Особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду у хворих з синдромом обструктивного апное сну

Автор(и)

  • Iana Andreieva Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096, Україна https://orcid.org/0000-0002-7959-992X
  • Dmitro Myrnyi Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096, Україна https://orcid.org/0000-0003-1348-7906
  • Mikolay Surmilo Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096, Україна
  • Olha Riznyk Запорізький державний медичний університет пр. Маяковського, 26, м. Запоріжжя, Україна, 69035, Україна https://orcid.org/0000-0002-2658-2120

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.161853

Ключові слова:

серцева недостатність хронічна, обструктивне апное, фракція викиду.

Анотація

Мета дослідження: дослідити особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду у хворих з синдромом обструктивного апное сну у порівнянні з хворими без порушень дихання уві сні та встановити взаємозв’язок клінічної симптоматики, антропометричних даних зі ступенем гіпоксичних порушень.

Матеріали і методи. У відкритому проспективному нерандомізованому дослідженні обстежено 152 хворих з хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду. Контрольну групу склали 57 осіб з синдромом обструктивного апное сну та без хронічної серцевої недостатності. Усім учасникам дослідження проведено загальноклінічне обстеження, антропометричні вимірювання, анкетування, кардіо-респіраторний моніторинг, ехокардіографію, визначення NT-proBNP.

Результати. Пацієнти основної групи у порівняні з особами контрольної групи були старші за віком (на 15,6 %, р<0,05), мають більший індекс маси тіла та ступінь ожиріння (на 16,9 %, р<0,05 та 22,1 %, р<0,05), в анамнезі у них частіше зустрічається артеріальна гіпертензія (на 36,3 %, р<0,01), ішемічна хвороба серця (на 23,6 %, р>0,05), фібриляція передсердь (на 16,0 %, р>0,05), цукровий діабет (на 25,3 %, р<0,003). При проведенні кореляційного аналізу у хворих на хронічну серцеву недостатність зі зниженою фракцією викиду та синдром обструктивного апное сну встановлено достовірний зворотній зв'язок між індексом апное-гіпопное та віком (r=–0,418; р<0,001), фракцією викиду (r=–0,376; р<0,01) та прямий зв'язок з індексом маси тіла (r=+0,512; р<0,003). Показник середньої сатурації O2 достовірно корелював з фракцією викиду (r=–0,212; р<0,05), тривалістю артеріальної гіпертензії (r=–0,417; р<0,001), рівнем офісного систолічного артеріального тиску (r=–0,351; р<0,01) та з рівнем офісного діастолічного артеріального тиску (r=–0,331; р<0,01).

Висновки. Розповсюдженість синдрому обструктивного апное сну у хворих з хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду складає 40,1 %, при цьому 55,7 % пацієнтів мають синдром обструктивного апное сну тяжкого ступеня. Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду та обструктивним апное сну старші, мають більший індекс маси тіла, в анамнезі у них частіше зустрічається супутня патологія, а саме: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, фібриляція передсердь, цукровий діабет. При проведенні кореляційного аналізу встановлено достовірний зворотній зв'язок між індексом апное-гіпопное та віком (r=–0,418; р<0,001), фракцією викиду (r=–0,376; р<0,01) та індексом маси тіла (r=+0,512; р<0,003)

Біографії авторів

Iana Andreieva, Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини, загальної практики-сімейної медицини, профпатології та медичної реабілітації

Dmitro Myrnyi, Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедра терапії, клінічної фармакології та ендокринології

Mikolay Surmilo, Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України» бул. Вінтера, 20, м. Запоріжжя, Україна, 69096

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини, загальної практики-сімейної медицини, профпатології та медичної реабілітації

Olha Riznyk, Запорізький державний медичний університет пр. Маяковського, 26, м. Запоріжжя, Україна, 69035

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра охорони здоров’я, соціальної медицини та лікарсько-трудової експертизи

Посилання

  1. Ponikowski, P., Voors, A. A., Anker, S. D., Bueno, H., Cleland, J. G. F., Coats, A. J. S. et. al. (2016). 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal, 37 (27), 2129–2200. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128
  2. Hamano, J., Tokuda, Y. (2018). Prevalence of obstructive sleep apnea in primary care patients with hypertension. Journal of General and Family Medicine, 20 (1), 39–42. doi: http://doi.org/10.1002/jgf2.214
  3. Khattak, H. K., Hayat, F., Pamboukian, S. V., Hahn, H. S., Schwartz, B. P., Stein, P. K. (2018). Obstructive Sleep Apnea in Heart Failure: Review of Prevalence, Treatment with Continuous Positive Airway Pressure, and Prognosis. Texas Heart Institute Journal, 45 (3), 151–161. doi: http://doi.org/10.14503/thij-15-5678
  4. Yoshihisa, A., Takeishi, Y. (2017). Heart failure and sleep disordered breathing. Fukushima Journal of Medical Science, 63 (2), 32–38. doi: http://doi.org/10.5387/fms.2017-13
  5. Pak, V. M., Strouss, L., Yaggi, H. K., Redeker, N. S., Mohsenin, V., Riegel, B. (2018). Mechanisms of reduced sleepiness symptoms in heart failure and obstructive sleep apnea. Journal of Sleep Research, e12778. doi: http://doi.org/10.1111/jsr.12778
  6. Diagnosis of Obstructive Sleep Apnea in Adults: A Clinical Practice Guideline From the American College of Physicians (2014). Annals of Internal Medicine, 161 (3), 1–28. doi: http://doi.org/10.7326/p14-9025
  7. Chung, F., Yang, Y., Brown, R., Liao, P. (2014). Alternative Scoring Models of STOP-Bang Questionnaire Improve Specificity To Detect Undiagnosed Obstructive Sleep Apnea. Journal of Clinical Sleep Medicine, 10, 951–958. doi: http://doi.org/10.5664/jcsm.4022
  8. Johns, M. W. (1993). Daytime Sleepiness, Snoring, and Obstructive Sleep Apnea. Chest, 103 (1), 30–36. doi: http://doi.org/10.1378/chest.103.1.30
  9. Reuter, H., Herkenrath, S., Treml, M., Halbach, M., Steven, D., Frank, K. Et. al. (2018). Sleep-disordered breathing in patients with cardiovascular diseases cannot be detected by ESS, STOP-BANG, and Berlin questionnaires. Clinical Research in Cardiology, 107 (11), 1071–1078. doi: http://doi.org/10.1007/s00392-018-1282-7
  10. Gilat, H., Vinker, S., Buda, I., Soudry, E., Shani, M., Bachar, G. (2014). Obstructive Sleep Apnea and Cardiovascular Comorbidities. Medicine, 93 (9), 45–49. doi: http://doi.org/10.1097/md.0000000000000045

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-02

Як цитувати

Andreieva, I., Myrnyi, D., Surmilo, M., & Riznyk, O. (2019). Особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду у хворих з синдромом обструктивного апное сну. ScienceRise: Medical Science, (2 (29), 10–14. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.161853

Номер

Розділ

Медичні науки