Прояви тривоги та депресії у родичів пацієнтів з онкологічними захворюваннями
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.199785Ключові слова:
медико-психологічна допомога, психопатологічна симптоматика, тривога, депресія, онкологія, психоонкологія, родина онкологічного пацієнтаАнотація
Захворювання, що становить вітальну загрозу, для родини пацієнта за своїм змістом є психотравмуючими і становлять складний виклик.
Метою дослідження було оцінити психопатологічні симптоми, а саме прояви тривоги та депресії у родичів онкологічних пацієнтів на різних етапах перебігу захворювання та в залежності від рівня адаптації сімейної системи.
Контингент та методи дослідження. У дослідженні прийняли участь 288 сімей з онкологічним пацієнтом, жінками – 174 родини, та чоловіками – 144. На етапі первинного зіткнення з онкологічною патологією було 78 сімей жінок та 51 сім¢я чоловіків, та у періоді після повернення хвороби відповідно 96 та 63 родини.Серед опитуваних родин до «адаптованих» було віднесено 55 сімей, «межових» - 127, «дезадаптованих» - 106. Для оцінки психопатологічних симптомів тривоги та депресії застосовано «Госпітальну шкалу тривоги та депресії» (HADS).
Результати. Психоемоційний стан родичів онкологічних пацієнтів визначався поєднанням впливу ряду чинників, до яких відносилися етап перебігу захворювання, рівень сімейної адаптації, гендерна складова. До зростання психопатологічної симптоматики як депресивного так і тривожного характеру приводило продовження хвороби в наслідок зростання потреб хворого і необхідності у психосоціальній підтримці. Порушення сімейного пристосування супроводжувалося посиленням вираженості психопатологічних проявів. У психоемоційному стані жінок домінував тривожний стан, а у чоловіків порівняно вищими були депресивні прояви.
Висновки. Психокорекція емоційного стану родичів онкохворих та стабілізація сімейної системи є важливими складовими медико-психологічної допомоги у онкологічній практиці
Посилання
- National Cancer registry of Ukraine (2019). Kyiv: National Cancer Institute. Available at: http://www.ncru.inf.ua/publications/ucr_data_2019.pdf
- Hess, C. B., Chen, A. M. (2014). Measuring psychosocial functioning in the radiation oncology clinic: a systematic review. Psycho-Oncology, 23 (8), 841–854. doi: http://doi.org/10.1002/pon.3521
- Traa, M. J., Braeken, J., De Vries, J., Roukema, J. A., Slooter, G. D., Crolla, R. M. P. H. et. al. (2015). Sexual, marital, and general life functioning in couples coping with colorectal cancer: a dyadic study across time. Psycho-Oncology, 24 (9), 1181–1188. doi: http://doi.org/10.1002/pon.3801
- Nayak, M., George, A., Vidyasagar, M., Mathew, S., Nayak, S., Nayak, B. et. al. (2015). Symptoms experienced by cancer patients and barriers to symptom management. Indian Journal of Palliative Care, 21 (3), 349. doi:10.4103/0973-1075.164893
- Holland, J. C., Breitbart, W. S., Jacobsen, P. B., Loscalzo, M. J., McCorkle, R., Butow, P. N. (Eds.) (2015). Psycho-Oncology. Oxford University Press, 772. doi: http://doi.org/10.1093/med/9780199363315.001.0001
- Lukhmana, S., Bhasin, S. K., Chhabra, P.et. al. (2015). Family caregivers' burden: A hospital based study in 2010 among cancer patients from Delhi. Indian Journal of Cancer, 52 (1), 146– 151. doi: http://doi.org/10.4103/0019-509x.175584
- Nielsen, M. K., Neergaard, M. A., Jensen, A. B., Bro, F., & Guldin, M.-B. (2016). Psychological distress, health, and socio-economic factors in caregivers of terminally ill patients: a nationwide population-based cohort study. Support Care in Cancer, 24 (7), 3057–3067.
- Mukharovska, I. R. (2017). Psychological help for family members of cancer patients at different stages of the treatment. Journal of Education, Health and Sport, 7 (1), 583–590. doi: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1036778
- Jia, M., Li, J., Chen, C., Cao, F. (2015). Post-traumatic stress disorder symptoms in family caregivers of adult patients with acute leukemia from a dyadic perspective. Psycho-Oncology, 24 (12), 1754–1760. doi: http://doi.org/10.1002/pon.3851
- Drabe, N., Klaghofer, R., Weidt, S., Zwahlen, D., Büchi, S., Jenewein, J. (2015). Mutual associations between patients' and partners' depression and quality of life with respect torelationship quality, physical complaints, and sense of coherence in couples coping with cancer. Psycho oncology, 24 (4), 442–450. doi: http://doi.org/10.1002/pon.3662
- Nipp, R. D., El-Jawahri, A., Fishbein, J. N., Gallagher, E. R., Stagl, J. M., Park, E. R. et. al. (2016). Factors associated with depression and anxiety symptoms in family caregivers of patients with incurable cancer. Annals of Oncology, 27 (8), 1607–1612. doi: http://doi.org/10.1093/annonc/mdw205
- Zigmond, A. S., Snaith, R. P. (1983). The Hospital Anxiety and Depression Scale. Acta Psychiatrica Scandinavica, 67 (6), 361–370. doi: http://doi.org/10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x
- Sandén, U., Nilsson, F., Thulesius, H., Hägglund, M., Harrysson, L. (19). Cancer, a relational disease exploring the needs of relatives to cancer patients. International Journal of Qualitative Studies on Health and Well-Being, 14 (1), 1622354. doi: http://doi.org/10.1080/17482631.2019.1622354
- Partanen, E., Lemetti, T., Haavisto, E. (2018). Participation of relatives in the care of cancer patients in hospital-A scoping review. European Journal of Cancer Care, 27 (2), e12821. doi: http://doi.org/10.1111/ecc.12821
- Cho, Y., Jeon, Y., Jang, S.-I., Park, E.-C. (2018). Family Members of Cancer Patients in Korea Are at an Increased Risk of Medically Diagnosed Depression. Journal of Preventive Medicine and Public Health, 51 (2), 100–108. doi: http://doi.org/10.3961/jpmph.17.166
- Park, B., Kim, S. Y., Shin, J.-Y., Sanson-Fisher, R. W., Shin, D. W., Cho, J., Park, J. H. (2013). Suicidal Ideation and Suicide Attempts in Anxious or Depressed Family Caregivers of Patients with Cancer: A Nationwide Survey in Korea. PLoS ONE, 8 (4), e60230. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0060230
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Tamara Krivonis
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
