Стан згортуючої, антикоагулянтної та фібринолітичної активності крові у хворих на гостру ішемічну хворобу серця та особливості змін при поєднанні з цукровим діабетом типу 2 (когортне проспективне дослідження)

Автор(и)

  • Olena Karpenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Тараса Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601 Медичний центр «Ок!Клінік+» ТОВ «Міжнародний інститут клінічних досліджень» Харківське шосе, 121, м. Київ, Україна, 02091, Україна https://orcid.org/0000-0002-6530-7543

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.174303

Ключові слова:

цукровий діабет, плазмовий гемостаз, гостра ішемічна хвороба серця, тромбоутворення

Анотація

Мета. Оцінити згортуючу, антикоагулянтну та фібринолітичну активність крові у хворих на гостру ішемічну хворобу серця (ГІХС) та встановити особливості змін при поєднанні ГІХС та ЦД2.

Матеріали і методи. Обстежено 60 осіб, які мали діагноз ГКС з елевацією сегмента ST, ГКС без елевації сегмента ST, нестабільна стенокардія. Серед них: 30 хворих на ГІХС (І група), 30 хворих на ГІХС у поєднанні з ЦД2 (ІІ група) та 15 практично здорових осіб (контрольна група). Середній вік хворих – 64,2±10,01 років, кількість чоловіків - 30 (50 %), жінок – 30 (50 %). Хворим визначали гемостатичні параметри у венозній крові.

Результати. При загальній подібності змін антикоагулянтної системи в обох групах звертало на себе увагу значне виснаження антитромбінової активності у хворих групи ІІ, які супроводжувалися пригніченням системи ПрС. Так вміст АТІІІ у цій групі був нижчим за групу контролю на 27,8 % (65,5 [54,0; 76,0], р<0,001), а ПрС знижувався на 37,2 % (0,66 [0,6; 0,7], р<0,001), натомість у пацієнтів групи І зменшення антикоагулянтної активності відбувалось лише за рахунок АТІІІ – 78,0 [74,0; 82,0] проти 90,0 [80,0; 110,0], р<0,01), тоді як рівень ПрС суттєвих змін не зазнавав. Вказані зрушення відбувалися на тлі пригнічення фібринолітичної активності в обох досліджуваних групах. При цьому ХІІа ЗФ виявився найбільш подовженим в групі ІІ, а саме в 1,6 рази у порівнянні з аналогічним показником у групі І (20,4 [18,5; 23,7] проти 13,05 [12,6; 13,7]; р<0,001) та в 2,6 рази відрізнявся від контролю (8,0 [7,0; 11,0]; р<0,001).

Висновки. Зміни, виявлені в результаті вивчення коагуляційної ланки гемостазу в досліджуваних групах, свідчать про прискорення процесів згортання крові на всіх етапах коагуляції. Наявність ЦД2 характеризується цілим рядом змін з боку системи гемостазу, що обумовлюють підвищений ризик тромботичних ускладнень

Біографія автора

Olena Karpenko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Тараса Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601 Медичний центр «Ок!Клінік+» ТОВ «Міжнародний інститут клінічних досліджень» Харківське шосе, 121, м. Київ, Україна, 02091

Аспірант

Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1

Посилання

  1. IDF Diabetes Atlas (2018). Available at: https://www.diabetesatlas.org/
  2. King, R. J., Grant, P. J. (2016). Diabetes and cardiovascular disease: pathophysiology of a life-threatening epidemic. Herz, 41 (3), 184–192. doi: http://doi.org/10.1007/s00059-016-4414-8
  3. Dedov, I. I., Shestakova, M. V. (Eds.) (2016). Sakharnyi diabet 2-go tipa: ot teorii k praktike. Moscow: MIA, 571.
  4. BirhanYilmaz, M., Guray, U., Guray, Y., Altay, H., Demirkan, B., Caldir, V. et. al. (2005). Metabolic syndrome is associated with extension of coronary artery disease in patients with non-ST segment elevation acute coronary syndromes. Coronary Artery Disease, 16 (5), 287–292. doi: http://doi.org/10.1097/00019501-200508000-00005
  5. Maschirow, L., Khalaf, K., Al-Aubaidy, H. A., Jelinek, H. F. (2015). Inflammation, coagulation, endothelial dysfunction and oxidative stress in prediabetes – Biomarkers as a possible tool for early disease detection for rural screening. Clinical Biochemistry, 48 (9), 581–585. doi: http://doi.org/10.1016/j.clinbiochem.2015.02.015
  6. Dedov, I. I., Shestakova, M. V., Vikulova, O. K. (2015). National register of diabetes mellitus in Russian Federation. Diabetes Mellitus, 18 (3), 5–22. doi: http://doi.org/10.14341/dm201535-22
  7. Buse, J. B., Ginsberg, H. N., Bakris, G. L., Clark, N. G., Costa, F., Eckel, R. et. al. (2007). Primary prevention of cardiovascular diseases in people with diabetes mellitus: a scientific statement from the American Heart Association and the American Diabetes Association. Circulation, 115 (1), 114–126. doi: http://doi.org/10.1161/circulationaha.106.179294
  8. Shestakova, M. V., Chazova, I. E., Shestakova, E. A. (2016). Russian multicentre type 2 diabetes screening program in patients with cardiovascular disease. Diabetes Mellitus, 19 (1), 24–29. doi: http://doi.org/10.14341/dm7765
  9. Kondrateva, E. I., Sukhanova, G. A., Litvinova, L. S., Kirienkova, E. V., Kretova, E. I., Zatolokin, P. A. (2011). Vliianie vozrasta i pola na pokazateli koaguliatsionnogo i sosudisto-trombotsitarnogo gemostaza u bolnykh sakharnogo diabeta 2 tipa. Klinicheskaia laboratornaia diagnostika, 8, 41–43.
  10. Kuznik, B. I., Vitkovskiy, Y. A., Zakharova, M. Y., Klyuchereva, N. N., Rodnina, O. S., Solpov, A. V. (2012). Aggregation activity of blood formed elements in patients with type 1 and type 2 diabetes mellitus. Diabetes Mellitus, 15 (2), 49–53. doi: http://doi.org/10.14341/2072-0351-5518
  11. Nelaeva, Iu. V. (2003). Gemostaticheskie izmeneniia u bolnykh sakharnym diabetom 1 tipa s diabeticheskoi nefropatiei. Vozmozhnosti korrektsii alfa-lipoevoi kislotoi. Tiumen.
  12. Petina, M. M., Gorokhovskaia, G. N., Martynov, A. I. (2010). Osobennosti gemostaza u bolnykh sakharnym diabetom 2 tipa v sochetanii s ishemicheskoi bolezniu serdtsa. Meditsinskaia nauka i obrazovanie Urala, 11 (1), 30–36.
  13. Severina, A. S., Shestakova, M. V. (2004). Narushenie sistemy gemostaza u bol'nykh sakharnym diabetom. Diabetes Mellitus, 7 (1), 62–67. doi: http://doi.org/10.14341/2072-0351-5905
  14. Khasanova, Y. V., Nelaeva, A. A., Galkina, A. B., Medvedeva, I. V. (2012). The role of coagulation and inflammation in the development of diabetic nephropathy in patients withdiabetes mellitus type 2. Diabetes Mellitus, 15 (1), 31–34. doi: http://doi.org/10.14341/2072-0351-5976
  15. Jaffa, A. A., Durazo-Arvizu, R., Zheng, D., Lackland, D. T., Srikanth, S., Garvey, W. T., Schmaier, A. H. (2003). Plasma Prekallikrein: A Risk Marker for Hypertension and Nephropathy in Type 1 Diabetes. Diabetes, 52 (5), 1215–1221. doi: http://doi.org/10.2337/diabetes.52.5.1215
  16. Heidar, A., Bassam, R., Satish, K., Cohen, M. (2003). Platelets and Antiplatelet Therapy in Patients with Diabetes Mellitus. The Journal of invasive cardiology, 15 (5), 264–269.
  17. Xiangyu, C. H., Fang, L., Hongbo, L. (2017). The Relationship between Type 2 Diabetes and Platelet Indicators. Iranian Journal of Public Health, 46 (9), 1211–1216.
  18. Santilli, F., Simeone, P., Liani, R., Davì, G. (2015). Platelets and diabetes mellitus. Prostaglandins & Other Lipid Mediators, 120, 28–39. doi: http://doi.org/10.1016/j.prostaglandins.2015.05.002

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-08-02

Як цитувати

Karpenko, O. (2019). Стан згортуючої, антикоагулянтної та фібринолітичної активності крові у хворих на гостру ішемічну хворобу серця та особливості змін при поєднанні з цукровим діабетом типу 2 (когортне проспективне дослідження). ScienceRise: Medical Science, (4 (31), 4–8. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.174303

Номер

№ 4 (31) (2019)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Olena Karpenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.