov vi rusa gepatita u pacientov s hronicheskim gepatitom S. Zhurnal mikrobiologyi, ehpidemiologyi i immunobiologyi, 3, 33−38.
  25. Slepcova, S. S., A. G. Rahmanova, T.T. Bugaeva et. al. (2013). Genotipy virusov gepatitov V, S i D i pervichnyy rak pecheni v Yakutii. Materialy V Ezhegodnogo Vserossiyskogo Kongressa po infekcionnym boleznyam. Moscow, 369.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-09-30

Як цитувати

Khoronzhevska, I., Sergeeva, T., Martyniuk, H., Moroz, V., Bialkovskyi, O., & Safonov, R. (2017). Вивчення структури генотипів вірусу гепатиту с, які циркулюють серед населення регіону України з середнім ступенем урбанізації. ScienceRise: Medical Science, (9 (17), 43–49. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.111192

Номер

Розділ

Медичні науки