Вплив імунологічних маркерів кардіоваскулярного ризику на ранній розвиток атеросклерозу у хворих на ревматоїдний артрит

Автор(и)

  • Ivan Fushtey Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096, Україна https://orcid.org/0000-0001-5629-5264
  • Svitlana Podsevahina Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096, Україна https://orcid.org/0000-0001-7851-1706
  • Olexandr Palamarchuk Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096, Україна https://orcid.org/0000-0003-3159-3649
  • Olga Tkachenko Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096, Україна https://orcid.org/0000-0003-1454-4837

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.161850

Ключові слова:

ревматоїдний артрит, перебіг захворювання, кардіоваскулярний ризик, цитокіни, С-реактивний білок, атеросклероз.

Анотація

Мета дослідження. Вивчити особливості вмісту імунологічних маркерів системного запалення у хворих на ревматоїдний артрит (РА) залежно від клініко-імунологічного варіанту перебігу та тривалості захворювання.

Матеріали та методи. Обстежено 82 пацієнта з РА, у віці (37,6±5,1) років. У 47,5 % хворих (n=39) тривалість анамнезу хвороби менше 3-х років, у 52,5 % хворих (n=43) – більше 3-х років. У 48 (58,5 %) пацієнтів визначався серопозитивний варіант РА, у 34 (41,5 %) пацієнтів – серонегативний варіант. Всім пацієнтам проводили комплексне клінічне, лабораторне та імунологічне дослідження. Активність РА оцінювали з використанням індексу DAS28, імуноферментним методом оцінювали рівень ревматоїдного фактору (РФ), антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду (АЦЦП), С-реактивного білку (СРБ), прозапальних цитокінів (фактору некрозу пухлин-α (ФНП-α), інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β) та ІЛ-6).

Результати. Рівні прозапальних цитокінів при РА показали статистично достовірне підвищення їх концентрації у всіх групах хворих порівняно з контролем. Найбільший рівень ФНО-α (р=0,046) і ІЛ-1β (р=0,025) мав місце в групі хворих з серонегативним варіантом РА тривалістю менше 3-х років; а максимально висока концентрація ІЛ-6 (р=0,018) визначалася у хворих з тривалим перебігом серопозитивного РА. Визначення кореляційних зв'язків показало наявність асоціації гіперпродукції ФНП-α, ІЛ-1β і ІЛ-6 з тривалістю і активністю захворювання. У всіх групах хворих на РА виявлено підвищення сироваткової концентрації СРБ, більшою мірою при серопозитивному варіанті РА з тривалістю хвороби більше 3-х років. Встановлені прямі кореляційні зв'язки між СРБ та ІЛ-6, ІЛ-1β, ФНП-α, між рівнем СРБ та індексом DAS28 (p<0,0001), концентрацією РФ, АЦЦП (p=0,05).

Висновки. Проведене дослідження в сироватці крові медіаторів імунного запалення у хворих з різними клініко-імунологічними варіантами і тривалістю РА встановило відмінності в їх вмісті. У хворих з анамнезом РА менше 3-х років виявлено переважне підвищення ФНП-α і ІЛ-1β при серонегативному варіанті захворювання. При тривалості серопозитивного РА більше 3-х років в більшій мірі збільшений вміст ІЛ-6, у порівнянні з показниками у хворих з аналогічною тривалістю серонегативного варіанту захворювання. При тривалості серопозитивного варіанту РА більше 3-х років вміст СРБ був в 1,3 рази (р=0,05) вище показника в групі пацієнтів з анамнезом хвороби менше 3-х років і в 1,6 рази (р=0,001) вище, ніж у хворих з аналогічною тривалістю серонегативного варіанту РА.

Біографії авторів

Ivan Fushtey, Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096

Доктор медичних наук, професор

Кафедра терапії, клінічної фармакології та ендокринології

Svitlana Podsevahina, Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра терапії, клінічної фармакології та ендокринології

Olexandr Palamarchuk, Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра терапії, клінічної фармакології та ендокринології

Olga Tkachenko, Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096

Доктор медичних наук, доцент

Кафедра терапії, клінічної фармакології та ендокринології

Посилання

  1. Berezin, A. E. (2013). Revmatoidnyy artrit i kardiovaskulyarnyy risk [Rheumatoid arthritis and cardiovascular risk]. Ukrainian Rheumatology Journal, 2, 34–45.
  2. Kremers, H. M., Crowson, C. S., Therneau, T. M., Roger, V. L., Gabriel, S. E. (2008). High ten-year risk of cardiovascular disease in newly diagnosed rheumatoid arthritis patients: A population-based cohort study. Arthritis & Rheumatism, 58 (8), 2268–2274. doi: http://doi.org/10.1002/art.23650
  3. Wolfe, F., Michaud, K. (2008). The risk of myocardial infarction and pharmacologic and nonpharmacologic myocardial infarction predictors in rheumatoid arthritis: A cohort and nested case-control analysis. Arthritis & Rheumatism, 58 (9), 2612–2621. doi: http://doi.org/10.1002/art.23811
  4. Sandoo, A., Hodson, J., Douglas, K. M., Smith, J. P., Kitas, G. D. (2013). The association between functional and morphological assessments of endothelial function in patients with rheumatoid arthritis: a cross-sectional study. Arthritis Research & Therapy, 15 (5), R107. doi: http://doi.org/10.1186/ar4287
  5. Sandoo, A., Veldhuijzen van Zanten, J. J. C. S., Metsios, G. S., Carroll, D., Kitas, G. D. (2011). Vascular function and morphology in rheumatoid arthritis: a systematic review. Rheumatology, 50 (11), 2125–2139. doi: http://doi.org/10.1093/rheumatology/ker275
  6. Aviña-Zubieta, J. A., Choi, H. K., Sadatsafavi, M., Etminan, M., Esdaile, J. M., Lacaille, D. (2008). Risk of cardiovascular mortality in patients with rheumatoid arthritis: A meta-analysis of observational studies. Arthritis & Rheumatism, 59 (12), 1690–1697. doi: http://doi.org/10.1002/art.24092
  7. Amaya-Amaya, J., Montoya-Sánchez, L., Rojas-Villarraga, A. (2014). Cardiovascular Involvement in Autoimmune Diseases. BioMed Research International, 2014, 1–31. doi: http://doi.org/10.1155/2014/367359
  8. Krichevskaya, O. A., Klyukvina, N. G., Alexandrova, E. N., Alekperov, R. T., Nasonov, E. L. (2005). Tumor necrosis factor a and its soluble receptors in rheumatic diseases: clinical and pathogenetic significance. Rheumatology Science and Practice, 2, 43–46. doi: http://doi.org/10.14412/1995-4484-2005-1524
  9. Popkova, T. V., Novikov, D. S., Nasonov, E. L. (2011). Interleykin 6 i serdechno-sosudistaya patologiya pri revmatoidnom artrite. Rheumatology Science and Practice, 4, 64–72. doi: http://doi.org/10.14412/1995-4484-2011-63
  10. Ozbalkan, Z., Efe, C., Cesur, M., Ertek, S., Nasiroglu, N., Berneis, K., Rizzo, M. (2010). An update on the relationships between rheumatoid arthritis and atherosclerosis. Atherosclerosis, 212 (2), 377–382. doi: http://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2010.03.035
  11. Vizir, V. A., Berezin, A. E. (2010). Immunopatologiya ateroskleroza. Znacheniye biologicheskikh markerov v otsenke kardiovaskulyarnogo riska [Immunopathology of atherosclerosis. The value of biological markers in assessing cardiovascular risk]. Ukrainian medical journal, 2, 76–83.
  12. Popkova, T. V., Novikova, D. S., Nasonov, E. L. (2016). Ingibirovaniye interleykina-6 I serdechno-sosudistaya patologiya u bol'nykhr evmatoidnym artritom [Interleukin-6 inhibition and cardiovascular pathology in patients with rheumatoid arthritis]. Therapeutic archive, 5, 93–101.
  13. Solomon, D. H., Reed, G. W., Kremer, J. M., Curtis, J. R., Farkouh, M. E., Harrold, L. R. et. al. (2015). Disease Activity in Rheumatoid Arthritis and the Risk of Cardiovascular Events. Arthritis & Rheumatology, 67 (6), 1449–1455. doi: http://doi.org/10.1002/art.39098
  14. González-Gay, M. A., González-Juanatey, C. (2012). Inflammation, endothelial function and atherosclerosis in rheumatoid arthritis. Arthritis Research & Therapy, 14 (4), 122. doi: http://doi.org/10.1186/ar3891
  15. Arabidze, G. G. (2013). Klinicheskaya immunologiya ateroskleroza – ot teorii k praktike [Clinical immunology of atherosclerosis – from theory to practice]. Atherosclerosis and dyslipidemia, 1, 4–19.
  16. Gómez-Guerrero, C., Mallavia, B., Egido, J. (2011). Targeting Inflammation in Cardiovascular Diseases. Still a Neglected field? Cardiovascular Therapeutics, 30 (4), 189–197. doi: http://doi.org/10.1111/j.1755-5922.2011.00274.x
  17. Krougly, L. B. K., Fomicheva, O. A. F., Karpov, Y. A. K., Popkova, T. V. P., Novikova, D. S. N., Nasonov, E. L. N. (2016). Cardiovascular Complications of Rheumatoid Arthritis: Prevalence and Pathogenesis. Kardiologiia, 6, 89–95. doi: http://doi.org/10.18565/cardio.2016.6.89-95
  18. Novikov, A. A., Aleksandrova, E. N., Diatroptova, M. A., Nasonov, E. L. (2010). Role of cytokines in the pathogenesis of rheumatoid arthritis. Rheumatology Science and Practice, 48 (2), 71–82. doi: http://doi.org/10.14412/1995-4484-2010-1420
  19. Poredoš, P., Kaja Ježovnik, M. (2015). Markers of preclinical atherosclerosis and their clinical relevance. Vasa, 44 (4), 247–256. doi: http://doi.org/10.1024/0301-1526/a000439
  20. Ridker, P. M. (2007). C-Reactive Protein and the Prediction of Cardiovascular Events Among Those at Intermediate Risk. Journal of the American College of Cardiology, 49 (21), 2129–2138. doi: http://doi.org/10.1016/j.jacc.2007.02.052

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-02

Як цитувати

Fushtey, I., Podsevahina, S., Palamarchuk, O., & Tkachenko, O. (2019). Вплив імунологічних маркерів кардіоваскулярного ризику на ранній розвиток атеросклерозу у хворих на ревматоїдний артрит. ScienceRise: Medical Science, (2 (29), 4–9. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.161850

Номер

№ 2 (29) (2019)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Ivan Fushtey, Svitlana Podsevahina, Olexandr Palamarchuk, Olga Tkachenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.