Тактичні та технічні аспекти мініінвазивного мамарно-коронарного шунтування та гібридних коронарних реваскуляризацій на його основі

Автор(и)

  • Oleksandr Pyetkov Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-6249-8735
  • Igor Polivenok Державна Установа “Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева Національної академії медичних наук України” в’їзд Балакірєва,1, м. Харків, Україна, 61103, Україна https://orcid.org/0000-0002-0922-1534
  • Yuri Skibo Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0001-5192-6565
  • Valery Boyko Державна Установа “Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева Національної академії медичних наук України” в’їзд Балакірєва,1, м. Харків, Україна, 61103, Україна https://orcid.org/0000-0002-3455-9705

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.213906

Ключові слова:

гібридна коронарна реваскуляризація, міні-інвазивне мамарно-коронарне шунтування, стентування коронарних артерій, торакотомія

Анотація

Гібридна коронарна реваскуляризація (ГКР) – один з напрямків мінімізації хірургічної травми при коронарній реваскуляризації.

Мета роботи: зазначити тактичні та технічні аспекти міні-інвазивного мамарно-коронарного шунтування (міні-МКШ) та ГКР, які дозволяють отримати переваги цих методик реваскуляризації міокарду над традиційними.

Матеріали та методи. В період з жовтня 2011 р. по лютий 2019 р. в ДУ «ІЗНХ ім. В. Т. Зайцева НАМНУ» виконано 39 міні-МКШ. Середній вік хворих склав 60,6±8,2 років, серед них 5 (13 %) жінок. В дев‘ятьох пацієнтів міні-МКШ стало першим (у вісьмох) або другим (в одного) етапом планової ГКР.

Результати та обговорення. Шпитальної летальності та периопераційних інфарктів міокарду не відмічено. Медіана терміну спостереження за хворими склала 49,5 [Q1; Q3: 34,3; 70,6] місяців. Один пацієнт помер через 13 місяців після операції. Рецидиви стенокардії відмічені в різні терміни в чотирьох пацієнтів. В статті обговорюються тактичні та технічні аспекти міні-МКШ та ГКР, які дозволяють отримати переваги цих методик реваскуляризації міокарду над традиційними.

Висновки. Міні-МКШ та ГКР на її основі є малотравматичною альтернативою традиційному коронарному шунтуванню стернотомним доступом з прийнятними найближчими та віддаленими результатами. Ці методики мають значно кращий косметичний ефект, особливо в жінок, проте більш вибагливі до хірургічної техніки й поводження з тканинами. Описана нами стратегія коронарної реваскуляризації, на відміну від інших малотравматичних методик, не потребує коштовних витрат на додаткове оснащення й може бути виконана штатними засобами

Біографії авторів

Oleksandr Pyetkov, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра хірургії серця, магістральних судин та дитячої хірургії

Igor Polivenok, Державна Установа “Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева Національної академії медичних наук України” в’їзд Балакірєва,1, м. Харків, Україна, 61103

Кандидат медичних наук, завідувач відділення

Відділення інтервенційної кардіології з палатами інтенсивної терапії

Yuri Skibo, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Кандидат медичних наук, завідувач кафедри

Кафедра хірургії серця, магістральних судин та дитячої хірургії

Valery Boyko, Державна Установа “Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева Національної академії медичних наук України” в’їзд Балакірєва,1, м. Харків, Україна, 61103

Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, директор

Посилання

  1. Doenst, T., Diab, M., Sponholz, C., Bauer, M., Färber, G. (2017). The Opportunities and Limitations of Minimally Invasive Cardiac Surgery. Deutsches Ärzteblatt International, 114 (46), 777–784. doi: http://doi.org/10.3238/arztebl.2017.0777
  2. Hua, K., Zhao, Y., Dong, R., Liu, T. (2018). Minimally Invasive Cardiac Surgery in China: Multi-Center Experience. Medical Science Monitor, 24, 421–426. doi: http://doi.org/10.12659/msm.905408
  3. D'Onofrio, A., Gerosa, G. (2015). Shifting a Paradigm of Cardiac Surgery: From Minimally Invasive to Micro-Invasive. The Journal of Heart Valve Disease, 24 (5), 528–530.
  4. Gallego-Poveda, J., Guerra, N. C., Gonzalez-Rivas, D., Carvalheiro, C., Ferreira, H., Sena, A. et. al. (2017). Cardiac surgery using a single thoracic port – current status and future directions. Journal of Thoracic Disease, 9 (4), 898–902. doi: http://doi.org/10.21037/jtd.2017.02.07
  5. Langer, N. B., Argenziano, M. (2016). Minimally Invasive Cardiovascular Surgery: Incisions and Approaches. Methodist DeBakey Cardiovascular Journal, 12 (1), 4–9. doi: http://doi.org/10.14797/mdcj-12-1-4
  6. Doenst, T., Lamelas, J. (2017). Do we have enough evidence for minimally-invasive cardiac surgery? A critical review of scientific and non-scientific information. The Journal of Cardiovascular Surgery, 58 (4), 613–623. doi: http://doi.org/10.23736/S0021-9509.16.09446-5
  7. Easterwood, R. M., Bostock, I. C., Nammalwar, S., McCullough, J. N., Iribarne, A. (2018). The evolution of minimally invasive cardiac surgery: from minimal access to transcatheter approaches. Future Cardiology, 14 (1), 75–87. doi: http://doi.org/10.2217/fca-2017-0048
  8. Melly, L., Torregrossa, G., Lee, T., Jansens, J.-L., Puskas, J. D. (2018). Fifty years of coronary artery bypass grafting. Journal of Thoracic Disease, 10 (3), 1960–1967. doi: http://doi.org/10.21037/jtd.2018.02.43
  9. Diodato, M., Chedrawy, E. G. (2014). Coronary Artery Bypass Graft Surgery: The Past, Present, and Future of Myocardial Revascularisation. Surgery Research and Practice, 2014, 1–6. doi: http://doi.org/10.1155/2014/726158
  10. Tatoulis, J., Buxton, B. F., Fuller, J. A. (2004). Patencies of 2,127 arterial to coronary conduits over 15 years. The Annals of Thoracic Surgery, 77 (1), 93–101. doi: http://doi.org/10.1016/s0003-4975(03)01331-6
  11. Otsuka, F., Yahagi, K., Sakakura, K., Virmani, R. (2013). Why is the mammary artery so special and what protects it from atherosclerosis? Annals of Cardiothoracic Surgery, 2 (4), 519–526. doi: http://doi.org/10.3978/j.issn.2225-319X.2013.07.06
  12. Ahn, J.-M., Park, D.-W., Lee, C. W., Chang, M., Cavalcante, R., Sotomi, Y. et. al. (2017). Comparison of Stenting Versus Bypass Surgery According to the Completeness of Revascularization in Severe Coronary Artery Disease. JACC: Cardiovascular Interventions, 10 (14), 1415–1424. doi: http://doi.org/10.1016/j.jcin.2017.04.037
  13. Head, S. J., Milojevic, M., Daemen, J., Ahn, J.-M., Boersma, E., Christiansen, E. H. et. al. (2018). Mortality after coronary artery bypass grafting versus percutaneous coronary intervention with stenting for coronary artery disease: a pooled analysis of individual patient data. The Lancet, 391 (10124), 939–948. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(18)30423-9
  14. Iqbal, M. B., Ilsley, C., De Robertis, F., Lane, R., Kabir, T., Bahrami, T. et. al. (2017). Comparison of Outcomes of Coronary Artery Bypass Grafting Using Internal Mammary Graft Versus Percutaneous Coronary Intervention for Isolated Proximal Left Anterior Descending Narrowing. The American Journal of Cardiology, 119 (5), 719–726. doi: http://doi.org/10.1016/j.amjcard.2016.11.031
  15. Itagaki, S., Reddy, R. C. (2013). Options for left internal mammary harvest in minimal access coronary surgery. Journal of Thoracic Disease, 5 (6), 638–640. doi: http://doi.org/10.3978/j.issn.2072-1439.2013.11.02
  16. Gong, W., Cai, J., Wang, Z., Chen, A., Ye, X., Li, H., Zhao, Q. (2016). Robot-assisted coronary artery bypass grafting improves short-term outcomes compared with minimally invasive direct coronary artery bypass grafting. Journal of Thoracic Disease, 8 (3), 459–468. doi: http://doi.org/10.21037/jtd.2016.02.67
  17. Sabashnikov, A., Patil, N. P., Weymann, A., Mohite, P. N., Zych, B., García Sáez, D. et. al. (2014). Outcomes after different non-sternotomy approaches to left single-vessel revascularization: a comparative study with up to 10-year follow-up. European Journal of Cardio-Thoracic Surgery, 46 (4), e48–e55. doi: http://doi.org/10.1093/ejcts/ezu287
  18. Yuh, D. D., Vricella, L. A., Baumgartner, W. A. (Eds.) (2007). The Johns Hopkins Manual of Cardiothoracic Surgery. New York: McGraw Hill, 449–467.
  19. Zhao, D. F., Edelman, J. J., Seco, M., Bannon, P. G., Wilson, M. K., Byrom, M. J. et. al. (2017). Coronary Artery Bypass Grafting With and Without Manipulation of the Ascending Aorta. Journal of the American College of Cardiology, 69 (8), 924–936. doi: http://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.11.071
  20. Albert, A., Ennker, J., Hegazy, Y., Ullrich, S., Petrov, G., Akhyari, P. et. al. (2018). Implementation of the aortic no-touch technique to reduce stroke after off-pump coronary surgery. The Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery, 156 (2), 544–554. doi: http://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2018.02.111
  21. McGinn, J. T., Usman, S., Lapierre, H., Pothula, V. R., Mesana, T. G., Ruel, M. (2009). Minimally Invasive Coronary Artery Bypass Grafting: Dual-Center Experience in 450 Consecutive Patients. Circulation, 120(11_suppl_1), S78–S84. doi: http://doi.org/10.1161/circulationaha.108.840041
  22. Nambiar, P., Mittal, C. (2013). Minimally Invasive Coronary Bypass Using Internal Thoracic Arteries via a Left Minithoracotomy. Innovations: Technology and Techniques in Cardiothoracic and Vascular Surgery, 8 (6), 420–426. doi: http://doi.org/10.1177/155698451300800607
  23. Ziankou, A., Ostrovsky, Y. (2015). Early and Midterm Results of No-Touch Aorta Multivessel Small Thoracotomy Coronary Artery Bypass Grafting: A Propensity Score-Matched Study. Innovations: Technology and Techniques in Cardiothoracic and Vascular Surgery, 10 (4), 258–267. doi: http://doi.org/10.1097/imi.0000000000000185
  24. Nambiar, P., Kumar, S., Mittal, C. M., Saksena, K. (2018). Minimally invasive coronary artery bypass grafting with bilateral internal thoracic arteries: Will this be the future? The Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery, 155 (1), 190–197. doi: http://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2017.07.088
  25. Harskamp, R. E., Bonatti, J. O., Zhao, D. X., Puskas, J. D., de Winter, R. J., Alexander, J. H., Halkos, M. E. (2014). Standardizing definitions for hybrid coronary revascularization. The Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery, 147 (2), 556–560. doi: http://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2013.10.019
  26. Leacche, M., Zhao, D. X., Umakanthan, R., Byrne, J. G. (2012). Do hybrid procedures have proven clinical utility and are they the wave of the future?: hybrid procedures have no proven clinical utility and are not the wave of the future. Circulation, 125 (20), 2504–2510. doi: http://doi.org/10.1161/circulationaha.111.031138
  27. Angelini, G., Wilde, P., Salerno, T., Bosco, G., Calafiore, A. (1996). Integrated left small thoracotomy and angioplasty for multivessel coronary artery revascularisation. The Lancet, 347 (9003), 757–758. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(96)90107-5
  28. Puskas, J. D., Halkos, M. E., DeRose, J. J., Bagiella, E., Miller, M. A., Overbey, J. et. al. (2016). Hybrid Coronary Revascularization for the Treatment of Multivessel Coronary Artery Disease. Journal of the American College of Cardiology, 68 (4), 356–365. doi: http://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.05.032
  29. Tajstra, M., Hrapkowicz, T., Hawranek, M., Filipiak, K., Gierlotka, M., Zembala, M. et. al. (2018). Hybrid Coronary Revascularization in Selected Patients With Multivessel Disease. JACC: Cardiovascular Interventions, 11 (9), 847–852. doi: http://doi.org/10.1016/j.jcin.2018.01.271
  30. Zhurba, O. O., Rudenko, A. V. (2018). Predictors of intraoperative complications and on-pump conversions of isolated coronary artery bypass grafting in patients with coronary artery disease. Emergency medicine, 7 (94), 19–25. doi http://doi.org/10.22141/2224-0586.7.94.2018.150815
  31. Mankovskyi, H. B. (2019). Viddaleni rezultaty revaskuliaryzatsii miokarda u patsiientiv z ishemichnoiu khvoroboiu sertsia ta porushenniam vuhlevodnoho obminu. Kyiv: DU «NISSKh im. M. M. Amosova NAMN Ukrainy», 19.
  32. Harskamp, R. E., Brennan, J. M., Xian, Y., Halkos, M. E., Puskas, J. D., Thourani, V. H. et. al. (2014). Practice Patterns and Clinical Outcomes After Hybrid Coronary Revascularization in the United States. Circulation, 130 (11), 872–879. doi: http://doi.org/10.1161/circulationaha.114.009479
  33. Neumann, F.-J., Sousa-Uva, M., Ahlsson, A., Alfonso, F., Banning, A. P., Benedetto, U. et. al. (2018). 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. European Heart Journal, 40 (2), 87–165. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy394
  34. Chakos, A., Jbara, D., Singh, K., Yan, T. D., Tian, D. H. (2018). Network meta-analysis of antiplatelet therapy following coronary artery bypass grafting (CABG): none versus one versus two antiplatelet agents. Annals of Cardiothoracic Surgery, 7 (5), 577–585. doi: http://doi.org/10.21037/acs.2018.09.02
  35. Babliak, O. D., Demianenko, V. M., Melnyk, Ye. A., Revenko, K. A., Pidhaina, L. V., Stohov, O. S. (2018). Maloinvazyvne bahatosudynne koronarne shuntuvannia v umovakh perednolateralnoi torakotomii. Sertse i sudyny. 1 (61), 65–69.
  36. Babliak, O. D., Demianenko, V. M., Melnyk, Ye. A., Revenko, K. A., Pidhaina, L. V., Stohov, O. S. (2018). Mini-invazyvne bahatosudynne koronarne shuntuvannia v umovakh shtuchnoho krovoobihu: analiz rannikh rezultativ ta opanuvannia metodyky. Visnyk sertsevo-sudynnoi khirurhii, 4 (33), 18–21.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-30

Як цитувати

Pyetkov, O., Polivenok, I., Skibo, Y., & Boyko, V. (2020). Тактичні та технічні аспекти мініінвазивного мамарно-коронарного шунтування та гібридних коронарних реваскуляризацій на його основі. ScienceRise: Medical Science, (5 (38), 36–42. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.213906

Номер

№ 5 (38) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Oleksandr Pyetkov, Igor Polivenok, Yuri Skibo, Valery Boyko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.