Психогігієнічна характеристика функції пам’яті, як критерію донозологічної психодіагностики учнів з патологією органу зору
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.139784Ключові слова:
вади зору, психодіагностика, донозологічний стан, механічна пам’ять, дезадаптація, психогігієна, психопрофілактикаАнотація
Мета. У статті наведені результати дослідження критеріальних психофізіологічних функцій підлітків з вадами зору. Взаємозв’язки зорового аналізатору з іншими аналізаторами та відділами центральної нервової системи, його участь у створенні зорово-просторових уявлень, а також важливість впливу адаптаційних факторів на розвиток організму такої дитини до оточуючого середовища та насамперед, до навчального процесу. Такі підлітки мають великий ризик щодо розвитку станів дезадаптації. Саме тому метою дослідження було вирішення однієї з сучасних проблем профілактичної медицини - проблеми зміцнення здоров’я та адаптації до оточуючого середовища таких підлітків, адже вони потребують спеціальних заходів щодо соціальної та професійної адаптації у зв’язку з особливостями здоров’я. А також встановити критеріальну роль функції короткочасної пам’яті у психодіагностиці функціонального стану та прогнозуванні адаптаційних можливостей підлітків із патологією органу зору.
Матеріали та методи. Виходячи із завдання дослідження були використані спеціально адаптовані загальновизнані методики: «Психодіагностичного опитувальника старшокласника», який ґрунтується на оцінці функціонального стану центральної нервової системи, її критеріальних психофізіологічних функцій та вивчення обсягу механічної пам’яті проводилося за допомогою методики «Повного відтворення числового ряду» з розрахунком показника – обсяг короткочасної пам’яті (ОКП).
Результати. Отже, отримані результати дослідження щодо психофізіологічного стану учнів всіх досліджуваних груп вказують на вплив комплексу зовнішніх факторів, в першу чергу пов’язаних з навчальним середовищем. Адже процес навчання супроводжується стресовими навантаженнями, що створюють умови для активного прояву латентних хворобливих процесів. Результати такого впливу відображуються на успішності виконання певних видів діяльності, включаючи процес навчання та обумовлюють особливості поведінки учнів.
Висновки. З метою психогігієнічної оптимізації процесу психофізіологічної адаптації учнів із вадами зору, пропонується: поліпшення психічного стану вихованця, корекція емоційно-вольової та пізнавальної сфер, отримання допомоги в соціалізації. Навчально-виховний процес повинен здійснюватись з урахуванням особливостей психічного та фізичного розвитку за змістом, формами і методами навчання, відповідного режиму дня, що забезпечує системність навчально-виховної, лікувально-профілактичної роботи, реабілітаційних заходів. В цілому, навчально-виховний процес у цих закладах повинен мати вектор на корекцію та розвиток дитини
Посилання
- Kolupayeva, A. A., Savchuk, L. O. (2011). Children with special educational needs and organization of their education. Kyiv: Publishing group "ATOPOL", 274.
- Bilyk, Y. V. (2015). Features of the life of children with visual impairment. Scientific Bulletin of Uzhgorod National University, 35, 32–34.
- Lubovsky, V. I. (Ed.) (2006). Special Psychology. Moscow: Academy, 464.
- Withagen, A., Kappers, A. M. L., Vervloed, M. P. J., Knoors, H., Verhoeven, L. (2012). Haptic object matching by blind and sighted adults and children. Acta Psychologica, 139 (2), 261–271. doi: http://doi.org/10.1016/j.actpsy.2011.11.012
- Korobchansky, V. O. (2005). Hygienic psychodiagnostics of pre-natal states in adolescence and adolescence. Kharkiv: Contrast, 192.
- Korobchansky, V. O., Padalalenko, O. V., Vasilchenko, I. O., Vitrischak, S. V. (2005). Psycho-diagnostic questionnaire for senior pupils as a method of assessing the pre-psychological mental status of adolescents. Kyiv, 4.
- Wan, C. Y., Wood, A. G., Reutens, D. C., Wilson, S. J. (2010). Early but not late-blindness leads to enhanced auditory perception. Neuropsychologia, 48 (1), 344–348. doi: http://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2009.08.016
- Gagnon, L., Ismaili, A. R. A., Ptito, M., Kupers, R. (2015). Superior Orthonasal but Not Retronasal Olfactory Skills in Congenital Blindness. PLOS ONE, 10 (3), e0122567. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0122567
- Korobchansky, V. O. (2015). Hygienic estimation and optimization of functional state of students of higher medical educational institutions on the basis of introduction of principles of medicine of boundary states. Experimental and clinical medicine, 3 (68), 154–158.
- Guducu, C., Oniz, A., Ikiz, A. O., Ozgoren, M. (2015). Chemosensory Function in Congenitally Blind or Deaf Teenagers. Chemosensory Perception, 9 (1), 8–13. doi: http://doi.org/10.1007/s12078-015-9199-2
- Ward, J., Meijer, P. (2010). Visual experiences in the blind induced by an auditory sensory substitution device. Consciousness and Cognition, 19 (1), 492–500. doi: http://doi.org/10.1016/j.concog.2009.10.006
- Pasqualotto, A., Proulx, M. J. (2012). The role of visual experience for the neural basis of spatial cognition. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 36 (4), 1179–1187. doi: http://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2012.01.008
- Deen, B., Saxe, R., Bedny, M. (2015). Occipital Cortex of Blind Individuals Is Functionally Coupled with Executive Control Areas of Frontal Cortex. Journal of Cognitive Neuroscience, 27 (8), 1633–1647. doi: http://doi.org/10.1162/jocn_a_00807
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Olga Sasina, Vladimir Korobchanskiy
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
