Функціональна активність нейтрофілів крові при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини та абдомінальному туберкульозі

Автор(и)

  • Viorika Akimova Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0003-2334-1273
  • Lyubov Lapovets Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0001-7933-3948
  • Nataliia Lapovets Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010, Україна
  • Oksana Tsymbala Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0002-9149-3685

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.217982

Ключові слова:

нейтрофіли, фагоцитоз, НСТ-тест, катіонні лізосомальні білки, апендицит, мезаденіт, абдомінальний туберкульоз

Анотація

Актуальною проблемою в медицині залишається своєчасна діагностика різних патоморфологічних форм гострого апендициту (ГА), гострого мезаденіту (ГМ) та абдомінального туберкульозу (АТ). Нейтрофільні гранулоцити є першою ланкою неспецифічної імунної відповіді при запаленні, яка реалізується через фагоцитоз та внутрішньоклітинні бактерицидні системи.

Метою дослідження було встановити особливості функціонального стану нейтрофільних гранулоцитів у крові хворих на ГА, ГМ та АТ.

Матеріали та методи. Обстежено 30 практично здорових, 27 хворих на ГМ, 40 хворих на гострий флегмонозний апендицит; 20 хворих на гострий гангренозний апендицит, 30 хворих на АТ. У крові визначали фагоцитарну активність нейтрофілів у тесті із гранулами латексу, окисно-відновну активність (спонтанний НСТ-тест), визначали катіонні лізососмальні білки у цитохімічному тесті з бром феноловим синім.

Результати досліджень. Фагоцитарна активність нейтрофілів у хворих на деструктивні форми ГА та АТ була нижчою, а у групі хворих на ГМ – не відрізнялася від контрольних значень. Фагоцитарний індекс нейтрофілів у хворих на деструктивні форми ГА був у 1,5 рази нижчим (р<0,05), а фагоцитарне число у хворих на гангренозну форму ГА у 1,7 рази нижче від показника у здорових осіб (р<0,05). У хворих на ГМ відсоток НСТ-позитивних нейтрофілів був в 1,3 рази більшим, у хворих на деструктивні форми ГА та АТ – у 2 рази вищим, від показника у групі здорових осіб (р<0,05). Кількість КЛБ-вмісних нейтрофілів, також була вищою при деструктивних формах ГА, а при ГМ та АТ – не відрізнялася від значення у контрольній групі.

Висновки. Встановлено, що нейтрофіли периферичної крові за умов гострого деструктивного запалення та абдомінального туберкульозу мають знижену поглинальну здатність з одночасною значною активацією окисно-відновних процесів. Цитохімічні тести на виявлення фагоцитарної та метаболічної активності нейтрофілів крові є доступними та високоінформативними для діагностики і прогнозування перебігу запалення, а також для диференціальної діагностики бактерійних та вірусних захворювань

Біографії авторів

Viorika Akimova, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010

Доктор біологічних наук, доцент

Кафедра клінічної лабораторної діагностики

Lyubov Lapovets, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра клінічної лабораторної діагностики

Nataliia Lapovets, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010

Кандидат медичних наук, старший науковий співробітник

Науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни

Oksana Tsymbala, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010

Кандидат біологічних наук, асистент

Кафедрa клінічної лабораторної діагностики

Посилання

  1. Chawla, L. S., Toma, I., Davison, D., Vaziri, K., Lee, J., Lucas, R. et.al. (2016). Acute appendicitis: transcript profiling of blood identifies promising biomarkers and potential underlying processes. BMC Medical Genomics, 9(1). doi: http://doi.org/10.1186/s12920-016-0200-y
  2. Tian, G., Xiao, Y., Chen, B., Guan, H., Deng, Q. Y. (2010). Multi-site abdominal tuberculosis mimics malignancy on18F-FDG PET/CT: Report of three cases. World Journal of Gastroenterology, 16 (33), 4237. doi: http://doi.org/10.3748/wjg.v16.i33.4237
  3. Abu-Zidan, F. M., Sheek-Hussein, M. (2019). Diagnosis of abdominal tuberculosis: lessons learned over 30 years: pectoral assay. World Journal of Emergency Surgery, 14 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s13017-019-0252-3
  4. Petrov, R. V., Khaitov, R. M., Chereshnev, V. A. (2017). Fiziologiia immunnoi sistemy: kletochnye i molekuliarno-biologicheskie mekhanizmy. Vestnik Rossiiskogo fonda fundamentalnykh issledovanii, 1, 96–119.
  5. Muefong, C. N., Sutherland, J. S. (2020). Neutrophils in Tuberculosis-Associated Inflammation and Lung Pathology. Frontiers in Immunology, 11. doi: http://doi.org/10.3389/fimmu.2020.00962
  6. Witko-Sarsat, V., Pederzoli-Ribeil, M., Hirsh, E., Sozzani, S., Cassatella, M. A. (2011). Regulating neutrophil apoptosis: new players enter the game. Trends in Immunology, 32 (3), 117–124. doi: http://doi.org/10.1016/j.it.2011.01.001
  7. Kolaczkowska, E., Kubes, P. (2013). Neutrophil recruitment and function in health and inflammation. Nature Reviews Immunology, 13 (3), 159–175. doi: http://doi.org/10.1038/nri3399
  8. Amulic, B., Cazalet, C., Hayes, G. L., Metzler, K. D., Zychlinsky, A. (2012). Neutrophil Function: From Mechanisms to Disease. Annual Review of Immunology, 30 (1), 459–489. doi: http://doi.org/10.1146/annurev-immunol-020711-074942
  9. Matviichuk, B. O., Bochar, V. T., Pater, Ya. Z., Danylko, V. M., Zhinko, V. V., Kovalyshyn, M. I. et. al. (2014). Uskladnennia riznykh form tuberkulozu v umovakh zahalnokhirurhichnoho statsionaru. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Medytsyna, 2 (50), 94–98.
  10. Lapovets, L. Ye., Lutsyk, B. D., Lebed, H. B. et. al. (2014). Posibnyk z laboratornoi imunolohii. Lviv, 320.
  11. Podolska, M. J., Mahajan, A., Hahn, J., Knopf, J., Maueröder, C., Petru, L. et. al. (2019). Treatment with DNases rescues hidden neutrophil elastase from aggregated NETs. Journal of Leukocyte Biology, 106 (6), 1359–1366. doi: http://doi.org/10.1002/jlb.3ab0918-370r
  12. Mandavdhare, H. S., Singh, H., Sharma, V. (2017). Recent advances in the diagnosis and management of abdominal tuberculosis. EMJ Gastroenterol, 6 (1), 52–60.
  13. Warren, E., Teskey, G., Venketaraman, V. (2017). Effector Mechanisms of Neutrophils within the Innate Immune System in Response to Mycobacterium tuberculosis Infection. Journal of Clinical Medicine, 6 (2), 15. doi: http://doi.org/10.3390/jcm6020015
  14. Lapovets, L. E., Akimova, V. M., Lutsiv, N. Z. (2012). Funktsionalna aktyvnist neitrofilnykh hranulotsytiv pry hostromu kholetsystyti. Visnyk problem biolohii i medytsyny, 1, 146–148.
  15. Tvrda, E. (2019). NBT test. Oxidants, Antioxidants and Impact of the Oxidative Status in Male Reproduction. Academic Press, 195–205. doi: http://doi.org/10.1016/b978-0-12-812501-4.00018-3
  16. Aitken, R. J. (2018). Nitroblue tetrazolium (NBT) assay. Reproductive BioMedicine Online, 36 (1), 90–91. doi: http://doi.org/10.1016/j.rbmo.2017.09.005
  17. Pattan, S. S., Bhat, K. G., Pattar, G. D., Kuntagi, M. (2020). Comparison of three different techniques for isolation of neutrophils from blood and their utility in performing nitroblue tetrazolium test. International Journal of Research –GRANTHAALAYAH, 7 (12), 115–122. doi: http://doi.org/10.29121/granthaalayah.v7.i12.2019.305
  18. Giese, M. A., Hind, L. E., Huttenlocher, A. (2019). Neutrophil plasticity in the tumor microenvironment. Blood, 133 (20), 2159–2167. doi: http://doi.org/10.1182/blood-2018-11-844548
  19. Muefong, C. N., Sutherland, J. S. (2020). Neutrophils in Tuberculosis-Associated Inflammation and Lung Pathology. Frontiers in Immunology, 11. doi: http://doi.org/10.3389/fimmu.2020.00962
  20. Su, R., Peng, Y., Deng, Z., Deng, Y., Ye, J., Guo, Y. et. al. (2019). Mycobacterium tuberculosis Infection Induces Low-Density Granulocyte Generation by Promoting Neutrophil Extracellular Trap Formation via ROS Pathway. Frontiers in Microbiology, 10. doi: http://doi.org/10.3389/fmicb.2019.01468
  21. Rane, D., Patil, T., More, V., Patra, S. S., Bodhale, N., Dandapat, J., Sarkar, A. (2018). Neutrophils: Interplay between host defense, cellular metabolism and intracellular infection. Cytokine, 112, 44–51. doi: http://doi.org/10.1016/j.cyto.2018.07.009
  22. Hemshekhar, M., Anaparti, V., Mookherjee, N. (2016). Functions of Cationic Host Defense Peptides in Immunity. Pharmaceuticals, 9 (3), 40. doi: http://doi.org/10.3390/ph9030040

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Akimova, V., Lapovets, L., Lapovets, N., & Tsymbala, O. (2020). Функціональна активність нейтрофілів крові при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини та абдомінальному туберкульозі. ScienceRise: Medical Science, (6 (39), 32–35. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.217982

Номер

№ 6 (39) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Віоріка Миколаївна Акімова, Любов Євгенівна Лаповець, Наталія Євгенівна Лаповець, Оксана петрівна Цимбала

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.