Зміни параметрів гемодинаміки при абдомінальном розродженні в умовах різних методів анестезії
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.193841Ключові слова:
кесарів розтин, центральна та периферична гемодинаміка, загальна анестезія, спінальна анестезія, гемодинамічні типи кровообігу, ризик, артеріальна гіпотензіяАнотація
Мета. Вивчити і оцінити зміну основних параметрів центральної і периферичної гемодинаміки материнського організму при кесаревому розтині (КР) в умовах різних методів анестезії.
Матеріали та методи. 127 вагітних розподілені на 4 підгрупи: Iа (n=31) – загальна анестезія (ЗА) з використанням кетаміна, Iб (n=31) – з тіопенталом натрія, IIа (n=31) – спінальна анестезія (СА), IIб (n=34) – СА з внутрішньовенним введенням ондансетрона в дозі 8 мг. Оцінка проводилася на 5 етапах: 1 - вихідний; 2 - початок операції; 3 – етап вилучення плода; 4 – кінець операції; 5 - через 12 годин після закінчення операції. Аналізували основні показники гемодинаміки: ситолічний (САТ) та діастолічний (ДАТ) артеріальний тиск, середній артеріальний тиск (СрАТ), ударний об’єм серця (УО), хвилинний об’єм кровообігу (ХОК), серцевий індекс (СІ), загальний периферичний судинний опір (ЗПСО).
Результати. В групі ЗА було виявлено максимальне збільшення САТ, ДАТ, СрАТ, СІ, ХОК на пренатальному етапі. В групі СА зафіксовано зниження САТ, ДАТ, СрАТ. Артеріальна гіпотензія в підгрупі IIа потребувала у 23 жінок корекціїї мезатоном, тоді як у підгрупі IIб лише 5-ти пацієнткам проводили корекцію гіпотензії мезатоном.
Висновки. У підгрупі Iа та Iб основні гемодинамічні зміни відзначалися на пренатальному етапі, що проявляється в енергетично менш вигідному функціонуванні серцево-судинної системи. КР в умовах СА з використанням ондансетрона супроводився сприятливими гемодинамічними зрушеннями на всіх етапах операції, особливо на пренатальному етапі, що свідчить про "гемодинамічну безпеку" даного метода анестезії
Посилання
- Mysovskaia, Iu. S. (2015). Dinamika pokazatelei operativnogo rodorazresheniia. Biulleten medicinskikh internet-konferencii, 5 (5), 436–437.
- Kulikov, A. V., Shifman, E. M. (2018). Anesteziia, intensivnaia terapiia i reanimaciia v akusherstve i ginekologii. Klinicheskie rekomendacii. Protokoly lecheniia. Moscow: Medicina, 824.
- Ghaffari, S., Dehghanpisheh, L., Tavakkoli, F. et. al. (2018). The effect of spinal versus general anesthesia on quality of life in women undergoing cesarean delivery on maternal request. Cureus, 10 (12), 371. doi: http://doi.org/10.7759/cureus.3715
- Mamovich, N. V., Kinzhalova, S. V., Makarov, R. A., Shakirov, R. T. (2019). Anesthetic management of abdominal delivery in females with multiple pregnancy. Messenger of Anesthesiology and Resuscitation, 16 (4), 24–30. doi: http://doi.org/10.21292/2078-5658-2019-16-4-24-30
- Khan, Z., Eftekhar, N., Barrak, R. (2019). General versus spinal anesthesia during caesarean section: a narrative review. Archives of Anesthesia and Critical Care, 5 (1), 18–21. doi: http://doi.org/10.18502/aacc.v5i1.743
- Nag, D. S., Samaddar, D. P., Chatterjee, A., Kumar, H., Dembla, A. (2015). Vasopressors in obstetric anesthesia: a current perspective. World Journal of Clinical Cases, 3, 58–64. doi: http://doi.org/10.12998/wjcc.v3.i1.58
- Chen, D., Qi, X., Huang, X., Xu, Y., Qiu, F., Yan, Y., Li, Y. (2018). Efficacy and Safety of Different Norepinephrine Regimens for Prevention of Spinal Hypotension in Cesarean Section: A Randomized Trial. BioMed Research International, 2018, 1–8. doi: http://doi.org/10.1155/2018/2708175
- Committee on practice bulletins – obstetrics. Practice bulletin No. 177: Obstetric analgesia and anesthesia (2017). Obstetrics and gynecology, 129 (4), 73–89. doi: http://doi.org/10.1097/aog.0000000000002018
- Honcharenko, M. S., Chykalo, T. M. (2011). Doslidzhennia adaptatsiinykh mozhlyvostei i fraktalnykh kharakterystyk kardioritma studentiv Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina z riznymy typamy krovoobihu. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N.Karazina. Seriia: biolohiia, 13 (947), 170–175.
- Spicin, A. P., Kushkova, N. E., Kolodkina, E. V. (2018). Osobennosti centralnoi gemodinamiki u lic molodogo vozrasta v zavisimosti ot otlichii fakticheskoi chastoty serdechnykh sokraschenii. Zdorove naseleniia i sreda obitaniia, 7 (304), 27–30.
- Iupatov, E. Iu., Fatkullin, I. F. (2006). Znachenie issledovaniia gemodinamiki beremennykh dlia ocenki effektivnosti kompleksnoi terapii pozdnego gestoza. Kazanskii medicinskii zhurnal, 87 (4). 288–291.
- Dyer, R. A., Reed, A. R., van Dyk, D., Arcache, M. J., Hodges, O., Lombard, C. J. et. al. (2009). Hemodynamic Effects of Ephedrine, Phenylephrine, and the Coadministration of Phenylephrine with Oxytocin during Spinal Anesthesia for Elective Cesarean Delivery. Anesthesiology, 111 (4), 753–765. doi: http://doi.org/10.1097/aln.0b013e3181b437e0
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Marine Georgiyants, Natalya Seredenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.