Стан показників протимікробної резистентності у хворих на алергодерматози, обтяжені стафілококовою інфекцією, в залежності від тяжкості перебігу захворювань

Автор(и)

  • Svetlana Dzhoraeva Державна установа «Інститут дерматології та венерології Національної академії медичних наук України» вул. Чернишевська, 7/9, м. Харків, Україна, 61057, Україна https://orcid.org/0000-0003-2486-5474

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.193201

Ключові слова:

алергодерматози, клінічний перебіг, протимікробна резистентність

Анотація

Мета дослідження: Визначити та проаналізувати результати показників протимікробного імунітету у хворих з необтяженим та обтяженим перебігом алергодерматозів з використанням аутосироваток та аутоштамів Staphylococcus aureus, отриманих від хворих на атопічний дерматит (АД) та істинну екзему(ІЕ).

Методи дослідження: У роботі проводилося обстеження 107 пацієнтів на АД і ІЕ, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні дерматології ДУ «Інститут дерматології на венерології НАМН України» в 2016-2019 рр, яке включало в себе аналіз скарг і анамнестичних даних, оцінку тяжкості захворювання за шкалою SCORAD і EASI, проведення загальних клінічних, бактеріологічних і імунологічних досліджень.

Обстеження пацієнтів було проведено в період загострення хвороби.

Результати дослідження: У результаті проведених досліджень встановлено, що зміни імунологічної реактивності у пацієнтів з АД були більш вираженими, ніж у пацієнтів з ІЕ, яке проявилося значним пригніченням практично всіх показників функціональної активності лейкоцитів крові (як показників фагоцитарної реакції, так і спонтанного і індукованого НСТ - тесту) від помірного до важкого, особливо це помітно в групі хворих з важким перебігом АД.

Показано, що у пацієнтів АД і ІЕ в стадії загострення спостерігається формування вторинного імунодефіцитного стану, що проявляється зниженням фагоцитарної активності лейкоцитів, що може бути показанням для включення до складу комплексного лікування імунокорекції

Біографія автора

Svetlana Dzhoraeva, Державна установа «Інститут дерматології та венерології Національної академії медичних наук України» вул. Чернишевська, 7/9, м. Харків, Україна, 61057

Кандидат медичних наук, завідувач відділом

Лабораторно-експериментальний відділ

Посилання

  1. Soloshenko, E. M., Stulii, O. M., Roshcheniuk, L. V., Amer, L. B., Knyzhenko, L. B., Volkova, N. S. ta in. (2014). Zakhvoriuvanist na poshyreni dermatozy za danymy zvertannia v likuvalni zaklady shkirno-venerolohichnoho ta alerholohichnoho profiliu m. Kharkova. Zhurnal dermatovenerolohii ta kosmetolohii im. M. O. Torsuieva, 1-2 (34), 35–40.
  2. Volkoslavskaia, V. N., Roscheniuk, L. V. (2018). Socialnye, ekologicheskie kharakteristiki zabolevaemosti khronicheskimi dermatozami v Ukraine. Dermatologіia ta venerologіia, 3 (81), 59–64.
  3. Drucker, A. M., Wang, A. R., Li, W.-Q., Sevetson, E., Block, J. K., Qureshi, A. A. (2017). The Burden of Atopic Dermatitis: Summary of a Report for the National Eczema Association. Journal of Investigative Dermatology, 137 (1), 26–30. doi: http://doi.org/10.1016/j.jid.2016.07.012
  4. Macharadze, D. SH. (2005). Tiazheloe upornoe techenie atopicheskogo dermatita: osobennosti lecheniia u detei. Lechaschii vrach, 9, 74–78.
  5. Chiesa Fuxench, Z. C., Block, J. K., Boguniewicz, M., Boyle, J., Fonacier, L., Gelfand, J. M. et. al. (2019). Atopic Dermatitis in America Study: A Cross-Sectional Study Examining the Prevalence and Disease Burden of Atopic Dermatitis in the US Adult Population. Journal of Investigative Dermatology, 139 (3), 583–590. doi: http://doi.org/10.1016/j.jid.2018.08.028
  6. Маr, A., Marks, R. (2000). Prevention of atopic dermatitis of atopic dermatitis. Atopic dermatitis: The epidemiology, Causes and Prevention of Atopic Eczema. Cambridge: Cambridge University Press, 205–218. doi: http://doi.org/10.1017/cbo9780511545771.018
  7. Berezneva, N. V., Slabkaia, E. V., Meshkova, R. Ia., Aksenova, S. A. (2010). Sravnenie pokazatelei immunnogo statusa i klinicheskoi effektivnosti v zavisimosti ot vida terapii u pacientov s oslozhnennymi I neoslozhnennymi formami atopicheskogo dermatita. Vestnik Smolenskoi medicinskoi akademii, 4, 85–88.
  8. Paller, A. S., Kong, H. H., Seed, P., Naik, S., Scharschmidt, T. C., Gallo, R. L. et. al. (2019). The microbiome in patients with atopic dermatitis. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 143 (1), 26–35. doi: http://doi.org/10.1016/j.jaci.2018.11.015
  9. Reviakina, V. A. (2004). Immunologicheskie osnovy razvitiia atopicheskogo dermatita i novaia strategiia terapii. Сonsilium medicum, 6 (3), 176–180.
  10. Sergeev, Iu. V., Sergeev, A. Iu. (2001). Atopicheskii dermatit. Sovremennye koncepcii immunopatogeneza. Uspekhi klinicheskoi immunologii i allergologii, 2, 287–294.
  11. Ionesku, M. A. (2014). Kozhnii barer: strukturnye i immunnye izmeneniia pri rasprostranennykh bolezniakh kozhi. Rossiiskii allergologicheskii zhurnal, 2, 83–89.
  12. Tamrazova, O. B., Gureeva, M. A., Kuznecova, T. A., Vorobeva, A. S. (2016). Vozrastnaia evoliucionnaia dinamika atopicheskogo dermatita. Pediatriia, 2, 153–159.
  13. Zhiltsova, E. E., Chakhoyan, L. P. (2018). The role of immunological disorders in the development of atopic dermatitis. Research’n Practical Medicine Journal, 5 (1), 45–51. doi: http://doi.org/10.17709/2409-2231-2018-5-1-5
  14. Denysenko O. I. (2010). Alerhodermatozy v yododefitsytnomu rehioni. Chernivtsi: BDMU, 156.
  15. Drannik, G. N. (2010). Klinicheskaia immunologiia i allergologiia. Kyiv: OOO Poligraf plius, 552.
  16. Stepan, N. А. (2015). Condition of non-specific resistence indices in patients suffering from eczema with different clinical course. Bukovinian Medical Herald, 19 (2 (74)), 186–188.
  17. Cork, M. J., Danby, S. G., Vasilopoulos, Y., Hadgraft, J., Lane, M. E., Moustafa, M. et. al. (2009). Epidermal Barrier Dysfunction in Atopic Dermatitis. Journal of Investigative Dermatology, 129 (8), 1892–1908. doi: http://doi.org/10.1038/jid.2009.133
  18. Borovik, T. E., Makarova, S. G., Darchiia, S. N. i dr. (2010). Kozha kak organ immunnoi sistemy. Pediatriia, 89 (2), 132–137.
  19. Levytska, S. A. (2014). Chynnyky i mekhanizmy nespetsyfichnoi rezystentnosti u ditei, shcho chasto i tryvalo khvoriiut. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia, KhIII (2 (48)), 91–93.
  20. Dirschka, T., Reich, K., Bissonnette, R., Maares, J., Brown, T., Diepgen, T. L. (2010). An open-label study assessing the safety and efficacy of alitretinoin in patients with severe chronic hand eczema unresponsive to topical corticosteroids. Clinical and Experimental Dermatology, 36 (2), 149–154. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2230.2010.03955.x
  21. Korostovcev, D. S., Makarova, I. V., Reviakina, V. A., Gorlanov, I. A. (2000). Indeks SCORAD – obektivnii i standartizovannii metod ocenki porazheniia kozhi pri atopicheskom dermatite. Allergologiia, 3, 39–43.
  22. Larsen, F. S., Hanifin, J. M. (2002). Epidemiology of atopic dermatitis. Immunology and Allergy Clinics of North America, 22 (1), 1–24. doi: http://doi.org/10.1016/s0889-8561(03)00066-3
  23. Prikaz No. 535 "Ob unifikacii mikrobiologicheskikh (bakteriologicheskikh) metodov issledovaniia, primeniaemykh v kliniko-diagnosticheskikh laboratoriiakh lechebno-profilakticheskikh uchrezhdenii" (1985). MZ SSSR, 22.04.1985, 125.
  24. Lapovets, L. Ye., Lutsyk, B. D., Lebed, H. B. et. al. (2008). Posibnyk z laboratornoi imunolohii. Lviv, 268.
  25. Iarilin, A. A. (1999). Osnovy immunologii. Moscow: Medicina, 608.
  26. Murzenok, P. P. et. al. (1998). Obschaia immunologiia. Minsk: OOO «Elaida», 30–38.
  27. Lapach, S. N., Chubenko, A. V., Babich, P. N. (2002). Osnovnye principy primeneniia statisticheskikh metodov v klinicheskikh ispytaniiakh. Kyiv: Morion, 160.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-30

Як цитувати

Dzhoraeva, S. (2019). Стан показників протимікробної резистентності у хворих на алергодерматози, обтяжені стафілококовою інфекцією, в залежності від тяжкості перебігу захворювань. ScienceRise: Medical Science, (1 (34), 35–40. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.193201

Номер

№ 1 (34) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Светлана Карьягдыевна Джораева

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.