Стратегія поліпшення анестезіологічного забезпечення при септопластиці шляхом застосування нових ад’ювантів

Автор(и)

  • Aleksandr Ayvardgi Комунальний заклад «Дніпропетровська міська клінічна лікарня 8» Дніпропетровської обласної ради вул. Космічна, 19, м. Дніпро, Україна, 49100, Україна https://orcid.org/0000-0003-2192-0482
  • Yurij Kobelyatskyy Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» вул. Володимира Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044, Україна https://orcid.org/0000-0002-8504-6125

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.139729

Ключові слова:

комбінована анестезія, дексмедетомідін, парацетамол, ANI, септопластика, гемодинаміка, мультимодальна анальгезія, гемостаз

Анотація

Мета: пошук методів оптимізації периопераційної анальгезії, стабілізації гемодинаміки, поліпшення контролю інтраопераційної кровотечі при септопластиці в умовах комбінованої анестезії.

Матеріали та методи: у дослідження залучені 53 пацієнта, які розділені на 2 групи: основна (n=28) і контрольна (n=25). У основній групі проводилася інфузія дексмедетомідіну та внутрішньовенної форми парацетамолу. Досліджувалися показники гемодинаміки, загальний аналіз крові, коагулограма, обсяг крововтрати, тривалість анестезії та оперативного втручання, доза анестетиків і анальгетиків, рівень болю за ВАШ.

Результати: У групі «П + Д» САТ, ЧСС і СІ під час індукції анестезії, інтубації, оперативного втручання і після пробудження пацієнтів достовірно нижче, ніж у контрольній (p<0,001). Рівень ANI на всіх етапах спостереження достовірно вище в групі «П + Д» (p<0,001). Рівень гемоглобіну, гематокриту і еритроцитів у післяопераційному періоді нижче у групі «К», ніж у групі «П + Д» (p<0,001). У групі «П +Д» обсяг крововтрати достовірно менше при порівнянні з контрольною групою (p<0,001). У групі «П+Д» тривалість операції та анестезії, доза анестетиків і наркотичних анальгетиків достовірно нижче, ніж у контрольній (p<0,001). У групі «П + Д» достовірно меньший час кровотечі за Дюком та тривалість згортання за Лі-Уайтом (p<0,001). Відгуки пацієнтів вище у групі «П + Д». Якість візуалізації операційного поля краще у групі «П + Д» (p<0,001).

У майбутньому планується провести дослідження BIS з метою виявлення кореляції з ANІ та іншими показниками та порівняти показники ANI з такими методами об’єктивізації інтраопераційного рівня болю, як оцінка шкірної провідності, визначення реакції зіниць, вимірювання амплітуди пульсової хвилі тощо.

Проте наведене дослідження обмежується при нирковій, печінковій недостатності та нестабільних показниках гемодинаміки. ANI не інтерпретується у наступних ситуаціях: миготлива аритмія, відсутність дихання, частота дихання менше, ніж 9 за 1 хвилину, наявність кардіостимулятора, використання атропіну, адреналіну.

Внутрішньовенну форму парацетамолу та дексмедетомідін можна рекомендувати для використання у практичній діяльності при назальних оперативних втручаннях для оптимізації анестезіологічного забезпечення.

Висновки: Комбінація дексмедетомідіну та парацетамолу при септопластиці дозволяє забезпечити надійну анальгезію у периопераційному періоді. Введення дексмедетомідіну та парацетамолу корелює зі стабілізацією гемодинаміки у периоперационном періоді. Інфузія дексмедетомідіну та парацетамолу сприяє зниженню інтраопераційної крововтрати і поліпшенню візуалізації операційного поля

Біографії авторів

Aleksandr Ayvardgi, Комунальний заклад «Дніпропетровська міська клінічна лікарня 8» Дніпропетровської обласної ради вул. Космічна, 19, м. Дніпро, Україна, 49100

Лікар-анестезіолог

Відділ анестезіології та інтенсивної терапії

Yurij Kobelyatskyy, Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» вул. Володимира Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

  1. Ovechkin, A. M., Kobelyatskiy, Yu. Yu., Chumachenko, E. D., Shimanskiy, Yu. (2013). Novyie gorizontyi anesteziologii, intensivnoy terapii kriticheskih sostoyaniy i lecheniya boli. Meditsina neotlozhnyih sostoyaniy, 8 (55), 68–76.
  2. Dubrov, S. A., Kuchin, Yu. L. (2016). Osnovnyie printsipyi uskorennogo vosstanovleniya patsientov posle hirurgicheskih vmeshatelstv. Zdorov’ya Ukrayini, 1 (23), 3.
  3. Avakov, V. E., Sayipov, R. M., Isomov, T. M., Bozorov, G. M. (2016). Paratsetamol v posleoperatsionnoy analgezii. Travma, 17 (1), 28–32.
  4. Pavlenko, A. Yu., Beletskiy, A. V., Nikonov, V. V. (2012). Infulgan – bazovyiy komponent multimodalnoy analgezii. Meditsina neotlozhnyih sostoyaniy, 1 (40). Available at: http://www.mif-ua.com/archive/article/26893
  5. Kobelyatskiy, Yu. Yu. (2012). Rasshirenie vozmozhnostey perioperatsionnoy analgezii. Meditsina neotlozhnyih sostoyaniy, 2 (41). URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/27404
  6. Gerresheim, G., Schwemmer, U. (2013). Dexmedetomidin. Der Anaesthesist, 62 (8), 661–674. doi: http://doi.org/10.1007/s00101-013-2206-6
  7. Kobelyatskiy, Yu. Yu., Mashin, A. M., Karas, R. K. (2013). Mesto deksmedetomidina v sovremennoy anesteziologii. Dnipropetrovsk, 22.
  8. Afonso, J., Reis, F. (2012). Dexmedetomidine: Current Role in Anesthesia and Intensive Care. Brazilian Journal of Anesthesiology, 62 (1), 118–133. doi: http://doi.org/10.1016/s0034-7094(12)70110-1
  9. Zarzar, A. S., Kim, E. V., Ataksanov, Sh. E., Maxmudov, M. A., Zabitova, Z. M. (1991). Ispolzovanie mikrokalkulyatorov dlya raschyota gemodinamicheskix parametrov levogo zheludochka. Anesteziologiya i reanimatologiya, 2, 2.
  10. Volkov, P. A., Churadze, B. T., Sevalkin, S. A., Volkova, Yu. N., Guryanov, V. A. (2015). Deksmedetomidin kak sostavlyayuschaya analgeticheskogo komponenta obschey anestezii pri laparoskopicheskih operatsiyah. Anesteziologiya i reanimtaologiya, 1, 4–8.
  11. Domoratskiy, A. E., Krylyuk, V. E., Sozanskiy, V. V., Rybak, K. A., Kryatchenko, E. B. (2016). Effektivnost i bezopasnost premedikatsii sovremennymi α-2agonistami v perioperatsionnom periode. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy, 3 (74), 117–120.
  12. Nichitaylo, M. E., Bulik, L. M. (2015). Infulgan – optimalnіy analgeticheskiy preparat dlya primeneniya v laparoskopicheskoy terapii. Klіnіchna khіrurgіya, 6, 9–10.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-27

Як цитувати

Ayvardgi, A., & Kobelyatskyy, Y. (2018). Стратегія поліпшення анестезіологічного забезпечення при септопластиці шляхом застосування нових ад’ювантів. ScienceRise: Medical Science, (5 (25), 4–8. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.139729

Номер

Розділ

Медичні науки