Визначення стану “нормоценозу” за результатами проспективного бактеріологічного дослідження молочних залоз у породіль в динамиці 7 діб післяпологового періоду
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.179468Ключові слова:
молочна залоза, бактеріологічне дослідження, мікробіоциноз, нормоценоз, динаміка, післяпологовий період, лактаціяАнотація
Мета. Дослідити динамічні зміни якісного та кількісного стану мікробної флори у різних ділянках шкіри молочних залоз у породіль на протязі 7 діб післяпологового періоду, для визначення представників мікрофлори, які формують поняття “нормоценозу” молочної залози, як чинника запобігання гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді.
Матеріали та методи. Обстежені 54 породіль на першу, третю та 5-7 добу післяпологового періоду, що мали фізіологічні пологи, з відсутністю екстрагенітальної патології, гострих та хронічних інфекційних захворювань, які виключно годували грудьми. Для взяття матеріалу використовували метод змивів-зішкребів по Вільямсону та Клігману з двох ділянок молочної залози: areola mammae та papіlla mammae. Ідентифікація бактеріальної флори проводилась колориметричною системою для дослідження “Lіofіlchem” (Італія). Культури аeрококів ідентифікувались також за додатковими критеріями: ростом на селективно-індикаторному середовищі, ростом та біохімічною активністю на середовищах з солями селена та телура, лактатоксидазною, супероксиддисмутазною активністю.
Результати. Усього було виділено 13 штамів мікроорганізмів (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp. та Aerococcus vіrіdans, ентеробактеріальна - Enterobacter sp., E. сollі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., дрожеподібні гриби – Candіda sp.).
На 1-2 добу післяпологового періоду у породіль мало місто висівання з більшою частотою ентеробактеріальної флори та Staphіlococcus aureus. З різних ділянок молочної залози висівались Staphіlococcus aureus до 23,8 % випадків, Enterobacter sp.- 9,5 %, E. сollі- 19 %, Klebsіella pneumonіa – 14,3 %. В перші дні післяпологового періоду достовірно вище відмічалось висівання тільки Staphіlococcus epіdermіdіs з різних ділянок молочної залози породіль.
У динаміці післяпологового періоду на 3-4 добу відмічалось підвищення висівання кокової флори з молочної залози: Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus, Mіcrococcus sp.. На 5-7 добу післяпологового періоду вірогідно вище було висівання з різних ділянок молочних залоз Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus та Aerococcus vіrіdans.
Висновки. Мікробіологічний стан молочних залоз породіль без осередків інфекції складає кокова флора, до якої відноситься і Aerococcus vіrіdans. Кокова флора, крім Staphіlococcus aureus, є флорою нормобіозу, яка забезпечує здоровий стан шкіри молочних залоз у жінок після пологів. З плином часу у післяпологовому періоді має місце збільшення колонізації молочних залоз сапрофітною та антагоністично активною коковою мікрофлорою, здебільш в ділянках рapіlla mammae. Вищезгадана тенденція відбувається паралельно із зменшенням колонізації різних ділянок молочної залози Staphіlococcus aureus та Грам- негативними ентеробактеріями. В динаміці післяпологового періоду у породіль має місце висівання аеробних спороутворюючих бацил, особливо з рapіlla mammae, що можливо трактувати як компенсаторний механізм нормалізації мікробіоценозу данної ділянки молочної залози
Посилання
- Ailamazian, E. K., Kulakov, V. I., Radzinskii, V. E., Saveleva, G. M. (Eds.) (2007). Akusherstvo: nacionalnoe rukovodstvo. Moscow: Goetar-Media, 1200.
- Makarov, I. O., Borovkova, E. I. (2013). Bakterialnye i virusnye infekcii v akusherstve i ginekologii. Moscow: MEDpress-inform, 253.
- Matheson, I., Aursnes, I., Horgen, M., Aabo, O., Melby, K. (1988). Bacteriological Findings and Clinical Symptoms. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 67 (8), 723–726. doi: http://doi.org/10.3109/00016349809004296
- Riordan, J. M., Nichols, F. H. (1990). A Descriptive Study of Lactation Mastitis in Long-Term Breastfeeding Women. Journal of Human Lactation, 6 (2), 53–58. doi: http://doi.org/10.1177/089033449000600213
- Chuiko, V. I., Yurhel, L. H., Harahulia, I. S. et. al. (2007). Vmist Aerococcus viridans u mikrobiotsenozi molochnykh zaloz vahitnykh pered polohamy. Dermatolohyia, kosmetolohyia, seksopatolohyia. Dnipropetrovsk, 124–127.
- Stepanski, D. O., Kremenchutsky, G. M., Chuyko, V. I., Koshova, I. P., Khomiak, O. V., Krushynska, T. Y. (2017). Hydrogen production activity and adhesive properties of aerococci, isolated in women. Annals of Mechnikov Institute, 2, 53–56.
- Klimniuk, S. I., Sytnik, S. I. (1989). Ustroistvo dlia zabora prob mikroflory kozhi. Biull, 48, 98.
- Kremenchuckii, G. N., Iurgel, L. G., Sharun, O. V. et. al. (2009). Metody vydeleniia i identifikacii grammpolozhitelnykh katalazonegativnykh kokkov. Kyiv, 19.
- Muraveva, L. A., Aleksandrov, Iu. K. (2002). Operativnoe lechenie laktacionnogo gnoinogo mastita v sochetanii s GBO-terapiei. Khirurgiia, 5, 21–26.
- Costerton, J. W., Cheng, K. J., Geesey, G. G., Ladd, T. I., Nickel, J. C., Dasgupta, M., Marrie, T. J. (1987). Bacterial Biofilms in Nature and Disease. Annual Review of Microbiology, 41 (1), 435–464. doi: http://doi.org/10.1146/annurev.mi.41.100187.002251
- Domig, K. J., Kiss, H., Petricevic, L., Viernstein, H., Unger, F., Kneifel, W. (2014). Strategies for the evaluation and selection of potential vaginal probiotics from human sources: an exemplary study. Beneficial Microbes, 5 (3), 263–272. doi: http://doi.org/10.3920/bm2013.0069
- Stojanović, N., Plećaš, D., Plešinac, S. (2012). Normal vaginal flora, disorders and application of probiotics in pregnancy. Archives of Gynecology and Obstetrics, 286 (2), 325–332. doi: http://doi.org/10.1007/s00404-012-2293-7
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Chuiko Vasily, Dmytro Khaskhachykh
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
