Зміни параметрів гемодинаміки при абдомінальном розродженні в умовах різних методів анестезії

Автор(и)

  • Marine Georgiyants Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-1373-7840
  • Natalya Seredenko Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0001-9213-2534

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.193841

Ключові слова:

кесарів розтин, центральна та периферична гемодинаміка, загальна анестезія, спінальна анестезія, гемодинамічні типи кровообігу, ризик, артеріальна гіпотензія

Анотація

Мета. Вивчити і оцінити зміну основних параметрів центральної і периферичної гемодинаміки материнського організму при кесаревому розтині (КР) в умовах різних методів анестезії.

Матеріали та методи. 127 вагітних розподілені на 4 підгрупи: Iа (n=31) – загальна анестезія (ЗА) з використанням кетаміна, Iб (n=31) – з тіопенталом натрія, IIа (n=31) – спінальна анестезія (СА), IIб (n=34) – СА з внутрішньовенним введенням ондансетрона в дозі 8 мг. Оцінка проводилася на 5 етапах: 1 - вихідний; 2 - початок операції; 3 – етап вилучення плода; 4 – кінець операції; 5 - через 12 годин після закінчення операції. Аналізували основні показники гемодинаміки: ситолічний (САТ) та діастолічний (ДАТ) артеріальний тиск, середній артеріальний тиск (СрАТ), ударний об’єм серця (УО), хвилинний об’єм кровообігу (ХОК), серцевий індекс (СІ), загальний периферичний судинний опір (ЗПСО).

Результати. В групі ЗА було виявлено максимальне збільшення САТ, ДАТ, СрАТ, СІ, ХОК на пренатальному етапі. В групі СА зафіксовано зниження САТ, ДАТ, СрАТ. Артеріальна гіпотензія в підгрупі IIа потребувала у 23 жінок корекціїї мезатоном, тоді як у підгрупі IIб лише 5-ти пацієнткам проводили корекцію гіпотензії мезатоном.

Висновки. У підгрупі Iа та Iб основні гемодинамічні зміни відзначалися на пренатальному етапі, що проявляється в енергетично менш вигідному функціонуванні серцево-судинної системи. КР в умовах СА з використанням ондансетрона супроводився сприятливими гемодинамічними зрушеннями на всіх етапах операції, особливо на пренатальному етапі, що свідчить про "гемодинамічну безпеку" даного метода анестезії

Біографія автора

Marine Georgiyants, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Посилання

  1. Mysovskaia, Iu. S. (2015). Dinamika pokazatelei operativnogo rodorazresheniia. Biulleten medicinskikh internet-konferencii, 5 (5), 436–437.
  2. Kulikov, A. V., Shifman, E. M. (2018). Anesteziia, intensivnaia terapiia i reanimaciia v akusherstve i ginekologii. Klinicheskie rekomendacii. Protokoly lecheniia. Moscow: Medicina, 824.
  3. Ghaffari, S., Dehghanpisheh, L., Tavakkoli, F. et. al. (2018). The effect of spinal versus general anesthesia on quality of life in women undergoing cesarean delivery on maternal request. Cureus, 10 (12), 371. doi: http://doi.org/10.7759/cureus.3715
  4. Mamovich, N. V., Kinzhalova, S. V., Makarov, R. A., Shakirov, R. T. (2019). Anesthetic management of abdominal delivery in females with multiple pregnancy. Messenger of Anesthesiology and Resuscitation, 16 (4), 24–30. doi: http://doi.org/10.21292/2078-5658-2019-16-4-24-30
  5. Khan, Z., Eftekhar, N., Barrak, R. (2019). General versus spinal anesthesia during caesarean section: a narrative review. Archives of Anesthesia and Critical Care, 5 (1), 18–21. doi: http://doi.org/10.18502/aacc.v5i1.743
  6. Nag, D. S., Samaddar, D. P., Chatterjee, A., Kumar, H., Dembla, A. (2015). Vasopressors in obstetric anesthesia: a current perspective. World Journal of Clinical Cases, 3, 58–64. doi: http://doi.org/10.12998/wjcc.v3.i1.58
  7. Chen, D., Qi, X., Huang, X., Xu, Y., Qiu, F., Yan, Y., Li, Y. (2018). Efficacy and Safety of Different Norepinephrine Regimens for Prevention of Spinal Hypotension in Cesarean Section: A Randomized Trial. BioMed Research International, 2018, 1–8. doi: http://doi.org/10.1155/2018/2708175
  8. Committee on practice bulletins – obstetrics. Practice bulletin No. 177: Obstetric analgesia and anesthesia (2017). Obstetrics and gynecology, 129 (4), 73–89. doi: http://doi.org/10.1097/aog.0000000000002018
  9. Honcharenko, M. S., Chykalo, T. M. (2011). Doslidzhennia adaptatsiinykh mozhlyvostei i fraktalnykh kharakterystyk kardioritma studentiv Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina z riznymy typamy krovoobihu. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N.Karazina. Seriia: biolohiia, 13 (947), 170–175.
  10. Spicin, A. P., Kushkova, N. E., Kolodkina, E. V. (2018). Osobennosti centralnoi gemodinamiki u lic molodogo vozrasta v zavisimosti ot otlichii fakticheskoi chastoty serdechnykh sokraschenii. Zdorove naseleniia i sreda obitaniia, 7 (304), 27–30.
  11. Iupatov, E. Iu., Fatkullin, I. F. (2006). Znachenie issledovaniia gemodinamiki beremennykh dlia ocenki effektivnosti kompleksnoi terapii pozdnego gestoza. Kazanskii medicinskii zhurnal, 87 (4). 288–291.
  12. Dyer, R. A., Reed, A. R., van Dyk, D., Arcache, M. J., Hodges, O., Lombard, C. J. et. al. (2009). Hemodynamic Effects of Ephedrine, Phenylephrine, and the Coadministration of Phenylephrine with Oxytocin during Spinal Anesthesia for Elective Cesarean Delivery. Anesthesiology, 111 (4), 753–765. doi: http://doi.org/10.1097/aln.0b013e3181b437e0

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-30

Як цитувати

Georgiyants, M., & Seredenko, N. (2019). Зміни параметрів гемодинаміки при абдомінальном розродженні в умовах різних методів анестезії. ScienceRise: Medical Science, (1 (34), 57–62. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.193841

Номер

Розділ

Медичні науки