Застосування мультимодальної анальгезії при лапароскопічних операціях в гінекології

Автор(и)

  • Victoriia Khalimonchyk ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» вул. В. Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044, Україна https://orcid.org/0000-0001-7876-8720
  • Olena Klygunenko ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» вул. В. Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044, Україна https://orcid.org/0000-0001-8470-4790

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.170514

Ключові слова:

післяопераційний біль, мультимодальна анальгезія, кетамін, декскетопрофен

Анотація

Адекватне післяопераційне знеболювання є невід'ємною частиною ведення анестезії. Післяопераційний біль можна ефективно лікувати як призначенням сильних аналгетиків, так і попередженням центральної та периферичної сенситизації.

Мета: оцінити ефективність впливу комбінованого інтраопераційного введення кетаміну та декскетопрофену на інтенсивність післяопераційного больового синдрому (ПБС) після лапароскопічних операцій в гінекології.

Матеріали та методи. Обстежено 80 пацієнток гінекологічного профілю, яким проводилися планові лапароскопічні оперативні втручання в умовах тотальної внутрішньовенної анестезії (ТВА) з штучною вентиляцією легенів (ШВЛ) з використанням пропофолу та фентанілу. Залежно від варіанта мультимодальної аналгезії (МА) пацієнтки були розподілені на три групи, порівняні за віком, антропометричними даними, функціональним станом та характером оперативного втручання. Пацієнткам І групи (n=30) проводилася ТВА без застосування МА; ІІ групи (n=25) – ТВА з додаванням субнаркотичних доз кетаміну (до 0,5 мг/кг); ІІІ групи (n=25) – ТВА з додаванням субнаркотичних доз кетаміну (до 0,5 мг/кг) та одноразового введення декскетопрофену (50 мг) за 30 хвилин до закінчення операції. Інтенсивність ПБС оцінювали за модифікованою візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) через 1, 2, 6, 12 і 24 години після операції. Реєстрували час першого введення анальгетика та частоту виникнення побічних ефектів.

Результати. Інтенсивність болю за ВАШ у спокої та при рухах і кашлі протягом перших 12 годин після операції була вірогідно вищою в групі І, порівняно з ІІ та ІІІ групами (р<0,05). У пацієнток ІI групи через 1 годину після операції рівень болю у спокої та при рухах був вірогідно вищим, ніж у ІІІ групі. У післяопераційному періоді додаткове призначення анальгетиків потребували 53,3 % пацієнток I групи, 40 % – II групи і 28 % – ІІІ групи.

Висновки. Традиційна загальна анестезія (ТВА із застосуванням пропофолу та фентанілу з ШВЛ) не запобігає виникненню помірного та сильного больового синдрому після операції у більшості хворих. Інтраопераційне застосування кетаміну в субнаркотичних дозах забезпечує зменшення інтенсивності ПБС у ранні терміни після лапароскопічних операцій у гінекології. Комбіноване інтраопераційне застосування субнаркотичних доз кетаміну (до 0,5 мг/кг) та декскетопрофену (50 мг) забезпечує найбільш ефективну аналгезію протягом перших 12 годин після лапароскопічних операцій у гінекології, подовжує час до першого введення анальгетиків та зменшує необхідність у додатковому призначенні знеболюючих препаратів

Біографії авторів

Victoriia Khalimonchyk, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» вул. В. Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044

Асистент

Кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО

Olena Klygunenko, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» вул. В. Вернадського, 9, м. Дніпро, Україна, 49044

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО

Посилання

  1. Garimella, V., Cellini, C. (2013). Postoperative Pain Control. Clinics in Colon and Rectal Surgery, 26 (3), 191–196. doi: http://doi.org/10.1055/s-0033-1351138
  2. Gehdoo, R. P. (2004). Post operative pain management in paediatric patient. Indian Journal of Anaesthesia, 48 (5), 406–414.
  3. Aasvang, E. K., Gmaehle, E., Hansen, J. B., Gmaehle, B., Forman, J. L., Schwarz, J. et. al. (2010). Predictive Risk Factors for Persistent Postherniotomy Pain. Anesthesiology, 112 (4), 957–969. doi: http://doi.org/10.1097/aln.0b013e3181d31ff8
  4. Brandsborg, B., Nikolajsen, L., Hansen, C. T., Kehlet, H., Jensen, T. S. (2007). Risk Factors for Chronic Pain after Hysterectomy. Anesthesiology, 106 (5), 1003–1012. doi: http://doi.org/10.1097/01.anes.0000265161.39932.e8
  5. Butala, B., Shah, V., Nived, K. (2013). Randomized double blind trial of intraperitoneal instillation of bupivacaine and morphine for pain relief after laparoscopic gynecological surgeries. Saudi Journal of Anaesthesia, 7 (1), 18–23. doi: http://doi.org/10.4103/1658-354x.109800
  6. Radresa, O., Chauny, J.-M., Lavigne, G., Piette, E., Paquet, J., Daoust, R. (2014). Current views on acute to chronic pain transition in post-traumatic patients. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 76 (4), 1142–1150. doi: http://doi.org/10.1097/ta.0000000000000188
  7. Bauchat, J. R., Habib, A. S. (2015). Evidence-Based Anesthesia for Major Gynecologic Surgery. Anesthesiology Clinics, 33 (1), 173–207. doi: http://doi.org/10.1016/j.anclin.2014.11.011
  8. Nelson, G., Kalogera, E., Dowdy, S. C. (2014). Enhanced recovery pathways in gynecologic oncology. Gynecologic Oncology, 135 (3), 586–594. doi: http://doi.org/10.1016/j.ygyno.2014.10.006
  9. Nir, R.-R., Nahman-Averbuch, H., Moont, R., Sprecher, E., Yarnitsky, D. (2016). Preoperative preemptive drug administration for acute postoperative pain: A systematic review and meta-analysis. European Journal of Pain, 20 (7), 1025–1043. doi: http://doi.org/10.1002/ejp.842
  10. Bacchi, S., Palumbo, P., Sponta, A., Coppolino, M. F. (2012). Clinical Pharmacology of Non-Steroidal Anti-Inflammatory Drugs: A Review. Anti-Inflammatory & Anti-Allergy Agents in Medicinal Chemistry, 11 (1), 52–64. doi: http://doi.org/10.2174/187152312803476255
  11. Samad, T. A., Sapirstein, A., Woolf, C. J. (2002). Prostanoids and pain: unraveling mechanisms and revealing therapeutic targets. Trends in Molecular Medicine, 8 (8), 390–396. doi: http://doi.org/10.1016/s1471-4914(02)02383-3
  12. Zidar, N., Odar, K., Glavac, D., Jerse, M., Zupanc, T., Stajer, D. (2008). Cyclooxygenase in normal human tissues – is COX-1 really a constitutive isoform, and COX-2 an inducible isoform? Journal of Cellular and Molecular Medicine, 13 (9b), 3753–3763. doi: http://doi.org/10.1111/j.1582-4934.2008.00430.x
  13. Consalvi, S., Biava, M., Poce, G. (2015). COX inhibitors: a patent review (2011 – 2014). Expert Opinion on Therapeutic Patents, 25 (12), 1357–1371. doi: http://doi.org/10.1517/13543776.2015.1090973
  14. McRoberts, J. A., Coutinho, S. V., Marvizón, J. C. G., Grady, E. F., Tognetto, M., Sengupta, J. N. et. al. (2001). Role of peripheral N-methyl-D-aspartate (NMDA) receptors in visceral nociception in rats. Gastroenterology, 120 (7), 1737–1748. doi: http://doi.org/10.1053/gast.2001.24848
  15. De Kock, M. F., Lavand’homme, P. M. (2007). The clinical role of NMDA receptor antagonists for the treatment of postoperative pain. Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology, 21 (1), 85–98. doi: http://doi.org/10.1016/j.bpa.2006.12.006
  16. De Kock, M., Lavandʼhomme, P., Waterloos, H. (2001). “Balanced analgesia” in the perioperative period: is there a place for ketamine? Pain, 92 (3), 373–380. doi: http://doi.org/10.1016/s0304-3959(01)00278-0
  17. Visser, E., Schug, S. A. (2006). The role of ketamine in pain management. Biomedicine & Pharmacotherapy, 60 (7), 341–348. doi: http://doi.org/10.1016/j.biopha.2006.06.021
  18. Carstensen, M., Moller, A. M. (2010). Adding ketamine to morphine for intravenous patient-controlled analgesia for acute postoperative pain: a qualitative review of randomized trials. British Journal of Anaesthesia, 104 (4), 401–406. doi: http://doi.org/10.1093/bja/aeq041
  19. Himmelseher, S., Durieux, M. E. (2005). Ketamine for Perioperative Pain Management. Anesthesiology, 102 (1), 211–220. doi: http://doi.org/10.1097/00000542-200501000-00030
  20. Vosoughin, M., Mohammadi, S., Dabbagh, A. (2012). Intravenous ketamine compared with diclofenac suppository in suppressing acute postoperative pain in women undergoing gynecologic laparoscopy. Journal of Anesthesia, 26 (5), 732–737. doi: http://doi.org/10.1007/s00540-012-1399-1
  21. Siddiqui, K., Khan, F. (2015). Effect of preinduction low-dose ketamine bolus on intra operative and immediate postoperative analgesia requirement in day care surgery: A randomized controlled trial. Saudi Journal of Anaesthesia, 9 (4), 422–427. doi: http://doi.org/10.4103/1658-354x.159468
  22. Johansen, A., Romundstad, L., Nielsen, C. S., Schirmer, H., Stubhaug, A. (2012). Persistent postsurgical pain in a general population: Prevalence and predictors in the Tromsø study. Pain, 153 (7), 1390–1396. doi: http://doi.org/10.1016/j.pain.2012.02.018
  23. Brinck, E. C., Tiippana, E., Heesen, M., Bell, R. F., Straube, S., Kontinen, V. (2016). Perioperative intravenous ketamine for acute postoperative pain in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews. doi: http://doi.org/10.1002/14651858.cd012033
  24. Radvansky, B. M., Shah, K., Parikh, A., Sifonios, A. N., Le, V., Eloy, J. D. (2015). Role of Ketamine in Acute Postoperative Pain Management: A Narrative Review. BioMed Research International, 2015, 1–10. doi: http://doi.org/10.1155/2015/749837
  25. Stubhaug, A., Breivik, H., Eide, P. K., Kreunen, M., Foss, A. (1997). Mapping of punctuate hyperalgesia around a surgical incision demonstrates that ketamine is a powerful suppressor of central sensitization to pain following surgery. Acta Anaesthesiologica Scandinavica, 41 (9), 1124–1132. doi: http://doi.org/10.1111/j.1399-6576.1997.tb04854.x
  26. Mion, G. (2017). Is it time to cease the single low-dose ketamine injection at induction of anesthesia? Acta Anaesthesiologica Scandinavica, 61 (10), 1377–1378. doi: http://doi.org/10.1111/aas.12996

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-25

Як цитувати

Khalimonchyk, V., & Klygunenko, O. (2019). Застосування мультимодальної анальгезії при лапароскопічних операціях в гінекології. ScienceRise: Medical Science, (3 (30), 10–15. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.170514

Номер

№ 3 (30) (2019)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Olena Klygunenko, Victoriia Khalimonchyk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.