Особливості когнітивних порушень у хворих з первинним епізодом біполярного афективного розладу

Автор(и)

  • Yuriy Mysula Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України майдан Волі, 1, м. Тернопіль, Україна, 46001, Україна https://orcid.org/0000-0001-7443-5304

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.198667

Ключові слова:

біполярний афективний розлад, первинний епізод, когнітивні порушення

Анотація

Мета роботи – вивчити особливості когнітивних порушень при первинному епізоді біполярного афективного розладу з урахуванням гендерного фактору і клінічного варіанту.

Матеріали і методи. За допомогою тесту Струпа обстежено 153 хворих з первинним епізодом біполярного афективного розладу: з переважанням депресивної симптоматики (44 чоловіка і 75 жінок), з переважанням маніакальної симптоматики (15 чоловіків і 8 жінок) та з одночасною наявністю депресивної та маніакальної симптоматики або зі швидкою зміною фаз (6 чоловіків і 5 жінок).

Результати та обговорення. У хворих з депресивним варіантом первинного епізоду було виявлено загальне сповільнення виконання усіх чотирьох субтестів тесту Струпа: читання назв кольорів, надрукованих чорним кольором (ЧНКч) у всіх хворих 63,7±8,1 сек., у чоловіків 65,0±9,6 сек., у жінок 63,0±7,0 сек.; називання кольорів (НК) – відповідно 96,6±9,2 сек., 96,5±9,1 сек. і 96,6±9,3; читання назв кольорів, де колір шрифту відрізняється від значення слова (ЧНКв) – відповідно 153,5±20,3 сек., 153,8±23,3 сек., 153,3±18,6 сек.; називання кольору слова, де колір шрифту відрізняється від значення слова (НКСв) – відповідно 62,6±7,9 сек.,63,8±9,3 сек. і 61,9±6,9 сек. У хворих з маніакальним варіантом час виконання тесту Струпа є найменшим з усіх груп: ЧНКч – 44,3±4,0 сек., 44,5±4,1 сек. і 43,8±4,1 сек.; НК – 62,7±4,9 сек., 61,7±5,5 сек. і 64,6±3,2 сек.; ЧНКв – 116,2±9,5 сек., 118,0±10,5 сек. і 112,9±6,4 сек.; НКСв – 43,3±4,0 сек., 43,5±4,1 сек. і 42,8±4,1 сек. відповідно. У хворих зі змішаним варіантом показники займають проміжне положення: ЧНКч – 59,8±16,1 сек., 57,3±14,6 сек. і 62,8±19,0 сек.; НК – 79,1±10,1 сек., 76,5±10,3 сек. і 82,2±10,0 сек.; ЧНКв – 124,3±22,5 сек., 120,7±18,9 сек. і 128,6±27,7 сек.; НКСв – 58,5±15,7 сек., 56,2±14,3 сек. і 61,4±18,5 сек. відповідно. Гендерні відмінності у характеристиках виконання тесту Струпа не значущі.

Висновки. Первинний епізод БАР характеризується наявністю когнітивних порушень, структура і виразність яких визначається клінічним варіантом, При депресивному варіанті виявлено найбільше загальне сповільнення часу виконання тесту Струпа при значній кількості помилок, при маніакальному – погіршання концентрації уваги, поведінкового гальмування та контролю імпульсивності при максимальній кількості помилок, а при змішаному – виражене сповільнення виконання тесту Струпа з суттєвою кількістю помилок. Гендерні відмінності у когнітивних порушеннях є незначущими

Біографія автора

Yuriy Mysula, Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України майдан Волі, 1, м. Тернопіль, Україна, 46001

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології

Посилання

  1. Forty, L., Ulanova, A., Jones, L., Jones, I., Gordon-Smith, K., Fraser, C. et. al. (2014). Comorbid medical illness in bipolar disorder. British Journal of Psychiatry, 205 (6), 465–472. doi: http://doi.org/10.1192/bjp.bp.114.152249
  2. Crump, C., Sundquist, K., Winkleby, M. A., Sundquist, J. (2013). Comorbidities and mortality in bipolar disorder: a Swedish national cohort study. JAMA Psychiatry, 70 (9), 931–939. doi: http://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2013.1394
  3. Hayes, J. F., Miles, J., Walters, K., King, M., Osborn, D. P. J. (2015). A systematic review and meta-analysis of premature mortality in bipolar affective disorder. Acta Psychiatrica Scandinavica, 131 (6), 417–425. doi: http://doi.org/10.1111/acps.12408
  4. Rowland, T. A., Marwaha, S. (2018). Epidemiology and risk factors for bipolar disorder. Therapeutic Advances in Psychopharmacology, 8 (9), 251–269. doi: http://doi.org/10.1177/2045125318769235
  5. Baldessarini, R. J., Tondo, L., Visioli, C. (2013). First-episode types in bipolar disorder: predictive associations with later illness. Acta Psychiatrica Scandinavica, 129 (5), 383–392. doi: http://doi.org/10.1111/acps.12204
  6. Faedda, G. L., Serra, G., Marangoni, C., Salvatore, P., Sani, G., Vázquez, G. H. et. al. (2014). Clinical risk factors for bipolar disorders: A systematic review of prospective studies. Journal of Affective Disorders, 168, 314–321. doi: http://doi.org/10.1016/j.jad.2014.07.013
  7. Salvatore, P., Baldessarini, R. J., Khalsa, H.-M. K., Vázquez, G., Perez, J., Faedda, G. L. et. al. (2013). Antecedents of manic versus other first psychotic episodes in 263 bipolar I disorder patients. Acta Psychiatrica Scandinavica, 129 (4), 275–285. doi: http://doi.org/10.1111/acps.12170
  8. Sanches, M., Bauer, I. E., Galvez, J. F., Zunta-Soares, G. B., Soares, J. C. (2015). The Management of Cognitive Impairment in Bipolar Disorder. American Journal of Therapeutics, 22 (6), 477–486. doi: http://doi.org/10.1097/mjt.0000000000000120
  9. Belvederi Murri, M., Respino, M., Proietti, L., Bugliani, M., Pereira, B., D’Amico, E. et. al. (2019). Cognitive impairment in late life bipolar disorder: Risk factors and clinical outcomes. Journal of Affective Disorders, 257, 166–172. doi: http://doi.org/10.1016/j.jad.2019.07.052
  10. Zhu, Y., Womer, F. Y., Leng, H., Chang, M., Yin, Z., Wei, Y. et. al. (2019). The Relationship Between Cognitive Dysfunction and Symptom Dimensions Across Schizophrenia, Bipolar Disorder, and Major Depressive Disorder. Frontiers in Psychiatry, 10, 253. doi: http://doi.org/10.3389/fpsyt.2019.00253
  11. Bonnín, C. M., Jiménez, E., Solé, B., Torrent, C., Radua, J., Reinares, M. et. al. (2019). Lifetime Psychotic Symptoms, Subthreshold Depression and Cognitive Impairment as Barriers to Functional Recovery in Patients with Bipolar Disorder. Journal of Clinical Medicine, 8 (7), 1046. doi: http://doi.org/10.3390/jcm8071046
  12. Borges, S. Q., Corrêa, T. X., Trindade, I. O. A., Amorim, R. F. B., Toledo, M. A. de V. (2019). Cognitive impairment in bipolar disorder Neuroprogression or behavioral variant frontotemporal dementia? Dementia & Neuropsychologia, 13 (4), 475–480. doi: http://doi.org/10.1590/1980-57642018dn13-040016
  13. del Mar Bonnín, C., Reinares, M., Martínez-Arán, A., Jiménez, E., Sánchez-Moreno, J., Solé, B. et. al. (2019). Improving Functioning, Quality of Life, and Well-being in Patients With Bipolar Disorder. International Journal of Neuropsychopharmacology, 22 (8), 467–477. doi: http://doi.org/10.1093/ijnp/pyz018
  14. Lima, I. M. M., Peckham, A. D., Johnson, S. L. (2018). Cognitive deficits in bipolar disorders: Implications for emotion. Clinical Psychology Review, 59, 126–136. doi: http://doi.org/10.1016/j.cpr.2017.11.006
  15. Ratheesh, A., Lin, A., Nelson, B., Wood, S. J., Brewer, W., Betts, J. et. al. (2013). Neurocognitive functioning in the prodrome of mania– an exploratory study. Journal of Affective Disorders, 147 (1-3), 441–445. doi: http://doi.org/10.1016/j.jad.2012.09.017
  16. Nieto, R. G., Castellanos, F. X. (2011). A Meta-Analysis of Neuropsychological Functioning in Patients with Early Onset Schizophrenia and Pediatric Bipolar Disorder. Journal of Clinical Child & Adolescent Psychology, 40 (2), 266–280. doi: http://doi.org/10.1080/15374416.2011.546049
  17. Lera-Miguel, S., Andrés-Perpiñá, S., Fatjó-Vilas, M., Fañanás, L., Lázaro, L. (2015). Two-year follow-up of treated adolescents with early-onset bipolar disorder: Changes in neurocognition. Journal of Affective Disorders, 172, 48–54. doi: http://doi.org/10.1016/j.jad.2014.09.041
  18. Peters, A. T., Peckham, A. D., Stange, J. P., Sylvia, L. G., Hansen, N. S., Salcedo, S. et. al. (2014). Correlates of real world executive dysfunction in bipolar I disorder. Journal of Psychiatric Research, 53, 87–93. doi: http://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2014.02.018
  19. Kravariti, E., Schulze, K., Kane, F., Kalidindi, S., Bramon, E., Walshe, M. et. al. (2009). Stroop-test interference in bipolar disorder. British Journal of Psychiatry, 194 (3), 285–286. doi: http://doi.org/10.1192/bjp.bp.108.052639
  20. Strasser, E. S., Haffner, P., Fiebig, J., Quinlivan, E., Adli, M., Stamm, T. J. (2016). Behavioral measures and self-report of impulsivity in bipolar disorder: no association between Stroop test and Barratt Impulsiveness Scale. International Journal of Bipolar Disorders, 4 (16), 345–350. doi: http://doi.org/10.1186/s40345-016-0057-1
  21. Kronhaus, D. M., Lawrence, N. S., Williams, A. M., Frangou, S., Brammer, M. J., Williams, S. C. et. al. (2006). Stroop performance in bipolar disorder: further evidence for abnormalities in the ventral prefrontal cortex. Bipolar Disorders, 8 (1), 28–39. doi: http://doi.org/10.1111/j.1399-5618.2006.00282.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-01

Як цитувати

Mysula, Y. (2020). Особливості когнітивних порушень у хворих з первинним епізодом біполярного афективного розладу. ScienceRise: Medical Science, (2 (35), 53–58. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.198667

Номер

Розділ

Медичні науки