Ефективність базисного лікування фенотипів бронхіальної астми у дітей залежно від часу дебюту захворювання
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.132665Ключові слова:
бронхіальна астма, фенотип пізнього початку, діти, лікування, запалення бронхів, гіперсприйнятливість дихальних шляхівАнотація
Метою роботи було підвищити ефективність лікування бронхіальної астми шляхом аналізу рівня контролю, динаміки інфламатометричних та спірометричних показників у дітей з фенотипами раннього та пізнього початку захворювання.
Матеріали та методи. На базі пульмонологічного відділення КМУ «Обласна дитяча клінічна лікарня» (м. Чернівці) обстежено 97 школярів з фенотипом бронхіальної астми пізнього початку та 59 дітей шкільного віку з фенотипом астми раннього початку. Усі діти отримували еквівалентний тяжкості та контролю об’єм протизапального лікування, що визначається чинними стандартами надання медичної допомоги. Визначення ефективності базисної терапії проводили з використанням АСТ – тесту. Інфламатометрію у дихальних шляхах проводили шляхом визначення рівня монооксиду нітрогену, визначеного в експіраторному конденсаті отримували за методикою Ємченко Н.Л. Лабільність бронхів визначали згідно рекомендацій шляхом оцінки їх реакції на дозоване фізичне навантаження та інгаляцію β2-агоніста короткої дії. Гіперсприйнятливість дихальних шляхів оцінювали за результатами бронхопровокаційної проби з гістаміном шляхом визначення гіперчутливості бронхів до подразника з обчисленням показників порогової концентрації та дози.
Результати. Дітям, які хворіють на бронхіальну астму пізнього початку, притаманно повільніше досягнення контролю на тлі базисного протирецидивного лікування. У дітей з фенотипом астми раннього початку клінічні прояви контролю захворювання частіше супроводжувались ознаками зменшення активності запалення бронхів, ніж у пацієнтів з фенотипом захворювання пізнього початку, що відображається на отриманих результатах контролю астми. Базисна терапія суттєво не вплинула на виразність неспецифічної гіперреактивності бронхів до прямих та непрямих провокувальних стимулів.
Висновки. Гірші показники досягнення контролю у школярів з фенотипом бронхіальної астми пізнього початку пов’язані, здебільшого, з виразним запаленням та гіперсприйнятливістю бронхів. У дітей шкільного віку з фенотипом бронхіальної астми пізнього початку базисну протизапальну терапію обґрунтовано проводити за деескалаційним принципом з урахуванням досягнення контролю
Посилання
- Chung, K. F. (2014). Defining Phenotypes in Asthma: A Step Towards Personalized Medicine. Drugs, 74 (7), 719–728. doi: 10.1007/s40265-014-0213-9
- Brusselle, G., Germinaro, M., Weiss, S., Zangrilli, J. (2017). Reslizumab in patients with inadequately controlled late-onset asthma and elevated blood eosinophils. Pulmonary Pharmacology & Therapeutics, 43, 39–45. doi: 10.1016/j.pupt.2017.01.011
- Folliet, L., Freymond, N., Pacheco, Y. (2015). Early- and late-onsets of severe asthma are associated with divergent phenotypes of the disease. European Respiratory Journal, 46, 1050–1059. doi: 10.1183/13993003.congress-2015.pa5009
- Spycher, B. D., Silverman, M., Brooke, A. M., Minder, C. E., Kuehni, C. E. (2008). Distinguishing phenotypes of childhood wheeze and cough using latent class analysis. European Respiratory Journal, 31 (5), 974–981. doi: 10.1183/09031936.00153507
- Morgan, W. J., Stern, D. A., Sherrill, D. L., Guerra, S., Holberg, C. J., Guilbert, T. W. et. al. (2005). Outcome of Asthma and Wheezing in the First 6 Years of Life. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 172 (10), 1253–1258. doi: 10.1164/rccm.200504-525oc
- Ulrik, C. S. (2017). Late-Onset Asthma: A Diagnostic and Management Challenge. Drugs & Aging, 34 (3), 157–162. doi: 10.1007/s40266-017-0437-y
- Wu, T.-J., Chen, B.-Y., Lee, Y. L., Hsiue, T.-R., Wu, C.-F., Guo, Y. L. (2015). Different Severity and Severity Predictors in Early-Onset and Late-Onset Asthma: A Taiwanese Population-Based Study. Respiration, 90 (5), 384–392. doi: 10.1159/000439310
- Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry bronkhialnii astmi (2013). Nakaz MOZ Ukrainy 08.10.2013 No. 868. Available at: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20131008_0868.html
- FitzGerald, J. M., Bateman, E. D., Bousquet, J. (2014). Global strategy for asthma management and prevention. Available at: http://ginasthma.org/
- Childhood Asthma Control Test. The American Lung Association. Available at: https://www.asthma.com/additional-resources/asthma-control-test.html
- Emchenko, N. L., Tsyganenko, O. I., Kovalevskaya, T. V. (1994). Universal'nyi metod opredeleniya nitratov v biosredakh organizma. Klinicheskaya i laboratornaya diagnostika, 6, 19–20.
- Dryden, D. M., Spooner, C. H., Stickland, M. K., Vandermeer, B., Tjosvold, L., Bialy, L. et. al. (2010). Exercise-induced bronchoconstriction and asthma. Evid. Rep. Technol. Assess, 1 (189), 1–154. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4781551/
- Bonini, M., Palange, P. (2015). Exercise-induced bronchoconstriction: new evidence in pathogenesis, diagnosis and treatment. Asthma Research and Practice, 1, 2–4. doi: 10.1186/s40733-015-0004-4
- Juniper, E. F., Cockcroft, D. W., Hargreave, F. E. (1994). Histamine and Methacholine inhalation tests. Lund, 51.
- Turner, S. W., Palmer, L. J., Rye, P. J., Gibson, N. A., Young, S., Goldblatt J. et. al. (2005). Determinants of airway responsiveness to histamine in children. European Respiratory Journal, 25, 462–467. doi: 10.1183/09031936.05.00046404
- Moskalenko, V. F. (Ed.) (2009). Biostatystyka. Kyiv: Knyha plius, 184.
- Rennie, D., Lawson, J., Karunanayake, C., Dosman, J., Pahwa, P., Senthiselvan, A. (2017). Predictors of early and late onset asthma in a rural population of children: The Saskatchewan Rural Health Study. European Respiratory Journal, 50, 625–630. doi: 10.1183/1393003.congress-2017.pa2625
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 L. Ivanova, M. Garas, I. Tomka, A. Skulyak, T. Donska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
