Кесарів розтин в умовах перинатального центру ІІІ рівня – показання та фактори ризику

Автор(и)

  • Olga Grishchenko Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-2410-861X
  • Svitlana Korovay Комунальне некомерційне підприємство "Міський перинатальний центр" Харківської міської ради Салтівське шосе, 264, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-2297-7600
  • Sevindzh Shahin Kizi Mamedova Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-0751-0893

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.208987

Ключові слова:

ускладнення пологів, кесарів розтин, показання, акушерсько-гінекологічний анамнез, екстрагенітальна патологія, фактори ризику, відношення шансів

Анотація

В структурі пологів частота кесарева розтину не повинна перевищувати 15 %. Тому вкрай важливим є чітке визначення клінічних ситуацій, при яких від кесарева розтину можна відмовитись та, навпаки, визначити вагітних, у яких доцільно запланувати кесарів розтин, щоб запобігти ургентних ситуацій.

Мета дослідження – вивчення структури показань до екстреного абдомінального розродження в умовах лікувального закладу ІІІ рівня - міського перинатального центру м. Харкова для оптимізації тактики пологів.

Матеріал та методи. Здійснено клініко-статистичний аналіз історій вагітності та пологів 550 породіль, які народжували у Харківському міському перинатальному центрі протягом 2018-2019 рр.. Вивчено структуру показань та частоту кесарева розтину залежно від клініко-анамнестичних даних із застосуванням методів описової статистики, критерію χ2 та розрахунку величини відношення шансів (Odds Ratio - OR) за допомогою пакета статистичних програм PSSР.

Результати. Найбільшу величину OR мали цукровий діабет, обтяжений гінекологічний анамнез та серцево-судинні захворювання (OR більш 5,0). Менший вплив мали гестаційна гіпертензія, перші пологи, інфекції статевих шляхів, захворювання нервової системи, прееклампсія, ожиріння захворювання органів травлення, великий плід та вегето-судинна дистонія (OR від 2,108 до 4,113, міопія, перша вагітність та пізній репродуктивний вік (OR від 1,619 до 1,958).

Висновки. Найбільш частими причинами екстреного кесарева розтину були слабкість пологової діяльності (29,5 %) та дистрес плода (13,2 %). У 20,9 % жінок - супутні захворювання матері та великий плід. Показання до екстреного кесарева розтину найчастіше виникали у породіль з цукровим діабетом, обтяженим гінекологічним анамнезом та з серцево-судинними захворюваннями

Біографії авторів

Olga Grishchenko, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра перинатології та гінекології

Svitlana Korovay, Комунальне некомерційне підприємство "Міський перинатальний центр" Харківської міської ради Салтівське шосе, 264, м. Харків, Україна, 61176

Головний лікар

Sevindzh Shahin Kizi Mamedova, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Аспірант

Кафедрa перинатології та гінекології

Посилання

  1. Joyce, A. M., Hamilton, B. E., Osterman, M. J. K. (2017). Births in the United States, 2016. NCHS Data Brief, 287, 1–8.
  2. Hure, A., Powers, J., Chojenta, C., Loxton, D. (2017). Rates and Predictors of Caesarean Section for First and Second Births: A Prospective Cohort of Australian Women. Maternal and Child Health Journal, 21 (5), 1175–1184. doi: http://doi.org/10.1007/s10995-016-2216-5
  3. Hobbs, A. J., Mannion, C. A., McDonald, S. W., Brockway, M., Tough, S. C. (2016). The impact of caesarean section on breastfeeding initiation, duration and difficulties in the first four months postpartum. BMC Pregnancy and Childbirth, 16 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12884-016-0876-1
  4. Li, H.-T., Luo, S., Trasande, L., Hellerstein, S., Kang, C., Li, J.-X. et. al. (2017). Geographic Variations and Temporal Trends in Cesarean Delivery Rates in China, 2008–2014. JAMA, 317 (1), 69. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2016.18663
  5. Moskviak-Lesniak, D. Ye., Krasivska, A. V., Zhygaliak, I. T. (2019). Research of the factors which increase level of caesarian section in 2017–2018. Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 3 (81), 25–29. doi: http://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10587
  6. Tarasenko, K. V., Gromova, A. M., Shafarchuk, V. M., Nesterenko, L. A. (2019). The Increasing Frequency of Caesarean Section as a Problem of Modern Obstetrics. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport, 4 (5), 197–201. doi: http://doi.org/10.26693/jmbs04.05.197
  7. Caughey, A. B., Cahill, A. G., Guise, J. M., Rouse, D. J. (2014). Safe prevention of the primary cesarean delivery. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 210 (3), 179–193. doi: http://doi.org/10.1016/j.ajog.2014.01.026
  8. Davey, M., Flood, M., Pollock, W., Cullinane, F., McDonald, S. (2019). Risk factors for severe postpartum haemorrhage: A population‐based retrospective cohort study. Australian and New Zealand Journal of Obstetrics and Gynaecology. doi: http://doi.org/10.1111/ajo.13099
  9. Kim, J. H., Lee, S. M., Lee, Y. H. (2018). Risk factors for respiratory distress syndrome in full-term neonates. Yeungnam University Journal of Medicine, 35 (2), 187–191. doi: http://doi.org/10.12701/yujm.2018.35.2.187
  10. Rossi, A. C., Prefumo, F. (2019). Antepartum and intrapartum risk factors for neonatal hypoxic–ischemic encephalopathy. Current Opinion in Obstetrics and Gynecology, 31 (6), 410–417. doi: http://doi.org/10.1097/gco.0000000000000581
  11. Mavropulo, T. (2018). Kesariv roztyn i stan zdorovia ditei. Z turbotoiu pro Zhinku, 2 (86), 10–14.
  12. Keag, O. E., Norman, J. E., Stock, S. J. (2018). Long-term risks and benefits associated with cesarean delivery for mother, baby, and subsequent pregnancies: Systematic review and meta-analysis. PLOS Medicine, 15 (1), e1002494. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002494
  13. Betran, A., Torloni, M., Zhang, J., Gülmezoglu, A. (2015). WHO Statement on Caesarean Section Rates. BJOG: An International Journal of Obstetrics & Gynaecology, 123 (5), 667–670. doi: http://doi.org/10.1111/1471-0528.13526
  14. Al-Qahtani, S., Heath, A., Quenby, S., Dawood, F., Floyd, R., Burdyga, T., Wray, S. (2011). Diabetes is associated with impairment of uterine contractility and high Caesarean section rate. Diabetologia, 55 (2), 489–498. doi: http://doi.org/10.1007/s00125-011-2371-6
  15. Danilack, V. A., Hutcheon, J. A., Triche, E. W., Dore, D. D., Muri, J. H., Phipps, M. G., Savitz, D. A. (2020). Development and Validation of a Risk Prediction Model for Cesarean Delivery After Labor Induction. Journal of Women’s Health, 29 (5), 656–669. doi: http://doi.org/10.1089/jwh.2019.7822
  16. Tolcher, M. C., Holbert, M. R., Weaver, A. L., McGree, M. E., Olson, J. E., El-Nashar, S. A. et. al. (2015). Predicting Cesarean Delivery After Induction of Labor Among Nulliparous Women at Term. Obstetrics & Gynecology, 126 (5), 1059–1068. doi: http://doi.org/10.1097/aog.0000000000001083
  17. Guan, P., Tang, F., Sun, G., Ren, W. (2020). Prediction of emergency cesarean section by measurable maternal and fetal characteristics. Journal of Investigative Medicine, 68 (3), 799–806. doi: http://doi.org/10.1136/jim-2019-001175
  18. Elnakib, S., Abdel-Tawab, N., Orbay, D., Hassanein, N. (2019). Medical and non-medical reasons for cesarean section delivery in Egypt: a hospital-based retrospective study. BMC Pregnancy and Childbirth, 19 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12884-019-2558-2

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-31

Як цитувати

Grishchenko, O., Korovay, S., & Mamedova, S. S. K. (2020). Кесарів розтин в умовах перинатального центру ІІІ рівня – показання та фактори ризику. ScienceRise: Medical Science, (4 (37), 4–8. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.208987

Номер

№ 4 (37) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Olga Grishchenko, Svitlana Korovay, Sevindzh Shahin Kizi Mamedova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.