Вивчення гемодинаміки тіла матки методом тривимірної енергетичної допплерографії хворих з лейоміомою в різні вікові періоди.
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.180470Ключові слова:
тривимірна енергетична допплерографія, гемодинаміка тіла матки, лейоміома маткиАнотація
До теперішнього часу відсутня достатня кількість робіт щодо встановлення відтворюваності розрахунку тривимірних індексів кровотоку та їх порогових значень щодо діагностики тієї чи іншої патології . В зв'язку з цим методика тривимірної допплерографії потребує подальшого вивчення.
Метою дослідження є вивчення гемодинаміки тіла матки (ТМ) хворих з ЛМ методом тривимірної енергетичної допплерографії для визначення можливих закономірностей змін показників тривимірних індексів васкуляризації в залежності від фаз менструального циклу жінок репродуктивного віку, в перименопаузі та в різні періоди менопаузи.
Матеріали і методи. Було обстежено 326 жінок у віці від 18 до 75 років (Me=46,5). Групу порівняння склали 157 (48,15 %) практично здорових жінок, основну групу склали 169 жінок (51,84 %) з лейоміомою матки. Всі пацієнтки обох груп були розділені на жінок репродуктивного віку, жінок в пери- і в менопаузі.
При тривимірній (3D) реконструкції матки з використанням функції енергетичного картування та опції VOCAL (Virtual Organ Computer – aided Analysis) проводилася об'єктивна оцінка гемодинаміки тіла матки шляхом обчислення індексу васкуляризації (VI), який характеризує відсоткове співвідношення колірних вокселей в об'ємі тіла матки, індексу інтенсивності потоку (FI), що показує медіану яскравості колірних векселів, що залежить від швидкості кровотоку в заданому тривимірному об'ємі і васкуляризаціонно-потокового індексу (VFI), що є показником перфузії органу і є добутком індексу васкуляризації та індексу потоку, розділеним на 100.
Результати. В результаті в основній групі були визначені закономірності динаміки тривимірних індексів кровотоку в залежності від обстеження в різні вікові періоди, подібні групі порівняння. В репродуктивному періоді у хворих лейоміомою матки незалежно від розмірів і ступеня васкуляризації мінімальні значення індексів VI, FI і VFI тіла матки були зареєстровані в ранню проліферативну фазу, достовірно підвищуючись до середньої фази секреції , що збігається з періодом розквіту жовтого тіла, і знижуючись до пізньої фази секреції (p<0,05, ККУ). В пери- і менопаузі у хворих лейоміомою є, подібна номограмам групи порівняння, статистично значуща динаміка зменшення значень показника тривимірного індексу перфузії VI тіла матки по мірі збільшення періоду відсутності менструації (ККУ, р=0,0472), причому найвищі значення були характерні для періоду перименопаузи. При аналізі динаміки індексів FI і VFI тіла матки жінок з лейоміомою в пери- і менопаузі, розподіл показників досліджуваних індексів не був підтверджений статистичною значимістю. Однак їх патерн досить точно відтворює динаміку поступового зниження цих тривимірних показників індексів кровотоку у жінок з лейоміомою тіла матки по мірі наростання тривалості відсутності менструації: найвищі значення були характерними для періоду перименопаузи і найнижчі – для періоду менопаузи більше 10 років.
Висновки. Врахування виявлених закономірностей динаміки показників тривимірних індексів кровотоку в залежності від вікових періодів жінок з лейоміомою дозволять в перспективі підвищити чутливість та специфічність методу тривимірної енергетичної допплерографії в диференційній діагностиці проліферативної активності лейоміоми матки
Посилання
- Medvedev, M. V., Altynnik, N. A., Shatokha, Iu. V. (2018). Ultrazvukovaia diagnostika v ginekologii: mezhdunarodnye konsensusy i obemnaia ekhografiia. Moscow: Real Taim, 200.
- Ong, C. L. (2016). The current status of three-dimensional ultrasonography in gynaecology. Ultrasonography, 35 (1), 13–24. doi: http://doi.org/10.14366/usg.15043
- Ozerskaia, I. A., Devickii, A. A. (2014). Ultrazvukovaia differencialnaia diagnostika uzlov miometriia v zavisimosti ot gistologicheskogo stroeniia opukholi. Medicinskaia vizualizaciia, 2, 110–121.
- Baird, D. D., Harmon, Q. E., Upson, K., Moore, K. R., Barker-Cummings, C., Baker, S. et. al. (2015). A Prospective, Ultrasound-Based Study to Evaluate Risk Factors for Uterine Fibroid Incidence and Growth: Methods and Results of Recruitment. Journal of Women’s Health, 24 (11), 907–915. doi: http://doi.org/10.1089/jwh.2015.5277
- Markhabullina, Sh., Khasano, A. A. (2015). Dopplerometriia sosudov matki – metod ocenki proliferativnoi aktivnosti miomatoznykh uzlov. Ulianovskii mediko-biologicheskii zhurnal, 3, 8–13.
- Hromova, A. M., Hromova, O. L., Tarasenko, K. V., Martynenko, V. B., Nesterenko, L. A., Lytvynenko, O. V. (2017). Osoblyvosti matkovo-yaiechnykovoho krovotoku pry leiomiomi matky. Zbirnyk naukovykh prats asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy, 2 (40), 101–104.
- Kosei, N. V. (2018). Uterine myoma: еtiology and morphogenesis. Reproductive Endocrinology, 2 (40), 23–32. doi: http://doi.org/10.18370/2309-4117.2018.40.23-32
- Adamian, L. V. (Ed.) (2015). Mioma matki: diagnostika, lechenie, reabilitaciia. Klinicheskie rekomendacii po vedeniiu bolnykh. Moscow: GBOU VPO «Pervii Moskovskii gos. med. un-t», 101.
- Shapovalova, A. G., Shapovalov, A. G., Zheleznaia, A. A., Belousov, O. G. (2017). Ultrazvukovye pokazateli vnutriopukholevogo krovotoka v miomatoznykh uzlakh i ikh vzaimosviaz s gistologicheskim stroeniem opukholi u zhenschin reproduktivnogo vozrasta. Mediko-socialnye problemy semi, 22 (2), 61–66.
- Tinelli, A., Mynbaev, O., Sparic, R., Vergara, D., Tommaso, S., Salzet, M. et. al. (2016). Angiogenesis and Vascularization of Uterine Leiomyoma: Clinical Value of Pseudocapsule Containing Peptides and Neurotransmitters. Current Protein & Peptide Science, 18 (2), 129–139. doi: http://doi.org/10.2174/1389203717666160322150338
- Zaporozhchenko, M. B. (2015). Sostoianie regionalnoi gemodinamiki v sosudakh matki u zhenschin reproduktivnogo vozrasta s leiomiomoi matki. Arta Medica, 1 (54), 41–44.
- Oliinyk, N. S., Lutsenko, N. S. (2018). Personalized approaches to the treatment of uterine leiomyoma. Zaporozhye Medical Journal, 20 (6 (111)), 793–799. doi: http://doi.org/10.14739/2310-1210.2018.6.146696
- Ozerskaia, I. A., Devickii, A. A. (2014). Izmenenie gemodinamiki matki, porazhennoi miomoi u zhenschin reproduktivnogo i premenopauzalnogo vozrasta. Medicinskaia vizualizaciia, 1, 70–80.
- Van den Bosch, T., Dueholm, M., Leone, F. P. G., Valentin, L., Rasmussen, C. K., Votino, A. et. al. (2015). Terms, definitions and measurements to describe sonographic features of myometrium and uterine masses: a consensus opinion from the Morphological Uterus Sonographic Assessment (MUSA) group. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 46 (3), 284–298. doi: http://doi.org/10.1002/uog.14806
- Yakovenko, K., Tamm, T., Yakovenko, E. (2018). Nomograms of vascularization indices of uterine health women, studyed with the use of three-dimensional energy dopplerography. ScienceRise: Medical Science, 7 (27), 46–54. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.148475
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Kirill Yakovenko, Tamara Tamm, Elena Yakovenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
