Фармакологічні перспективи лікування хребетно-спинномозкової травми в гострому і ранньому періодах

Автор(и)

  • Mykola Salkov Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» вул. Володимира Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044, Україна https://orcid.org/0000-0002-7793-7796

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.139760

Ключові слова:

глутамат, ексайтотоксічность, хребетна, спинномозкова, травма, рилузол, МРТ, ASIA, спастика, шок

Анотація

Глутаматергічна ексайтотоксічность є головним фактором, що впливає на формування набряку, ішемії і як наслідок апоптозу нейронів при забії спинного мозку. У наших клінічних дослідженнях ми проаналізували ефективність стандартного комплексного лікування з використанням рілузола - блокатора глютаматергіческой ексайтотоксічності.

Мета дослідження: дослідити клінічну ефективність дії рілузола у пацієнтів з хребетно-спинномозковою травмою в гострому і ранньому періодах.

Матеріали та методи. На лікуванні в КУ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова », з січня 2013 по січень 2017 рр. знаходилося 15 пацієнтів з ускладненою хребетно-спинномозковою травмою шийного відділу хребта, яким в комплексній стандартної терапії використовували рилузол. Вік пацієнтів відповідав 18-70 років. Ступінь тяжкості неврологічних розладів пацієнтів за шкалою ASIA відповідала A-D. Використання рілузола починали як можна в більш ранні терміни, але не пізніше 7 діб, в дозі 50 мг через кожні 12 годин протягом 3-х тижнів per os.

Результати дослідження. У групі хворих з неврологічними розладами ASIA - А (6 пацієнтів), неврологічне поліпшення за шкалою ASIA зазначалося у одного пацієнта. У пацієнтів з ASIA - B (5 спостережень) в 2-х випадках був відзначений перехід в групу «С». Оцінка проводилася на 21 добу. Рухи в ключових групах м'язів відповідали 1-2 балам. Нейрогенний шок був відсутній у всіх випадках. У 3-х спостереженнях з порушенням ASIA - C на 21 добу руху відновилися до 4-х балів у 2-х хворих. У 1 пацієнта за шкалою ASIA порушення відповідали рівню «D». При огляді через 3 тижні переконливої різниці м'язової сили виявлено не було.

Висновки:

1. Застосування рілузола обмежує розвиток вторинних змін спинного мозку в гострому і ранньому періодах хребетно-спинномозкової травми.

2. Препарат зменшує прояви м'язової спастики в ранньому періоді травми.

3. Нейрогенний шок при прийомі рілузола менш тривалий.

4. Комплексний підхід в лікуванні з використанням рілузола відкриває значні перспективи в лікуванні цієї патології

Біографія автора

Mykola Salkov, Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» вул. Володимира Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедра нервових хвороб та нейрохірургії

Посилання

  1. Azbill, R., Mu, X., Springer, J. (2000). Riluzole increases high-affinity glutamate uptake in rat spinal cord synaptosomes. Brain Research, 871 (2), 175–180. doi: http://doi.org/10.1016/s0006-8993(00)02430-6
  2. Fehlings, M. G., Vaccaro, A. R., Boakye, M. et. al. (Ed.) (2013). Essentials of Spinal Cord Injury: Basic Research to Clinical Practice. New York: Thieme, 684.
  3. Li, S., Mealing, G. A. R., Morley, P., Stys, P. K. (1999). Novel Injury Mechanism in Anoxia and Trauma of Spinal Cord White Matter: Glutamate Release via Reverse Na+-dependent Glutamate Transport. The Journal of Neuroscience, 19 (14), 16. doi: http://doi.org/10.1523/jneurosci.19-14-j0002.1999
  4. Liu, J., Wang, L.-N. (2017). The efficacy and safety of riluzole for neurodegenerative movement disorders: a systematic review with meta-analysis. Drug Delivery, 25 (1), 43–48. doi: http://doi.org/10.1080/10717544.2017.1413446
  5. Mu, X., Azbill, R. D., Springer, J. E. (2000). Riluzole and Methylprednisolone Combined Treatment Improves Functional Recovery in Traumatic Spinal Cord Injury. Journal of Neurotrauma, 17 (9), 773–780. doi: http://doi.org/10.1089/neu.2000.17.773
  6. Nashmi, R., Fehlings, M. (2001). Changes in axonal physiology and morphology after chronic compressive injury of the rat thoracic spinal cord. Neuroscience, 104 (1), 235–251. doi: http://doi.org/10.1016/s0306-4522(01)00009-4
  7. Tator, C. H. (1995). Update on the Pathophysiology and Pathology of Acute Spinal Cord Injury. Brain Pathology, 5 (4), 407–413. doi: http://doi.org/10.1111/j.1750-3639.1995.tb00619.x
  8. Salkov, M., Tsymbaliuk, V., Dzyak, L., Rodinsky, A., Cherednichenko, Y., Titov, G. (2016). New concept of pathogenesis of impaired circulation in traumatic cervical spinal cord injury and its impact on disease severity: case series of four patients. European Spine Journal, 25(1), 11–18. doi: http://doi.org/10.1007/s00586-015-4015-x
  9. Salkov, M., Zozylia, N. (2015). New Concept of the Development of Brainstem Ischemia in the Setting of Occlusions of the Vertebral Arteries and Radicular and Medullary Arteries in the Presence of the Cervical Spinal Injury. Brain Disorders & Therapy, 4 (5). doi: http://doi.org/10.4172/2168-975x.1000193
  10. Salkov, M., Zozylia, N. (2018). New concept of the development of spinal cord ischemia in the presence of the cervical spinal injury. SF J Bone Spine, 1 (1).

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-27

Як цитувати

Salkov, M. (2018). Фармакологічні перспективи лікування хребетно-спинномозкової травми в гострому і ранньому періодах. ScienceRise: Medical Science, (5 (25), 9–12. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.139760

Номер

Розділ

Медичні науки