Роль сурфактантного білку SP-D в діагностиці легеневих ускладнень у пацієнтів з поєднаною торакальною травмою

Автор(и)

  • Olena Boiko Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0003-4843-9277
  • Yuliya Volkova Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0001-8000-5802

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.213870

Ключові слова:

поєднана торакальна травма, сурфактант, SP-D, легенева гіпертензія, функція зовнішнього дихання, ускладнення, термін лікування, інтенсивна терапія, церулоплазмін

Анотація

Мета роботи: оцінити інформативність вмісту SP-D в крові у пацієнтів з поєднаною торакальною травмою у якості маркера тяжкості перебігу травматичної хвороби та вплив запропонованих модифікацій алгоритму інтенсивної терапії на результати лікування.

Матеріал та методи. В основі даного дослідження лежить статистичний аналіз результатів комплексного обстеження 92 хворих з торакальною травмою. Точками контролю були 1-а, 3-я, 7-ма і 12-а доба лікування. Визначали тяжкість травми за шкалою ISS, стан хворих на момент надходження за шкалою АРАСНЕ ІІ, рівень SP-D в крові, ступінь легеневої гіпертензії, кількість ліжко-днів у відділенні інтенсивної терапії (ІТ). Було визначено 3 групи пацієнтів. Група І – стандартний протокол ІТ, група ІІ – стандартний протокол ІТ з додаванням церулоплазміну, група ІІІ – стандартний протокол ІТ з додаванням розчину D-фруктозо-1,6-дифосфат натрієвої солі гідрату. Для обробки отриманих даних використовували методи параметричної статистики.

Результати. У хворих групи І було визначено максимальні цифри SP-D в крові, які мали позитивний сильний кореляційний зв’язок протягом всього періоду спостереження з частотою розвитку легеневих ускладнень і термінів лікування у відділенні ІТ. В групі ІІ призначення церулоплазміну нівелювало негативний вплив окисного стресу на стан сурфактанту, отже середні цифри SP-D в крові лише на 3-ю добу перевищували референтні значення на 20 %, що вплинуло на відсутність кореляційних звʼязків між станом легеневої паренхіми і тривалістю лікування. В групі ІІІ додаванням розчину D-фруктозо-1,6-дифосфат натрієвої солі гідрату позитивно впливало на загальний стан хворих в цілому, але протягом всього періоду дослідження цифри SP-D в крові перевищували стартові і референтні, що й вплинуло на наявність сильного та середнього позитивного кореляційного звʼязку між ними, ступенем легеневої гіпертензії і тривалістю перебування у відділенні ІТ.

Висновки. У пацієнтів з поєднаною торакальною травмою важливим при плануванні тактики ведення пацієнта є діагностика вмісту сурфактантного білку SP-D к крові протягом всього терміну перебування у відділенні інтенсивної терапії. Рівень SP-D в крові у хворих з поєднаною торакальною травмою є високоінформативним діагностичним маркером функціонального стану легеневої паренхіми (сурфактанту). Підвищення його цифр в три рази свідчить про початок розвитку синдрому гострого ушкодження легенів (ексудативна фаза). Зменшення його цифр з при перебігу респіраторного дістрес-синдрому вдвічі від значень в ексудативній фазі свідчить про початок проліферативної фази і покращення стану хворих. Провідним механізмом розвитку синдрому гострого ушкодження легенів у хворих з поєднаною торакальною травмою. Є оксидативний стрес, отже призначення церулоплазміну як додатку до стандартного протокола інтенсивної терапії є патегенетично обґрунтованим

Біографії авторів

Olena Boiko, Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022

Асистент

Кафедра медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії

Yuliya Volkova, Харківський національний медичний університет пр. Науки, 4, м. Харків, Україна, 61022

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

  1. Schulz-Drost, S. (2018). Thoracic trauma: Current aspects on interdisciplinary management of thoracic wall and organ injuries. Der Unfallchirurg, 121 (8), 594–595. doi: http://doi.org/10.1007/s00113-018-0531-6
  2. Sridhar, S., Raptis, C., Bhalla, S. (2016). Imaging of Blunt Thoracic Trauma. Seminars in Roentgenology, 51 (3), 203–214. doi: http://doi.org/10.1053/j.ro.2015.12.002
  3. Khatiban, M., Shirani, F., Oshvandi, K., Soltanian, A. R., Ebrahimian, R. (2018). Orem’s Self-Care Model With Trauma Patients: A Quasi-Experimental Study. Nursing Science Quarterly, 31 (3), 272–278. doi: http://doi.org/10.1177/0894318418774876
  4. Budassi, S. A. (1978). Chest trauma. Nursing Clinics of North America, 13 (3), 533–541.
  5. Ozel, S. K., Ozel, H. B., Colakoğlu, N., Ilhan, N., Arslan, N., Ozan, E. (2010). Protective effect of the thoracic cage on parenchyma in response to trauma direction in blunt thoracic trauma: an experimental study. Turkish journal of trauma & emergency surgery, 16 (4), 287–292.
  6. Battle, C., Hutchings, H., Bouamra, O., Evans, P. A. (2014). The Effect of Pre-Injury Anti-Platelet Therapy on the Development of Complications in Isolated Blunt Chest Wall Trauma: A Retrospective Study. PLoS ONE, 9 (3), e91284. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0091284
  7. Schulz-Drost, S., Ekkernkamp, A., Stengel, D. (2018). Epidemiologie, Verletzungsentitäten und Behandlungspraxis der Thoraxwandverletzungen. Der Unfallchirurg, 121 (8), 605–614. doi: http://doi.org/10.1007/s00113-018-0532-5
  8. Barkagan, Z. S., Momot, A. P. (2005). Sovremennye aspekty patogeneza, diagnostiki i terapii DVS sindroma. Vestnik Gematologii, 1 (2), 5–14.
  9. Kuznietsova, I. V. (2009). Patohenetychne obhruntuvannia pryntsypiv intensyvnoi terapii u khvorykh v krytychnykh stanakh riznoho genezu. Donetsk: Donetskyi natsionalnyi universytet, 39.
  10. Robles, A. J., Kornblith, L. Z., Hendrickson, C. M., Howard, B. M., Conroy, A. S., Moazed, F. et. al. (2018). Health care utilization and the cost of posttraumatic acute respiratory distress syndrome care. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 85 (1), 148–154. doi: http://doi.org/10.1097/ta.0000000000001926
  11. Hrubnyk, V. V. (2014). Krytychni stany u khirurhichnykh khvorykh: hostryi respiratornyi dystres syndrom, koma, syndrom cherevnoi porozhnyny, kolaps. Odessa: ONMU, 36.
  12. Robba, C., Ortu, A., Bilotta, F., Lombardo, A., Sekhon, M. S., Gallo, F., Matta, B. F. (2017). Extracorporeal membrane oxygenation for adult respiratory distress syndrome in trauma patients. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 82 (1), 165–173. doi: http://doi.org/10.1097/ta.0000000000001276
  13. Birkun, A. A., Osunsanya, O. O. (2016). Acute Respiratory Failure. Emergency medicine, 7 (78), 102–108. doi: http://doi.org/10.22141/2224-0586.7.78.2016.86102
  14. Gelfand, B. R., Iaroshetskii, A. I., Protsenko, D. N., Ignatenko, O. V., Lapshina, I. Iu., Gelfand, E. B. (2014). Parenkhimatoznaia dykhatelnaia nedostatochnost u bolnykh v kriticheskikh sostoianiiakh: vsegda li eto ostrii respiratornii distress-sindrom? Vestnik intensivnoi terapii, 4, 3–9.
  15. Gradil, G. I., Gubina-Vakulik, G. I., Mogilenets, E. I., Antsiferova, N. V., Amelina, L. M., Iurchenko, I. S. (2015). Gripp A (H1N1) pdm, ostrii respiratornii distress-sindrom ili pnevmoniia: sravnitelnii kliniko-morfologicheskii analiz dvukh letalnykh sluchaev. Eksperimentalna і klіnіchna meditsina, 4, 64–73.
  16. Kassil, V. L., Sapicheva, Iu. Iu. (2009). Ostrii respiratornii distress-sindrom i gipoksemiia. Moscow: MEDpress-inform, 150.
  17. Satsuta, S. V., Bondariev, R. V. (2009). Dyferentsiiovanyi pidkhid do intensyvnoi respiratornoi terapii pry syndromi hostroho poshkodzhennia leheniv u postrazhdalykh z politravmoiu. Problemy viiskovoi okhorony zdorov`ya, 34 (2), 355–360.
  18. Maltseva, L. O., Mosentsev, M. F., Mishchenko, O. A., Borzova, A. V., Perederii, M. M. (2015). New Respiratory and Hemodynamic Strategies of the Revised Berlin Definitions of the Acute Respiratory Distress Syndrome. Emergency Medicine, 4 (75), 92–95. doi: http://doi.org/10.22141/2224-0586.4.75.2016.75824
  19. Maltseva, L. O., Mosentsev, M. F., Bazylenko, D. V., Bilan, O. M., Kunik, L. V. (2016). Respiratory Distress Syndrome: Current Issues of Definitions, Clinical Presentation, Diagnostic Algorithm. Emergency Medicine, 4 (75), 108–110. doi: http://doi.org/10.22141/2224-0586.4.75.2016.75827
  20. Surfaktant. Poverkhnostnoe natiazhenye y spadenye alveol. Available at: http://meduniver.com/Medical/Physiology/847.html
  21. Novikov, N. Iu., Tyshkevich, L. V., Dzhansyz, K. N. (2012). Patomorfologicheskie izmeneniia aerogematicheskogo barera pri ostrom respiratornom distress-sindrome v eksperimente. Patologіia, 1, 53–56.
  22. Potapov, A. L., Novikov, N. Iu., Tumanskii, V. A., Babanin, A. A. (2013). Vliianie zamestitelnoi surfaktantnoi terapii na prodolzhitelnost zhizni patsientov pri ostrom respiratornom distress-sindrome. Klіnіchna khіrurgіia, 2, 57–59.
  23. Dobrorodnyi, A. V. (2012). Patohenetychni mekhanizmy rozvytku kysnevoi nedostatnosti pry hostromu respiratornomu dystres-syndromi ta yii korektsiia antyhipoksantomy (eksperymentalne doslizhdzhennia). Ternopil: Ternopilskyi derzh. med. un-t im. I.Ya. Horbachevskoho, 20.
  24. Ibadov, R. A., Nazirova, L. A., Khudaybergenov, Sh. N., Abrolov, H. K., Arifdjanov, A. Sh., Strijkov N. A. et. al. (2016). A single lung acute respiratory distress sindrome: case report. Annals of critical care, 1, 57–60.
  25. Schreiter, D., Carvalho, N. C., Katscher, S., Mende, L., Reske, A. P., Spieth, P. M. et. al. (2015). Experimental blunt chest trauma – cardiorespiratory effects of different mechanical ventilation strategies with high positive end-expiratory pressure: a randomized controlled study. BMC Anesthesiology, 16 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12871-015-0166-x
  26. Croce, M. A., Brasel, K. J., Coimbra, R., Adams, C. A., Miller, P. R., Pasquale, M. D. et. al. (2013). National Trauma Institute prospective evaluation of the ventilator bundle in trauma patients: does it really work? Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 74 (2), 354–362. doi: http://doi.org/10.1097/ta.0b013e31827a0c65
  27. Miller, M. R., Hankinson, J., Brusasco, V. et. al. (2005). Standardization of spirometry. European Respiratory Journal, 26 (2), 319–338. doi: http://doi.org/10.1183/09031936.05.00034805
  28. Avrunin, O. G., Tomashevskii, R. S., Faruk, Kh. I. (2015). Metody i sredstva funktsionalnoi diagnostiki vneshnego dykhaniia. Kharkov. KHNADU, 231.
  29. Reguliatsiia dykhaniia. Available at: http://kineziolog.su/content/regulyaciya-dyhaniya
  30. Liamyna, S. V., Vedenikin, T. Yu., Malyshev, I. Yu. (2011). Suchasnyi pidkhid do analizu imunnoi vidpovidi pry zakhvoriuvanniakh lehen: surfaktantnoho bilok d i yoho rol. Suchasni problemy nauky ta osvity, 4, 2–10. Available at: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=4717
  31. Kalmatov, R. K., Zholdoshev, S. T., Karimova, N. A. (2015). Patogeneticheskaia rol surfaktantnogo proteina sp-d pri zabolevaniiakh legkikh i dykhatelnykh putei. Fundamentalnye issledovaniia, 1-8, 1591–1595.
  32. Liamyna, S. V., Malyshev, I. Yu. (2012). Surfaktantnyi bilok d v normi i pry zakhvoriuvanniakh leheniv. Rosiiskyi medychnyi zhurnal, 1, 50–55.
  33. Crouch, E., Persson, A., Chang, D. (1993). Accumulation of surfactant protein D in human pulmonary alveolar proteinosis. American Journal of Pathology, 142, 241–248.
  34. Atochina-Vasserman, E. N., Beers, M. F., Kadire, H., Tomer, Y., Inch, A., Scott, P. et. al. (2007). Selective Inhibition of Inducible NO Synthase Activity In Vivo Reverses Inflammatory Abnormalities in Surfactant Protein D-Deficient Mice. The Journal of Immunology, 179 (12), 8090–8097. doi: http://doi.org/10.4049/jimmunol.179.12.8090
  35. Determann, R. M., Royakkers, A. A., Haitsma, J. J., Zhang, H., Slutsky, A. S., Ranieri, V. M., Schultz, M. J. (2010). Plasma levels of surfactant protein D and KL-6 for evaluation of lung injury in critically ill mechanically ventilated patients. BMC Pulmonary Medicine, 10 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1471-2466-10-6
  36. Liamina, S. V., Kruglov, S. V., Vedenikin T. Iu., Malyshev I. Iu. (2011). Novaia strategiia upravleniia immunnym otvetom pri zabolevaniiakh legkikh – rol surfaktantnogo belka D kak bivalentnogo faktora reprogrammirovaniia makrofagov. Fundamentalnye issledovaniia, 1, 90–98.
  37. Vasserman, E. N., Liamina, S. V., Shimshelashvili, Sh. L. et. al. (2010). SP-D kontroliruet balans Th1 i Th2 tsitokinov i obladaet priznakami endogennogo faktora reprogrammirovaniia makrofagov. Fundamentalnye issledovaniia, 6, 28–36.
  38. Kati, C., Alacam, H., Duran, L., Guzel, A., Akdemir, H., Sisman, B. et. al. (2014).The effectiveness of the serum surfactant protein D (Sp-D) level to indicate lung injury in pulmonary embolism. Clinical Laboratory, 60 (9), 1457–1364. doi: http://doi.org/10.7754/clin.lab.2013.131009
  39. Cheng, G., Ueda, T., Numao, T., Kuroki, Y., Nakajima, H., Fukushima, Y. et. al. (2000). Increased levels of surfactant protein A and D in bronchoalveolar lavage fluids in patients with bronchial asthma. European Respiratory Journal, 16 (5), 831–835. doi: http://doi.org/10.1183/09031936.00.16583100

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-30

Як цитувати

Boiko, O., & Volkova, Y. (2020). Роль сурфактантного білку SP-D в діагностиці легеневих ускладнень у пацієнтів з поєднаною торакальною травмою. ScienceRise: Medical Science, (5 (38), 24–30. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.213870

Номер

№ 5 (38) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Olena Boiko, Yuliya Volkova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.