Функціональні результати септопластики, проведеної із урахуванням оцінки аеродинамічних характеристик та анатомічних особливостей порожнини носа

Автор(и)

  • Grigory Garyuk Харківська медична академія післядипломного освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0003-0344-8997
  • Oleg Garyuk Харківська медична академія післядипломного освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-9127-2786
  • Oleksandr Svitlychnyi Харківська медична академія післядипломного освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0001-6277-5344

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.139615

Ключові слова:

септопластика, функція носового дихання, NOSE, риноманометрія, функціональні результати, комп'ютерна томографія

Анотація

Проблема порушення носового дихання є однією з провідних в отоларингологічній практиці. Не дивлячись на розвиток сучасних методів діагностики порушень носового дихання і хірургії перегородки носа існує ряд пацієнтів, у яких в післяопераційному періоді спостерігаються порушення функції носового дихання. Розвиток методів риноманометрії і томографічних досліджень дозволяють поліпшити функціональні результати септопластики.

Мета дослідження: На підставі даних передньої активної риноманометрії (ПАРМ) з комплексом функціональних проб, а також даних аналізу анатомічних особливостей порожнини носа визначити основні принципи планування та проведення ремоделювання перегородки носа, оцінити їх ефективність.

Матеріали та методи: У статті наведено результати дослідження 64 пацієнтів, яких було попередньо опитано за шкалою NOSE, обстежено риноманометрічно (передня активна риноманометрія в комплексі з функціональними пробами) а також був проведений поглиблений аналіз взаємин анатомічних структур порожнини носа. Надалі, в терміни 2 місяці, 6 місяців і 12 місяців після хірургічного лікування з урахуванням даних обстеження та анатомічного аналізу проводилося їх повторне обстеження.

Результати: За результатами первинного риноманометричного дослідження пацієнти з порушенням дихальної функції носа за рахунок структурних порушень складають 38 (59.38 %) осіб, з набряково-мукозальними порушеннями 12 (18.75 %) осіб, пацієнти з поєднанням структурних і набряково-мукозальних порушень складають 14 (21.88 %) осіб. Подальше дослідження риноманометричних показників і анатомічних особливостей показало, що в залежності від локалізації області патологічного носового опору превалюють передні відділи порожнини носа і область переднього носового клапана складаючи 37 (71.15 %) осіб.

Локалізація патологічного носового опору в задніх відділах порожнини носа виявлена у 4 (7.69 %) осіб, поєднання передніх і задніх відділів відзначено у 11 (21.15 %) осіб. При повторному дослідженні в терміни 12 місяців кількість незадовільних функціональні результати спостерігалися в 6.1 % випадків.

Висновки: Анатомічні співвідношення в порожнині носа мають ключове значення в забезпеченні нормальних аеродинамічних процесів в порожнині носа. При порівняльному аналізі показників незадовільних функціональних результатів в терміни 12 місяців визначено, що при проведенні септопластики з урахуванням ПАРМ з функціональними пробами в поєднанні з наведеною методикою аналізу анатомічних утворень порожнини носа, даний показник становить 6,1 %, при показнику 8 % в разі, якщо на етапі планування оперативного втручання результати цих дослідження не враховуються

Біографії авторів

Grigory Garyuk, Харківська медична академія післядипломного освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою

Кафедра отоларингології та дитячої отоларингології

Oleg Garyuk, Харківська медична академія післядипломного освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра отоларингології та дитячої отоларингології

Oleksandr Svitlychnyi, Харківська медична академія післядипломного освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Аспірант

Кафедра отоларингологиї та дитячої отоларингології

Посилання

  1. Killian, G. (1904). Die Submucose Fenesterresektionder Nasensheidwand. Archivesfur Laringologue und Rhinologue, 16, 362–387.
  2. Cottle, M. H., Loring, R. M. (1948). Surgery of the Nasal Septum–New Operative Procedures and Indications. Annals of Otology, Rhinology & Laryngology, 57 (3), 705–713. doi: http://doi.org/10.1177/000348944805700309
  3. Garyuk, O. G. (2013). Rinomanometriya (Soobshenie 1: Istoricheskij obzor). [Rinomanometry (Report 1: Historical Overview)]. Rinologiya [Rhinology], 1, 40–51.
  4. Garyuk, O. G. (2013). Osobennosti razdeleniya nosovogo dyhatelnogo cikla na shest faz [Features of the division of the nasal breathing cycle into six phases]. Zhurnal vushnih, nosovih i gorlovih hvorob [Jornal of ear, nose and throat diseases], 6, 59–62.
  5. Alpini, D., Corti, A., Brusa, E., Bini, A. (1986). Septal deviation in newborn infants. International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology, 11 (2), 103–107. doi: http://doi.org/10.1016/s0165-5876(86)80004-0
  6. Mlynski, G. (2005). Restorative procedures in disturbed function of the upper airways – nasal breathing. GMS Curr Top Otorhinolaryngol Head Neck Surg, 4. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3200999/
  7. Dinis, P. B., Haider, H. (2002). Septoplasty: Long-term evaluation of results. American Journal of Otolaryngology, 23 (2), 85–90. doi: http://doi.org/10.1053/ajot.2002.30987
  8. Roblin, D. G., Eccles, R. (2002). What, if any, is the value of septal surgery? Clinical Otolaryngology and Allied Sciences, 27 (2), 77–80. doi: http://doi.org/10.1046/j.1365-2273.2002.00531.x
  9. Lang, C., Grutzenmacher, S., Mlynski, B., Plontke, S., Mlynski, G. (2003). Investigating the Nasal Cycle Using Endoscopy, Rhinoresistometry, and Acoustic Rhinometry. The Laryngoscope, 113 (2), 284–289. doi: http://doi.org/10.1097/00005537-200302000-00016
  10. Eccles, R. B. (2000). The nasal cycle in respiratory defence. Acta Otorhinolaryngol Belg, 54, 281–286.
  11. Garyuk, G. I., Garyuk, O. G., Svetlichnyi, A. E. (2017). Kachestvo zhizni pacientov, perenesshih vmeshatelstva na nosovoi peregorodke, po obektivnym i subektivnym pokazatelyam [Quality of life of patients who underwent interventions on the nasal septum, according to objective and subjective indicators]. Rinologiya [Rhinology], 3-4, 65–70.
  12. Harrill, W. C., Pillsbury, H. C., McGuirt, W. F., Stewart, M. G. (2007). Radiofrequency Turbinate Reduction: A NOSE Evaluation. The Laryngoscope, 117 (11), 1912–1919. doi: http://doi.org/10.1097/mlg.0b013e3181271414
  13. Stewart, M. G., Smith, T. L., Weaver, E. M., Witsell, D. L., Yueh, B., Hannley, M. T., Johnson, J. T. (2004). Outcomes after nasal septoplasty: Results from the Nasal Obstruction Septoplasty Effectiveness (NOSE) study. Otolaryngology – Head and Neck Surgery, 130 (3), 283–290. doi: http://doi.org/10.1016/j.otohns.2003.12.004
  14. Garyuk, G. I., Merkulov, A. Yu., Garyuk, O. G. (2013). Kompyuternaya tomografiya v diagnostike zabolevanii polosti nosa i okolonosovyh pazuh [Computed tomography in the diagnosis of the disease of the nasal cavity and paranasal sinuses]. Kharkiv: Vidavec Savchuk O. O., 104.
  15. Most, S. P. (2006). Anterior septal reconsruction: outcomes after a modified extracorporeal septoplasty technique. Archives of Facial Plastic Surgery, 8 (3), 202–207. doi: http://doi.org/10.1001/archfaci.8.3.202

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-26

Як цитувати

Garyuk, G., Garyuk, O., & Svitlychnyi, O. (2018). Функціональні результати септопластики, проведеної із урахуванням оцінки аеродинамічних характеристик та анатомічних особливостей порожнини носа. ScienceRise: Medical Science, (5 (25), 13–23. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.139615

Номер

№ 5 (25) (2018)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Grigory Garyuk, Oleg Garyuk, Oleksandr Svitlychnyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.