Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та автоімунний тиреоїдит: особливості патоморфологічної маніфестації у осіб молодого віку
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.224335Ключові слова:
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, автоімунний тиреоїдит, студенти, патоморфологічні особливостіАнотація
Мета роботи: вивчити вплив супутнього автоімунного тиреоїдиту (АІТ) на патоморфологічні особливості ураження слизової оболонки стравоходу у пацієнтів молодого віку з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ).
Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 165 осіб. Контингент опитаних складали студенти харківських вищих навчальних закладів. Основну групу склали 120 пацієнтів із поєднаним перебігом ГЕРХ та АІТ, у групу порівняння увійшло 65 осіб з ізольованою ГЕРХ. Морфологічна форма ГЕРХ була виявлена під час езофагогастродуоденоскопії (система “Fuginon”). Проведено гістоморфологічне дослідження отриманого біопсійного матеріалу зі слизової оболонки стравоходу. Зразки досліджували на мікроскопі Olympus BX-41. Морфометричне дослідження слизової оболонки стравоходу проводили за допомогою Olympus DP-Soft.
Результати. При гістологічному дослідженні біоптатів встановлено, що основними патоморфологічними ознаками ГЕРХ в обох групах були гіперплазія базальної зони, подовження епітеліальних сосочків, лейкоцитарна інфільтрація, міжклітинний набряк, розширення міжклітинного простору, дистрофічні зміни, підслизовий фіброз, наявність вираженої запальної інфільтрації у підслизовому прошарку. Наявність супутнього АІТ асоціювалася з статистично більшою частотою зустрічальності окремих ознак: гіперплазія базального шару епітелію спостерігалася, подовження сосочків, набряк епітелію, розширення міжклітинного простору, дистрофічні зміни епітелію (p<0,05).
Висновки. Наявність супутнього АІТ у пацієнтів з ГЕРХ молодого віку не впливає на частоту зустрічальності ерозивної форми ГЕРХ, однак асоціюється з достовірним посиленням ступенів тяжкості ерозивного езофагіту.
Коморбідний перебіг ГЕРХ та АІТ у студентській популяції супроводжується достовірним збільшенням частоти зустрічальності та статистично значущою інтенсифікацією ступенів виразності гіперплазії базального шару епітелію, подовження сполучено-тканинних сосочків та лейкоцітарної інфільтрації у порівнянні з ізольованою ГЕРХ
Посилання
Clarrett, D. M., Hachem, C. (2018). Gastroesophageal Reflux Disease (GERD). Missouri medicine, 115 (3), 214–218.
Durazzo, M., Lupi, G., Cicerchia, F., Ferro, A., Barutta, F., Beccuti, G. et. al. (2020). Extra-Esophageal Presentation of Gastroesophageal Reflux Disease: 2020 Update. Journal of Clinical Medicine, 9 (8), 2559. doi: http://doi.org/10.3390/jcm9082559
Altomare, A., Guarino, M. P., Cocca, S., Emerenziani, S., Cicala, M. (2013). Gastroesophageal reflux disease: Update on inflammation and symptom perception. World Journal of Gastroenterology, 19 (39), 6523. doi: http://doi.org/10.3748/wjg.v19.i39.6523
El-Serag, H. B., Sweet, S., Winchester, C. C., Dent, J. (2013). Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review. Gut, 63 (6), 871–880. doi: http://doi.org/10.1136/gutjnl-2012-304269
Bor, S., Kitapcioglu, G., Kasap, E. (2017). Prevalence of gastroesophageal reflux disease in a country with a high occurrence ofHelicobacter pylori. World Journal of Gastroenterology, 23 (3), 525. doi: http://doi.org/10.3748/wjg.v23.i3.525
Ye, B. X., Jiang, L. Q., Lin, L., Wang, Y., Wang, M. (2017). Reflux episodes and esophageal impedance levels in patients with typical and atypical symptoms of gastroesophageal reflux disease. Medicine, 96 (37), e7978. doi: http://doi.org/10.1097/md.0000000000007978
Leung, A. K., Hon, K. L. (2019). Gastroesophageal reflux in children: an updated review. Drugs in Context, 8, 1–12. doi: http://doi.org/10.7573/dic.212591
Yamasaki, T., Hemond, C., Eisa, M., Ganocy, S., Fass, R. (2018). The Changing Epidemiology of Gastroesophageal Reflux Disease: Are Patients Getting Younger? Journal of Neurogastroenterology and Motility, 24 (4), 559–569. doi: http://doi.org/10.5056/jnm18140
Balmus, I. M., Robea, M., Ciobica, A., Timofte, D. (2019). Perceived Stress and Gastrointestinal Habits in College Students. Acta Endocrinologica (Bucharest), 15 (2), 274–275. doi: http://doi.org/10.4183/aeb.2019.274
Martinucci, I., Natilli, M., Lorenzoni, V., Pappalardo, L., Monreale, A., Turchetti, G. et. al. (2018). Gastroesophageal reflux symptoms among Italian university students: epidemiology and dietary correlates using automatically recorded transactions. BMC Gastroenterology, 18 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12876-018-0832-9
McLachlan, S. M., Rapoport, B. (2013). Breaking Tolerance to Thyroid Antigens: Changing Concepts in Thyroid Autoimmunity. Endocrine Reviews, 35 (1), 59–105. doi: http://doi.org/10.1210/er.2013-1055
Siegmann, E. M., Müller, H., Luecke, C., Philipsen, A., Kornhuber, J., Grömer, T. W. (2018). Association of Depression and Anxiety Disorders With Autoimmune Thyroiditis: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA psychiatry, 75 (6), 577–584. doi: http://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2018.0190
Dunbar, K. B., Agoston, A. T., Odze, R. D., Huo, X., Pham, T. H., Cipher, D. J. et. al. (2016). Association of Acute Gastroesophageal Reflux Disease With Esophageal Histologic Changes. JAMA, 315 (19), 2104. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2016.5657
Reva, T. V., Kolomoets, M. Yu. (2011). Osoblivosti morfologichnih zmin slizovoyi obolonki stravohodu u hvorih na GERH zi znizhenoyu funktsieyu schitopodibnoyi zalozi. Klin anat ta oper hir, 10 (1), 40–43.
Fiocca, R., Mastracci, L., Riddell, R., Takubo, K., Vieth, M., Yerian, L. et. al. (2010). Development of consensus guidelines for the histologic recognition of microscopic esophagitis in patients with gastroesophageal reflux disease: the Esohisto project. Human Pathology, 41 (2), 223–231. doi: http://doi.org/10.1016/j.humpath.2009.07.016
Van Malenstein, H., Farré, R., Sifrim, D. (2008). Esophageal Dilated Intercellular Spaces (DIS) and Nonerosive Reflux Disease. The American Journal of Gastroenterology, 103 (4), 1021–1028. doi: http://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2007.01688.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Tamara Pasiieshvili, Natalia Zhelezniakova, Tetiana Bocharova, Lyudmila Pasiyeshvili
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
