Сучасні підходи до діагностики та лікування раннього неонатального сепсису

Автор(и)

  • Tetiana Klymenko Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0001-6936-8557
  • Olha Tsodikova Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна
  • Elena Serdceva Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.209137

Ключові слова:

новонародженні, неонатальний сепсис, ранній неонатальний сепсис, діагностика, антибактеріальна терапія

Анотація

Ранній неонатальний сепсис (РНС) залишається провідною причиною захворюваності та смертності, особливо серед дітей, що були народжені передчасно. Тому точна діагностика, оперативний моніторинг перебігу захворювання та ефективна терапевтична стратегія є гарантом підвищення якості надання медичної допомоги новонародженим, а також важливим резервом зниження перинатальних втрат.

Мета роботи – узагальнити сучасні погляди на діагностику та лікування раннього неонатального сепсису у новонароджених дітей з перинатальною патологією.

Результати досліджень та їх обговорення. Здійснено аналітичний огляд сучасних літературних даних щодо проблемних питань діагностики РНС. Викладені підходи і сформульовані основні напрямки менеджменту РНС на сучасному етапі. Виявлено, що відсутність консенсусного визначення неонатального сепсису та неспецифічність клінічних даних є лімітуючим фактором своєчасної точної ідентифікації септичного процесу. Недостатня діагностична цінність існуючих лабораторних тестів призводить до дефектів реєстру і моніторингу даного захворювання, неможливості проведення однозначної оцінки існуючої епідеміологічної та мікробіологічної ситуації в різних системах охорони здоров'я та подальшої ефективної реалізації профілактичних заходів.

Висновки. В умовах сучасних наукових реалій жоден з існуючих лабораторних тестів не може достатньо надійно підтвердити або спростувати наявність РНС у новонародженої дитини, що детермінує пошук нових перспективних лабораторних тестів з високим діагностичним та прогностичним потенціалом. Оптимальною лікувальною тактикою новонароджених з РНС є застосування антибіотиків широкого спектру дії. Однак сьогодні глобальна проблема надмірного нераціонального призначення антибактеріальних препаратів асоціюється з формуванням мультирезістнетних штамів бактерій, а також розвитком віддалених несприятливих наслідків, що вимагає вдосконалення діагностичних і лікувальних алгоритмів ведення дітей з групи ризику по розвитку НС шляхом впровадження комплексного підходу з використанням сучасних точних тестів в динаміці захворювання

Біографії авторів

Tetiana Klymenko, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра неонатології

Olha Tsodikova, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра поліклінічної педіатрії

Elena Serdceva, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра неонатології

Посилання

  1. Benitz, W. E., Achten, N. B. (2020). Finding a role for the neonatal early-onset sepsis risk calculator. EClinicalMedicine, 19, 100255. doi: http://doi.org/10.1016/j.eclinm.2019.100255
  2. Puopolo, K. M. (2019). Neonatal sepsis evaluation across the pond. Archives of Disease in Childhood – Fetal and Neonatal Edition, 105 (2), 116–117. doi: http://doi.org/10.1136/archdischild-2019-317840
  3. Puopolo, K. M., Benitz, W. E., Zaoutis, T. E. (2018). Management of Neonates Born at ≤34 6/7 Weeks’ Gestation With Suspected or Proven Early-Onset Bacterial Sepsis. Pediatrics, 142 (6), e20182896. doi: http://doi.org/10.1542/peds.2018-2896
  4. Wattal, C., Kler, N., Oberoi, J. K., Fursule, A., Kumar, A., Thakur, A. (2019). Neonatal Sepsis: Mortality and Morbidity in Neonatal Sepsis due to Multidrug-Resistant (MDR) Organisms: Part 1. The Indian Journal of Pediatrics, 87 (2), 117–121. doi: http://doi.org/10.1007/s12098-019-03106-z
  5. Giannoni, E., Agyeman, P. K. A., Stocker, M., Posfay-Barbe, K. M., Heininger, U., Spycher, B. D. et. al. (2018). Neonatal Sepsis of Early Onset, and Hospital-Acquired and Community-Acquired Late Onset: A Prospective Population-Based Cohort Study. The Journal of Pediatrics, 201, 106–114.e4. doi: http://doi.org/10.1016/j.jpeds.2018.05.048
  6. Schrag, S. J., Farley, M. M., Petit, S., Reingold, A., Weston, E. J., Pondo, T. et. al. (2016). Epidemiology of Invasive Early-Onset Neonatal Sepsis, 2005 to 2014. Pediatrics, 138 (6), e20162013. doi: http://doi.org/10.1542/peds.2016-2013
  7. Heorhiiants, M. A., Zhovnir, V. A., Korsunov, V. A., Dmytriiev, D. V., Posternak, H. I., Snisar, V. I., Shchurovska, I. P. (2017). Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care and intensive care Septic shock in children (project) (part 2). Pain, Anesthesia and Intensive Care, 4 (81), 11–26. doi: http://doi.org/10.25284/2519-2078.4(81).2017.119236
  8. Wagstaff, J. S., Durrant, R. J., Newman, M. G., Eason, R., Ward, R. M., Sherwin, C. M. T., Enioutina, E. Y. (2019). Antibiotic Treatment of Suspected and Confirmed Neonatal Sepsis Within 28 Days of Birth: A Retrospective Analysis. Frontiers in Pharmacology, 10. doi: http://doi.org/10.3389/fphar.2019.01191
  9. Zea-Vera, A., Ochoa, T. J. (2015). Challenges in the diagnosis and management of neonatal sepsis. Journal of Tropical Pediatrics, 61 (1), 1–13. doi: http://doi.org/10.1093/tropej/fmu079
  10. Nikonov, V. V., Sokolov, A. S., Feskov, A. E. (2017). Sepsis from antiquity to contemporaneity. A view through the centuries. Emergency Medicine, 3 (82), 73–81. doi: http://doi.org/10.22141/2224-0586.3.82.2017.102327
  11. Reinhart, K., Bauer, M., Riedemann, N. C., Hartog, C. S. (2012). New Approaches to Sepsis: Molecular Diagnostics and Biomarkers. Clinical Microbiology Reviews, 25 (4), 609–634. doi: http://doi.org/10.1128/cmr.00016-12
  12. Singer, M., Deutschman, C. S., Seymour, C. W., Shankar-Hari, M., Annane, D., Bauer, M. et. al. (2016). The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3). JAMA, 315 (8), 801–810. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2016.0287
  13. Wynn, J. L. (2016). Defining neonatal sepsis. Current Opinion in Pediatrics, 28 (2), 135–140. doi: http://doi.org/10.1097/mop.0000000000000315
  14. Polin, R. A. (2012). Management of Neonates With Suspected or Proven Early-Onset Bacterial Sepsis. Pediatrics, 129 (5), 1006–1015. doi: http://doi.org/10.1542/peds.2012-0541
  15. Johansson Gudjónsdóttir, M., Elfvin, A., Hentz, E., Adlerberth, I., Tessin, I., Trollfors, B. (2019). Changes in incidence and etiology of early-onset neonatal infections 1997–2017 – a retrospective cohort study in western Sweden. BMC Pediatrics, 19 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12887-019-1866-z
  16. Shehab El-Din, E. M. R., El-Sokkary, M. M. A., Bassiouny, M. R., Hassan, R. (2015). Epidemiology of Neonatal Sepsis and Implicated Pathogens: A Study from Egypt. BioMed Research International, 2015, 1–11. doi: http://doi.org/10.1155/2015/509484
  17. Shah, B. A., Padbury, J. F. (2014). Neonatal sepsis: an old problem with new insights. Virulence, 5 (1), 170–178. doi: http://doi.org/10.4161/viru.26906
  18. Neonatal infection (early onset): antibiotics for prevention and treatment (2012). Clinical guideline. Available at: https://www.nice.org.uk/guidance/cg149/resources/neonatal-infection-early-onset-antibiotics-for-prevention-and-treatment-pdf-35109579233221
  19. Wynn, J. L., Wong, H. R., Shanley, T. P., Bizzarro, M. J., Saiman, L., Polin, R. A. (2014). Time for a Neonatal-Specific Consensus Definition for Sepsis. Pediatric Critical Care Medicine, 15 (6), 523–528. doi: http://doi.org/10.1097/pcc.0000000000000157
  20. Klingenberg, C., Kornelisse, R. F., Buonocore, G., Maier, R. F., Stocker, M. (2018). Culture-Negative Early-Onset Neonatal Sepsis – At the Crossroad Between Efficient Sepsis Care and Antimicrobial Stewardship. Frontiers in Pediatrics, 6. doi: http://doi.org/10.3389/fped.2018.00285
  21. Kostiuk, O. O., Shunko, Ye. Ye., Krasnova, Yu.Yu. (2014). Rannii neonatalnyi sepsys. Osnovni napriamky diahnostyky ta likuvannia. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna, 4 (3 (13)), 104–109.
  22. Dritsakou, K., Liosis, G., Gioni, M., Glynou, E., Avdeliodi, K., Papagaroufalis, K. (2014). CRP levels in extremely low birth weight (ELBW) septic infants. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 28 (2), 237–239. doi: http://doi.org/10.3109/14767058.2014.908842
  23. Hofer, N., Jank, K., Strenger, V., Pansy, J., Resch, B. (2015). Inflammatory indices in meconium aspiration syndrome. Pediatric Pulmonology, 51 (6), 601–606. doi: http://doi.org/10.1002/ppul.23349
  24. Muniraman, H., Gardner, D., Skinner, J., Paweletz, A., Vayalakkad, A., Chee, Y. H. et. al. (2017). Biomarkers of hepatic injury and function in neonatal hypoxic ischemic encephalopathy and with therapeutic hypothermia. European Journal of Pediatrics, 176 (10), 1295–1303. doi: http://doi.org/10.1007/s00431-017-2956-2
  25. Lee, J., Bang, Y. H., Lee, E. H., Choi, B. M., Hong, Y. S. (2017). The influencing factors on procalcitonin values in newborns with noninfectious conditions during the first week of life. Korean Journal of Pediatrics, 60 (1), 10–16. doi: http://doi.org/10.3345/kjp.2017.60.1.10
  26. Bellos, I., Fitrou, G., Daskalakis, G., Thomakos, N., Papantoniou, N., Pergialiotis, V. (2018). Soluble TREM-1 as a predictive factor of neonatal sepsis: a meta-analysis. Inflammation Research, 67 (7), 571–578. doi: http://doi.org/10.1007/s00011-018-1149-4
  27. Parri, N., Trippella, G., Lisi, C., De Martino, M., Galli, L., Chiappini, E. (2019). Accuracy of presepsin in neonatal sepsis: systematic review and meta-analysis. Expert Review of Anti-Infective Therapy, 17 (4), 223–232. doi: http://doi.org/10.1080/14787210.2019.1584037
  28. Shunko, Ye. Ye. (Ed.) (2014). Neonatolohiia: natsionalnyi pidruchnyk. Vol. 1. Kyiv, 960.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-31

Як цитувати

Klymenko, T., Tsodikova, O., & Serdceva, E. (2020). Сучасні підходи до діагностики та лікування раннього неонатального сепсису. ScienceRise: Medical Science, (4 (37), 49–52. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.209137

Номер

№ 4 (37) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Tetiana Klymenko, Olha Tsodikova, Elena Serdceva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.