Вплив вибору розчину при рідинній ресусцитації пацієнтів з септичним шоком
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.224654Ключові слова:
сорбітол, збалансований, кристалоїди, Рінгер-ацетат, L-малонова кислота, септичний шок, моніторинг, гемодинаміка, безпека, тромбоцитиАнотація
Мета. Порівняти гемодинамічні ефекти і безпеку інфузії збалансованого кристалоїдного розчину, розчину на основі сорбітолу та стандартного розчину (0,9 % натрію хлориду).
Матеріали та методи. Проведено проспективне рандомізоване клінічне дослідження, до дослідження залучалися 92 дорослі пацієнти, які мають активну хірургічну інфекцію і перебували в стані септичного шоку. Для ресусцитації застосовувався відповідний розчин в обсязі 500 мл, проводилися моніторинг гемодинамічних та інших клініко-лабораторних показників.
Результати. Достовірної різниці по середньому артеріальному тиску (СрАТ) між 3-ма групами до 45-ї хвилини не спостерігалося (p>0.05), від 50-й хвилини до 2 годин вони виявлені тільки між NS і Sorb групами (p<0.05). Статистично достовірної різниці по частоті серцевого скорочення (ЧСС) не було виявлено в жодному вимірі (p>0.05). Серцевий викид (СВ) і доставка кисню (DO2) не розрізнялися до 35 хв. (p> 0.05) і до 40 хв. (p> 0.05), після 40 хв. і 45 хв. достовірна різниця виявлена теж між Sorb і NS групами (p<0.05). Після інфузії розчину, який містить сорбітол та збалансованого полііонного розчину, значно поліпшувався кислотно-лужний стан крові. Застосовувана доза розчину, який містить сорбітол, була безпечна для функції нирок і згортання крові при септичному шоці. Але не виключається, що застосовуваний вид збалансованого полііонного розчину може бути пов'язаний зі зниженням кількості тромбоцитів. Добові зміни балів за шкалою APACHE II в кожних групах не були статистично достовірними. Різниця у 7-денній та 28-денній летальності між групами не була статистично достовірною (p>0.05).
Висновки. В проведеному дослідженні, збалансований полііонний розчин з 1.9 % лактатом натрія и 6 % сорбітом виявився найбільш ефективним та безпечним інфузійним розчином для лікування септичного шоку, його можливо застосовувати як доповнення до збалансованого кристаллоїдного розчину. При застосуванні збалансованого полііонного розчину (Рінгера ацетат) с 0.07 % L-малоновою кислотою слід частіше контролювати кількість тромбоцитів
Посилання
Rhodes, A., Evans, L. E., Alhazzani, W., Levy, M. M., Antonelli, M., Ferrer, R. et. al. (2017). Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock: 2016. Intensive Care Medicine, 43 (3), 304–377. doi: http://doi.org/10.1007/s00134-017-4683-6
Simpson, N., Lamontagne, F., Shankar-Hari, M. (2017). Septic shock resuscitation in the first hour. Current Opinion in Critical Care, 23 (6), 561–566. doi: http://doi.org/10.1097/mcc.0000000000000460
Leisman, D., Wie, B., Doerfler, M., Bianculli, A., Ward, M. F., Akerman, M. et. al. (2016). Association of Fluid Resuscitation Initiation Within 30 Minutes of Severe Sepsis and Septic Shock Recognition With Reduced Mortality and Length of Stay. Annals of Emergency Medicine, 68 (3), 298–311. doi: http://doi.org/10.1016/j.annemergmed.2016.02.044
Cinel, I., Kasapoglu, U. S., Gul, F., Dellinger, R. P. (2020). The initial resuscitation of septic shock. Journal of Critical Care, 57, 108–117. doi: http://doi.org/10.1016/j.jcrc.2020.02.004
Tafner, P. F. do A., Chen, F. K., Rabello Filho, R., Corrêa, T. D., Chaves, R. C. de F., Serpa Neto, A. (2017). Recent advances in bedside microcirculation assessment in critically ill patients. Revista Brasileira de Terapia Intensiva, 29 (2), 238–247. doi: http://doi.org/10.5935/0103-507x.20170033
Nasirova, R. I., Fatullaeva, А. А. (2020). Optimization of infusion-transfusion therapy in patients with traumatic brain injury. Infusion & Chemotherapy, 3.1, 51–52. doi: http://doi.org/10.32902/2663-0338-2020-3.1-43
Cherniy, V. (2015). Topical aspects of infusion therapy. Emergency medicine, 3, 43–53.
Parrish, D., Lindell, S. L., Reichstetter, H., Aboutanos, M., Mangino, M. J. (2016). Cell Impermeant-based Low-volume Resuscitation in Hemorrhagic Shock: A Biological Basis for Injury Involving Cell Swelling. Annals of Surgery, 263 (3), 565–572. doi: http://doi.org/10.1097/sla.0000000000001049
Datsyuk, O. I. (2016). Optimization of Infusion Therapy in Preoperative Period in Patients with Acute Pancreatitis. Klinicheskaia Khirurgiia, 7, 8–10.
Konovchuk, V. M., Andrushchak, A. V. (2018). The effect of reosorbilact on volumetric and osmoregulatory renal functions in patients with dopamine-dependent compensation for sepsis-induced hypotension. Journal of Education, Health and Sport, 8 (2), 280–289. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.1186275
Gumeniuk, M. I., Gumeniuk, G. L., Opimakh, S. G. (2020). Anaphylactic shock infusion therapy. Infusion & Chemotherapy, 2, 21–27. doi: http://doi.org/10.32902/2663-0338-2020-2-21-27
Singer, M., Deutschman, C. S., Seymour, C. W., Shankar-Hari, M., Annane, D., Bauer, M. et. al. (2016). The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3). JAMA, 315 (8), 801–810. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2016.0287
Nguyen, H. B., Jaehne, A. K., Jayaprakash, N., Semler, M. W., Hegab, S., Yataco, A. C. et. al. (2016). Early goal-directed therapy in severe sepsis and septic shock: insights and comparisons to ProCESS, ProMISe, and ARISE. Critical Care, 20 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s13054-016-1288-3
Reddy, S. K., Bailey, M. J., Beasley, R. W., Bellomo, R., Mackle, D. M., Psirides, A. J., Young, P. J. (2017). Effect of 0.9 % Saline or Plasma-Lyte 148 as Crystalloid Fluid Therapy in the Intensive Care Unit on Blood Product Use and Postoperative Bleeding After Cardiac Surgery. Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia, 31 (5), 1630–1638. doi: http://doi.org/10.1053/j.jvca.2017.04.023
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Тинлань Цзо, Сергей Александрович Солярик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
