Біохімічні показники цереброспінальної рідини у хворих на гострий вірусний менінгіт та менінгоенцефаліт

Автор(и)

  • Volodymyr Kozko Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0003-1616-1047
  • Anton Sokhan Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0003-1860-3099
  • Yaroslava Burma Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0001-6367-465X
  • Anastasiia Kuznietsova Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-4313-1057
  • Anatoliy Gavrylov Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0003-3926-3396

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.132688

Ключові слова:

цереброспінальна рідина, менінгіт, менінгоенцефаліт, кисла фосфатаза, креатинінкіназа, лактат, лактатдегідрогеназа, холінестераза

Анотація

Мета дослідження. Визначення діагностичної цінності вмісту лактату, лактатдегідрогенази, креатинінкінази, кислої фосфатази та холінестерази у ЦСР для ранньої діагностики та прогнозування перебігу гострого вірусного менінгіту та менінгоенцефаліту.

Матеріали та методи. Було обстежено 92 пацієнта з підтвердженою вірусною етіологією захворювання. Серед них – 20 хворих на ВПГ 1,2 нейроінфекцію, 19 хворих на ЕБВ нейроінфекцію, 15 з ВЗВ нейроінфекцією, 14 – з ВГЛ-6 нейроінфекцією і 24 пацієнта з ентеровірусним менінгітом. Пацієнти були розділені на групи в залежності від етіології та тяжкості хвороби. На додаток до аналізу клінічного перебігу захворювання, ми провели дослідження ЦСР хворих для визначення рівня креатинінкінази, лактату, лактатдегідрогенази, креатинінкінази, холінестерази та кислої фосфатази при стаціонарі та через 10–12 днів лікування.

Результати дослідження. Найвищий середній вік спостерігався у пацієнтів з ВЗВ менінгітом – 38,27±18,24 років, наймолодшими були пацієнти з ентеровірусною інфекцією – 24,05±5,72 (р˂0,001). Кількість жінок та чоловіків була однаковою практично у всіх групах, проте серед пацієнтів з ВПГ 1,2 нейроінфекцією жінки значно переважали – 16 (80 %) з 20 випадків. Найбільш тяжкий перебіг спостерігався у групах ЕБВ та ВГЛ-6 нейроінфекцій, де тяжкий перебіг спостерігався у 47,37 % та 35,71 % пацієнтів відповідно. Нейроінфекції ентеровірусної етіології мали найбільш сприятливий перебіг.

Отримані дані вказують на залежність рівнів показників, що досліджувались перш за все від тяжкості хвороби. Рівень креатинінкінази та кислотної фосфатази у пацієнтів з середньою тяжкістю був значно вищим порівняно з тяжкими пацієнтами (p<0,05). Рівень лактату був вищим у хворих з тяжкою нейроінфекцією (р<0,05). Найвищі рівні лактату визначались у хворих з ВГЛ-6 менінгоенцефалітом (р<0,05). Рівень холінестерази був достеменно нижчим у тяжких хворих.

Висновки. Отримані результати підтверджують наявність глибоких метаболічних порушень у тканинах головного мозку у всіх хворих на гострі вірусні нейроінфекції як на початку хвороби так і в динаміці лікування. Визначення рівнів креатинінкінази, кислої фосфатази, лактату та холінестерази у ЦСР хворих на гострі вірусні нейроінфекції має високу діагностичну цінність, однак не можуть бути використані для прогнозу несприятливого перебігу хвороби

Біографії авторів

Volodymyr Kozko, Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022

Доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедри

Кафедра інфекційних хвороб

Anton Sokhan, Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра інфекційних хвороб

Yaroslava Burma, Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедра інфекційних хвороб

Anastasiia Kuznietsova, Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022

Асистент

Кафедра інфекційних хвороб

Anatoliy Gavrylov, Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедра інфекційних хвороб

Посилання

  1. Soares, C. N., Cabral-Castro, M. J., Peralta, J. M., de Freitas, M. R. G., Zalis, M., Puccioni-Sohler, M. (2011). Review of the etiologies of viral meningitis and encephalitis in a dengue endemic region. Journal of the Neurological Sciences, 303 (1-2), 75–79. doi: 10.1016/j.jns.2011.01.012
  2. Lee, B. E., Davies, H. D. (2007). Aseptic meningitis. Current Opinion in Infectious Diseases, 20 (3), 272–277. doi: 10.1097/qco.0b013e3280ad4672
  3. Irani, D. N. (2008). Aseptic Meningitis and Viral Myelitis. Neurologic Clinics, 26 (3), 635–655. doi: 10.1016/j.ncl.2008.03.003
  4. Domingues, R. (2009). Treatment of Viral Encephalitis. Central Nervous System Agents in Medicinal Chemistry, 9 (1), 56–62. doi: 10.2174/187152409787601905
  5. Silva, M. T. T. (2013). Viral encephalitis. Arquivos de Neuro-Psiquiatria, 71 (9), 703–709. doi: 10.1590/0004-282x20130155
  6. Dash, P. C., Patro, D. (2014). Role of CSF CK, LDH, GGTP Enzyme Levels in Diagnostic and Prognostic Evaluation of Meningitis. Journal of Clinical and Diagnostic Research, 8 (7), 19–22. doi: 10.7860/jcdr/2014/9675.4615
  7. Koz'ko, V. N., Sokhan', A. V., Zots, Ya. V., Kononenko, A. E., Pavlov, V. V., Gavrilov, A. V. et. al. (2015). Biokhimicheskie pokazateli tserebrospinal'noy zhidkosti bol'nykh ostrymi meningokokkovymi i enterovirusnymi meningitami. Mezhdunarodnyy meditsinskiy zhurnal, 3, 70–74.
  8. Huy, N. T., Thao, N. T., Diep, D. T., Kikuchi, M., Zamora, J., Hirayama, K. (2010). Cerebrospinal fluid lactate concentration to distinguish bacterial from aseptic meningitis: a systemic review and meta-analysis. Critical Care, 14 (6), 240. doi: 10.1186/cc9395
  9. Lenz, D. E., Yeung, D., Smith, J. R., Sweeney, R. E., Lumley, L. A., Cerasoli, D. M. (2007). Stoichiometric and catalytic scavengers as protection against nerve agent toxicity: A mini review. Toxicology, 233 (1-3), 31–39. doi: 10.1016/j.tox.2006.11.066
  10. Girard, E., Bernard, V., Minic, J., Chatonnet, A., Krejci, E., Molgo, J. (2007). Butyrylcholinesterase and the control of synaptic responses in acetylcholinesterase knockout mice. Life Sciences, 80 (24-25), 2380–2385. doi: 10.1016/j.lfs.2007.03.011

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-31

Як цитувати

Kozko, V., Sokhan, A., Burma, Y., Kuznietsova, A., & Gavrylov, A. (2018). Біохімічні показники цереброспінальної рідини у хворих на гострий вірусний менінгіт та менінгоенцефаліт. ScienceRise: Medical Science, (4 (24), 23–27. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.132688

Номер

Розділ

Медичні науки