Вплив цукрового діабету 2 типу на перебіг гострого інфаркту міокарду лівого шлуночка з поширенням на правий шлуночок

Автор(и)

  • Tetiana Lozova Сумська міська клінічна лікарня № 1 вул. 20 років Перемоги, 13, м. Суми, Україна, 40021, Україна https://orcid.org/0000-0003-4515-396X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.142558

Ключові слова:

інфаркт міокарда правого шлуночка, цукровий діабет, гострий період, ускладнення

Анотація

Мета дослідження. Визначити особливості впливу цукрового діабету (ЦД) 2 типу на клінічний перебіг гострого періоду інфаркту міокарда (ІМ) лівого шлуночка (ЛШ) та бівентрикулярного ІМ.

Матеріали та методи. Обстежено 309 хворих з Q-ІМ віком 65,5±4,42 років. Пацієнтів було розділено на 3 групи: 1 група – 155 хворих з ІМ правого шлуночка (ПШ) на фоні Q-ІМ задньої стінки ЛШ, 2-а група – 53 пацієнта з ІМ ПШ на фоні Q-ІМ ЛШ циркулярної локалізації, третя група – 101 хворий з Q-ІМ задньої стінки (ЗС) ЛШ. В 1-й групі хворих на ЦД хворіла 41 (26,5 %) особа, в 2-й групі – 22 (41,5 %) та в 3-й групі 26 (25,7 %) пацієнтів. Тривалість стаціонарного етапу лікування складала 16,8±2,7 діб.

 Результати. Пацієнти з ЦД в усіх групах були госпіталізовані в пізні терміни від розвитку симптомів ІМ, переважно через 12-24 години (р<0,05) та після першої доби ІМ (р<0,05). Серед осіб з ЦД переважали жінки (р<0,05). Наявність ЦД була пов’язана з достовірно більшою кількістю шлуночкових екстрасистол високих градації, шлуночкових тахікардій та фібриляції шлуночків (р<0,05). Клінічний перебіг гострого ІМ у хворих на ЦД частіше ускладнювався випадками ранньої постінфарктної стенокардії (р<0,05), рецидивами ІМ та аневризмами ЛШ в 2-й групі (р<0,05). Гостра лівошлуночкова недостатність мала достовірно гірший перебіг у пацієнтів з ЦД з переважанням кількості хворих з Killip II-III (р<0,05) та більшої частоти кардіогенного шоку (р<0,05). Наприкінці стаціонарного етапу лікування особи з ЦД мали більш важкі прояви хронічної серцевої недостатності (СН), що проявлялось більшою частотою СН ІІА-ІІБ та NYHA ІІІ в загальній групі хворих з ІМ (р<0,05).

Висновки. ЦД 2 типу у хворих з Q-ІМ ЛШ задньої локалізації та бівентрикулярного ІМ пов’язаний з пізньою госпіталізацією та частіше зустрічається у жінок. Наявність ЦД 2 типу у хворих з ІМ асоціюється з більшою частотою шлуночкових екстрасистол, шлуночкових тахікардій та фібриляції шлуночков, випадків ранньої постінфарктної стенокардії, розвитком рецидивів ІМ та аневризми ЛШ. Хворі на ІМ із ЦД 2 типу мають високу частоту кардіогенного шоку та гірші прояви гострої та хронічної СН

Біографія автора

Tetiana Lozova, Сумська міська клінічна лікарня № 1 вул. 20 років Перемоги, 13, м. Суми, Україна, 40021

Кандидат медичних наук, кардіолог

Посилання

  1. Grupa Robocza Europejskiego Towarzystwa Kardiologicznego (ESC) do spraw cukrzycy, stanu przedcukrzycowego i chorób układu sercowo-naczyniowego we współpracy z Europejskim Towarzystwem Badań nad Cukrzycą (EASD). Wytyczne ESC dotyczące cukrzycy, stanu przedcukrzycowego i chorób układu sercowo-naczyniowego opracowane we współpracy z EASD (2013). Kardiol Pol, 71 (Ssupl. XI), 319–394. doi: http://doi.org/10.5603/kp.2013.0289
  2. Kim, J.-J., Hwang, B.-H., Choi, I. J., Choo, E.-H., Lim, S., Kim, J.-K. et. al. (2015). Impact of diabetes duration on the extent and severity of coronary atheroma burden and long-term clinical outcome in asymptomatic type 2 diabetic patients: evaluation by Coronary CT angiography. European Heart Journal – Cardiovascular Imaging, 16 (10), 1065–1073. doi: http://doi.org/10.1093/ehjci/jev106
  3. Birkner, K., Hudzik, B., Gąsior, M. (2017). The impact of type 2 diabetes mellitus on prognosis in patients with non-ST elevation myocardial infarction. Polish Journal of Cardio-Thoracic Surgery, 14 (2), 127–132. doi: http://doi.org/10.5114/kitp.2017.68744
  4. Marso, S. P., Nauck, M. A., Monk Fries, T., Rasmussen, S., Treppendahl, M. B., Buse, J. B. (2018). Myocardial Infarction Subtypes in Patients With Type 2 Diabetes Mellitus and the Effect of Liraglutide Therapy (from the LEADER Trial). The American Journal of Cardiology, 121 (12), 1467–1470. doi: http://doi.org/10.1016/j.amjcard.2018.02.030
  5. Hollander, J. E., Than, M., Mueller, C. (2016). State-of-the-Art Evaluation of Emergency Department Patients Presenting With Potential Acute Coronary Syndromes. Circulation, 134 (7), 547–564. doi: http://doi.org/10.1161/circulationaha.116.021886
  6. Kovalenko, V. M., Kornatskyi, V. M. (Eds.) (2017). Problemy zdorovia i tryvalosti zhyttia v suchasnykh umovakh. Kyiv: Hordon, 300.
  7. Yeung, C.-Y., Lam, K. S.-L., Li, S.-W., Lam, K.-F., Tse, H.-F., Siu, C.-W. (2012). Sudden Cardiac Death After Myocardial Infarction in Type 2 Diabetic Patients With No Residual Myocardial Ischemia. Diabetes Care, 35 (12), 2564–2569. doi: http://doi.org/10.2337/dc12-0118
  8. Andersn, H. R., Falk, E., Nielsen, D. (1987). Right ventricular infarction: Frequency, size and topography in coronary heart disease: A prospective study comprising 107 consecutive autopsies from a coronary care unit. Journal of the American College of Cardiology, 10 (6), 1223–1232. doi: http://doi.org/10.1016/s0735-1097(87)80122-5
  9. Pereira, A. C., Franken, R. A., Sprovieri, S. R. S., Golin, V. (2006). Impact on hospital mortality and morbidity of right ventricular involvement among patients with acute left ventricular infarction. Sao Paulo Medical Journal, 124 (4), 186–191. doi: http://doi.org/10.1590/s1516-31802006000400003
  10. Anavekar, N. S., Skali, H., Bourgoun, M., Ghali, J. K., Kober, L., Maggioni, A. P. et. al. (2008). Usefulness of Right Ventricular Fractional Area Change to Predict Death, Heart Failure, and Stroke Following Myocardial Infarction (from the VALIANT ECHO Study). The American Journal of Cardiology, 101 (5), 607–612. doi: http://doi.org/10.1016/j.amjcard.2007.09.115
  11. Steg, P. G., James, S. K., Atar, D., Badano, L. P., Blömstrom-Lundqvist, C., Borger, M. A. et. al. (2012). ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. European Heart Journal, 33 (20), 2569–2619. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehs215
  12. Standards of Medical Care in Diabetes – 2012 (2011). Diabetes Care, 35, 11–63. doi: http://doi.org/10.2337/dc12-s011
  13. Krumholz, H., Jiang, L.-X., Zhao, S., Murugiah, K., Li, N., Li, X. et. al. (2017). Admission Glucose and In-hospital Mortality after Acute Myocardial Infarction in Patients with or without Diabetes: A Cross-sectional Study. Chinese Medical Journal, 130 (7), 767–775. doi: http://doi.org/10.4103/0366-6999.202733
  14. Oliver, M. F. (2002). Metabolic causes and prevention of ventricular fibrillation during acute coronary syndromes. The American Journal of Medicine, 112 (4), 305–311. doi: http://doi.org/10.1016/s0002-9343(01)01104-4
  15. Li, W., Li, M., Gao, C., Wang, X., Qi, D., Liu, J., Jin, Q. (2016). Impact of type 2 diabetes mellitus on recurrent myocardial infarction in China. Diabetes and Vascular Disease Research, 13 (6), 395–404. doi: http://doi.org/10.1177/1479164116653606
  16. Kvakkestad, K. M., Fagerland, M. W., Eritsland, J., Halvorsen, S. (2017). Gender differences in all-cause, cardiovascular and cancer mortality during long-term follow-up after acute myocardial infarction; a prospective cohort study. BMC Cardiovascular Disorders, 17, 75–84. doi: http://doi.org/10.1186/s12872-017-0508-3
  17. Draman, M. S., Thabit, H., Kiernan, T. J., O’Neill, J., Sreenan, S., McDermott, J. H. (2013). A silent myocardial infarction in the diabetes outpatient clinic: case report and review of the literature. Endocrinology, Diabetes & Metabolism Case Reports, 2013 (1), 311–314. doi: http://doi.org/10.1530/edm-13-0058
  18. She, J., Deng, Y., Wu, Y., Xia, Y., Li, H., Liang, X. (2017). Hemoglobin A1c is associated with severity of coronary artery stenosis but not with long term clinical outcomes in diabetic and nondiabetic patients with acute myocardial infarction undergoing primary angioplasty. Cardiovascular Diabetology, 16 (1), 97–101. doi: http://doi.org/10.1186/s12933-017-0578-7
  19. Liang, H., Vallarino, C., Joseph, G., Manne, S., Perez, A., Zhang, S. (2014). Increased Risk of Subsequent Myocardial Infarction in Patients With Type 2 Diabetes: A Retrospective Cohort Study Using the U.K. General Practice Research Database. Diabetes Care, 37 (5), 1329–1337. doi: http://doi.org/10.2337/dc13-1953
  20. Nakatani, D., Sakata, Y., Suna, S., Usami, M., Matsumoto, S. et. al. (2013). Incidence, Predictors, and Subsequent Mortality Risk of Recurrent Myocardial Infarction in Patients Following Discharge for Acute Myocardial Infarction. Circulation Journal, 77 (2), 439–446. doi: http://doi.org/10.1253/circj.cj-11-1059

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-25

Як цитувати

Lozova, T. (2018). Вплив цукрового діабету 2 типу на перебіг гострого інфаркту міокарду лівого шлуночка з поширенням на правий шлуночок. ScienceRise: Medical Science, (6 (26), 11–16. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.142558

Номер

№ 6 (26) (2018)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Tetiana Lozova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.