Динаміка лептину, показника інсулінової резистентності, паратиреоїдного гормону, 25(ОН)D при впровадженні eras-протоколу у пацієнтів хірургічного профілю

Автор(и)

  • Hlib Diachenko Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-6971-2263
  • Yuliya Volkova Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0001-8000-5802

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.213824

Ключові слова:

саркопенічне ожиріння, вітамін Д, ERAS-програма, колекальциферол, лептин, якість життя, прогноз

Анотація

Мета роботи: підвищення ефективності лікування хворих хірургічного профілю з надлишковою масою тіла шляхом розробки алгоритмів периопераційної інтенсивної терапії для вдалої реалізації ERAS-протоколу.

Матеріал та методи. В основі даного дослідження лежить аналіз результатів комплексного клініко-інструментального динамічного обстеження 122 хворих хірургічного герніологічного профілю терміном від 1-ї доби до 1 місяця з моменту проведення оперативного втручання. У дослідження були включені пацієнти з вентральними грижами передньої черевної стінки, які визначалися за SWR класифікацією. Умовами для попадання у дослідження за умов відповідності критеріям включення були забір за 10 діб до операції крові на визначення аналізу на концентрацію вітаміну Д. Було визначено 3 групи пацієнтів (контрольна, з додаванням до протоколу лікування колекальциферолу, з додаванням до протоколу лікуванням колекальциферолу та розчину D-фруктозо-1,6-дифосфат натрієвої солі гідрату). Визначали тип жиророзподілу, індекс вісцерального ожиріння, рівень тригліцеридів, ліпопротеїнів високої щільності, лептину, глюкози натще, ендогенного інсуліну, розраховували індекс НОМА (показник інсулінорезистентності). Для обробки отриманих даних використовували методи параметричної статистики.

Результати. У переважної кількості пацієнтів (90 %) з надлишковою масою тіла був визначений абдомінальний тип жиророзподілу з наявністю ожиріння за вісцеральним індексом. На момент скринінгу концентрація лептину в крові у всіх досліджуваних хворих перевищувала верхню межу норми майже в 4 рази. Була визначена відсутність вірогідного зв'язку між рівнем 25(ОН)D і лептином, що підтверджує саме наявність ожиріння за рахунок зниженої маси м’язової тканини та порушення енергетичного обміну, наявність зв’язку між рівнем 25(ОН)D та цифрами НОМА, концентрацією в крові паратіреоїдного гормону.

Висновки. Здійснення у пацієнтів планового хірургічного профілю з надлишковою масою тіла на етапі скринінгу за 10 діб до операції визначення рівня 25(OH)D в крові є ключовим моментом у віришенні можливості ведення периопераційного періоду за ERAS-програмою. Додаткове призначення до класичного її протоколу колекальциферолу та розчину D-фруктозо-1,6-дифосфат натрієвої солі гідрату підвищує якість рухової активності хворих після операції, збільшує у них адаптаційних потенціал завдяки відновленню втрачених функцій м’язової тканини. Оптимізований класичний алгоритм ERAS-програми достовірно (р<0,05) покращував показники якості життя у віддалені строки (30-а доба після операції), такі як фізичне функціонування, загальний стан здоров’я, шкала життєздатності, психологічне здоровʼя (шкала SF-36) і знижував індекс маси тіла

Біографії авторів

Hlib Diachenko, Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022

Асистент

Кафедра медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії

Yuliya Volkova, Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

  1. Gil, Á., Plaza-Diaz, J., Mesa, M. D. (2018). Vitamin D: Classic and Novel Actions. Annals of Nutrition and Metabolism, 72 (2), 87–95. doi: http://doi.org/10.1159/000486536
  2. Gunton, J. E., Girgis, C. M. (2018). Vitamin D and muscle. Bone Reports, 8, 163–167. doi: http://doi.org/10.1016/j.bonr.2018.04.004
  3. Srinath, K. M., Shashidhara, K. C., Reddy, G. R., Basavegowda, M. (2016). Pattern of vitamin D status in prediabetic individuals: a case control study at tertiary hospital in South India. International Journal of Research in Medical Sciences, 4, 1010–1015. doi: http://doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20160706
  4. Dzik, K. P., Kaczor, J. J. (2019). Mechanisms of vitamin D on skeletal muscle function: oxidative stress, energy metabolism and anabolic state. European Journal of Applied Physiology, 119 (4), 825–839. doi: http://doi.org/10.1007/s00421-019-04104-x
  5. Collins, K. H., Herzog, W., MacDonald, G. Z., Reimer, R. A., Rios, J. L., Smith, I. C. et. al. (2018). Obesity, Metabolic Syndrome, and Musculoskeletal Disease: Common Inflammatory Pathways Suggest a Central Role for Loss of Muscle Integrity. Frontiers in Physiology, 9. doi: http://doi.org/10.3389/fphys.2018.00112
  6. Wacker, M., Holick, M. F. (2013). Sunlight and Vitamin D. Dermato-Endocrinology, 5 (1), 51–108. doi: http://doi.org/10.4161/derm.24494
  7. Richard, A., Rohrmann, S., Quack Lötscher, K. (2017). Prevalence of Vitamin D Deficiency and Its Associations with Skin Color in Pregnant Women in the First Trimester in a Sample from Switzerland. Nutrients, 9 (3), 260. doi: http://doi.org/10.3390/nu9030260
  8. Elder, D. H. J., Singh, J. S. S., Levin, D., Donnelly, L. A., Choy, A.-M., George, J. et. al. (2015). Mean HbA1cand mortality in diabetic individuals with heart failure: a population cohort study. European Journal of Heart Failure, 18 (1), 94–102. doi: http://doi.org/10.1002/ejhf.455
  9. Pereira-Santos, M., Costa, P. R. F., Santos, C. A. S. T., Santos, D. B., Assis, A. M. O. (2016). Obesity and vitamin D deficiency: is there an association? Obesity Reviews, 17 (5), 484. doi: http://doi.org/10.1111/obr.12393
  10. Srikanth, P., Chun, R. F., Hewison, M., Adams, J. S., Bouillon, R. et. al. (2016). Associations of total and free 25OHD and 1,25(OH)2D with serum markers of inflammation in older men. Osteoporosis International, 27 (7), 2291–2300. doi: http://doi.org/10.1007/s00198-016-3537-3
  11. Zhai, H.-L., Wang, N.-J., Han, B., Li, Q., Chen, Y., Zhu, C.-F. et. al. (2016). Low vitamin D levels and non-alcoholic fatty liver disease, evidence for their independent association in men in East China: a cross-sectional study (Survey on Prevalence in East China for Metabolic Diseases and Risk Factors (SPECT-China)). British Journal of Nutrition, 115 (8), 1352–1359. doi: http://doi.org/10.1017/s0007114516000386
  12. Beilfuss, A., Sowa, J.-P., Sydor, S., Beste, M., Bechmann, L. P., Schlattjan, M. et. al. (2014). Vitamin D counteracts fibrogenic TGF-β signalling in human hepatic stellate cells both receptor-dependently and independently. Gut, 64 (5), 791–799. doi: http://doi.org/10.1136/gutjnl-2014-307024
  13. Druzhilov, M. A., Beteleva, Y. E., Kuznetsova, T. Y. (2014). Epicardial adipose tissue thickness – an alternative to waist circumference as a stand-alone or secondary main criterion in metabolic syndrome diagnostics? Russian Journal of Cardiology, 3, 76–81. doi: http://doi.org/10.15829/1560-4071-2014-3-76-81
  14. Bowes, C. D., Lien, L. F., Butler, J. (2019). Clinical aspects of heart failure in individuals with diabetes. Diabetologia, 62 (9), 1529–1538. doi: http://doi.org/10.1007/s00125-019-4958-2
  15. Joubert, M., Manrique, A., Cariou, B., Prieur, X. (2019). Diabetes-related cardiomyopathy: The sweet story of glucose overload from epidemiology to cellular pathways. Diabetes & Metabolism, 45 (3), 238–247. doi: http://doi.org/10.1016/j.diabet.2018.07.003
  16. Bottle, A., Kim, D., Hayhoe, B., Majeed, A., Aylin, P., Clegg, A., Cowie, M. R. (2019). Frailty and co-morbidity predict first hospitalisation after heart failure diagnosis in primary care: population-based observational study in England. Age and Ageing, 48 (3), 347–354. doi: http://doi.org/10.1093/ageing/afy194
  17. Leung, P. (2016). The Potential Protective Action of Vitamin D in Hepatic Insulin Resistance and Pancreatic Islet Dysfunction in Type 2 Diabetes Mellitus. Nutrients, 8 (3), 147. doi: http://doi.org/10.3390/nu8030147
  18. McMullan, C. J., Borgi, L., Curhan, G. C., Fisher, N., Forman, J. P. (2017). The effect of vitamin D on renin–angiotensin system activation and blood pressure. Journal of Hypertension, 35 (4), 822–829. doi: http://doi.org/10.1097/hjh.0000000000001220
  19. Ye, Z., Sharp, S. J., Burgess, S., Scott, R. A., Imamura, F., Langenberg, C. et. al. (2015). Association between circulating 25-hydroxyvitamin D and incident type 2 diabetes: a mendelian randomisation study. The Lancet Diabetes & Endocrinology, 3 (1), 35–42. doi: http://doi.org/10.1016/s2213-8587(14)70184-6
  20. Flier, J. S., Maratos-Flier, E. (2017). Leptin’s Physiologic Role: Does the Emperor of Energy Balance Have No Clothes? Cell Metabolism, 26 (1), 24–26. doi: http://doi.org/10.1016/j.cmet.2017.05.013
  21. Al Qarni, A. A., Joatar, F. E., Das, N., Awad, M., Eltayeb, M., Al-Zubair, A. G. et. al. (2017). Association of Plasma Ghrelin Levels with Insulin Resistance in Type 2 Diabetes Mellitus among Saudi Subjects. Endocrinology and Metabolism, 32 (2), 230–240. doi: http://doi.org/10.3803/enm.2017.32.2.230
  22. Cohen, P., Spiegelman, B. M. (2016). Cell biology of fat storage. Molecular Biology of the Cell, 27 (16), 2523–2527. doi: http://doi.org/10.1091/mbc.e15-10-0749
  23. Esfahani, M., Movahedian, A., Baranchi, M., Goodarzi, M. T. (2015). Adiponectin: an adipokine with protective features against metabolic syndrome. Iranian Journal of Basic Medical Sciences, 18 (5), 430–442.
  24. Celermajer, D. S., Sorensen, K. E., Gooch, V. M., Spiegelhalter, D. J., Miller, O. I., Sullivan, I. D. et. al. (1992). Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. The Lancet, 340 (8828), 1111–1115. doi: http://doi.org/10.1016/0140-6736(92)93147-f

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-30

Як цитувати

Diachenko, H., & Volkova, Y. (2020). Динаміка лептину, показника інсулінової резистентності, паратиреоїдного гормону, 25(ОН)D при впровадженні eras-протоколу у пацієнтів хірургічного профілю. ScienceRise: Medical Science, (5 (38), 15–23. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.213824

Номер

№ 5 (38) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Hlib Diachenko, Yuliya Volkova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.