Остеопротегерін як можливий маркер діабетасоційованого остеоартриту

Автор(и)

  • Valeriia Orlenko Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» вул. Вишгородська, 69, м. Київ, Україна, 04114, Україна https://orcid.org/0000-0002-8400-576X
  • Kateryna Ivaskiva Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» вул. Вишгородська, 69, м. Київ, Україна, 04114, Україна https://orcid.org/0000-0003-1680-4663

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.203735

Ключові слова:

цукровий діабет, діабетасоційований остеоартрит, остеопротегерін, метаболічні параметри, фактори ризику

Анотація

У хворих на цукровий діабет відзначається більш висока частота розвитку остеоартриту і рання маніфестація, ніж в загальній популяції. Доведена роль дефіциту інсуліну та гіперглікемії в ініціації руйнівного процесу, проте залишається маловивченими процеси місцевої та системної регуляції балансу між анаболічними і катаболічними процесами в суглобі та їх роль в розвитку діабетасоційованого остеоартриту.

Мета: дослідити роль остеопротегеріну (розчинного рецептора до ФНП фактора некрозу пухлин – альфа) в розвитку та прогресуванні діабетасоційованого остеоартриту та взаємозв’язок його цього показника з основними метаболічними показниками у хворих на цукровий діабет.

Матеріали і методи. Обстежено 40 пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу (17 чоловіків та 23 жінки), середній вік хворих 38,0±2,0 роки, тривалість цукрового діабету 18,3±1,9 років, середній рівень НвА1с 8,6±0,3 % та 49 пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (23 чоловіків та 26 жінки), середній вік хворих 61,7±1,3 роки, тривалість цукрового діабету 12,1±1,1 років, середній рівень НвА1с 7,6±0,1 %. У групі пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу артропатія виявлена у 70,0±7,3 % хворих, у групі пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу – у 69,4±6,6 %. За статтю та типом цукрового діабету частки пацієнтів з наявністю/відсутністю артропатії статистично не відрізняються (p > 0,05). Визначали вміст остеопротегеріну у сироватці крові імуноферментним методом (ELISA) за допомогою набору реагентів фірми «Diaclone» (Франція) та планшетного імуноферментного аналізатора Stat fax 3200 (США).

Результати. У хворих з артропатією виявлено вірогідне підвищення рівня остеопротегеріну. Ризик розвитку артропатії у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу при підвищеному рівні остеопротегеріну в 2,3 рази вищий, ніж при нормальному рівні (ВР=2,33; ДІ 1,42-3,82; p < 0,001), у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу - в 1,55 разів (ВР=1,55; ДІ 1,16-1,91). Встановлено достовірні (p < 0,001) відмінності середнього рівня остеопротегеріну в залежності від стадії артропатії. Встановлено прямий кореляційний зв'язок показника «остеопротегерін» з показниками «вік» (p < 0,01), «тривалість цукрового діабету» (p < 0,05); «креатинін» (p < 0,05), а також виявлено обернений кореляційний зв’язок з показником «швидкість клубочкової фільтрації» (p < 0,05). При відсутності артропатії у групі пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу встановлено прямий зв’язок показників «остеопротегерін» та «глюкоза натще» (r= 0,61; p < 0,05). Показано, що підвищення рівня остеопротегеріну більш характерне для пацієнтів чоловічої статі з тривалішим перебігом цукрового діабету. У цих пацієнтів не виявлено ураження нирок, але наявна артропатія у якості ускладнення основного захворювання на тлі підвищення показника НвА1с.

Висновки. Діабетасоційований остеоартрит протікає на тлі підвищення рівня остеопротегеріну в сироватці крові, встановлено зростання рівня остеопротегеріну із підвищенням стадії остеоартриту, таким чином його рівень відображає тяжкість остеоартриту. Встановлено прямий зв'язок остеопротегеріну з рівнем креатиніну та обернений з швидкістю клубочкової фільтрації, тобто розвиток та прогресування остеоартриту протікає на тлі прогресування інших судинних ускладнень цукрового діабету, зокрема діабетичної нефропатії; підвищення остеопротегеріну більш характерне для пацієнтів чоловічої статі та залежить від тривалості цукрового діабету

Біографії авторів

Valeriia Orlenko, Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» вул. Вишгородська, 69, м. Київ, Україна, 04114

Кандидат медичних наук, завідувач відділу

Науково-консультативний відділ амбулаторно-профілактичної допомоги хворим з ендокринною патологією

Kateryna Ivaskiva, Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» вул. Вишгородська, 69, м. Київ, Україна, 04114

Кандидат медичних наук, старший науковій співробітник

Науково-консультативний відділ амбулаторно-профілактичної допомоги хворим з ендокринною патологією

Посилання

  1. Cho, N. H., Shaw, J. E., Karuranga, S., Huang, Y., da Rocha Fernandes, J. D., Ohlrogge, A. W., Malanda, B. (2018). IDF Diabetes Atlas: Global estimates of diabetes prevalence for 2017 and projections for 2045. Diabetes Research and Clinical Practice, 138, 271–281. doi: http://doi.org/10.1016/j.diabres.2018.02.023
  2. Louati, K., Vidal, C., Berenbaum, F., Sellam, J. (2015). Association between diabetes mellitus and osteoarthritis: systematic literature review and meta-analysis. RMD Open, 1 (1), e000077–e000077. doi: http://doi.org/10.1136/rmdopen-2015-000077
  3. King, K. B., & Rosenthal, A. K. (2015). The adverse effects of diabetes on osteoarthritis: update on clinical evidence and molecular mechanisms. Osteoarthritis and Cartilage, 23(6), 841–850. doi:10.1016/j.joca.2015.03.031
  4. Magnusson, K., Hagen, K. B., Østerås, N., Nordsletten, L., Natvig, B., Haugen, I. K. (2015). Diabetes Is Associated With Increased Hand Pain in Erosive Hand Osteoarthritis: Data From a Population-Based Study. Arthritis Care & Research, 67 (2), 187–195. doi: http://doi.org/10.1002/acr.22460
  5. Pantsulaia, I., Kalichman, L., Kobyliansky, E. (2010). Association between radiographic hand osteoarthritis and RANKL, OPG and inflammatory markers. Osteoarthritis and Cartilage, 18 (11), 1448–1453. doi: http://doi.org/10.1016/j.joca.2010.06.009
  6. Tat, S. K., Pelletier, J.-P., Velasco, C. R., Padrines, M., Martel-Pelletier, J. (2009). New Perspective in Osteoarthritis: The OPG and RANKL System as a Potential Therapeutic Target? The Keio Journal of Medicine, 58 (1), 29–40. doi: http://doi.org/10.2302/kjm.58.29
  7. Bolon, B., Grisanti, M., Villasenor, K., Morony, S., Feige, U., Simonet, W. S. (2015). Generalized Degenerative Joint Disease in Osteoprotegerin (Opg) Null Mutant Mice. Veterinary Pathology, 52 (5), 873–882. doi: http://doi.org/10.1177/0300985815586221
  8. Ma, Y., Yan, L., Xu, H., Tao, Y., Chen, S., Zhu, J., Xie, L. (2017). Involvement of miR-145 in osteoarthritis pathogenesis via inducing OPG expression in osteoclasts. International Journal of Clinical and Experimental Medicine, 10 (2), 3225–3230.
  9. Boyce, B. F., Xing, L. (2007). Biology of RANK, RANKL, and osteoprotegerin. Arthritis Research & Therapy, 9 (1), 1. doi: http://doi.org/10.1186/ar2165
  10. Yoshimura, N., Muraki, S., Oka, H., Tanaka, S., Kawaguchi, H., Nakamura, K., Akune, T. (2012). Accumulation of metabolic risk factors such as overweight, hypertension, dyslipidaemia, and impaired glucose tolerance raises the risk of occurrence and progression of knee osteoarthritis: a 3-year follow-up of the ROAD study. Osteoarthritis and Cartilage, 20 (11), 1217–1226. doi: http://doi.org/10.1016/j.joca.2012.06.006
  11. Van Campenhout, A., Golledge, J. (2009). Osteoprotegerin, vascular calcification and atherosclerosis. Atherosclerosis, 204 (2), 321–329. doi: http://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2008.09.033
  12. Del Fattore, A., Teti, A. (2012). The Tight Relationship Between Osteoclasts and the Immune System. Inflammation & Allergy-Drug Targets, 11 (3), 181–187. doi: http://doi.org/10.2174/187152812800392733
  13. Schoppet, M., Sattler, A. M., Schaefer, J. R., Herzum, M., Maisch, B., Hofbauer, L. C. (2003). Increased Osteoprotegerin Serum Levels in Men with Coronary Artery Disease. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 88 (3), 1024–1028. doi: http://doi.org/10.1210/jc.2002-020775
  14. Crisafulli, A., Romeo, A., Floccari, F., Aloisi, E., Atteritano, M., Cincotta, M. et. al. (2005). Osteoprotegerin and Bone Mineral Density in Hemodiafiltration Patients. Renal Failure, 27 (5), 531–539. doi: http://doi.org/10.1080/08860220500198698
  15. Andersen, G. O., Knudsen, E. C., Aukrust, P., Yndestad, A., Oie, E., Muller, C. et. al. (2011). Elevated serum osteoprotegerin levels measured early after acute ST-elevation myocardial infarction predict final infarct size. Heart, 97 (6), 460–465. doi: http://doi.org/10.1136/hrt.2010.206714
  16. Berenbaum, F. (2011). Diabetes-induced osteoarthritis: from a new paradigm to a new phenotype. Annals of the Rheumatic Diseases, 70 (8), 1354–1356. doi: http://doi.org/10.1136/ard.2010.146399
  17. Majjad, A., Errahali, Y., Toufik, H., H Djossou, J., Ghassem, M. A., Kasouati, J., Maghraoui, A. E. (2018). Musculoskeletal Disorders in Patients with Diabetes Mellitus: A Cross-Sectional Study. International Journal of Rheumatology, 2018, 1–6. doi: http://doi.org/10.1155/2018/3839872
  18. Povorozniuk, V. V. (2014). Zakhvoriuvannia kistkovo-miazovoi systemy v liudei riznoho viku (vybrani lektsii, ohliady, statti). Vol. 4. Kyiv, 672.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-31

Як цитувати

Orlenko, V., & Ivaskiva, K. (2020). Остеопротегерін як можливий маркер діабетасоційованого остеоартриту. ScienceRise: Medical Science, (3 (36), 25–32. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.203735

Номер

№ 3 (36) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Valeriia Orlenko, Kateryna Ivaskiva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.