Рівні специфічних IgE до аутоштамів s.aureus, вилучених із locusmorbі хворих на алергодерматози

Автор(и)

  • Svetlana Dzhoraeva ДУ «Інститут дерматології та венерології Національної Академії медичних наук України» вул. Чернишевська, 7/9, м. Харків, Україна, 61057, Україна https://orcid.org/0000-0003-2486-5474

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.198931

Ключові слова:

алергодерматози, клінічний перебіг, специфічні IgE.

Анотація

Мета дослідження:визначення рівнів специфічних IgЕ до аутоштамівS.aureus, вилучених із locusmorbі хворих на алергодерматози.

Методи дослідження: У дослідження було включено 81 пацієнт, що отримували медичну допомогу у відділенні дерматології ДУ «Інститут дерматології на венерології НАМН України» в 2016-2019 роках. Пацієнтам було проведено клініко-лабораторне обстеження, що включало в себе аналіз скарг і анамнестичних даних, оцінку тяжкості захворювання за шкалою SCORAD та EASI, проведення бактеріологічних та імунологічних досліджень. Обстеження пацієнтів було проведено у період загострення хвороби.

Результати дослідження: Встановлено кореляцію між показниками специфічного гуморального імунітету та клінічним перебігом алергодерматозів. Доведено, що у пацієнтів, які страждають на АД з тяжким та помірним перебігом хвороби з клінічно значущими показниками SCORAD, IgE-реактивність до ПКАгаутоStaph була достовірно вище у порівнянні зі специфічними IgE до ПКАгеталонStaph: 40,5±5,4 і 22,2±3,1 (Р< 0,01) та 14,9±1,02 та 11,4±1,07 (Р< 0,01), відповідно. При узагальненні результатів, отриманих при дослідженні сироваток крові пацієнтів з тяжким та помірним перебігом хвороби ІЕ зі значущими індексами EASI показано, що рівні протистафілококовихIgE до ПКАгаутоStaph були достовірно вище при зіставленні з сироватковими IgE до ПКАгеталонStaph: 15,8±1,51 і 11,7±0,96 (Р< 0,01) та 8,4±0,48 і 6,9±0,39 (Р< 0,02), відповідно.

Висновки.Враховуючи, що визначення специфічних та загального ІgЕ у сироватці крові на АД входить до клінічного протоколу надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, а алергенспецифічна терапія розглядається як перспективний метод лікування, визначення саме специфічного IgE - до ПКАгаутоStaph може забезпечити персоналізований підхід для діагностики та лікування алергодерматозів, обтяжених стафілококовою абнормальною колонізацією шкіри

Біографія автора

Svetlana Dzhoraeva, ДУ «Інститут дерматології та венерології Національної Академії медичних наук України» вул. Чернишевська, 7/9, м. Харків, Україна, 61057

Кандидат медичних наук, завідувач відділом

Лабораторно-експериментальний відділ

Посилання

  1. Flohr, C., Mann, J. (2013). New insights into the epidemiology of childhood atopic dermatitis. Allergy, 69 (1), 3–16. doi: http://doi.org/10.1111/all.12270
  2. Kapur, S., Watson, W., Carr, S. (2018). Atopic dermatitis. Allergy, Asthma & Clinical Immunology, 14 (S2). doi: http://doi.org/10.1186/s13223-018-0281-6
  3. Silverberg, J. I., Simpson, E. L. (2014). Associations of Childhood Eczema Severity. Dermatitis, 25 (3), 107–114. doi: http://doi.org/10.1097/der.0000000000000034
  4. Barbarot, S., Auziere, S., Gadkari, A., Girolomoni, G., Puig, L., Simpson, E. L. et. al. (2018). Epidemiology of atopic dermatitis in adults: Results from an international survey. Allergy, 73 (6), 1284–1293. doi: http://doi.org/10.1111/all.13401
  5. Hajar, T., Gontijo, J. R. V., Hanifin, J. M. (2018). New and developing therapies for atopic dermatitis. Anais Brasileiros de Dermatologia, 93 (1), 104–107. doi: http://doi.org/10.1590/abd1806-4841.20187682
  6. Egawa G, Kabashima K. Multifactorial skin barrier defіciency and atopic dermatitis: essential topics to prevent the atopic march. J Allergy ClinImmunol. 2016. 138(2):350- 358.e1. doi: 10.1016/j.jaci.2016.06.002
  7. Ionesku, M. A. (2014). Kozhnyi barer: strukturnye i immunnye izmeneniia pri rasprostranennykh bolezniakh kozhi. Rossiiskii allergologicheskii zhurnal, 2, 83–89.
  8. Manti, S., Chimenz, R., Salpietro, A., Colavita, L., Pennisi, P., Pidone, C. et. al. (2015). Atopic dermatitis: expression of immunological imbalance. Journal of Biological Regulators and Homeostatic Agents, 29 (2), 13–17.
  9. Werfel, T., Allam, J.-P., Biedermann, T., Eyerich, K., Gilles, S., Guttman-Yassky, E. et. al. (2016). Cellular and molecular immunologic mechanisms in patients with atopic dermatitis. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 138 (2), 336–349. doi: http://doi.org/10.1016/j.jaci.2016.06.010
  10. Nyankovskyy, S. L., Nyankovska, O. S., Horodylovska, M. I. (2019). Atopic dermatitis is an important problem in current pediatrics. Child`S health, 14 (4), 250–255. doi: http://doi.org/10.22141/2224-0551.14.4.2019.174039
  11. Korostovtsev, D. S., Makarova, I. V., Reviakina, V. A., Gorlanov, I. A. (2000). Indeks SCORAD -obektivnyi i standartizovannyi metod otsenkiporazheniiakozhi pri atopicheskomdermatite. Allergologiia, 3, 39–43.
  12. Larsen, F. S., Hanifin, J. M. (2002). Epidemiology of atopic dermatitis. Immunology and Allergy Clinics of North America, 22 (1), 1–24. doi: http://doi.org/10.1016/s0889-8561(03)00066-3
  13. Prikaz No. 535 "Ob unifikatsii mikrobiologicheskikh (bakteriologicheskikh) metodov issledovaniia, primeniaemykh v kliniko-diagnosticheskikh laboratorіiakh lechebno-profilakticheskikh uchrezhdenii". MZ SSSR, 22.04.1985, 125.
  14. Lapach, S. N., Chubenko, A. V., Babich, P. N. (2002). Osnovnye printsipy primeneniia statisticheskikh metodov v klinicheskikh ispytaniiakh. Kyiv: Morion, 160.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-01

Як цитувати

Dzhoraeva, S. (2020). Рівні специфічних IgE до аутоштамів s.aureus, вилучених із locusmorbі хворих на алергодерматози. ScienceRise: Medical Science, (2 (35), 23–28. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.198931

Номер

Розділ

Медичні науки