Вплив медикаментозної терапії на клінічний перебіг гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST у пацієнтів після проведення черезшкірного коронарного втручання

Автор(и)

  • Vіra Tseluiko Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0001-6056-6696
  • Mykola Doloh Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-2192-8620
  • Olga Leonenko ТОВ «АРХИ-МЕД» Салтівське шосе 266 Г, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-2281-9346

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.155448

Ключові слова:

феномен невідновленого кровотоку, черезшкірне коронарне втручання, ІМзПST, ранолазин, кверцетин

Анотація

Мета роботи: дослідити ефективність застосування ранолазину та кверцитину у пацієнтів з гострим ІМзПST після проведення черезшкірного коронарного втручання та їхній вплив на довгострокові результати лікування.

Матеріали та методи: у дослідження було залучено 105 пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST, яким було проведено черезшкірне коронарне втручання. Пацієнти були розподілені на три досліджуванні групи: пацієнти, що отримували стандартну медикаментозну терапію (Контрольна група), пацієнти, яким була призначена внутрішньовенна форма кверцетину за схемою (Основна 1) та хворі, які на тлі проведення стандартної терапії отримували пероральну форму ранолазину за схемою (Основна 2). Оцінювали стан міокардіальної перфузії після ЧКВ, ЕхоКГ динаміку КДІ, КСІ та ФВ, та віддалені результати лікування через 1 рік. Комбінована кінцева точка включала нефатальний повторний інфаркт міокарда, нефатальний інсульт, повторну госпіталізацію з приводу поновлення стенокардії та раптову серцево-судинну смерть.

Результати: Аналізуючи стан міокардіальної перфузії у пацієнтів досліджуваних груп було встановлено, що у 18 пацієнтів (17,1 %) ступінь відновлення кровотоку на рівні мікроциркуляції залишався незадовільним. ЕхоКГ через 9,3±1,2 діб після ЧКВ продемонструвало менший КДІ в групі Основна 2 та менший КСІ в групі Основна 1 у порівняні з контрольною групою (р<0,05). Через 8,3±0,6 міс. КСІ та КДІ в групі Основна 1 та Основна 2 відповідно залишались меншими, а ФВ в групі Основна 1 була вищою ніж у пацієнтів групи контролю. Зафіксовано зменшення частоти настання сумарної комбінованої кінцевої точки в групі пацієнтів з ФНК (OR=0,029; CI: 0,001-0,574; р<0,05). У пацієнтів групи Основна 2 була менша частота повторних госпіталізацій з приводу поновлення стенокардії (OR=0,158; CI: 0,032-0,777; р<0,05) та частоти досягнення комбінованої кінцевої точки в цілому по групі (OR=0,244; CI: 0,081-0,730; р<0,05), а також серед пацієнтів з незадовільною міокардіальною перфузією після ЧКВ (OR=0,048; CI: 0,002-1,041; р<0,05).

Висновки: застосування ранолазину та кверцитину у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда сприяє позитивній динаміці КДІ, КСІ та ФВ. Кверцетин та ранолазин зменшують частоту повторних госпіталізацій з приводу поновлення стенокардії протягом року у пацієнтів після ЧКВ з приводу ІМзПST

Біографії авторів

Vіra Tseluiko, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра кардіології і функціональної діагностики

Mykola Doloh, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Аспірант

Кафедра кардіології і функціональної діагностики

Olga Leonenko, ТОВ «АРХИ-МЕД» Салтівське шосе 266 Г, м. Харків, Україна, 61176

Лікар анестезіолог

Посилання

  1. Dyachenko, M. Yu., Onofreichuk, D. I., Sokolov, M. Yu. (2016). Syndrome no-reflow with percutaneous reperfusion. Ukrainian Journal of Cardiology, 5, 96–104.
  2. Sokolov, M. Yu., Sokolov, Yu. N., Furkalo, S. N. et. al. (2016). The registry of percutaneous coronary interventions: a comparative analysis of 2014–2015. Regional reperfusion networks in Ukraine – the dynamics of development. Serce i Sudini, 3, 14–34.
  3. Kovalenko, V. M., Kornatsky, V. M. (2014). Disease system blood circulation yak medico-social and suspiciously-polytic problem. Kyiv, 280.
  4. Fajar, J. K., Heriansyah, T., Rohman, M. S. (2018). The predictors of no reflow phenomenon after percutaneous coronary intervention in patients with ST elevation myocardial infarction: A meta-analysis. Indian Heart Journal, 70, S406–S418. doi: http://doi.org/10.1016/j.ihj.2018.01.032
  5. Hamirani, Y. S., Wong, A., Kramer, C. M., Salerno, M. (2014). Effect of Microvascular Obstruction and Intramyocardial Hemorrhage by CMR on LV Remodeling and Outcomes After Myocardial Infarction. JACC: Cardiovascular Imaging, 7 (9), 940–952. doi: http://doi.org/10.1016/j.jcmg.2014.06.012
  6. Rudenko, Yu. V. (2007). Influence of the state of myocardial reperfusion after primary coronary interventions in patients with acute myocardial infarction with elevation of the ST segment on the systolic function of the left ventricle in the early post-infarction period. Serce i Sudini, 3, 79–85.
  7. Parkhomenko, A. N. (2009). The phenomenon of unrestored blood flow in patients with acute coronary syndrome and possible ways to improve tissue perfusion. Kyiv: NSC “Institute of Cardiology named after N.D. Strazhesko "NAMS of Ukraine”.
  8. Berg, R., Buhari, C. (2012). Treating and Preventing No Reflow in the Cardiac Catheterization Laboratory. Current Cardiology Reviews, 8 (3), 209–214. doi: http://doi.org/10.2174/157340312803217148
  9. ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization: The Task Force on Myocardial Revascularization of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS) Developed with the special contribution of the European Association of Percutaneous Cardiovascular Interventions (EAPCI) (2014). European Heart Journal, 35 (37), 2541–2619. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu278
  10. Miles, R. H., Passman, R., Murdock, D. K. (2011). Comparison of Effectiveness and Safety of Ranolazine Versus Amiodarone for Preventing Atrial Fibrillation After Coronary Artery Bypass Grafting. The American Journal of Cardiology, 108 (5), 673–676. doi: http://doi.org/10.1016/j.amjcard.2011.04.017
  11. Gutierrez, J. A., Karwatowska-Prokopczuk, E., Murphy, S. A., Belardinelli, L., Farzaneh-Far, R., Walker, G. et. al. (2015). Effects of Ranolazine in Patients With Chronic Angina in Patients With and Without Percutaneous Coronary Intervention for Acute Coronary Syndrome: Observations From the MERLIN-TIMI 36 Trial. Clinical Cardiology, 38 (8), 469–475. doi: http://doi.org/10.1002/clc.22425
  12. Antoniucci, D. (2014). Block the Ischemia and Reperfusion Damage. Journal of the American College of Cardiology, 63 (22), 2363–2364. doi: http://doi.org/10.1016/j.jacc.2014.03.015
  13. Cokkinos, D. V., Pantos, C. (2007). Myocardial protection in man—from research concept to clinical practice. Heart Failure Reviews, 12 (3-4), 345–362. doi: http://doi.org/10.1007/s10741-007-9030-5
  14. Parkhomenko, A. N., Irkin, O. I., Kozhukhov, S. N. (2002). Possibilities of pharmacological protection of the myocardium in ischemia-reperfusion syndrome in experiment and clinical practice. Liki Ukraine, 7-8, 2–11.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-30

Як цитувати

Tseluiko, V., Doloh, M., & Leonenko, O. (2019). Вплив медикаментозної терапії на клінічний перебіг гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST у пацієнтів після проведення черезшкірного коронарного втручання. ScienceRise: Medical Science, (1 (28), 8–13. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.155448

Номер

Розділ

Медичні науки