Прогнозування перебігу серцевої недостатності у хворих з нетоксичним зобом з урахуванням функції щитоподібної залози

Автор(и)

  • Sergiy Pyvovar Державна установа «Національний Інститут терапії ім. Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2 а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0003-3446-2767
  • Iurii Rudyk Державна установа «Національний Інститут терапії ім. Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2 а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0002-3363-868X
  • Tetiana Lozyk Державна установа «Національний Інститут терапії ім. Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2 а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0001-8188-1898
  • Valentyna Galchinska Державна установа «Національний Інститут терапії ім. Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2 а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0002-0024-131X
  • Tetiana Chenchik Державна установа «Національний Інститут терапії ім. Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2 а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0001-7170-5313

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.192359

Ключові слова:

серцева недостатність, нетоксичний зоб, синдром «низького трийодтироніну», ризик, перебіг, прогнозування

Анотація

Мета роботи: встановити прогностичні критерії перебігу серцевої недостатності у хворих з нетоксичним зобом.

Матеріал та методи. Включено 381 хворих з серцевою недостатністю на фоні післяінфарктного кардіосклерозу. Із них 218 хворих мали нетоксичний зоб. Визначали рівні ТТГ, T3в, T4в, Т3r, NT-proBNP. Проводили ехокардіоскопію, ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Вивчали перебіг серцевої недостатності протягом 2 років.

Результати. Серед хворих з серцевою недостатністю, що плине на фоні нетоксичного зобу, у порівнянні до пацієнтів без такого є більший відсоток жінок (відповідно у 42,7 % проти 16,6 %, р = 0,001), частіше реєструється IV ФК NYHA (відповідно - 13,3 %, проти 5,5 %; р = 0,043), на 33,4 % вищий рівень NT-proBNP (р = 0,001) та менший сироватковий вміст Т3в (2,30 пмоль/л проти 2,76 пмоль/л, р = 0,0001); більші: на 3,8 % кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка (р = 0,006), на 8,9 % кінцево-діастолічний об’єм (р = 0,006), на 5,4 % кінцево-систолічний розмір (р = 0,002), на 13,2 % кінцево-систолічний об’єм (р = 0,002); менша на 6,5 % фракція викиду (р = 0,02); більша частота синдрому «низького трийодтироніну» (ВШ = 7,94 (4,04 – 15,61), р = 0,0001) та субклінічного гіпотиреозу (ВШ = 5,21 (1,52 – 17,90), р = 0,004); вищий ризик повторної госпіталізації (ВШ = 3,037 (1,85 – 4,99), р = 0,0001) та комбінованої кінцевої точки (ВШ = 2,53 (1,60 - 3,995), р = 0,001). Хворі з нетоксичним зобом без синдрому «низького трийодтироніну» не мають вірогідної різниці за перебігом серцевої недостатності. У групі хворих з серцевою недостатністю, що плине на фоні нетоксичного зоба та синдрому «низького трийодтироніну» зростають ризики повторної госпіталізації (ВШ = 6,82 (1,38 – 33,72), р = 0,022) та досягнення комбінованої кінцевої точки (ВШ = 4,76 (1,17 – 19,41), р = 0,047) протягом 2 років спостереження.

Висновки. При серцевій недостатності з нетоксичним зобом, за наявності синдрому низького трийодтироніну, можливо прогнозувати несприятливий дворічний перебіг: високий ризик повторної госпіталізації, комбінованої кінцевої точки

Біографії авторів

Sergiy Pyvovar, Державна установа «Національний Інститут терапії ім. Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2 а, м. Харків, Україна, 61039

Кандидат медичних наук, старший науковий співробітник

Відділ клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

Iurii Rudyk, Державна установа «Національний Інститут терапії ім. Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2 а, м. Харків, Україна, 61039

Доктор медичних наук, старший науковий співробітник, завідуючий відділом

Відділ клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

Tetiana Lozyk, Державна установа «Національний Інститут терапії ім. Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2 а, м. Харків, Україна, 61039

Науковий співробітник

Відділ клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

Valentyna Galchinska, Державна установа «Національний Інститут терапії ім. Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2 а, м. Харків, Україна, 61039

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії

Лабораторія імуно-біохімічних і молекулярно-генетичних досліджень

Tetiana Chenchik, Державна установа «Національний Інститут терапії ім. Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2 а, м. Харків, Україна, 61039

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Лабораторія імуно-біохімічних і молекулярно-генетичних досліджень

Посилання

  1. Ponikowski, P., Voors, A. A., Anker, S. D., Bueno, H., Cleland, J. G. F., Coats, A. J. S. et. al. (2016). ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2016. The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC European Heart Journal, 37 (27), 2129–2200. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128
  2. Kolomoyets, M. Yu., Vashenyak, O. O. (2012). Comorbidity and polymorbidity in therapeutic practice. Ukrayinskyy medychnyy zhurnal, 5 (91), IX–X.
  3. Yuzvenko, T. Y. (2016). Features of Type 2 Diabetes Mellitus in Combination with Hypothyroidism. International Journal of Endocrinology, 8 (72), 73–77. doi: http://doi.org/10.22141/2224-0721.8.72.2015.72341
  4. Vatseba, T. S., Skrypnyk, N. V. (2013). Correction of insulin resistance in patients with primary hypothyroidism in conditions of iodine deficiency. International Journal of Endocrinology, 6 (54), 92–93.
  5. Zimmermann, M. B., Boelaert, K. (2015). Iodine deficiency and thyroid disorders. The Lancet Diabetes & Endocrinology, 3 (4), 286–295. doi: http://doi.org/10.1016/s2213-8587(14)70225-6
  6. Moghaddam, P. A., Virk, R., Sakhdari, A., Prasad, M. L., Cosar, E. F., Khan, A. (2016). Five Top Stories in Thyroid Pathology. Archives of Pathology & Laboratory Medicine, 140 (2), 158–170. doi: http://doi.org/10.5858/arpa.2014-0468-ra
  7. Vanderpump, M. P. J. (2011). The epidemiology of thyroid disease. British Medical Bulletin, 99 (1), 39–51. doi: http://doi.org/10.1093/bmb/ldr030
  8. Biondi, B., Cooper, D. S. (2007). The Clinical Significance of Subclinical Thyroid Dysfunction. Endocrine Reviews, 29 (1), 76–131. doi: http://doi.org/10.1210/er.2006-0043
  9. Pyvovar, S. M., Rudyk, Y. S., Lozyk, T. V., Halchinska, V. Y., Chenchyk, T. O. (2019). The features of “low T3” syndrome definition in a heart failure and its effect on a course of the disease. Zaporozhye Medical Journal, 21 (4 (115)), 437–443. doi: http://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.4.173178
  10. Greenland, S., Pearl, J., Robins, J. M. (1999). Causal Diagrams for Epidemiologic Research. Epidemiology, 10 (1), 37–48. doi: http://doi.org/10.1097/00001648-199901000-00008
  11. Bonnema, S. J., Hegedüs, L. (2009). A 30-year perspective on radioiodine therapy of benign nontoxic multinodular goiter*. Current Opinion in Endocrinology, Diabetes and Obesity, 16 (5), 379–384. doi: http://doi.org/10.1097/med.0b013e32832ff2e1
  12. Tunbridge, W. M. G., Evered, D. C., Hall, R., Appleton, D., Brewis, M., Clark, F. et. al. (1977). The spectrum of thyroid disease in a community: the whickham survey. Clinical Endocrinology, 7 (6), 481–493. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2265.1977.tb01340.x
  13. Tan, G. H. (1997). Thyroid Incidentalomas: Management Approaches to Nonpalpable Nodules Discovered Incidentally on Thyroid Imaging. Annals of Internal Medicine, 126 (3), 226–231. doi: http://doi.org/10.7326/0003-4819-126-3-199702010-00009
  14. Turchina, S. I., Nachetova, T. A. (2017). Dystyreoz as risk factors for the formation of secondary amenoreyeyi girls who live in low iodine deficiency. Health of woman, 8 (124), 16–20.
  15. Krohn, K., Führer, D., Bayer, Y., Eszlinger, M., Brauer, V., Neumann, S., Paschke, R. (2004). Molecular Pathogenesis of Euthyroid and Toxic Multinodular Goiter. Endocrine Reviews, 26 (4), 504–524. doi: http://doi.org/10.1210/er.2004-0005
  16. Moreno, J. C., Visser, T. J. (2010). Genetics and phenomics of hypothyroidism and goiter due to iodotyrosine deiodinase (DEHAL1) gene mutations. Molecular and Cellular Endocrinology, 322 (1-2), 91–98. doi: http://doi.org/10.1016/j.mce.2010.03.010
  17. Larsen, P. R., Zavacki, A. M. (2012). Role of the Iodothyronine Deiodinases in the Physiology and Pathophysiology of Thyroid Hormone Action. European Thyroid Journal, 1, 232–242. doi: http://doi.org/10.1159/000343922
  18. De Groot, L. J. (2006). Non-Thyroidal Illness Syndrome is a Manifestation of Hypothalamic-Pituitary Dysfunction, and in View of Current Evidence, Should be Treated with Appropriate Replacement Therapies. Critical Care Clinics, 22 (1), 57–86. doi: http://doi.org/10.1016/j.ccc.2005.10.001
  19. Osadtsiv, O. I. (2014). Selenium efficiency in prophylaxis and complex treatment of diffuse goiter. Likarska sprava, 7-8, 110–116.
  20. Hayashi, T., Hasegawa, T., Kanzaki, H., Funada, A., Amaki, M., Takahama, H. et. al. (2016). Subclinical hypothyroidism is an independent predictor of adverse cardiovascular outcomes in patients with acute decompensated heart failure. ESC Heart Failure, 3 (3), 168–176. doi: http://doi.org/10.1002/ehf2.12084
  21. Danzi, S., Klein, I. (2014). Thyroid Disease and the Cardiovascular System. Endocrinology and Metabolism Clinics of North America, 43 (2), 517–528. doi: http://doi.org/10.1016/j.ecl.2014.02.005
  22. Pacella, C. M., Mauri, G., Achille, G., Barbaro, D., Bizzarri, G., De Feo, P. et. al. (2015). Outcomes and Risk Factors for Complications of Laser Ablation for Thyroid Nodules: A Multicenter Study on 1531 Patients. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 100 (10), 3903–3910. doi: http://doi.org/10.1210/jc.2015-1964

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-30

Як цитувати

Pyvovar, S., Rudyk, I., Lozyk, T., Galchinska, V., & Chenchik, T. (2019). Прогнозування перебігу серцевої недостатності у хворих з нетоксичним зобом з урахуванням функції щитоподібної залози. ScienceRise: Medical Science, (1 (34), 4–9. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.192359

Номер

№ 1 (34) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Sergiy Pyvovar, Iurii Rudyk, Tetiana Lozyk, Valentyna Galchinska, Tetiana Chenchik

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.