Вивчення генетичних аспектів лактозної непереносимості у населення та у пацієнтів з переломами проксимального відділу стегна в східної Україні

Автор(и)

  • Olena Fedota Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0001-9659-383X
  • Volodymyr Babalian Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0003-4149-2542
  • Victoria Borozenets Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-3631-2466
  • Nina Puzik Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-3388-0038

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.209143

Ключові слова:

стійкість лактази, непереносимість лактози, переломи проксимального відділу стегна, остеопороз, генотипи, мінеральна щільність кісток

Анотація

Близько 75 % світового населення втрачає здатність до толерантності до лактози в зрілому віці. Вивчення толерантності до лактози (ЛТ) або персистентності лактази (ЛП) в українців є необхідним для виявлення зв’язку цієї ознаки з мультифакторіальними патологіями, формування груп ризику та розвитку харчової культури.

Метою дослідження була оцінка генетичних аспектів дефіциту лактози серед населення та його зв’язок з патологіями людини на прикладі перелому стегна.

Матеріал та методи: Фенотип непереносимості лактози був виявлений у 9,7 % українців, а стійкість до лактози – 69,4 %. У групі хворих з переломами проксимальної стегнової кістки лезними частотами були: 13910Т – 0,34, 13910С – 0,66, 22018G – 0,35, 22018Г – 0,65. Розподіл генотипів становив 0 %: 67,6 %: 32,4 % для TT:CT:CC та 2,9 %: 64,7 %: 32,4 %, для AA:GA:GG. Відхилення від рівноваги Харді-Вайнберга не спостерігалось.

Результати: В результаті аналізу генотипів для обох SNP було встановлено співвідношення CTAA: CTGA: CCGA: CCGG – 2,9 %: 61,7 %: 2,9 %: 32,5 %. Було оцінено нерівновагу за зчепленням, D’(r2) для аналізованих SNP склав 0,209 (0,554). У половини пацієнтів був остеопороз або остеопенія (n = 50,0 %), але у пацієнтів з генотипом TTAA цих патологій не виявлено. Параметри МЩК хворих з генотипом CTGA склали 4049,8±38,7 і 4109,6±30,0 для пацієнтів з CCGG.

Висновки: Усі пацієнти з остеопорозом мали генотип CTGA, середнє значення МПК становило 3795,6±43,8. У пацієнтів з генотипом CTGA спостерігались такі патології шлунково-кишкового тракту: гастрит (33,3 %), виразкова хвороба (9,5 %), виразка дванадцятипалої кишки (9,5 %), рак шлунка (9,5 %). Гетерозиготні генотипи значно збільшують ризик розвитку шлунково-кишкової патології у пацієнтів з переломами проксимальної стегнової кістки в п’ять разів

Біографії авторів

Olena Fedota, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022

Доктор біологічних наук, професор

Кафедра акушерства і гінекології

Volodymyr Babalian, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедрa травматології, анестезіології та військової хірургії

Victoria Borozenets, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022

Асистент

Кафедра загальної та клінічної патології

Nina Puzik, Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022

Кандидат біологічних наук

Кафедра медичної біології

Посилання

  1. Kettunen, J., Silander, K., Saarela, O., Amin, N., Muller, M., Timpson, N. et. al. (2009). European lactase persistence genotype shows evidence of association with increase in body mass index. Human Molecular Genetics, 19 (6), 1129–1136. doi: http://doi.org/10.1093/hmg/ddp561
  2. Bonjour, J.-P. (2013). Nutritional disturbance in acid–base balance and osteoporosis: a hypothesis that disregards the essential homeostatic role of the kidney. British Journal of Nutrition, 110 (7), 1168–1177. doi: http://doi.org/10.1017/s0007114513000962
  3. Enattah, N. S., Sahi, T., Savilahti, E., Terwilliger, J. D., Peltonen, L., Järvelä, I. (2002). Identification of a variant associated with adult-type hypolactasia. Nature Genetics, 30 (2), 233–237. doi: http://doi.org/10.1038/ng826
  4. Ji, J., Sundquist, J., Sundquist, K. (2014). Lactose intolerance and risk of lung, breast and ovarian cancers: aetiological clues from a population-based study in Sweden. British Journal of Cancer, 112 (1), 149–152. doi: http://doi.org/10.1038/bjc.2014.544
  5. Somekawa, Y., Chiguchi, M., Ishibashi, T., Aso, T. (2001). Soy intake related to menopausal symptoms, serum lipids, and bone mineral density in postmenopausal Japanese women. Obstetrics & Gynecology, 97 (1), 109–115. doi: http://doi.org/10.1016/s0029-7844(00)01080-2
  6. Wagh, K., Bhatia, A., Alexe, G., Reddy, A., Ravikumar, V., Seiler, M. et. al. (2012). Lactase Persistence and Lipid Pathway Selection in the Maasai. PLoS ONE, 7 (9), e44751. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0044751
  7. Albuquerque, D., Nóbrega, C., Manco, L. (2013). The lactase persistence -13910C>T polymorphism shows indication of association with abdominal obesity among Portuguese children. Acta Paediatrica, 102 (4), e153–e157. doi: http://doi.org/10.1111/apa.12134
  8. Guo, J., Astrup, A., Lovegrove, J. A., Gijsbers, L., Givens, D. I., Soedamah-Muthu, S. S. (2017). Milk and dairy consumption and risk of cardiovascular diseases and all-cause mortality: dose–response meta-analysis of prospective cohort studies. European Journal of Epidemiology, 32 (4), 269–287. doi: http://doi.org/10.1007/s10654-017-0243-1
  9. Fenton, T. R., Tough, S. C., Lyon, A. W., Eliasziw, M., Hanley, D. A. (2011). Causal assessment of dietary acid load and bone disease: a systematic review & meta-analysis applying Hill's epidemiologic criteria for causality. Nutrition Journal, 10(1). doi: http://doi.org/10.1186/1475-2891-10-41
  10. Shams-White, M. M., Chung, M., Fu, Z., Insogna, K. L., Karlsen, M. C., LeBoff, M. S. et. al. (2018). Animal versus plant protein and adult bone health: A systematic review and meta-analysis from the National Osteoporosis Foundation. PLOS ONE, 13 (2), e0192459. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0192459
  11. Kalchenko, A., Babalyan, V., Hurbanova, T., Maznyakov, S. (2016). Surgical treatment of proximal femur osteoporotic fractures (literature review). Orthopaedics, Traumatology and Prosthetics, 2, 111–119. doi: http://doi.org/10.15674/0030-598720162111-119
  12. Rocha-Braz, M. G. M., Ferraz-de-Souza, B. (2016). Genetics of osteoporosis: searching for candidate genes for bone fragility. Archives of Endocrinology and Metabolism, 60 (4), 391–401. doi: http://doi.org/10.1590/2359-3997000000178
  13. Kuchay, R. A. H., Anwar, M., Thapa, B. R., Mahmood, A., Mahmood, S. (2012). Correlation of G/A -22018 single-nucleotide polymorphism with lactase activity and its usefulness in improving the diagnosis of adult-type hypolactasia among North Indian children. Genes & Nutrition, 8 (1), 145–151. doi: http://doi.org/10.1007/s12263-012-0305-7
  14. Coelho, M., Luiselli, D., Bertorelle, G., Lopes, A. I., Seixas, S., Destro-Bisol, G., Rocha, J. (2005). Microsatellite variation and evolution of human lactase persistence. Human Genetics, 117 (4), 329–339. doi: http://doi.org/10.1007/s00439-005-1322-z
  15. Hodges, J., Cao, S., Cladis, D., Weaver, C. (2019). Lactose Intolerance and Bone Health: The Challenge of Ensuring Adequate Calcium Intake. Nutrients, 11 (4), 718. doi: http://doi.org/10.3390/nu11040718
  16. Fedota, O. M., Babalian, V. O., Borozenets, V. V., Mazniakov, S. M., Puzik, N. G. (2019). Lactose intolerance and its association with the exogamy degree among the population of eastern Ukraine. Faktori Eksperimental’noi Evolucii Organizmiv, 24, 249–253. doi: http://doi.org/10.7124/feeo.v24.1110
  17. Iacone, R., Scanzano, C., D'Isanto, A., Vitalone, A., Frangipane, I., D'Angeli, M. et. al. (2018). Prediction of Renal Acid Load in Adult Patients on Parenteral Nutrition. Pharmaceutics, 10 (2). doi: http://doi.org/10.3390/pharmaceutics10020043
  18. Baranov, V. S. (2009). Geneticpassport-the basis of individual and predictive medicine. Saint-Petersburg, 528.
  19. Fedota, O. M., Babalian, V. O., Mitiohlo, L. V., Mazniakov, S. M., Valilshchikov, M. V., Tyzhnenko, T. V., Ruban S. Yu. (2017). Bone mineral density in evaluation the productive traits and reproductive health of dairy cows. Journal for veterinary medicine, biotechnology and biosafety, 3 (4), 16–22. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jvmbb_2017_3_4_6
  20. Larsson, S. C., Orsini, N., Wolk, A. (2006). Milk, milk products and lactose intake and ovarian cancer risk: A meta-analysis of epidemiological studies. International Journal of Cancer, 118 (2), 431–441. doi: http://doi.org/10.1002/ijc.21305

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-31

Як цитувати

Fedota, O., Babalian, V., Borozenets, V., & Puzik, N. (2020). Вивчення генетичних аспектів лактозної непереносимості у населення та у пацієнтів з переломами проксимального відділу стегна в східної Україні. ScienceRise: Medical Science, (4 (37), 29–33. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.209143

Номер

№ 4 (37) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Olena Fedota, Volodymyr Babalian, Victoria Borozenets, Nina Puzik

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.