Поширеність та кореляційно-статистичні взаємозв’язки дисфункції кишкового бар’єру у дітей із симптомами харчової гіперчутливості на шкірі
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.139736Ключові слова:
харчова гіперчутливість, діти, проникність, мукозальний бар’єр, дисфункція кишкового бар’єру, лактулоза сечіАнотація
Харчова гіперчутливість (ХГ) у дітей є одним з найпоширеніших проявів алергії в ранньому дитячому віці, що підтверджується результатами багатьох епідеміологічних робіт. Дослідження показали, що ступінь проникності стінки кишківника важлива ланка не тільки у патогенезі ХГ, так і у формуванні процесів імунної толерантності та дозрівання імунної системи.
Метою роботи було вивчити поширення, кореляційно-статистичних зв’язків дисфункції кишкового бар’єру у дітей із симптомами ХГ на шкірі.
Матеріали та методи. Проаналізували первинну медичну документацію 154 пацієнтів (хлопчиків – 76 (49,4 %), дівчаток – 78 (50,6 %)) із симптомами харчової алергії на шкірі, вік 27,56 [12,98; 56,08] місяців.
Результати. Кількість пацієнтів із позитивним результатом тесту сечі на проникність бар’єру кишківника для лактулози становила 64,3 % (n=99). Кожні дві дитини із трьох (76,5 %, n=26) із симптомами ХГ на шкірі віком до 1 року мали ознаки підвищення міжклітинного транспорту у епітелії кишківника, що проявлялося надлишковим всмоктуванням лактулози. Нормальну функцію кишкового бар’єру мали менше половини пацієнтів віком від 1 до 3 років. З них – 26,3 % (n=26) діти віком до 1 року, 48,5 % - віком від 1 до 3 років. Проникність кишківника для макромолекули лактулози мала тенденцію до збільшення у хлопчиків (55,6 % проти 44,4 %, χ2=2,67, р=0,10) у ранньому дитячому віці. У шкільному віці, навпаки, превалювали дівчатка 57,1 % проти 42,9 % (χ2=0,29, р=0,59). Кореляційний аналіз виявив достовірний зв’язок між наявністю проникності кишкового бар’єру – віком дітей та кишкового бар’єру – віком появи перших симптомів ХГ на шкірі (r=-0,25, p<0,05 та r=-0,25, p<0,05), але рівень лактулози не мав достовірної кореляції із статтю, а також тривалістю захворювання. Рівень лактулози достовірно не відрізнявся у дітей із різних вікових груп (χ2=5,83, df=4, p=0,21).
Висновки. Підвищену проникність кишківника було виявлено у 64,3 % дітей із симптомами ХГ на шкірі, 74 % таких пацієнтів відносяться до вікових груп до 4 років. Рівнень лактулози в сечі не пов'язаний із статтю пацієнтів, тривалістю захворювання. Виявлено зворотній зв'язок слабкої сили між результатами тесту сечі на наявність лактулози та віком дітей і віком появи перших симптомів ХГ на шкірі
Посилання
- Nedelskaia, S. N., Bessykalo, T. H., Shumnaia, T. E. (2011). Rasprostranennost y faktory ryska razvytyia allerhycheskykh zabolevanyi sredy detei h. Zaporozhe [Prevalence and risk factors of the allergic diseases in children in Zaporizhia]. Klinicheskaya immunologiya. Allergologiya. Infektologiya, 2, 50–53.
- Bischoff, S. C., Barbara, G., Buurman, W., Ockhuizen, T., Schulzke, J.-D., Serino, M. et. al. (2014). Intestinal permeability – a new target for disease prevention and therapy. BMC Gastroenterology, 14 (1), 189. doi: http://doi.org/10.1186/s12876-014-0189-7
- Karaeren, Z., Akbay, A., Demitras, S., Erguder, I., Ozden, A. (2002). A reference interval study of urinary lactulose excretion: a useful test of intestinal permeability in adults. The Turkish Journal of Gastroenterology, 13 (1), 35–39.
- Umanets, T. R. (2017). Imunomoduljujuchi efekty probiotykiv [Immunomodelling effects of the probiotics]. Ukrainskyi Medychnyi Chasopys, 2 (118). Available at: https://www.umj.com.ua/article/107205/imunomodulyuyuchi-efekti-probiotikiv
- Dongarra, M. L., Rizzello, V., Muccio, L., Fries, W., Cascio, A., Bonaccorsi, I., Ferlazzo, G. (2012). Mucosal Immunology and Probiotics. Current Allergy and Asthma Reports, 13 (1), 19–26. doi: http://doi.org/10.1007/s11882-012-0313-0
- Kalach, N., Kapel, N., Waligora-Dupriet, A.-J., Castelain, M.-C., Cousin, M. O., Sauvage, C. et. al. (2013). Intestinal permeability and fecal eosinophil-derived neurotoxin are the best diagnosis tools for digestive non-IgE-mediated cow’s milk allergy in toddlers. Clinical Chemistry and Laboratory Medicine, 51 (2), 351–361. doi: http://doi.org/10.1515/cclm-2012-0083
- Johansson, S. G., Bieber, T., Dahl, R., Friedmann, P. S., Lanier, B. Q., Lockey, R. F. et. al. (2004). Revised nomenclature for allergy for global use: Report of the Nomenclature Review Committee of the World Allergy Organization, October 2003. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 113 (5), 832–836. doi: http://doi.org/10.1016/s0091-6749(04)00930-3
- Johansson, S. G. O., Hourihane, J. O., Bousquet, J., Bruijnzeel-Koomen, C., Dreborg, S., Haahtela, T. et. al. (2008). A revised nomenclature for allergy: An EAACI position statement from the EAACI nomenclature task force. Allergy, 56 (9), 813–824. doi: http://doi.org/10.1111/j.1398-9995.2001.00002.x-i1
- Chen, T., Liu, X., Ma, L., He, W., Li, W., Cao, Y., Liu, Z. (2014). Food allergens affect the intestinal tight junction permeability in inducing intestinal food allergy in rats. Asian Pacific Journal of Allergy and Immunology, 32 (4), 345–353. doi: http://doi.org/10.12932/ap0443.32.4.2014
- Suzuki, T. (2012). Regulation of intestinal epithelial permeability by tight junctions. Cellular and Molecular Life Sciences, 70 (4), 631–659. doi: http://doi.org/10.1007/s00018-012-1070-x
- Luss, L. V., Sidorovich, O. I., Uspenskaya, K. S. (2007). Pyshhevaia allerghyia y pyshhevaia neperenosymosti: pryncypi dyaghnostyky i terapii [Food allergy and food intolerance: proncoples of the diagnostics and treatment]. Lechashhyi vrach, 4, 16–20.
- Makaevskaia, E. A., Cheremushky, S. V., Kryvoborodova, N. A., Kucheriavii, Yu. A. (2013). Sindrom izbytochnogo bakterial'nogo rosta v tonkoy kishke ot poslednikh nauchnykh dannykh k rutinnoy praktike [Syndrome of the bacterial overgrowth in the small intestine from the recent data to the practice]. Klinicheskie perspektivy ghastroenterologhii, ghepatologhii, 5, 29–40.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Olga Pakholchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.