Особливості ураження серцево-судинної системи при covid-19

Автор(и)

  • Mykola Kopytsya Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0003-4779-7347
  • Iuliia Rodionova Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0003-4779-7347
  • Nathalia Tytarenko Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0002-9339-9262
  • Yaroslava Hilova Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0002-4545-3009
  • Inna Kutya Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0001-5762-1826
  • Alla Kobets Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0001-6090-689X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.204011

Ключові слова:

COVID-19, серцево-судинні захворювання, інфаркт міокарда, тропонін, гостре пошкодження серця, D-дімер, тромбопрофілактика, гідроксіхлорохін, інгібітори АПФ, профілактика зараження COVID-19

Анотація

Стаття присвячена аналізу уражень серцево-судинної системи при COVID-19. Описано основні проблеми коморбідності та узагальнено рекомендації лікування хворих на інфаркт міокарду та COVID-19, підкреслено особливості призначення окремих груп препаратів.

Мета дослідження. Вивчити вплив коронавіруса на серцеву-судину систему для розуміння алгоритму правильного надання медичної допомоги з серцево-судинними захворюваннями.

Методи дослідження. В якості методологічної основи в статті використані існуючі на теперішній час дані про епідеміологічні особливості коронавірусних інфекцій SARS, MERS, COVID-19 та ураження серцево-судинної системи при вже існуючих захворюваннях серця та вірусній патології. Також описано нове ураження серця у вигляді гострого пошкодження серця, яке підтверджується підвищеним рівнем тропоніну.

Результати. Як результат високої контагіозності вірусної інфекції COVID-19, лікування хворих на гострий інфаркт міокарда або іншу кардіоваскулярну патологію у хворих з невизначеним SARS COV-2 статусом проводиться так, ніби він позитивний, відповідно до існуючих рекомендацій. Всім хворим доцільно проводити оцінку систолічної функції лівого шлуночка під час ангіографії, щоб зменшити потребу в ехокардіографії та знизити ризик зараження персоналу. Слід проявляти обережність при призначенні комбінаціі гідроксихлорохіну та азітромицину через проаритмогенну дію обох препаратів.

Висновки. В умовах глобальної пандемії нової, мало вивченої коронавірусної інфекції слід врахувати вже існуючі дані про можливі ризики і ураження серцево-судинної системи у хворих з COVID-19. Лікування та профілактику поширення інфекції будувати на тому припущенні, що всі пацієнти можуть бути потенційно зараженими. Доцільно проводити тромбопрофілактику у пацієнтів із COVID-19, особливо в тих пацієнтів, у яких є докази активації системи коагуляції. Лікування важких форм вірусної COVID-19-пневмонії також вимагає призначення антикоагулянтів. Ключовим моментом є міждисциплінарне ведення важких випадків COVID-19 та тривале клінічне спостереження

Біографії авторів

Mykola Kopytsya, Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039

Доктор медичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділом

Відділ профілактики та лікування невідкладних станів

Iuliia Rodionova, Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039

Кандидат медичних наук, науковий співробітник

Відділ профілактики та лікування невідкладних станів

Nathalia Tytarenko, Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039

Кандидат медичних наук, науковий співробітник

Відділ профілактики та лікування невідкладних станів

Yaroslava Hilova, Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039

Кандидат медичних наук, науковий співробітник

Відділ профілактики та лікування невідкладних станів

Inna Kutya, Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039

Молодший науковий співробітник

Відділ профілактики та лікування невідкладних станів

Alla Kobets, Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039

Молодший науковий співробітник

Відділ профілактики та лікування невідкладних станів

Посилання

  1. Song, Z., Xu, Y., Bao, L., Zhang, L., Yu, P., Qu, Y. et. al. (2019). From SARS to MERS, Thrusting Coronaviruses into the Spotlight. Viruses, 11 (1), 59. doi: http://doi.org/10.3390/v11010059
  2. Dawood, F. S., Iuliano, A. D., Reed, C., Meltzer, M. I., Shay, D. K., Cheng, P.-Y. et. al. (2012). Estimated global mortality associated with the first 12 months of 2009 pandemic influenza A H1N1 virus circulation: a modelling study. The Lancet Infectious Diseases, 12 (9), 687–695. doi: http://doi.org/10.1016/s1473-3099(12)70121-4
  3. Nguyen, J. L., Yang, W., Ito, K., Matte, T. D., Shaman, J., Kinney, P. L. (2016). Seasonal Influenza Infections and Cardiovascular Disease Mortality. JAMA Cardiology, 1 (3), 274. doi: http://doi.org/10.1001/jamacardio.2016.0433
  4. Yu, C. M., Wong, R. S., Wu, E. B. et. al. (2006). Cardiovascular complications of severe acute respiratory syndrome. Postgraduate Medical Journal, 82 (964), 140–144. doi: http://doi.org/10.1136/pgmj.2005.037515
  5. Pan, S., Zhang, H., Li, C., Wang, C. (2003). Cardiac arrest in severe acute respiratory syndrome: analysis of 15 cases. Zhonghua Jie He He Hu Xi Za Zhi, 26, 602–605.
  6. Li, S. S., Cheng, C., Fu, C., Chan, Y., Lee, M., Chan, J. W., Yiu, S. (2003). Left Ventricular Performance in Patients With Severe Acute Respiratory Syndrome. Circulation, 108 (15), 1798–1803. doi: http://doi.org/10.1161/01.cir.0000094737.21775.32
  7. Alhogbani, T. (2016). Acute myocarditis associated with novel Middle East respiratory syndrome coronavirus. Annals of Saudi Medicine, 36 (1), 78–80. doi: http://doi.org/10.5144/0256-4947.2016.78
  8. Huang, C., Wang, Y., Li, X., Ren, L., Zhao, J., Hu, Y. et. al. (2020). Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. The Lancet, 395(10223), 497–506. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(20)30183-5
  9. Wang, D., Hu, B., Hu, C., Zhu, F., Liu, X., Zhang, J. et. al. (2020). Clinical Characteristics of 138 Hospitalized Patients With 2019 Novel Coronavirus–Infected Pneumonia in Wuhan, China. JAMA, 323 (11), 1061. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2020.1585
  10. Badawi, A., Ryoo, S. G. (2016). Prevalence of comorbidities in the Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS-CoV): a systematic review and meta-analysis. International Journal of Infectious Diseases, 49, 129–133. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijid.2016.06.015
  11. Harris, J. E., Shah, P. J., Korimilli, V., Win, H. (2019). Frequency of troponin elevations in patients with influenza infection during the 2017–2018 influenza season. International Journal of Cardiology Heart and Vasculature, 22, 145–147. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijcha.2018.12.013
  12. Chong, P. Y., Chui, P., Ling, A. E. et. al. (2004). Analysis of deaths during the severe acute respiratory syndrome (SARS) epidemic in Singapore: challenges in determining a SARS diagnosis. Archives of Pathology and Laboratory Medicine, 128 (2), 195–204.
  13. Peiris, J., Chu, C., Cheng, V., Chan, K., Hung, I., Poon, L. et. al. (2003). Clinical progression and viral load in a community outbreak of coronavirus-associated SARS pneumonia: a prospective study. The Lancet, 361 (9371), 1767–1772. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(03)13412-5
  14. Libby, P., Simon, D. I. (2001). Inflammation and Thrombosis. Circulation, 103 (13), 1718–1720. doi: http://doi.org/10.1161/01.cir.103.13.1718
  15. Corrales-Medina, V. F., Alvarez, K. N., Weissfeld, L. A., Angus, D. C., Chirinos, J. A., Chang, C.-C. H. et. al. (2015). Association Between Hospitalization for Pneumonia and Subsequent Risk of Cardiovascular Disease. JAMA, 313 (3), 264. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2014.18229
  16. Oudit, G. Y., Kassiri, Z., Jiang, C., Liu, P. P., Poutanen, S. M., Penninger, J. M., Butany, J. (2009). SARS-coronavirus modulation of myocardial ACE2 expression and inflammation in patients with SARS. European Journal of Clinical Investigation, 39 (7), 618–625. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2362.2009.02153.x
  17. HFSA/ACC/AHA statement addresses concerns re: using RAAS antagonists in COVID-19. (2020). Available at: https://professional.heart.org/professional/ScienceNews/UCM_505836_HFSAACCAHA-statement-addresses-concerns-re-using-RAAS-antagonists-in-COVID-19.jsp
  18. Madjid, M., Solomon, S., Vardeny, O. (2020). ACC clinical bulletin: cardiac implications of novel Wuhan coronavirus (2019-nCoV). Available at: https://www.acc.org/latest-in-cardiology/articles/2020/02/13/12/42/acc-clinical-bulletin-focuses-on-cardiac-implications-of-coronavirus-2019-ncov
  19. The Novel Coronavirus Pneumonia Emergency Response Epidemiology Team. The epidemiological characteristics of an outbreak of 2019 novel coronavirus diseases (COVID-19): China, 2020 (2020). China CDC Weekly, 2 (8), 113–122.
  20. Chen, N., Zhou, M., Dong, X., Qu, J., Gong, F., Han, Y. et. al. (2020). Epidemiological and clinical characteristics of 99 cases of 2019 novel coronavirus pneumonia in Wuhan, China: a descriptive study. The Lancet, 395 (10223), 507–513. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(20)30211-7
  21. Guo, T., Fan, Y., Chen, M., Wu, X., Zhang, L., He, T. et. al. (2020). Cardiovascular Implications of Fatal Outcomes of Patients With Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). JAMA Cardiology. doi: http://doi.org/10.1001/jamacardio.2020.1017
  22. Shi, S., Qin, M., Shen, B., Cai, Y., Liu, T., Yang, F. et. al. (2020). Association of Cardiac Injury With Mortality in Hospitalized Patients With COVID-19 in Wuhan, China. JAMA Cardiology. doi: htts://doi.org/10.1001/jamacardio.2020.0950
  23. Kwong, J. C., Schwartz, K. L., Campitelli, M. A., Chung, H., Crowcroft, N. S., Karnauchow, T. et. al. (2018). Acute Myocardial Infarction after Laboratory-Confirmed Influenza Infection. New England Journal of Medicine, 378 (4), 345–353. doi: http://doi.org/10.1056/nejmoa1702090
  24. Madjid, M., Miller, C. C., Zarubaev, V. V., Marinich, I. G., Kiselev, O. I., Lobzin, Y. V. et. al. (2007). Influenza epidemics and acute respiratory disease activity are associated with a surge in autopsy-confirmed coronary heart disease death: results from 8 years of autopsies in 34 892 subjects. European Heart Journal, 28 (10), 1205–1210. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehm035
  25. Madjid, M., Connolly, A. T., Nabutovsky, Y., Safavi-Naeini, P., Razavi, M., Miller, C. C. (2019). Effect of High Influenza Activity on Risk of Ventricular Arrhythmias Requiring Therapy in Patients With Implantable Cardiac Defibrillators and Cardiac Resynchronization Therapy Defibrillators. The American Journal of Cardiology, 124 (1), 44–50. doi: http://doi.org/10.1016/j.amjcard.2019.04.011
  26. Kytömaa, S., Hegde, S., Claggett, B., Udell, J. A., Rosamond, W., Temte, J. et. al. (2019). Association of Influenza-like Illness Activity With Hospitalizations for Heart Failure. JAMA Cardiology, 4 (4), 363–369. doi: http://doi.org/10.1001/jamacardio.2019.0549
  27. Vardeny, O., Solomon, S. D. (2017). Influenza vaccination: a one-shot deal to reduce cardiovascular events. European Heart Journal, 38 (5), 334–337. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw560
  28. ESC Guidance for the Diagnosis and Management of CV Disease during the COVID-19 Pandemic (2020). Available at: https://www.escardio.org/Education/COVID-19-and-Cardiology/ESC-COVID-19-Guidance
  29. Zhou, F., Yu, T., Du, R., Fan, G., Liu, Y., Liu, Z. et. al. (2020). Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. The Lancet, 395 (10229), 1054–1062. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(20)30566-3
  30. Spyropoulos, A. C., Ageno, W., Barnathan, E. S. (2020). Hospital-based use of thromboprophylaxis in patients with COVID-19. The Lancet, 395 (10234), e75. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(20)30926-0

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-31

Як цитувати

Kopytsya, M., Rodionova, I., Tytarenko, N., Hilova, Y., Kutya, I., & Kobets, A. (2020). Особливості ураження серцево-судинної системи при covid-19. ScienceRise: Medical Science, (3 (36), 4–12. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.204011

Номер

№ 3 (36) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Mykola Kopytsya, Iuliia Rodionova, Nathalia Tytarenko, Yaroslava Hilyova, Inna Kutya, Alla Kobets

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.