Показники коагуляційного гемостазу після геморагічного інсульту внаслідок ускладнення гіпертонічної хвороби

Автор(и)

  • Олександр Володимирович Ткачишин Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0000-0002-8800-6428

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.224387

Ключові слова:

геморагічний інсульт, гіпертонічна хвороба, коагуляційний гемостаз, тромбіновий час, фібриноген, протеїн С, розчинні фібрин-мономерні комплекси, міжнародне нормалізоване відношення, XIIa-залежний фібриноліз, активований частковий тромбопластиновий час, антитромбін-III

Анотація

Мета: визначити особливості показників коагуляційного гемостазу у хворих з раніше перенесеним геморагічним інсультом, що розвинувся як ускладнення гіпертонічної хвороби, в порівнянні з хворими на гіпертонічну хворобу без ускладнень.

Матеріали та методи. Були сформовані 2 групи хворих: основна група і група порівняння. До основної групи увійшли 20 пацієнтів (10 жінок і 10 чоловіків, середній вік 52,9±1,7 (M±m) року), які перенесли геморагічний інсульт як ускладнення гіпертонічної хвороби 6 місяців і більше тому та не мали нормалізації артеріального тиску за цей період часу. Групу порівняння склали 20 пацієнтів (10 жінок і 10 чоловіків, середній вік 52,5±1,7 року), які страждають на гіпертонічну хворобу без ускладнень. Групи були порівнянні за ключовими показниками. Всім зазначеним особам було проведено аналіз венозної крові натще з визначенням показників коагуляційного гемостазу.

Результати. Показники коагуляційного гемостазу в основній групі і групі порівняння склали, відповідно: тромбіновий час 10,6±0,6 і 11,5±0,8 с, міжнародне нормоване відношення 1,0±0,1 і 1,0±0,1, активований частковий тромбопластиновий час 50,4±2,1 і 44,7±1,8 с (p<0,05), протеїн C 139,2±8,0 і 143,8±10,2 %, фібриноген 2,4±0,4 і 2,6±0,3 г/л, розчинні фібрин-мономерні комплекси 3,9±0,2 і 3,7±0,1 мкг/мл, XIIa-залежний фібриноліз 6,3±0,9 і 10,2±0,6 хв (р<0,05), антитромбін-III 90,0±6,6 і 76,1±6,8 %.

Висновки. В основній групі щодо групи порівняння спостерігалося уповільнення внутрішнього шляху коагуляційного гемостазу з більш швидким фібринолізом. Виявлено, що 100 % пацієнтів основної групи мали хоча б один з наступних факторів, що виходять за межі норми зі схильністю до кровотечі: активований частковий тромбопластиновий час >48 с, XIIa-залежний фібриноліз <5 хв, фібриноген <2 г/л або антитромбін-III >120 %. Цю інформацію слід враховувати при призначенні лікування, що впливає на показники гемостазу, у категорії хворих на гіпертонічну хворобу після геморагічного інсульту

Біографія автора

Олександр Володимирович Ткачишин, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Асистент

Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1

Посилання

  1. Holdovskyi, B. M., Darii, V. I., Serikov, K. V., Potalov, S. O., Lovkin, O. A., Sid, Ye. V., Lohvynenko, H. V. (2015). Udoskonalennia monitorynhu ta intensyvnoi terapii multyorhannykh porushen u krytychnykh khvorykh z hemorahichnym insultom. Aktualni pytannia medychnoi nauky ta praktyky, 82 (1 (1)), 16–23.

    Tkachyshyn, O. V. (2018). Ultrasonic evaluation of hemodynamics and morphology of the major arteries of the neck in patients with essential hypertension associated with hemorrhagic stroke. Ukrainian Neurosurgical Journal, 2, 69–78. doi: http://doi.org/10.25305/unj.129636

    Catapano, A. L., Graham, I., De Backer, G., Wiklund, O., Chapman, M. J., Drexel, H. et. al. (2016). 2016 ESC/EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias. European Heart Journal, 37 (39), 2999–3058. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw272

    Jellinger, P. S., Handelsman, Y., Rosenblit, P. D., Bloomgarden, Z. T., Fonseca, V. A., Garber, A. J. et. al. (2017). American Association of Clinical Endocrinologists and American College of Endocrinology Guidelines for Management of Dyslipidemia and Prevention of Cardiovascular Disease. Endocrine Practice, 23, 1–87. doi: http://doi.org/10.4158/ep171764.appgl

    Kiser, T., Van Matre, E., Sherman, D. (2016). Management of intracerebral hemorrhage – use of statins. Vascular Health and Risk Management, 12, 153–161. doi: http://doi.org/10.2147/vhrm.s75399

    Chen, Y.-W., Li, C.-H., Yang, C.-D., Liu, C.-H., Chen, C.-H. et. al. (2017). Low cholesterol level associated with severity and outcome of spontaneous intracerebral hemorrhage: Results from Taiwan Stroke Registry. PLOS ONE, 12 (4), e0171379. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0171379

    Mach, F., Ray, K. K., Wiklund, O., Corsini, A., Catapano, A. L. et. al. (2018). Adverse effects of statin therapy: perception vs. the evidence – focus on glucose homeostasis, cognitive, renal and hepatic function, haemorrhagic stroke and cataract. European Heart Journal, 39 (27), 2526–2539. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy182

    Orsi, F. A., Biedermann, J. S., Kruip, M. J. H. A., Meer, F. J., Rosendaal, F. R., Hylckama Vlieg, A. et. al. (2019). Rosuvastatin use reduces thrombin generation potential in patients with venous thromboembolism: a randomized controlled trial. Journal of Thrombosis and Haemostasis, 17 (2), 319–328. doi: http://doi.org/10.1111/jth.14364

    Schrag, M., Kirshner, H. (2020). Management of Intracerebral Hemorrhage. Journal of the American College of Cardiology, 75 (15), 1819–1831. doi: http://doi.org/10.1016/j.jacc.2019.10.066

    Tai, S., Lin, F., Lee, C., Chang, C., Wu, M., Chien, C. (2016). Statin use after intracerebral hemorrhage: a 10‐year nationwide cohort study. Brain and Behavior, 6 (8). doi: http://doi.org/10.1002/brb3.487

    Mirsaeva, G. Kh., Khakimova, R. A. (2014). Otsenka sostoianiia antikoaguliantnoi i fibrinoliticheskoi sistem krovi u patsientov s arterialnoi gipertenziei III stadii. Kazanskii meditsinskii zhurnal, 95 (5), 621–625.

    Ye, X., Ye, B. (2016). Association between the Val34Leu polymorphism in blood coagulation factor XIII-A and intracerebral hemorrhage: a meta-analysis. Genetics and Molecular Research, 15 (3). doi: http://doi.org/10.4238/gmr.15038327

    Sirenko, Yu. M., Mishchenko, L. A., Yena, L. M., Koval, S. M., Radchenko, H. D., Rekovets, O. L. (2018). Classification and standards of providing medical care for patients with arterial hypertension of the Ukrainian Association of Cardiology. HYPERTENSION, 4 (60), 26–47. doi: http://doi.org/10.22141/2224-1485.4.60.2018.141955

    Liu, C.-H., Lin, Y.-S., Chi, C.-C., Liou, C.-W., Lee, J.-D., Peng, T.-I., Lee, T.-H. (2018). Choices for long-term hypertensive control in patients after first-ever hemorrhagic stroke: a nationwide cohort study. Therapeutic Advances in Neurological Disorders, 11, 175628641880268. doi: http://doi.org/10.1177/1756286418802688

    Berkovskii, A. L., Sergeeva, E. V., Prostakova, T. M., Melkumian, A. L., Suvorov, A. V. (2016). Skriningovye testy plazmennogo gemostaza protrombinovoe vremia, ACHTV, trombinovoe vremia, fibrinogen. Moscow, 1–70.

    Kunnakattu, S.-J., Groß, T., Knieps, J., Kemper, T., Fennrich, S., Rauch, N. et. al. (2018). Dynamic and Quantitative Assessment of Blood Coagulation Status with an Oscillatory Rheometer. Applied Sciences, 8 (1), 84. doi: http://doi.org/10.3390/app8010084

    Netiazhenko, V., Tkachyshyn, O., Tkachyshyna, N. (2021). Factors of the major cervical arteries atherosclerosis progression in patients after hemorrhagic stroke incidence as a result of essential hypertension complication. Norwegian Journal of development of the International Science, 2 (53), 50–60. doi: http://doi.org/10.24412/3453-9875-2021-53-2-50-60

    Jiang, P., Xue, D., Zhang, Y., Ye, L., Liu, Y., Makale, M. et. al. (2014) The extrinsic coagulation cascade and tissue factor pathway inhibitor in macrophages: A potential therapeutic opportunity for atherosclerotic thrombosis. Thrombosis Research, 133 (4), 657–666. doi: http://doi.org/10.1016/j.thromres.2014.01.012

    Mackman, N. (2016). The Clot Thickens in Atherosclerosis. Arteriosclerosis, thrombosis, and vascular biology, 36 (3), 425–426. doi: http://doi.org/10.1161/ATVBAHA.116.307094

    Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy ta medychnoi reabilitatsii «Hemorahichnyi insult (vnutrishno mozkova hematoma, anevryzmalnyi subarakhnoidalnyi krovovylyv)». (2014) Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy No. 275. 17.04.2014.

    Lundervik, M., Fromm, A., Haaland, Ø. A., Waje-Andreassen, U., Svendsen, F., Thomassen, L., Helland, C. A. (2014). Carotid intima-media thickness--a potential predictor for rupture risk of intracranial aneurysms. International journal of stroke, 9 (7), 866–872. doi: http://doi.org/10.1111/ijs.12159

    Nordestgaard, B. G., Langlois, M. R., Langsted, A., Chapman, M. J., Aakre, K. M., Baum, H. et. al. (2020). Quantifying atherogenic lipoproteins for lipid-lowering strategies: Consensus-based recommendations from EAS and EFLM. Atherosclerosis, 294, 46–61. doi: http://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2019.12.005

    Hemphill, J. C., Greenberg, S. M., Anderson, C. S., Becker, K., Bendok, B. R., Cushman, M. et. al. (2015). Guidelines for the Management of Spontaneous Intracerebral Hemorrhage: A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke, 46 (7), 2032–2060. doi: http://doi.org/10.1161/str.0000000000000069

    Tkachyshyn, O. V. (2019). Indices of lipid panel in patients with essential hypertension, complicated with hemorrhagic stroke, after an early recovery period. Environment & Health, 1 (90), 10-16. doi: http://doi.org/10.32402/dovkil2019.01.010

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-01-30

Як цитувати

Ткачишин, О. В. (2021). Показники коагуляційного гемостазу після геморагічного інсульту внаслідок ускладнення гіпертонічної хвороби. ScienceRise: Medical Science, (1 (40), 9–13. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.224387

Номер

Розділ

Медичні науки