Енергетика кровообігу при первинному зниженні скоротливої здатності міокарда

Автор(и)

  • Kostiantyn Mykhnevych Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-6135-7121

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.213516

Ключові слова:

енергетика кровообігу, серцева недостатність, гострий коронарний синдром, аортокоронарне шунтування

Анотація

Мета роботи: вивчення енергетичних параметрів системи кровообігу при серцевій недостатності у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) на фоні проведення аортокоронарного шунтування (АКШ) в залежності від ступеня зниження скорочувальної здатності міокарда.

Матеріали і методи. У 48 пацієнтів з ГКС в періопераційному періоді були визначені енергетичні параметри кровообігу: потужність кровотоку (ПКТ), кисневий резерв (КР) і циркуляторний резерв (ЦР). ПКТ відображає корисну потужність міокарда, КР – відповідність засвоєння тканинами кисню їх потребам, ЦР є інтегральним енергетичним показником. Хворих розділили на 2 групи: група CF1 (n = 18) – пацієнти з фракцією викиду (ФВ) менше 40 %, група CF2 (n = 30) – пацієнти з ФВ не менше 40 %. В обох групах було проведено однакове лікування.

Результати. Вихідні енергетичні показники кровообігу були значно знижені, більше – в групі CF1. У процесі лікування ПКТ, КР і ЦР в групі CF1 зростали повільніше, ніж в групі CF2, і залишилися достовірно нижче до кінця дослідження. Вихідний ЦР високо корелював з потребою в добутаміні, тривалістю післяопераційного штучного кровообігу і післяопераційної ШВЛ, тобто ЦР можна використовувати і як прогностичний критерій.

Висновки. Визначення енергетичних показників кровообігу дозволяє повніше оцінити стан системи кровообігу, спрогнозувати перебіг її недостатності і проконтролювати ефективність її лікування. Виражене падіння скорочувальної здатності міокарда, що супроводжується зниженням ФВ до 40 % і нижче, уповільнює відновлення енергетичних параметрів кровообігу і потребує пошуку більш ефективних методів інтенсивної терапії

Біографія автора

Kostiantyn Mykhnevych, Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедрa медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

  1. Ivanov, K. P. (2016). Novye biologicheskie problemy v energetike zhivykh sistem. Uspekhi sovremennoi biologii, 136 (6), 586–592.
  2. Ivanov, K. P. (2008). Energiia i zhizn. Uspekhi sovremennoi biologii, 128 (6), 606–619.
  3. Riabov, G. A. (1988). Gipoksiia kriticheskikh sostoianii. Moscow: Meditsina, 288.
  4. Rashmer, R. F.; Kositskii, G. I. (1981). Dinamika serdechno-sosudistoi sistemy. Moscow: Meditsina, 600.
  5. Folkov, B., Nil, E. (1976). Krovoobraschenie. Moscow: Meditsina, 463.
  6. Eagle, K. A., Guyton, R. A., Davidoff, R., Edwards, F. H., Ewy, G. A., Gardner, T. J. et. al. (2004). ACC/AHA 2004 Guideline Update for Coronary Artery Bypass Graft Surgery: Summary Article. Journal of the American College of Cardiology, 44 (5), 1146–1154. doi: http://doi.org/10.1016/j.jacc.2004.07.021
  7. Mykhnevych, K. H., Volkova, Yu. V., Khartanovych, M. V., Lyzohub, M. V. (2020). Enerhetychni aspekty krovoobihu. Kharkiv: TOV «Planeta-Prynt», 165.
  8. Mykhnevych, K. G., Volkova, Y. V., Baranova, N. V., Boiko, O. V. (2020). Determination of reference values of energy parameters of circulation. Ukraïnsʹkij Žurnal Medicini, Bìologìï Ta Sportu, 5 (4 (26)), 182–188. doi: http://doi.org/10.26693/jmbs05.04.182
  9. Usenko, L. V., Shifrin, G. A. (2007). Intensivnaia terapiia pri krovopotere. Dnepropetrovsk: Novaia ideologiia, 290.
  10. Mikhnevich, K. G. (2018). Some questions of hydrodynamics and energetics of circulatory and hemic links of the oxygen transport system (part 3). Emergency medicine, 6 (93), 28–34. doi: http://doi.org/10.22141/2224-0586.6.93.2018.147639

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-30

Як цитувати

Mykhnevych, K. (2020). Енергетика кровообігу при первинному зниженні скоротливої здатності міокарда. ScienceRise: Medical Science, (5 (38), 10–14. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.213516

Номер

Розділ

Медичні науки